Справа «26 лютого»: cуд у Криму заочно засудив Рефата Чубарова до 6 років колонії

Верховний суд Криму засудив голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова до 6 років ув’язнення в колонії загального режиму за звинуваченням в організації масових заворушень «частини під час мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму. Окупаційний суд також визнав Чубарова винним у закликах до сепаратизму частини 2 статті 280.1 КК РФ . Але через часткову декриміналізацію статті в 2020 році, звільнив від покарання за цим епізодом. Про рішення суду повідомив «Ґратам» адвокат Чубарова за призначенням Олександр Осокін.

Термін покарання будуть обчислювати з моменту затримання Рефата Чубарова російськими правоохоронцями.

Чубаров заявив, що оскаржуватиме рішення в Європейському суді з прав людини.

«Зрозуміло, що це рішення юридично нікчемне, оскільки його ухвалив російський окупаційний суд. Усі ті люди, які ініціювали і фабрикували цю справу, а також ті, хто оголошував рішення — реальні злочинці, і їх усіх спіткає відповідне покарання», — сказав Чубаров в ефірі радіо «Крим.Реалії».

У 2015 році російська влада звинуватила Чубарова в публічних закликах до сепаратизму за кілька інтерв’ю та виступів у ЗМІ, де він говорив про необхідність повернення Криму. Голову Меджлісу Росія оголосила в міжнародний розшук — з 2014 року він перебуває на материковій частині України.

Уже в березні 2020 року Слідчий комітет РФ порушив нову кримінальну справу проти Чубарова — про організацію масових заворушень на мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму. Тоді кілька тисяч кримських татар і українських активістів зірвали засідання кримського парламенту, на порядку денному якого стояли питання про відставку уряду і висловлення недовіри новій владі в Києві. Лідери протесту припускали, що депутати мають намір прийняти рішення, які згодом легітимізували б присутність російських військ у Криму.

У 2020 році справу передали до Верховного суду Криму, процес проходив у заочному режимі без участі Чубарова. Його інтереси представляв адвокат за призначенням Олександр Осокін.

Адвоката Миколи Полозова, який захищав заступника Чубарова — Ахтема Чийгоза, в аналогічній справі про масові заворушення 26 лютого 2014 року, не допустили до справи Чубарова, посилаючись на можливий конфлікт інтересів двох обвинувачених в одній справі, попри те, що вирок Чийгозу винесли ще восени 2017 року.

Ахтем Чийгоз, грудень 2017 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Адвокат Чубарова Олександр Осокін просив суд повністю виправдати свого підзахисного, оскільки його вина не доведена. Прокурор вимагав для Чубарова 9 років позбавлення волі.

За версією звинувачення, Чубаров і Чийгоз заздалегідь задумали зірвати засідання Верховної Ради Криму і з 24 березня почали збирати прихильників на мітинг біля будівлі парламенту на ранок 26 березня. За 45 хвилин до початку мітингу Чубаров передав повідомлення про захід до Сімферопольської міськради.

Одночасно повідомлення про мітинг біля Верховної Ради Криму подав депутат кримського парламенту, голова партії «Російська єдність» Сергій Аксьонов. Акція його прихильників на підтримку приєднання Криму до Росії, згідно з повідомленням, мала розпочатися після обіду. Але проросійськи налаштовані мітингувальники, серед яких були козаки, що прибули з Ростовської області, і бійці приватної військової компанії «Чорне море» з Севастополя, почали прибувати до площі перед парламентом з самого ранку — з 10 години.

Спочатку між сторонами ланцюгом встали міліціонери, проте до обіду вони пішли, залишивши площу мітингувальникам. Між учасниками двох мітингів почалися зіткнення: сутички, короткі бійки, в обидві сторони летіли пляшки, розпилювали сльозогінний газ. Близько другої години дня проукраїнські мітингувальники зайшли до будівлі парламенту, де в холі зустрілися з кількома депутатами. Далі вони не пішли. Наступного дня після зіткнень будівлю уряду Криму і парламенту захопили російські спецслужби і військові.

У зіткненнях постраждало кілька сотень людей з обох сторін. Двоє загинули в тисняві. Це мешканці Сімферополя 68-річна Валентина Корнєва і 22-річний Ігор Постний. Слідство встановило, що вони загинули в один час — близько 19:40-20 годин 26 лютого. Експертиза виявила на тілах травми і забої, переломи кісток і розриви внутрішніх органів. Причому Корнєва постраждала більше. Серед постраждалих того дня були громадяни Росії — і це використовували російські правоохоронці, щоб порушити кримінальну справу. В якості потерпілих у суді виступили 81 особа.

За версією російського обвинувачення, Чубаров і Чийгоз перебували серед мітингувальників, роздавали накази і керували рухом натовпу за допомогою невстановлених координаторів з пов’язками на руці. Сльозогінний газ у натовпі, стверджує обвинувачення, розпорошили кримські татари, хоча на численних відео з мітингу, які вивчали в суді, видно, що газ з’являється в проросійському натовпі.

Обвинувачення також стверджує, що проукраїнські мітингувальники завдали матеріальної шкоди — знищили частину меблів у будівлі парламенту. Хоча журналісти, які були свідками цих подій, стверджували протилежне. Кореспондент видання Лента.ру Ілля Азар під присягою давав свідчення у справі Чийгоза щодо тих самих подій: він розповідав суду, що двері кримського парламенту були відчинені, їх ніхто не виламував; і меблі були вже зламані і лежали в коридорі, коли протестувальники зайшли всередину.

У справі Чубарова суд заслухав 108 свідків обвинувачення, в тому числі і декількох засекречених. Тільки п’ятеро дали свідчення, що підтверджують провину Чубарова. Серед них були і колишні українські політики, які увійшли до лав російської влади в Криму після анексії: депутати Ольга Ковітіді, Сергій Цеков, голова кримського парламенту Володимир Константинов і глава Криму Сергій Аксьонов.

Захист допитав у суді 10 своїх свідків — учасників проукраїнської акції, які спростовували твердження обвинувачення про наміри Чубарова організувати масові заворушення. Свідки розповідали, що проукраїнський мітинг був мирним, а заворушення спровокували проросійські активісти Аксьонова.

Перший день окупації Криму Росією — будівля парламенту, 27 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У вересні 2017 року Верховний суд Криму за звинуваченням в організації масових заворушень на мітингу 26 лютого 2014 року засудив Ахтема Чийгоза до 8 років ув’язнення. У жовтні 2017 року його звільнили за посередництва президента Туреччини Реджепа Ердогана.

У 2015 році в Криму затримали вісьмох кримських татар за звинуваченням в участі в масових заворушеннях під кримським парламентом в 2014 році. Двоє з них — Ескендер Набієв і Талят Юнусов визнали провину і уклали угоду зі слідством. Суд затвердив угоду, засудивши їх до двох з половиною і трьох з половиною років умовно.

Справа решти п’ятьох обвинувачених — Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Арсена Юнусова, Ескендера Кантемірова та Ескендера Емірвалівева — розглядалася в Центральному районному суді протягом півтора року. Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі суд призначив по чотири з половиною роки позбавлення волі умовно, Арсену Юнусову та Ескендеру Кантемірову — по чотири роки, Ескендеру Емірвалієву — три з половиною роки умовно, з випробувальним терміном для всіх у три роки.

1 червня 20:54 додано позицію Рефата Чубарова