«Вони отримали свій квиток до Гааги». У Раді Європи схвалили угоду про керівний комітет Спецтрибуналу за злочин агресії Росії проти України
Акція на підтримку військовополонених у Києві, 4 серпня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У столиці Молдови, яка нині головує у Комітеті міністрів Ради Європи, уклали Розширену часткову угоду про створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. До неї погодились приєднатись 36 країн і окремо Євросоюз як інституція. Після цього, власне, повинен початись процес фактичного створення трибуналу як інституції у Гаазі: відбір суддів, секретаріату й затвердження регламенту роботи суду.
Україна розраховує на фактичний запуск роботи трибуналу вже наступного року.
Детальніше — у матеріалі «Ґрат».
«Спеціальний трибунал уособлює справедливість і надію»
135-те засідання Комітету міністрів Ради Європи відбувається у Кишиневі 14 і 15 травня цього року. 15 травня Палаці Республіки міністри закордонних справ фіналізували Розширену часткову угоду про створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
До неї погодились приєднатися 34 держави-члени Ради Європи: Андорра, Австрія, Бельгія, Данія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Республіка Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Велика Британія; а також Австралія та Коста-Рика. Крім того, такий намір висловив Євросоюз.
135-те засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, 15 травня 2026 року. Фото з фейсбуку заступниці керівника Офісу президента України Ірини Мудрої
Ці держави зробили «рішучий крок у напрямку фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України», заявив під час події Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
«Спеціальний трибунал уособлює справедливість і надію. Тепер необхідно вжити заходів для втілення цього політичного зобов’язання в життя шляхом забезпечення функціонування та фінансування Трибуналу. Час, коли Росія буде притягнута до відповідальності за свою агресію, швидко наближається. Шлях, що лежить перед нами, — це шлях справедливості, і справедливість має перемогти», — зазначив він.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму виступі назвав нинішню угоду історичним рішенням, яке потрібне не тільки Україні, а й усій Європі, а також і самій Росії.
«Путін завжди хотів увійти в історію. І цей Трибунал допоможе йому в цьому. Він увійде в історію. Як злочинець. І не він один. Путін, Шойгу, Герасимов, Бортников, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші. Сьогодні всі вони отримали свій квиток до Гааги», — сказав він.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Фото: Міністерство закордонних справ Польщі
За словами міністра, робота над створенням Спецтрибуналу відбувається в рекордні строки для міжнародного кримінального правосуддя. Він має стати одним із трьох основних елементів інфраструктури відповідальності, над якою працює Україна, до якої також входять Реєстр збитків та Компенсаційна Комісія.
На сьогодні до Реєстру приєдналися 44 держави та Європейський Союз, і він уже отримав понад 150 000 заяв від постраждалих.
«Якби не злочин агресії, не було б скоєно жодного воєнного злочину»
Підтримка Розширеної часткової угоди тридцятьма шістьма державами та Євросоюзом — це демонстрація їхньої політичної волі і позиції щодо російської агресії. Як раніше пояснював директор департаменту міжнародного права МЗС України Антон Кориневич, виступаючи на цьогорічній конференції United for Justice у Києві 8 травня, для ухвалення такого документа потрібно щонайменше 16 держав, які готові долучитись до угоди. На той час таких було 25, решта країн висловили готовність приєднатись пізніше.
Притягнення до відповідальності за злочин агресії — пріоритет для України, зазначив дипломат. Однак, за його словами, так є не тому, що цей злочин — найтяжчий чи найважливіший за інші, що скоїла Росія.
«Але потрібно розуміти, що якби не злочин агресії, не було б скоєно жодного воєнного злочину чи злочину проти людяності на нашій українській землі з 2014 року. Ми навіть не знали, що це. Прокурори ніколи не працювали з такими категоріями злочинів до початку війни у лютому-березні 2014-го, бо у нас таких злочинів не скоювали», — пояснив Кориневич.
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра висловила сподівання, що Спецтрибунал зможе повноцінно запрацювати вже наступного року.
«З лютого цього року вже працює передова група в Гаазі та Страсбурзі, яка займається практичною підготовкою запуску інституції. Це складний і тривалий процес. Але сьогодні вже сформовано механізм, який дозволяє перейти від політичних заяв до юридичної відповідальності», — написала вона у фейсбуці напередодні укладення угоди у Кишиневі.
Як працюватиме Спецтрибунал
25 червня минулого року президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали у Страсбурзі Угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України.
Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу в Страсбурзі, 25 червня 2025 року. Фото: Council of Europe
Дискусії про це точились ще від початку російського широкомасштабного вторгнення. Злочин агресії є однією із чотирьох категорій найтяжчих міжнародних злочинів, так званих core crimes (інші три — воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид), проте він залишається поза компетенцією Міжнародного кримінального суду, оскільки Росія не є членом Римського статуту.
Спочатку Київ наполягав на створенні Спецтрибуналу на основі угоди з ООН, але для цього була потрібна підтримка більшості у Генасамблеї, бо інакше рішення могла б ветувати Росія — країна-учасниця Радбезу ООН. Зрештою вирішили, що спеціальний трибунал діятиме на основі угоди між Україною та Радою Європи.
Відповідно до вже оприлюдненого раніше статуту Спецтрибуналу, до відповідальності за злочин агресії можна буде притягнути в індивідуальному порядку військових та політичних лідерів держави-агресорки, які планували, ініціювали та координували здійснення злочину.
Водночас главу держави, главу уряду або міністра закордонних справ можна буде судити лише після того, як вони підуть зі своїх посад або Спецтрибуналу не буде представлено відповідну відмову від імунітету.
За агресію проти України підсудним загрожує до 30 років позбавлення волі, або у випадку «найтяжчих злочинів» — довічне увʼязнення. Додатково Спецтрибунал може оштрафувати їх або ж конфіскувати доходи, майно та активи отримані від цього злочину.
Розслідуванням злочину агресії буде займатись прокурор Спецтрибуналу, якому Офіс генерального прокурора України передасть вже зібрані українськими правоохоронцями докази. Він формує обвинувальний акт, який має затвердити слідчий суддя.
Планується, що трибунал матиме три палати: досудову, судову та апеляційну. Для роботи у них оберуть 15 суддів. Їх має запропонувати незалежна дорадча група і затвердити керівний комітет Спецтрибуналу. Кожні три роки судді обиратимуть голову Спецтрибуналу, який буде головуючим суддею Апеляційної палати.
Відповідно до статуту, запрацює Спецтрибунал у кілька етапів: спочатку створять секретаріат та оберуть 15 суддів, що мають затвердити регламент роботи суду, збору доказів та інші документи. А після того, як набуде чинності угода з державою, яка погодилась прийняти в себе Спецтрибунал, створять його повну структуру, і він почне здійснювати свою юрисдикцію.
Росія відреагувала на ініціативу зі створення Спецтрибуналу заявою щодо його нібито нелегітимності щодо неї і зауваженням, що юрисдикцію Міжнародного кримінального суду вона також не визнає.
Редакторка: Тетяна Козак
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
