У Росії засудили останню п’ятірку кримських татар із найбільшої справи Хізб ут-Тахрір. Серед них — найстарші кримські політв’язні

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив п’ятьох кримських татар, яких обвинувачують у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір. Це остання п’ятірка із найбільшої справи, ініційованої ФСБ у Криму, — лише в ній є 30 обвинувачених, але п’ятьом вдалося уникнути затримання. Процес над цією п’ятіркою затягнувся через критичний стан здоров’я Сервера Газієва і Джеміля Гафарова — найстарших серед кримських політв’язнів. Впродовж судового розгляду їх кілька разів госпіталізовували, постійно викликали швидку допомогу, але суддів це не переконало — розгляд справи продовжувався, а кримських татар звинувачували в симуляції.

«Ґрати» розповідають, як найстарші з кримських політв’язнів пережили судовий процес.

«Нескінченне дежавю»

У березні 2019 року у Сімферопольському районі Криму ФСБ, Росгвардія і поліція провели обшуки одночасно за 30 адресами кримських татар. У Строганівці працівники дорожньо-патрульної служби оточили все селище. У результаті затримали 23 кримськотатарських активістів, ще двох взяли під арешт через кілька місяців. П’ятьох знайти не змогли, вони досі перебувають у розшуку.

«Таких масштабів не було за весь період нашої роботи з 2014 року», — розповів «Ґратам» адвокат Еміль Курбедінов.

Він вважає, що це була спланована спроба ліквідувати роботу правозахисного руху «Кримська солідарність», учасниками якого були більшість із затриманих.

Затриманих обвинуватили у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ — «Участь у діяльності терористичної організації» — забороненої та визнаної терористичною в Росії і діючої в Україні та більшості європейських країн. Крім обвинувачення в участі в терористичній організації їм додали статтю про підготовку до захоплення влади стаття 278 КК РФ , посилаючись на те, що мета Хізб ут-Тахрір — побудова ісламської держави. При цьому офіційно прихильники партії заявляють, що на території немусульманських країн, зокрема в Україні та Росії, вони ведуть просвітницьку діяльність, насамперед, серед мусульманських народів. Це підтверджується, зокрема, тим, що серед 100 політичних ув’язнених у цій справі в Криму — 98 кримських татар. Ніхто з обвинувачених не погодився з обвинуваченням, але всі стверджували, що жодною терористичною діяльністю не займалися, а влада переслідує їх з політичних і релігійних мотивів.

У березні 2021 року справу почали розглядати у Південному окружному військовому суді. Слідчий ФСБ Сергій Махнєв розділив величезну групу на п’ять, бо всі обвинувачені не помістилися би в судовому «акваріумі», а кожне засідання тривало б не один день. У результаті різні склади суддів по кілька разів допитували одних і тих самих свідків обвинувачення, читали одні й ті ж стенограми, гортали одні матеріали справи. Змінювалися у них лише прізвища п’ятірок.

Адвокат Еміль Курбедінов (ліворуч) із підсудними. Фото: «Кримська солідарність»

«Складалося відчуття, що ти просто переживаєш якесь нескінченне дежавю. А ще в цій справі були настільки потворні «докази» сторони обвинувачення, що прокурору доводилося «добувати» додаткові документи, щоб хоч якось прикрити дірки», — каже Курбедінов.

Більшості з обвинувачених навесні та восени 2022 року російські судді винесли вироки — окрім останніх п’ятьох. Найбільший термін отримали громадські журналісти і правозахисники Ремзі Бекіров та Різа Ізетов — по 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

«Терористична» старість

В останній п’ятірці опинилися активісти Сейран Муртаза, Алім Карімов, Ерфан Османов та найстарші — Сервет Газієв і Джеміль Гафаров. Їх мали засудити ще минулого року, але засідання постійно переносили чи відкладали через їхній критичний стан здоров’я — наприкінці їхнє самопочуття ще більше погіршилося.

Суддя намагався не звертати на це увагу, і коли 60-річний Гафаров розповідав, що в нього в СІЗО стався черговий напад, продовжував засідання. Навіть коли він був у тюремній лікарні, куди його відвозили з ізолятора.

«Я не готовий адекватно брати участь у судовому засіданні, мене силоміць сюди привели! Зафіксуйте, що мій тиск упав, лікарі не можуть його підняти!» — благав Гафаров перенести засідання.

Джеміль Гафар. Фото: «Кримська солідарність»

«Медичні довідки вказують на протилежне», — відповідав на це суддя Валерій Опаносенко.

Насправді у медичних довідках Гафарова йшлося про його інвалідність. Він багато років страждає на хронічну ниркову недостатність і потребує діалізу. Спочатку кримський татарин літнього віку мав третю групу, але після арешту стан погіршився, і медична комісія присвоїла йому другу.

Майже все життя він пропрацював інженером, має дві вищі освіти, крім двох рідних дочок виростив прийомного сина.

62-річний Сервет Газієв мав серцеві захворювання до арешту, але мікроінсульт переніс уже в ізоляторі. Довгий час кримський татарин не отримував жодного лікування, незважаючи на скарги тюремним медикам.

«У нього візуально був перекошений правий куточок рота і праве око. На жаль, не можна фотографувати — конвой не дозволяє проносити технічні засоби для цього», — описував його адвокат після зустрічі у СІЗО в Ростові-на-Дону.

Швидка допомога під судом

Джеміль Гафаров і Сервет Газієв пояснювали суду, що не можуть не лише готуватися до процесів, а й перебувати на них. Практично кожне судове засідання відкладалося через виклик швидкої допомоги. Тільки з 13 травня до 10 червня 2022 року Газієву викликали медиків до суду п’ять разів. Фельдшери швидкої приходили, кололи йому знеболювальні і їхали. Коли перестали діяти анестетики, у СІЗО призначили «постільний режим».

Сервет Газієв утомився скаржитися суду на постійні болі. Адвокат Тарас Омельченко наполягав, що Газієва і Гафарова необхідно вивезти на повноцінний медогляд.

«Кожна людина має право на кваліфіковану медичну допомогу. Це ніщо інше, як небажання ізолятора надавати медичну допомогу», — вимагав захисник у суді.

Сервет Газієв лежить на лавці в «акваріумі» суду через стан здоров’я. Фото: «Кримська солідарність»

На одному із засідань Газієв просто ліг на лаву і перестав реагувати на те, що відбувається в залі суду.

У результаті суддя Валерій Опанасенко направив запит у СІЗО, щоб кримським татарам надали медичну допомогу, а аргументи адвокатів про порушення законодавства з боку медиків назвав «безпредметними висловлюваннями захисту».

Тюремна лікарня

У червні 2021 року обох нарешті вивезли у тюремну лікарню в Ростові-на-Дону. Це сталося за заявкою працівника медсанчастини СІЗО, який зазначив, що ув’язненим «необхідна консультація вузьких спеціалістів». Джеміля Гафарова госпіталізували, а Сервета Газієва повернули до СІЗО — лікарі вирішили, що він «симулює хворобу». За два тижні у нього стався мікроінсульт.

У Гафарова крім основного діагнозу щодо хвороби нирок діагностували хворобу серця і гіпертонію. Його госпіталізації захист домагався з моменту етапування з Криму до Ростов-на-Дону у січні 2021 року, проте ізолятор прохання адвоката ігнорував.

Через півтора місяці його знову повернули в СІЗО і почали возити на судові засідання. Коли його відвідав генконсул України у Ростові-на-Дону Тарас Малишевський, він скаржився, що лікарі тюремної лікарні йому не допомогли.

«Там він практично не отримував адекватного лікування. Гафаров сказав мені, що він уже просив перевести його з лікарні назад до СІЗО, оскільки у лікарні фактично нічого не відбувається», — розповів Малишевський.

На початку вересня Газієва знову відправили в тюремну лікарню, але там він застав голосування на виборах до Держдуми і, як розповів потім, зазнав морального і фізичного тиску — його змушували взяти участь у голосуванні, він відмовився через українське громадянство та релігійні переконання. Після цього на нього напали четверо людей і насильно постригли йому бороду.

https://graty.me/news/pozhilyh-krymskih-zaklyuchennyh-serveta-gazieva-i-dzhemilya-gafarova-otpravili-iz-sizo-v-bolniczu-no-gospitalizirovali-tolko-odnogo/

Коли у жовтні 2021 року до Сервета Газієва в суд знову приїхали лікарі швидкої допомоги, з’ясувалося, що перед виїздом із СІЗО медичний огляд зовсім не проводився.

«Лише потім, коли висадили біля суду, він сказав, що у СІЗО його вкололи. Але записів про це немає», — прозвітував начальник конвою.

Обвинувачення

Фактично версія обвинувачення тримається на аудіо та відеозаписах зборів мусульман у приватному будинку, де вони розмовляли між собою. На відео немає звуку. Слідство ФСБ провело фотопортретну по відео, фонографічну по аудіозаписах і лінгво-релігієзнавчу експертизу по розшифровках розмов. Експерти стверджували, що розмови мусульман свідчать про їхню приналежність до Хізб ут-Тахрір.

На записах кримські татари обговорюють історію курдів на Близькому Сході, вплив США на міжнародну політику, історію Радянського Союзу, вплив сучасних комп’ютерних ігор — вони кажуть, що через них людина витрачає вільний час замість того, щоб займатися корисними справами.

Дуже довго голоси на аудіозаписах обговорюють мужність.

«Який сенс у чоловіках, які розважаються і збагачуються, але коли настає час страху, розбігаються? Навіть одна людина завдяки чистоті і мужності може врятувати всіх», — зачитував стенограму розмови прокурор Олександр Болдирєв.

Експерти, які багато років забезпечують слідство ФСБ, дійшли висновку, що за стилістикою та термінами ці розмови схожі на дискусії прихильників Хізб ут-Тахрір. Розмови про правильне використання мусульманами вільного часу близькі до тексту однієї зі статей журналу партії — «Аль-Вай» №276 2010 року, — доводили експерти.

«І до чого ж забороненого закликає це цитування [статті]», — дивувався Гафаров у дебатах.

Слідство залучило трьох засекречених свідків, які виступали під псевдонімами «Рамазанова», «Бєлялова» та «Фарітова», свідчення яких заперечували підсудні і захист. Наприклад, Рамазанов заявляв, що знає Джеміля Гафарова, хоча в письмових свідченнях, які він дав під час слідства, його взагалі не згадував. Крім того, таємний свідок заявив у суді, що бачився з ним на ринку у 2017-2018 роках. Але саме в цей час Гафаров відновлювався після інфаркту — його водили за руку й не далі як 200 метрів від будинку.

https://graty.me/uk/monologue/pristavili-pistolet-ryadom-s-uhom-monolog-krymskogo-tatarina-kotoromu-insczenirovali-rasstrel-a-segodnya-posadili-na-17-let/

Також обвинувачення посилалося на свідчення кримського татарина Раїма Айвазова, які оперативники ФСБ отримали після того, як затримали його на кордоні і погрожували розстрілом. У суді він розповів, що працівники ФСБ вивезли його в ліс, поставили на коліна і стріляли в землю поряд із головою, змушуючи дати необхідні свідчення.

Правосуддя російською

Спочатку всі підсудні хотіли виступати в суді кримськотатарською мовою — за участю перекладача.

Ерфан Османов заявив, що, якщо суд відмовить їм у цьому, то позбавить законних прав: «Не має значення, дасте ви мені дозвіл говорити рідною мовою чи ні».

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Джеміль Гафаров (зліва направо). Фото: «Кримська солідарність»

Суд у відповідь зачитав статтю процесуального кодексу про те, що у військових судах провадження ведеться лише російською мовою. Коли Османов продовжив сперечатися, його взагалі видалили із зали на час засідання.

«Будь ласка, перестаньте прикриватися військовими судами та якимись іншими кодексами! Ми мирні громадяни! Ось кодекс, згідно з яким я маю право! Пан, який мене вночі о 6-й годині підняв, налякав моїх дітей і в чоботях по білих килимах ходив, він мені показував цей кодекс! Тут написано, я можу висловлюватись рідною мовою, доведіть зворотне!» — обурювався Джеміль Гафаров.

Суд зробив йому зауваження і також відмовив у перекладачі.

«Та ви просто шоу якесь влаштовуєте!» — заявив суддя.

Сервет Газієв погано говорить російською. Суд розцінив його бажання говорити кримськотатарською, як відмову від участі у судових засіданнях.

Вирок. «Ваша країна перетворюється на Північну Корею»

Із останнім словом підсудні так і не виступили — суд фактично не дозволив. Суддя запропонував зробити це після виснажливих багатогодинних судових дебатів, що тривали до 18 години.

«КПК не забороняє мені проводити слухання до 22 години», — наполягав суддя.

Підсудні просили дати їм кілька днів на підготовку, з огляду на загальну втому та здоров’я інвалідів похилого віку на лаві підсудних. Суддя вважав, що часу було достатньо і заявив про оголошення вироку наступного дня.

Усіх ув’язнених суд засудив до 13 років. Перші два роки вони проведуть у набагато важчих умовах в’язниці, а решту терміну відбуватимуть у колонії суворого режиму. Після звільнення їм призначили обмеження волі на рік — для Карімова, Османова та Муртази і на півтора роки — для Газієва і Карімова. Обмеження передбачає їм дотримання комендантської години, заборону залишати муніципалітет, необхідність регулярно приходити до наглядових органів

Аліма Карімова видалили із зали після оголошення вироку за порушення порядку. Наприкінці засідання він перебив суддю і назвав колегію злочинцями.

«Після таких вироків ваша країна перетворюється на Північну Корею», — йдучи, кинув суду Карімов.

Родичі та близькі, які приїхали до суду підтримати кримських політв’язнів під час вироку. Фото: «Кримська солідарність»

Підтримати пенсіонерів приїхало понад 60 людей, але до зали допустили лише близьких родичів і двох журналістів. Інші чекали рішення на вулиці, незважаючи на холод.

Адвокат Еміль Курбедінов заявив, що вирок «не має нічого спільного з законом», і захист оскаржуватиме це рішення.