У столиці Фінляндії почався суд над бойовиком неонацистського угруповання «Русич», обвинувачуваним у воєнних злочинах в Україні
Воїслав Торден у суді. Фото: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat
Окружний суд Гельсінкі почав слухати справу росіянина Воїслава Тордена, якого обвинувачують у воєнних злочинах в Україні у 2014 році. Прокуратура вимагатиме для нього довічного увʼязнення за віроломне вбивство 22 українських військових та звірства над пораненими. Рідні загиблих домагатимуться компенсації від росіянина.
Місцеві видання називають справу «винятковою». Фінські журналісти зазначають у своїх репортажах, що спостерігали за початком судового процесу 5 грудня не в залі суду, а з окремого приміщення. З міркувань безпеки, поліція провела огляд всієї будівлі суду перед засіданням. «Ґрати» з посиланням на видання Yle та Iltalehti розповідають, у чому саме обвинувачують Тордена і яка його версія подій.
Пʼять злочинів
Воїслав Торден, якого раніше звали Ян Петровський, — громадянин Росії. Разом з Олексієм Мільчаковим він заснував та командував російським воєнізованим угрупованням «Русич». Відповідно до санкційного списку Міністерства фінансів США, «Русич» має неонацистську ідеологію та повʼязаний із ЧВК «Вагнера».
Починаючи з червня 2014 року угруповання воювало проти українських сил АТО на боці бойовиків «ЛНР», яких підтримувала Росія. З 2022 року бере участь у повномасштабному вторгненні в Україну.
Тордену з позивним Славян інкримінують п’ять воєнних злочинів: використання прапора супротивника для засідки, вбивство і каліцтво поранених солдатів, наруги на честю вбитого солдата і проголошення, що пощади не буде.
Обвинувачення, яке представляла в суді прокурорка Ліля Лімінгоя, стверджувало, що бойовики «Русича» під командуванням Воїслава Тордена причетні до вбивства 22 українських військовослужбовців, та поранення ще чотирьох . Йдеться про бій під селом Цвітні Піски поблизу міста Щастя на Луганщині 5 вересня 2014 року, в якому загинули бійці батальйону «Айдар», а пізніше того ж дня — десантники 80 аеромобільної бригади.
Матеріали фінського слідства щодо обвинувачення у воєнних злочинах заступника командира російського воєнізованого угруповання “Русич” Воїслава Тордена (Яна Петровського). Фото з матеріалів слідства
«Русич» влаштував засідку на блокпості, вивісивши український прапор. Бойовики обстріляли групу «айдарівців» та поцілили у їхні автівки ракетою «Джміль», коли ті підʼїхали до блокпоста, впевнені, що він під контролем українських сил. Згідно з обвинувальним актом, Торден, заступник командира підрозділу, командував своїми підлеглими у тому бою, а також сам вів вогонь по українських солдатах з кулемета. Важкопоранених «айдарівців» добивали — у тому числі це робив сам Торден. Слідство встановило щонайменше чотири таких смерті. В результаті засідки 21 український військовослужбовець загинув на місці, ще один помер згодом. Лише четверо з 26 бійців вижили.
Торден обвинувачується також у каліцтві важкопораненого українського солдата. Бійці «Русича» вирізали в нього на щоці емблему підрозділу — коловрат. Торден також вчинив наругу над тілом загиблого українського солдата — Торден позував з ним на фото і розповсюдив його в інтернеті. За словами прокурорки, Торден зробив аналогічні фото, на яких командир «Русича» Олексій Мільчаков позує перед тілом, і розповсюдив їх.
Він також робив заяви, що підрозділ «Русич» не братиме полонених. Слідство зафіксувала два таких повідомлення, розміщених в інтернеті 26 вересня 2014 року та 10 червня 2015 року.
Супутниковий знімок місця засідки “Русича”. Матеріали фінського слідства щодо обвинувачення у воєнних злочинах заступника командира російського воєнізованого угруповання “Русич” Воїслава Тордена (Яна Петровського). Фото з матеріалів слідства
Під час розгляду справи суд повинен буде також вирішити, чи були події в Донецькій і Луганській областях на сході України у 2014 році внутрішнім конфліктом, чи до нього були залучені інші країни. Простіше кажучи, чи брала участь у конфлікті Росія.
На думку прокурорки, конфлікт в Україні у 2014 році був міжнародним.
Нідерландський суд і Європейський суд з прав людини у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» вже постановили, що це був міжнародний конфлікт, в якому Росія брала активну участь.
Захист Тордена стверджує, що це була громадянська війна, а Торден воював на боці ополченців «ЛНР», з чим обвинувачення не погоджується.
Торден стверджує, що лише знімав відео для вербування
Торден відкидає всі обвинувачення та поводиться у суді впевнено — повідомляють фінські видання. За матеріалами слідства, на кількох допитах Торден заявив поліції, що вважає висунуті проти нього звинувачення політичним переслідуванням.
Його інтереси у суді представляє адвокат Гейккі Лампела. Він стверджує, що події десятирічної давнини відображені некоректно.
По-перше, Торден заперечує, що був замкомандира підрозділу «Русич». За його словами, бойова група складалась лише з трьох осіб. Формування не було російським, а діяло у складі сил «ЛНР». До того ж його завданням було лише знімати разом із місцевим репортером пропагандистські відео для вербування. Він також мав захищати цього репортера. За ствердженням Тордена, більшу частину часу він займався гуманітарною допомогою.
За словами захисту, ні Торден, ні група «Русич» не брали участі в нападі з використанням українського прапора, але перестрілку організував батальйон «Зоря» під керівництвом командира з позивним Комуніст (колишній луганський міліціонер Віталій Кисельов, який став полковником «Народної міліції ЛНР»). Адвокат Лампела розповів, що Торден пересувався по місцю події з журналістом і знімав пропагандистське відео для вербування, але у солдатів не стріляв.
За словами Тордена, в ситуації, свідком якої він був, внаслідок вибуху ракети загинули 11 українських військових. За його словами, поранених не розстріляли, а відправили в лікарню.
Захист стверджував, що жодному з поранених українських військових не вирізали символ Русича на щоці, а Торден не брав участі в такій події. Адвокат Лампела пояснив, що у солдата на обличчі був шмат землі, а крові не було.
Матеріали фінського слідства щодо обвинувачення у воєнних злочинах заступника командира російського воєнізованого угруповання “Русич” Воїслава Тордена (Яна Петровського). Фото з матеріалів слідства
Захист також не погоджується з прокурором щодо фото, зробленого на місці злочину, яке, на думку прокурора, принижує загиблого військового.
Лампела сказав, що Торден не робить на знімку нічого такого, що образило б покійного. За словами захисту, фото є загальним виглядом поля бою і на ньому загиблий зображений маленькою фігуркою на задньому плані. Також захист стверджував, що фото, опубліковане в Інтернеті, є підробкою, а оригінали фотографій недоступні.
Торден заперечує й те, що в пропагандистських відеороликах «Русича» він говорив, що не буде пощади і що його підрозділ не бере полонених. Торден казав, що на відео розповідав лише те, що наказав командир. Отже, доводив захист, це не було правило чи принцип Тордена, він просто виконував накази.
За словами захисту, на відео Торден також заявляє, що легко поранених доставляють до лікарні. На думку захисту, це була пропаганда, метою якої було викликати страх у ворога.
«Русич» називають неонацистським угрупованням. Але захист Тордена в суді заперечив й це, зазначивши, що група вважає всі слов’янські групи рівноправними. Торден виїхав з Норвегії до Луганська, щоб не допустити утисків росіян, які там проживають — пояснив адвокат Гейкі Лампела. Він підкреслив, що «Русич» є незалежною групою добровольців, які не мають нічого спільного з російською державою.
Судовий процес продовжиться 12 грудня. Самого Тордена заслухають у січні. Також свої показання нададуть суду потерпілі.
Показання свідка
Видання Yle цитує матеріали досудового розслідування — показання українського ветерана, який був учасником бою під Щастям. Імені його не називають. Свідчення були надані Головному управлінню кримінальної поліції Фінляндії у травні 2024 року.
Один із бійців «Русича», ідентифікований українським ветераном, — росіянин Воїслав Торден.
Російське угруповання “Русич” з прапором “ЛНР”. Ян Петровський — крайній праворуч, поряд з ним — Олексій Мільчаков, 2015 рік Фото: соцмережі “Русич”
На момент інциденту у вересні 2014 року українському військовому було 32 роки, коли його підрозділ з неброньованою технікою під’їхав до блокпоста на сході України. За українською інформацією, блокпост був під контролем українських сил.
Український ветеран розповів, що бачив двох чоловіків, які перебігали дорогу в сепаратистському або ворожому камуфляжі. На дорозі стояла броньована машина, озброєння якої було спрямоване в протилежний бік від блокпоста, який мав би бути під їхнім контролем.
На машині був український прапор, але зблизька український солдат побачив, що збоку на ньому була емблема «Луганської народної республіки».
Українські військові зупинилися, щоб поговорити з солдатами на блокпосту. Через деякий час обидві сторони відкрили вогонь один по одному впритул.
«У мене було секунд п’ять, щоб вистрілити, як мені під ноги прилетіла ракета і вибухнула. З мене злетіла каска і автомат, і я загорівся», — цитує видання Yle показання українського ветерана слідству.
Чоловік намагався сховатися, але кілька куль влучили йому в ноги, плече та бронежилет. Коли обстріл припинився, бійці супротивної сторони почали перев’язувати йому рани. При цьому чоловік побачив, як бойовики перевіряють стан інших поранених. Тих, хто був у поганому стані, добивали пострілами.
Під час допиту український військовий сказав, що на момент того бою він не знав бійця «Русича» на ім’я Ян Петровський. Однак пізніше він впізнав його як одного зі стрільців або причетних. Український ветеран згадав, зокрема, про татуювання Петровського з язичницькими символами. Він також пам’ятав, як той тримав у руках кулемет ПКМ.
Під час допиту в фінській поліції, український ветеран розповів, що після невідкладної допомоги його перевели до лікарні, підконтрольної сепаратистам. За словами ветерана, його не розстріляли, оскільки він був досить легко поранений, щоб згодом його можна було використати для обміну полоненими.
Екстрадиція
Воїслав Торден (ліворуч) у суді. Фото: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat
Фінляндія вперше використовує універсальну юрисдикцію, щоб переслідувати за воєнні злочини в Україні. Як зазначає видання Yle, раніше Фінляндія вже розглядала справи про воєнні злочини і масові вбивства в Руанді, Іраку і під час другої громадянської війни в Ліберії.
Фінські правоохоронні органи вирішили розслідувати дії Тордена після того, як суд відмовив екстрадувати його в Україну у грудні 2023 року. Верховний суд пояснив відмову тим, що, на його думку, Тордену в Україні загрожує небезпека утримання в умовах, які не відповідають вимогам гуманного поводження згідно з Європейською конвенцією з прав людини.
В Україні росіянин оголошений у розшук у звʼязку з причетністю до терористичних злочинів — у тому числі розстрілі колони «Айдару» 5 вересня 2014 року. Українське слідство співпрацювало із фінським, щоб надати докази злочинів.
Яна Петровського затримали у Фінляндії у липні 2023 року за порушення заборони вʼїзду у країну — його ідентифікувала прикордонна служба. У звʼязку з участю бойових діях в Україні у 2014 році та у російському вторгненні в Україну у 2022 році росіянин під своїм попереднім іменем Ян Петровський внесений до санкційного списку ЄС, йому заборонений вʼїзд до країн Шенгену. Він також знаходиться під санкціями США.
З моменту затримання Торден перебував під вартою. Він домагався депортації до РФ, але йому не дозволили у звʼязку з розслідуванням.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
