Що відомо про затриманого у Фінляндії росіянина з угруповання «Русич», екстрадицію якого вимагає Україна

У липні у Фінляндії затримали росіянина Яна Петровського з угруповання «Русич». Україна запросила його екстрадицію, оскільки він підозрюваний у справі про вбивства українських військових у 2014 році. 

«Ґрати» зібрали, що наразі відомо про затримання, справу Петровського в Україні та перспективи екстрадиції росіянина. 

В аеропорту Гельсінкі біля виходу на посадку рейсу, що прямував до Ніцци, під час чергової перевірки паспортів прикордонників зацікавив 36-річний чоловік на імʼя Воїслав Торден. Він предʼявив паспорт громадянина РФ, а також посвідку на проживання у Фінляндії. Його документи і фото перевірили у прикордонних базах даних та виявили, що Торден — це Ян Петровський, один з керівників неонацистського воєнізованого угруповання «Русич».

Росіянину Петровському заборонений вʼїзд до країн Шенгену, він знаходиться під санкціями Євросоюзу та США. Як загрозу національним інтересам його депортували з Норвегії у 2016 році та скасували дозвіл на постійне проживання за порушення умов. 

Затримання у Фінляндії сталося 20 липня 2023 року. Проти Петровського відкрили справу за порушення режиму заборони вʼїзду. Згідно з джерелами фінського видання Yle, у росіянина на імʼя Торден був однорічний дозвіл на проживання. У нього також була так звана віза D, яка дозволяла подорожувати до Фінляндії. 

21 липня Окружний суд Гельсінкі арештував Петровського. Прикордонна служба запропонувала імміграційній службі анулювати його дозвіл на проживання, депортувати до РФ та заборонити йому в’їзд до Фінляндії. Гучне затримання російського найманця, причетного до тероризму, спонукало уряд Фінляндії розпочати переоцінку системи безпеки транскордонного руху. 

Разом з тим, через співпрацю з Європолом Україна отримала інформацію про затримання Петровського міграційною службою Фінляндії. Аби його не депортували до РФ, а екстрадували до України, 15 серпня українська прокуратура направила до Фінляндії запит про затримання та тимчасовий арешт у звʼязку з тим, що Петровський перебуває у розшуку за підозрою у терористичній діяльності. 

25 серпня Окружний суд Іта-Уусімаа продовжив арешт Петровському на вимогу поліції Фінляндії, що розпочала екстрадиційне розслідування щодо Петровського. 

Засідання відбулось у закритому режимі. Але журналістів пустили до зали суду для зйомки на початку засідання. Як пише видання Yle, Петровський брав участь у ньому дистанційно. На відеозв’язку чоловік виглядав спокійним. Проте він не захотів фотографуватися і сховався у двірному отворі. Адвокат на засіданні повідомив, що Торден хоче просити притулок у Фінляндії. 

Та 28 серпня МЗС Росії заявило, що працівники консульства російського посольства у Фінляндії відвідали Тордена у в’язниці в місті Вантаа. Під час зустрічі росіянин «висловив побажання про своє найскоріше повернення до Росії». 

«Посольство підтримує контакти з В.І.Торденом та її адвокатом, вживає всіх можливих заходів захисту законних інтересів громадянина Росії», — йдеться у повідомленні у телеграм-каналі МЗС РФ. 

Після затримання Петровського у Фінляндії група «Русич» заявила, що «зупиняє виконання будь-яких бойових завдань» в Україні, доки ситуація з побратимом не вирішиться. Вони розкритикували запізнілу реакцію МЗС та вважають, що міністерство не виконує свої обовʼязки щодо захисту громадян за кордоном. У телеграм-каналі групи збирають гроші на адвоката Петровському. 

Кінцеве рішення про екстрадицію приймає Міністерство юстиції Фінляндії. У розгляді екстрадиційної справи також беруть участь поліція, районний суд і Верховний суд. Процес може зайняти від кількох місяців до року.

Слідство в Україні

Російська група “Русич” з прапором “ЛНР”. Петровський — крайній праворуч, поряд з ним — Мільчаков, 2015 рік Фото: соцмережі “Русич”

За даними бази МВС, СБУ оголосила в розшук Яна Петровського  у жовтні 2016 року як підозрюваного в участі терористичної організації, сприянні її діяльності частина 1 статті 3-258 КК . Кількома днями пізніше Печерський райсуд Києва схвалив рішення, яке дозволяє затримати підозрюваного, щоб привести його в суд та арештувати. Прізвище у реєстрі не вказано, але окрім статті підозри збігаються біографічні дані: громадянин Російської Федерації, який народився у Ленінграді та проживав у Норвегії з 2004 по 2016 рік, член неонацистської диверсійно-штурмової розвідгрупи «Русич». 

Справа, відкрита в Україні, стосується подій 2014-2015 років на Луганщині та Донеччині. Росія приховувала, що веде бойові дії в Україні, та діяла через угруповання російських бойовиків і українських сепаратистів, яким постачала зброю. Українська влада у відповідь проводила антитерористичну операцію (АТО), яку оголосила у квітні 2014 року. Тому прокуратура кваліфікувала дії бойовиків як участь у незаконних збройних формуваннях та терористичну діяльність. 

У саме цей період в Україні воювала група «Русич» — спочатку на боці «ЛНР», а після вбивства Олександра «Бетмена» Бєднова, під командуванням якого діяла група на Луганщині, — на боці «ДНР». Командиром угруповання був неонацист з Санкт-Петербурга Олексій Мільчаков, позивний «Серб». 

Слідство встановило, що Петровський із позивним «Славян», прибув на Луганщину у червні 2014 року та «систематично брав участь у бойових зіткненнях із силами АТО». Зокрема встановили його причетність до розстрілу бійців батальйону «Айдар» 5 вересня 2014 року. 

Це один із трагічних епізодів війни на сході України. Тоді на трасі Луганськ-Щастя, на блокпості поблизу селища Металіст, підрозділ «Айдар» потрапив у засідку бойовиків «ЛНР», зокрема групи «Русич», та втратив близько 30 військовослужбовців. Відео розстрілу є у відкритому доступі, на ньому також бойовики допитують важкопораненого українського військовослужбовця Івана Ісика.

За годину на тому ж місті у бій з «ЛНРівцями» вступила 80-а окрема десантно-штурмова бригада. Українським бійцям вдалось відтіснити бойовиків, але бригада також зазнала втрат особового складу. 

У 2015 році в ютубі опублікували інтервʼю з Мільчаковим та Петровським, в якому вони згадують бій 5 вересня, та кажуть, що добивали поранених. Це відео, за інформацією автора «УП» Сергія Іванова, зняли самі «айдарівці», яким вдалося виманити бойовиків на інтервʼю по скайпу. 

— Проїхало два БТРи. — розповідав Мільчаков, — Ми хуйнули по них з гранатомета і потрапили в бійця на броні. Нам прилетіла башка, півавтомата з підствольником — зараз ремонтуємо. А потім поїхало ще два БТРи, і одним пострілом з ПТРСа у лобовуху водилу вбив, і він з’їхав до «Славяна» в кювет, і «Славян» з ще однією людиною — ну, за фактом утрьох його розбʼєали. З усім десантом. Мінімум одинадцять осіб було».

— Там жоден не вижив, — додав Петровський, — Усі були вбиті, спалені та добиті. Там ще вони вшестеро вилізли, хто встиг. Усіх добили. Нікого не залишили живими.

Лише 8 вересня «Айдар» домовився забрати у бойовиків тіла загиблих побратимів. У батальйоні тоді повідомили, що на них були сліди знущань.

Разом із Петровським у розшук у 2016 році оголосили й Олексія Мільчакова, командира «Русича». Йому інкримінують три статті: створення терористичної організації частина 1 статті 258-3 КК , посягання на територіальну цілісність частина 5 статті 27, частина 3 статті 110 КК та ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК . Справу заочно розглядав Макарівській суд Луганської області. Востаннє — у грудні 2020 році. Наразі Макарів, як і решта Луганщини, окупований російськими військами. Даних про те, куди передали  справу, у судовому реєстрі немає.

Потерпілими у справі виступають бійці «Айдару», яким вдалось вижити 5 вересня 2014 року: Дмитро Грозовський, Богдан Барімов та Олексій Батура.

У 2015 році «Русич» вийшов з окупованих територій України. У 2017 році Мільчаков та Петровський знаходились у Сирії разом із ЧВК «Вагнер». З 2022 року група знову бере участь у війні проти України.