Ще одному судді Київського апеляційного суду, підозрюванному в отриманні хабаря в 35 тисяч доларів, призначили заставу

Вищий антикорупційний суд 18 грудня призначив заставу в чотири мільйони гривень одному із підозрюваних в отриманні хабаря суддів Київського апеляційного суду В’ячеславу Дзюбіну.

Таким чином, ВАКС обрав запобіжні заходи усім підозрюваним у цій справі суддів — Юрію Сливі, Ігорю Паленику та Віктору Глиняному раніше арештували з можливістю вийти під різні суми застави. Слива і Глиняний сплатили кошти і вийшли із СІЗО.

Усіх чотирьох суддів Київського апеляційного суду підозрюють в отриманні хабаря у 35 тисяч доларів організованою групою частина 3 статті 28, частина 4 статті 368 Кримінального кодексу України за зняття арешту з двох літаків української «Авіакомпанії Константа». Один із літаків, за даними слідства, використовувала компанія «Мотор Січ». Її почесного президента В’ячеслава Богуслаєва підозрюють у колабораціонізмі і сприянні державі-агресору.

Дзюбін уже кілька тижнів перебуває в лікарні та брав участь в засіданні дистанційно.

Про що йшлося під час засідання, — у замітці «Ґрат».

 

Національне антикорупційне бюро пред’явило підозру усім чотирьом суддям КАС 30 листопада. Напередодні у них вдома та в їхніх кабінетах відбулися обшуки. У Дзюбіна, за словами прокурора, знайшли десять тисяч доларів, які він отримав від Тетяни Поліщук, що представляла інтереси ТОВ «Авіакомпанія Константа».

За версією слідства, до Поліщук звернулися за юридичною допомогою представники цієї компанії щодо зняття арешту з двох літаків.

30 червня цього року Печерський районний суд Києва наклав арешт на два цивільні транспортні літаки, власником яких є естонська компанія «EKA GRUPP OU». Один із них використовує Акціонерне товариство «Мотор Січ», інший — «Авіакомпанія Константа». Як і «Мотор Січ», остання зареєстрована у Запоріжжі. Власником авіакомпанії є бізнесмен Роман Мілешко.

Відповідно до даних із реєстру судових рішень, арешт накладений у рамках кримінального провадження, яке розпочало Головне слідче управління Державного бюро розслідувань 7 квітня 2023 року за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час воєнного стану (частина 1 статті 114-1 Кримінального кодексу).  Розслідування цього кримінального провадження незавершене, а арештоване майно є речовим доказом. Щоб дізнатися більше деталей справи, «Ґрати» направили запит у Державне бюро розслідувань, але відповіді поки не отримали.

«Авіакомпанія Константа» звернулася в  Печерський суд Києва, аби скасувати арешт із літаків. 31 серпня цього року суд відмовив у цьому. Адвокати авіакомпанії оскаржили це рішення в Київському апеляційному суді. Справа потрапила до судової трійки у складі Ігоря Паленика, головуючого, Юрія Сливи та Віктора Глиняного.

За словами прокурора, Поліщук зустрілася із Дзюбіним для отримання консультації, під час зустрічі останній сказав їй про те, що справу можна вирішити за хабар.

Суддівські розмови

За інформацією прокурора Бориса Василенкова, яку він оголосив під час засідання Вищого антикорупційного суду, суддя Ігор Паленик 16 листопада розмовляв зі своїм колегою Юрієм Сливою про те, що до нього підходили, «щоб вирішити справу». Прокурор наголошував, що розмова тривала близько трьох хвилин, але судді змогли порозумітися ще до того, як отримали матеріали справи. Це, на його думку, свідчить про те, що вони розуміли, що йдеться про корупційне вирішення справи. 

Національне антикорупційне бюро стежило за суддями та записувало аудіо- та відеоматеріали їхніх розмов. Уривки цих записів прокурори зачитували під час судових засідань.

23 листопада, згідно з матеріалами слідства, Паленик розповів Глиняному, що до нього звертався суддя цього ж суду В’ячеслав Дзюбін щодо цієї справи і казав про 25 тисяч доларів, за які пропонують її вирішити. Глиняний сказав, що йому за це пропонували 15 тисяч доларів. Хто саме, — не деталізував. Паленик у відповідь припустив, що адвокати шукають, «де дешевше». 

Під час іншої записаної НАБУ розмови Глиняний і Паленик обговорювали підстави для скасування арешту одного літака. У розмовах звучало, що «літаки колись були в Росії». Судді обговорювали, як можна юридично обгрунтувати зняття арешту. Вони роздумували, чи можуть зняти арешт з одного, а згодом, можливо, з іншого, але для цього треба змінити позовну заяву. 

Колегія Київського апелляційного суду (зліва направо) Ігор Паленик, Юрій Слива й Віктор Глиняний, 11 жовтня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Засідання для розгляду справи було призначено на 27 листопада. До цього, за даними слідства, Дзюбін підтвердив Паленику попередню домовленість щодо ухвалення потрібного рішення.

Перемовини з Дзюбіним вела Тетяна Поліщук, що негласно співпрацювала з НАБУ. Адвокати кількох підозрюваних суддів зазначали, що вона — адвокатка, і законодавство забороняє залучати адвокатів до викриття корупційних злочинів. Та прокурор заперечував це. Будь-яку іншу інформацію повідомити суду відмовився, посилаючись на те, що Поліщук перебуває під захистом. За даними адвокатів, Поліщук працювала в Київському апеляційному суді, але під іншим (дівочим) прізвищем. Прокурор цей факт не коментував.

Клопотання про зняття арешту із літаків подавав адвокат Костянтин Кривенко. За словами прокурора, він свідок у справі, хоча його розмов на записах із прослуховування суддів немає.

У підсумку судді задовольнили апеляційну скаргу. Вони оголосили короткий текст рішення. Повне рішення планували оголосити 4 грудня, але у цей день Вища рада правосуддя дала дозвіл на їхній арешт. А наступного дня почалися судові засідання, на яких розглядали клопотання про взяття їх під варту.

За словами прокурора, 28 листопада суддя Дзюбін отримав гроші від Поліщук. Після цього, стверджує слідство, він приїхав у суд і у своєму кабінеті розділив гроші: 10 тисяч доларів залишив собі, в решту — 25 тисяч доларів — поклав у коробку з-під віскі, — одягнув мантію і пішов до колеги Паленика. Останній згодом для конспірації замінив отримані кошти іншими купюрами, які потім детективи НАБУ знайшли у нього вдома, а замінені кошти розділив порівну і передав по 8 тисяч 300 доларів Сливі і Глиняному.

Не Поліщук, а Сиротюк

Після оголошенняпідозри Дзюбін потрапив до лікарні, а тому брав участь у засіданні по відеозв’язку. До цього у суді допитували його лікаря, утім, слухання були закритими задля збереження інформації про його здоров’я.

Хоча адвокати Дзюбіна посилалися на те, що лікар сказав, що в слідчому ізоляторі неможливо надавати підозрюваному належну медичну допомогу.

Адвокати Дзюбіна називали підозру необгрунтованою і докази недопустимими. Зокрема, адвокатка Ірина Бовнегра зазначала, що детективи встановили аудіо- та відеозаписуючі пристрої в кабінетах суддів Дзюбіна та Паленика, але не мали на це дозволу слідчого судді, оскільки в матеріалах справи його не було. За її словами, це — режимний об’єкт, оскільки судді слухають там матеріали негласно-слідчо-розшукових дій усіх правоохоронних органів. Утім, прокурор згодом пояснив, що такий дозвіл слідство отримало і долучить його пізніше, на етапі відкриття матеріалів справи для захисту у повному обсязі.

Адвокати також зазначали, що Поліщук не була заявницею у справі, а працювала як агентка НАБУ під прикриттям. За їхніми словами, слідство використало у справі анкетні дані чинної адвокатки із Вінницької області, з якою вони зв’язалися. Вона пояснила їм, що не представляла інтереси «Авіакомпанія Константа» і жодного відношення до розслідування не має.

Один із адвокатів зазначив, що йдеться про Тетяну Сиротюк, раніше вона працювала у Київському апеляційному суді. Як і її чоловік — Роман Сиротюк, що нині працює адвокатом. Саме він, за версією захисту, познайомив дружину із Дзюбіним улітку цього року. На думку адвокатів, вона спровокувала суддю на отримання хабаря.

Прокурор заперечував факт провокації, у тому числі посилаючись на те, що Дзюбін — дуже досвідчений суддя і може вирізнити провокацію. Сам Дзюбін досить коротко прокоментував справу:

«Всі факти штучно сфальсифіковані… Я надам пояснення під час судового розгляду… І нікуди з України втікати не збираюся».

Адвокати просили суддю обрати запобіжний захід, не пов’язаний із арештом, на чому наполягав прокурора, а також визначити меншу суму застави — прокурор просив сім мільйонів гривень.

Суддя Віктор Маслов обрав для Дзюбіна заставу у чотири мільйони гривень і зобов’язав його  не залишати Київ, здати паспорт для виїзду за кордон, носити електронний браслет, не спілкуватися зі свідками у справі, прибувати за будь-яким викликом до детектива, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Якщо Дзюбін не сплатить заставу, прокуратура може клопотати про більш жорсткий захід.