«Важко для рідних». Російський суд відмовив кримському політв’язню в переведенні з колонії в Мордовії ближче до дому

Півтора року тривала боротьба кримського політв’язня Марлена Асанова за можливість частіше бачити своїх родичів на побаченнях у російській в’язниці. Його захисники звернулися спочатку до Федеральної служби виконання покарань Росії, а потім подали позов до суду з вимогою перевести його в іншу колонію, для відвідування якої родичам не знадобилося б їхати понад 1700 кілометрів. Але суд їм відмовив. «Ґрати» розповідають подробиці.

Арешт, суд і етап із Криму

Філолог кримськотатарської мови і колишній власник етнокафе «Салачик» у Бахчисараї Марлен Асанов перебуває за ґратами майже сім років, з жовтня 2017-го. З них він провів два роки в СІЗО в Сімферополі, поки тривало слідство. ФСБ Криму звинуватило його у зв’язках з ісламською політичною партією Хізб ут-Тахрір У Росії з 2003 року визнана терористичною, але не заборонена в Україні та більшості європейських країн. Публічно діяла в Криму до 2014 року. разом зі ще п’ятьма жителями Бахчисарая: Тимуром Ібрагімовим, Меметом Бєляловим, Сейраном Салієвим, Сервером Зекір’яєвим і Ернесом Аметовим. Усі вони учасники громадського об’єднання «Кримська солідарність», яке допомагає кримчанам, що зазнали переслідувань за політичними або релігійними мотивами. У кафе Асанова кілька разів зустрічалися адвокати з сім’ями політв’язнів кримських татар. Асанов упевнений, що ця активістська діяльність стала причиною арешту його і соратників.

Незалежний правозахисний проєкт «Меморіал», визнаний у Росії «іноземним агентом», визнав усю групу політичними в’язнями.

Судовий процес відбувався в російському Ростові-на-Дону, тож усіх обвинувачених Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) Росії перевела спершу до місцевого СІЗО, а на час розгляду апеляції — до Новочеркаська, Ростовської області. У 2022 році, коли апеляційний суд підтвердив обвинувальний вирок, Марлена Асанова етапували до Мордовії, за понад півтори тисячі кілометрів від дому, для відбування терміну. Його засудили до 19 років колонії суворого режиму.

Колонія ІК-7 у Сосновці, Мордовія, РФ. Фото з сайту колонії

Якщо під час судового процесу дружина Асанова Айше їздила на кожне засідання до Ростова, то після етапу в Мордовію вона тільки раз змогла приїхати із синами до нього на побачення: занадто важка дорога.

«Діти вперше побачилися з батьком через пʼять років розлуки. Чоловік був дуже радий їх бачити, був дуже здивований тим, що діти так виросли і змужніли. Усі три дні постійно обіймав їх і невпинно розмовляв, цікавився всіма їхніми досягненнями», — розповіла Айше активістам «Кримської солідарності» після повернення.

За даними громадського об’єднання, Марлен Асанов — єдиний, хто опинився в мордовській колонії зі списку політичних в’язнів Криму.

Позов проти ФСВП хотіли відправити до Мордовії

Айше Асанова та адвокат Еміль Курбедінов. Фото: «Кримська солідарність»

Адвокат Еміль Курбедінов звернувся до ФСВП Росії із заявою про переведення Асанова в іншу російську колонію — ближче до місця проживання його батьків, дружини і чотирьох неповнолітніх дітей. 29 червня 2023 року ФСВП відмовилася задовольнити цей запит, пославшись на «відсутність законних підстав». Курбедінову нагадали, що його підзахисного засуджено за «злочин, передбачений статтями 205 і 278 КК РФ»: організацію діяльності терористичної організації і приготування до насильницького захоплення влади.

28 вересня 2023 року юрист Назім Шейхмамбетов звернувся вже з адміністративним позовом до Бахчисарайського районного суду в Криму — за місцем постійної прописки політв’язня. Він вимагає визнати дії ФСВП Росії незаконними і назвав рішення служби «невмотивованою відмовою».

«Це порушує його право на підтримання сімейних зв’язків і участь у вихованні чотирьох дітей під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі», — пояснив Шейхмамбетов «Ґратам».

Під час засідання представниця ФСВП у Криму заявила, що рішення про вибір колонії ухвалювало територіальне управління служби в Ростові-на-Дону, де Асанов тимчасово перебував під час судового процесу в слідчому ізоляторі.

«На підставі законного рішення суду, що набрало чинності, надсилається висновок до ФСВП Росії, яке ухвалює рішення, де засуджений відбуватиме залежно від вільних спальних місць», — заявила в суді представниця ФСВП у Криму.

Вона попросила, щоб надалі справу розглядав суд Республіки Мордовія — «за місцем відбування покарання». Кримський суд із цим погодився, попри те, що позовна заява Шейхмамбетова вже була прийнята до провадження в Криму і розглядалася там кілька місяців.

«Після кількох засідань суд усе-таки ухвалив рішення про передачу позову в Мордовію. Ми не погодилися й оскаржили це. У підсумку через кілька місяців справа знову повернулася в Бахчисарайський районний суд, але тепер уже до іншого судді», — прокоментував «Ґратам» Шейхмамбетов.

Родина Марлена Асанова в суді. Фото: Ґрати

Повторний розгляд зайняв 15 хвилин

Повторного розгляду справи в Бахчисарайському районному суді довелося чекати ще рік. Засідання відбулося 9 серпня 2024-го. Як третіх осіб залучили Головне управління ФСВП у Республіці Мордовія, Головне управління ФСВП у Ростовській області, адміністрацію СІЗО-1 Ростова-на-Дону і дружину Марлена Асанова — Айше Асанову. З Федеральної служби виконання покарань, яку юрист Назім Шейхмамбетов залучав як відповідача, на засідання цього разу ніхто не з’явився.

Марлен Асанов брав участь у судовому засіданні по відеозв’язку з колонії в Мордовії. Він спробував пояснити судді, чому протягом багатьох місяців домагається переведення в колонію, розташовану ближче до Криму.

«Побачення дуже складно організувати з матеріальної точки зору, з фізичної точки зору. Приїхати сюди, перетнути майже 1800 кілометрів — це накладно і важко для моїх рідних», — говорив Марлен Асанов.

Для розгляду справи судді Герману Атаманюку знадобилося всього чверть години.

«У задоволенні позовних вимог Асанова Марлена відмовити в повному обсязі», — побіжно зачитав суддя резолютивну частину рішення.

Захист із висновками Бахчисарайського районного суду не погодився і готує апеляційну скаргу.

«Рішення не ґрунтується на законі. Ми його оскаржимо, щойно отримаємо на руки повний текст», — заявив юрист Назім Шейхмамбетов.

«Відправили за третину континенту». Кримських політв’язнів масово етапують у колонії на території РФ — за їхнє повернення на півострів борються рідні

З аналогічними адміністративними позовами проти ФСВП до судів звернулися представники й інших політв’язнів: Арсена Абхаірова з Красногвардійського району Криму та Сервера Зекір’яєва з Бахчисарая. Позов Абхаірова Замоскворецький районний суд у Москві задовольнив, але ФСВП Росії його не виконала. До розгляду позову Зекір’яєва по суті поки не розпочали.

За даними Кримськотатарського ресурсного центру в Києві, 150 політичних в’язнів Криму перебувають у різних колоніях на території Російської Федерації.

У представництві президента України в Криму етапування своїх громадян до російських в’язниць і колоній назвали воєнним злочином і навмисною практикою, спрямованою на роз’єднання сімей.