Суд у Росії засудив кримських татар, обвинувачених у створенні та участі в осередку ісламської партії «Хізб ут-Тахрір» в Алуштинському районі Криму, до термінів від 12 до 18 років

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив чотирьох кримських татар, обвинувачених у справі Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали судового засідання.

Фігуранти справи «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір». Фото: «Кримська солідарність»

Викладача арабської мови та підприємця Ельдара Кантимірова суд засудив до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Колишнього голову релігійної громади «Алушта» Ленура Халілова — до 18 років. Охоронцю мечеті цієї громади Руслану Месутову належить провести в колонії 18 років. Імама мечеті села Малоріченське Руслана Нагаєва засудили до 13 років. Усі вони утримуватимуться в колоніях суворого режиму, а перші два роки мають провести у в’язниці — в найсуворіших умовах ув’язнення. Крім того, суд призначив Кантемірову і Нагаєву по року, а Халілову і Месутову — по півтора року обмеження волі після відбуття основного покарання. Обмеження включають вимоги не виїжджати за межі муніципального утворення, не змінювати місце проживання і роботи без повідомлення спеціальних органів.

За версією слідства, підсудні організували осередок ісламської партії «Хізб-ут Тахрір» — організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн. Вони проводили збори членів партії, на яких планували роботу, вербування нових учасників, поширення ідей Хізб ут-Тахрір, водночас вживаючи заходів конспірації, — вважає слідство. Про жодну терористичну діяльність в обвинуваченні не йшлося, слідство лише доводило належність обвинувачених до ісламської партії.

Як докази обвинувачення в суді були представлені аудіозаписи зібрань за участю обвинувачених, записані таємно, свідчення засекречених свідків і співробітників ФСБ, а також вилучені під час обшуків у обвинувачених тексти, видані Хізб ут-Тахрір. 

На одному із засекречених свідків підсудні впізнали жителя Криму Енвера Халілова, який відвідував разом із ними збори мусульман. На аудіозаписі найкраще було чути саме його голос. Підсудні назвали його позаштатним агентом ФСБ, впровадженим до них на зустрічі. Другий засекречений свідок під псевдонімом «Бекіров» називав себе практикуючим мусульманином, але не зміг пригадати жодної сури Корану і назвати жодної літери арабського алфавіту.

Захист наполягав на політичному характері переслідування та непричетності підзахисних до терористичної діяльності. Адвокати вимагали визнати більшу частину доказів недопустимими, оскільки вважали, що їх зібрали з порушенням законодавства.

Після обшуків у червні 2019 року в Алушті затримали Руслана Нагаєва та Ельдара Кантимірова, у селі Малий Маяк — Руслана Месутова, у селі Ізобільне — Ленура Халілова, голову місцевої релігійної громади.

Халілова і Месутова звинуватили в создании ячейки террористической организации часть 1 статьи 205.5 Уголовного кодекса РФ . Кантимірову і Нагаєву інкримінували участие в деятельности террористической организации часть 2 статьи 205.5 УК РФ . Усіх їх також звинувачують у подготовке насильственного захвата власти статья 278 через часть 1 статьи 30 УК РФ . 

Усі підсудні заперечують причетність до терористичної та будь-якої насильницької діяльності.

«Головним доказом проти нас є те, що ми читали книжки на зустрічах, обговорювали події в селах і в Криму загалом. Якщо наші слова на аудіозаписі прослухає звичайна або обізнана людина, вона не знайде в цих словах ані думок, ані дій, пов’язаних із тероризмом», — сказав в останньому слові Руслан Месутов.

Підсудні вважають, що їхнє переслідування пов’язане зі спробою Духовного управління мусульман Криму перевести релігійну громаду «Алушта» під свій контроль. Свої слова вони підтверджують тим, що були заарештовані за кілька тижнів до судового засідання у справі алуштинської мечеті «Юкъары Джами». Релігійну мусульманську громаду «Алушта» було зареєстровано у 1993 році. Після анексії її керівництво кілька разів зазнавало судового переслідування. У 1994 році громаді розпорядженням Ради міністрів було передано міську мечеть, однак після 2014 року будівлю, без скасування акта про передачу, було передано Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК). Громада оскаржила це в суді, подавши позов до уряду в особі Міністерства майнових і земельних відносин. ДУМК і держкомітет у справах національностей та релігії брали участь у суді як треті сторони. За два тижні до судового засідання в червні 2019 року голову громади Ленура Халілова і члена ревізійної комісії Руслана Месутова затримали після обшуків у домівках кримських мусульман в Алушті, селі Ізобільне та в селищі Малий Маяк. Суд касаційної інстанції відмовив громаді в поверненні будівлі мечеті.

У дебатахдержавне обвинувачення вимагало для обвинувачених від 14 до 19 років ув’язнення.

Під час оголошення вироку мусульмани, які прибули з Криму, організували пікет із вимогою припинити політичні переслідування кримських татар. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх обвинувачених у «Алуштинській справі Хізб ут-Тахрір» політв’язнями.

Пікет кримських мусульман біля будівлі Південного окружного військового суду під час оголошення вироку Алуштинській групі Хізб ут-Тахрір, 16 серпня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Ісламська партія «Хізб ут-Тахрір» була визнана терористичною в Росії рішенням Верховного суду РФ у 2003 році. Від початку анексії російська влада переслідує кримських мусульман за звинуваченням у причетності до організації. Переслідувань зазнали вже близько сотні кримчан.