Військовий суд у Росії засудив п’ятьох активістів «Кримської солідарності» у справі Хізб ут-Тахрір. Вони отримали від 15 до 19 років ув’язнення

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону ухвалив рішення у справі кримських татар Ремзі Бекірова, Різи Ізетова, Шабана Умерова, Раїма Айвазова та Фархода Базарова, яких звинувачують у належності до ісламської партії «Хізб ут-Тахрір». Організацію визнано терористичною в Росії у 2003 році, але не заборонено в Україні та більшості європейських країн. Колегія суддів під головуванням Олега Волкова визнала кримчан винними. Судовий розгляд по суті розпочався рік тому — 16 березня 2021 року. 

27 березня 2019 року в Криму відбулися масові обшуки. Слідчі дії відбувалися в Кам’янці, Строганівці, Білому — селищах у передмісті Сімферополя, де живуть здебільшого кримські татари. Працівники ФСБ затримали тоді двадцять людей. Ще трьох затримали у Ростові-на-Дону за кілька днів, трьох оголосили у розшук.

«Того дня силовики та державні ЗМІ прозвітували про затримання терористів у Криму. З цього дня починається велика брехня всього цього процесуального трупа. З першого дня мого підзахисного переслідують як терориста. Немає нічого спільного з тероризмом, вибухівкою та бомбами. З першого дня держава визнала мого підзахисного терористом, тому що держава всі питання вирішила для себе ще у 2003 році», — говорив Еміль Курбедінов у дебатах.

За кілька тижнів під час перетину адмінкордону з Херсонською областю затримали наймолодшого підозрюваного в цій кримінальній справі — 25-річного Раїма Айвазова. Айвазов розповідав пізніше у суді, що працівники ФСБ катували його після затримання та імітували розстріл — вивезли до лісосмуги біля адмінкордону та стріляли біля голови.

Усіх затриманих звинуватили в участі у терористичній організації стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ , а також у спробі захоплення влади стаття 278 КК РФ за причетність до ісламської партії «Хізб ут-Тахрір». Доказів причетності кримських мусульман до терористичної діяльності за весь час їхнього переслідування російською владою не було. Російський правозахисний рух «Меморіал» визнав усіх переслідуваних кримських мусульман політв’язнями.

Зокрема через це російська влада заборонила «Меморіал», звинувативши у виправданні терористів.

https://graty.me/uk/tse-niby-sadyty-lyudynu-na-20-rokiv-za-perekhid-dorohy-u-nedozvolenomu-mistsi-za-shcho-rosiys%ca%b9ka-vlada-khoche-znyshchyty-naydavnishu-v-krayini-pravozakhysnu-orhanizatsiyu-memor/

Кримським татарам призначено тривалі терміни ув’язнення — від 15 до 19 років.

Правозахисника Різу Ізетова суд засудив до 19 років позбавлення волі з відбуванням перших 5 років у в’язниці — із найсуворішим режимом ув’язнення, а решту — в колонії суворого режиму, з обмеженням на строк у півтора роки після звільнення.

«На період обмеження не виходити з житла щодня з 22 до 6 години, не відвідувати місця проведення публічних заходів, не брати участь у них, не виїжджати за межі відповідної муніципальної території, не міняти місце проживання чи роботи без згоди ФСВП, з’являтися у ФСВП Федеральна служба виконання покарань двічі на місяць для реєстрації», — зачитав суддя вирок. Іншим засудженим призначені такі самі обмеження.

Кореспондента «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грани.ру» Ремзі Бекірова суд засудив до 19 років із відбуванням перших 5 років у в’язниці, з обмеженням на півтора роки.

Активіста Раїма Айвазова суд відправив до колонії на 17 років — із відбуванням перших 5 років ув’язнення, з обмеженням на півтора роки.

53-річному Шабану Умерову суд призначив 18 років ув’язнення з відбуванням перших 5 років у в’язниці, з обмеженням на півтора роки.

Батька чотирьох дітей Фархода Базарова суд відправив до колонії на 15 років із відбуванням перших 4 років і 10 місяців у в’язниці, з обмеженням волі на строк на один рік.

Терміни утримання під вартою суддя Волков ухвалив відраховувати для Раїма Айвазова — з 17 квітня 2019 року — його затримали пізніше, для решти — з 27 березня 2019 року.

Ремзі Бекіров (ліворуч) та Різа Ізетов у Південному окружному військовому суді, 10 березня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

18 січня обвинувачення просило призначити всім підсудним покарання у колонії суворого режиму та від року до півтора року обмеження волі після звільнення. Прокурор Євген Колпіков просив навіть трохи менше, ніж дав суд. Наприклад, для активіста «Кримської солідарності» Різи Ізетова прокурор просив 18 із половиною років позбавлення волі. Цивільному журналісту «Кримської солідарності» Ремзі Бекірову Колпіков запросив 18 років.

Ремзі Бекіров заявив у суді, виступаючи у дебатах, що його арешт став реакцією російської влади на критику дій правоохоронців та висвітлення репресій у Криму.

«Більшість обвинувачених були активістами «Кримської Солідарності» — громадської ініціативи, яка поставила собі за мету захистити кримчан, яких переслідують з політичних мотивів. Діяльність цієї народної ініціативи зводилася до висвітлення терористичної, провокаційної діяльності ФСБ, ЦПЕ Центр протидії екстремізму МВС РФ у Криму і загалом влади РФ у Криму щодо кримських татар, мусульман і всього інакомислення — відвідування судів, місць незаконних обшуків, проведення молебнів, організації передавання допомоги у СІЗО. Саме ця законна активність, поряд із нашою життєвою позицією, стала справжньою причиною нашого арешту», — впевнений Бекіров.

Виступаючи в дебатах, адвокат Еміль Курбедінов говорив, що держава назвала підсудних терористами з першого дня їхнього затримання, посилаючись на рішення Верховного суду РФ від 2003 року про включення Хізб ут-Тахрір до списку терористичних організацій. Юрист зазначив, що, підсудним ставлять у провину тероризм, незважаючи на відсутність у справі вказівки на будь-яку насильницьку діяльність, вибухівку та зброю, лише на підставі їхньої участі в «Хізб ут-Тахрір».

«ФСБ почала їх прослуховувати, достовірно знаючи, що ці громадяни не пов’язані з тероризмом і насильством. Вони були затримані саме за цими звинуваченнями. Діями ФСБ було припинено діяльність журналістів та правозахисників від кримськотатарського народу. За документами ФСБ запобігла кільком захопленням влади та затримала терористів. Ці аргументи захисту так і не були спростовані стороною обвинувачення», — звертав увагу суду Курбедінов.

Звинувачення ґрунтувалося на свідченнях засекречених свідків та прихованих записах розмов, які експертиза слідства вважала свідченням належності обвинувачених до «Хізб ут-Тахрір». Сторона захисту протестувала проти використання свідчень засекречених свідків, які неможливо перевірити, та проти суперечливих результатів експертизи, яка зазнала критики з боку незалежних фахівців.

Вночі перед вироком на Кримському мосту було затримано адвокатів, родичів та активістів, які прямували на вирок у Ростов-на-Дону. Працівники ДПС забрали у водіїв документи з умовою, що повернуть лише, якщо всі повернуться додому.