Росіяни обстріляли телевежу в Харкові вдруге за два місяці. Навіщо їм це, і що тепер з телемовленням у регіоні

22 квітня Росія вчергове обстріляла Харків ракетами і зруйнувала телевежу. Обійшлось без жертв, однак у місті зник сигнал цифрового телебачення. Місцева влада, правозахисники та іноземні аналітики вказують на цілеспрямований характер цієї атаки з боку Росії, аби залякати місцевих і легше поширювати свою пропаганду.

Це не перший випадок знищення чи пошкодження телевеж. За даними організації Інститут масової інформації, найбільше обстрілів інформаційної інфраструктури припадало на перший рік російського широкомасштабного вторгнення, однак останніми місяцями ця тенденція відновилась.

«Ґрати» зібрали деталі про цю та минулі атаки на телевежі в Україні. 

«Росія посилює військові та інформаційні операції проти українців у Харкові»

Близько пів на п’яту вечора 22 квітня росіяни вдарили по телевежі у Харкові, зруйнувавши значну частину споруди, яка до того моменту була найвищою у місті — майже 250 метрів, і перервавши цифрову трансляцію українських телемовників. Жертв і постраждалих не було: співробітники встигли сховатись.

Харківська обласна прокуратура повідомила про відкриття провадження про порушення законів і звичаїв війни провадження про порушення законів і звичаїв війни ч. 1 ст. 438 КК України . За даними правоохоронців, для атаки на телевежу ймовірно була застосована ракета Х-50. Це — тактична ракета середньої дальності класу «повітря—поверхня», призначена для ураження наземних цілей. Точно тип зброї встановлять, коли експерти проаналізують її уламки, виявлені на місці влучання. 

Вранці наступного дня керівник військової адміністрації області Олег Синєгубов зазначив, що у Харкові та найближчих до нього населених пунктах все ще відсутній сигнал цифрового ефірного мовлення.

«Удар був на висоті близько 140 метрів. Пошкоджені технічні приміщення. Фахівці аналізують ступінь пошкодження телевізійного обладнання. Харків‘яни можуть підключати кабельне та супутникове ТБ. Радіо, інтернет та мобільний звʼязок працюють», — написав він у соцмережах. 

Також деякі мобільні оператори заявили про можливість для жителів Харкова й області користуватись їхніми платформами для альтернативного доступу до новин та іншого контенту на період кризової ситуації. 

Речник Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш в ефірі «Єдиних новин» заявив, що удар по телевежі не був випадковим і найімовірніше мав на меті перебити зв’язок, обмежити мовлення українських програм і поширити на регіон свої пропагандистські телеканали. 

Зруйнована харківська телевежа після російського обстрілу, 22 квітня 2024 року. Фото: Олег Синєгубов, голова Харківської ОДА

Тим часом, аналітики американської неурядової дослідницької організації Інститут вивчення війни (ISW) говорять, що атака на телевежу може бути частиною російської інформаційної спецоперації, що має на меті залякування харків’ян, аби посіяти паніку і змусити людей виїжджати з міста. Також, як виявили дослідники, російські блогери майже одразу після удару почали поширювати повідомлення, що начебто телевежу використовували українські військові.

«Росія посилює військові та інформаційні операції проти українців у Харкові, намагаючись використати недоліки української системи протиповітряної оборони та зростання напруженості в Україні у відносно короткий проміжок часу до очікуваного прибуття американської військової допомоги у прифронтові райони. Українські офіційні особи нещодавно попередили про можливу майбутню російську спробу захоплення Харкова, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 19 квітня заявив про зацікавленість Росії в такій операції, стверджуючи, що Харків «відіграє важливу роль» в ідеї їхнього президента щодо створення демілітаризованої «санітарної зони» в Україні для нібито захисту російських прикордонних населених пунктів від ударів з боку України», — йдеться в аналітичній довідці, опублікованій організацією 22 квітня. 

«Нищать інформаційну інфраструктуру всюди, де можуть дотягнутися»

Росія атакувала харківську телевежу і раніше цього року. Зокрема, 14 березня телемовлення у Харкові тимчасово припинялось внаслідок масованої дронової атаки по місту. Тоді ж росіяни обстріляли і Сумщину, вивівши з ладу передавачі телерадіомовлення у Сумах, Шостці, Білопіллі і Тростянці. 

Крім того, як повідомляє українська правозахисна організація Інститут масової інформації (ІМІ), внаслідок авіабомбардування селища Велика Писарівка на Сумщині була сильно пошкоджена будівля редакції «Ворскла», за цей рік — уже вдруге. Раніше, 16 лютого, через російський артилерійський обстріл селища у редакції повибивало вікна, пошкодило дах та інтер’єр приміщення. 

Цілеспрямовані обстріли інформаційної інфраструктури з боку Росії стали більш інтенсивними останні кілька місяців, хоча повністю ніколи й не припинялись упродовж широкомасштабного вторгнення, каже керівниця ІМІ Оксана Романюк.

«Ми спостерігаємо це насправді вже третій рік. Вони [російські військові і силовики] нищать інформаційну інфраструктуру всюди, де можуть дотягнутися. Це і обстріли телевеж (ми вже зафіксували понад 20 випадків), і також, коли вони заходять у якесь окуповане місто, вони вже через кілька годин знаходять найбільші редакції, друкарні і приміщення телеканалів. Коли був Херсон окупований, вони зайняли приміщення «Суспільного», і потім просто звідти викрали майно. Є навіть фотографії, де вони бусами вивозять з редакції усе: від комп’ютерів до стільців», — зазначає вона. 

Найбільше атак на телевежі ІМІ зафіксував у 2022 році: 16 випадків. Однією із перших таких атак став обстріл щонайменше двома ракетами київської телевежі 1 березня 2022-го, коли загинув оператор телеканалу LIVE Євгеній Сакун та ще четверо цивільних, які опинились неподалік. Тоді повідомлялося, що пошкодило апаратну, через що зупинилася трансляція деяких телеканалів.

Наслідки обстрілу київської телевежі російськими ракетами, 1 березня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

2 березня російські війська обстріляли телевежі у Лисичанську на Донеччині та Коростені на Житомирщині, через що загинули принаймні четверо цивільних. Тоді ж росіяни стріляли по телевежі у Харкові. Не влучили, але пошкодили будівлю неподалік. 

6 березня того ж року російський бомбардувальник Су-34 скинув 8 авіабомб на харківську телевежу, пошкодивши опори та адміністративну будівлю станції. Літак тоді збили, а пілота, що катапультувався і вижив, затримали. Майже через рік суд визнав його винним у порушенні законів і звичаїв війни та призначив йому 12 років ув’язнення.

«Злочинний наказ я виконав». Російського пілота, який бомбардував Харків, засудили до 12 років, але відпустили для обміну

14 березня 2022 року внаслідок російського ракетного удару по телевізійній вежі у Рівному загинули 19 людей, а через два дні Росія обстріляла телевежу у Вінниці двома крилатими ракетами «Калібр». Тоді обійшлося без людських жертв, але сама телевежа і ще близько десятка будинків цивільних навколо неї пошкодило вибуховою хвилею, а ефірне мовлення кількох українських телеканалів та радіостанцій зникло на чотири дні. 

У листопаді 2022 року, відступаючи з Херсону, російські війська підірвали телевежу, захоплену ними раніше у березні, а також вежі мобільного зв’язку. 

Інформацію щодо обстрілів українських телевеж передали до Міжнародного кримінального суду

За словами Оксани Романюк, низка міжнародних організацій вже провели свої розслідування, що стосувались, серед іншого, обстрілів українських телевеж, і передали ці матеріали до Міжнародного кримінального суду.

«Зокрема, мені відомо про щонайменше 8 скарг, які подали від імені «Репортерів без кордонів». Тому що насправді телевежі вважаються на 100% цивільним об’єктом. Вони не можуть бути законною воєнною ціллю у збройному конфлікті. А російські військові стріляли, зокрема, по телевежі у Харкові не перший же раз. Вони намагалися у неї влучити тижнями. Харків’яни спостерігають це, на жаль, давно», — каже правозахисниця. 

Як повідомили «Репортери без кордонів», у рамках цих скарг і ще двох, які організація подала до французької системи правосуддя, йдеться про понад 50 нападів на журналістів та понад 100 медійників, які були вбиті, поранені, викрадені, взяті в заручники, піддані тортурам або потрапили під обстріли.

«Поряд вибухнула міна». Знімальна група «Радіо Свобода» потрапила під російський обстріл на Запорізькому напрямку — журналіст Дмитро Євчин отримав поранення

За цими даними, 11 журналістів були вбиті через або під час виконання своїх обов’язків за весь період повномасштабного вторгнення. Окрім того, з лютого 2022 року щонайменше 35 українських та іноземних репортерів дістали поранення: їх навмисно обстрілювали або вони ставали жертвами обстрілів телевізійних веж, редакцій, зокрема в Києві та Харкові, чи готелів, де часто зупиняються медійники під час відряджень.

Наприклад, під час повторюваних російських атак на Запоріжжя 5 квітня 2024 року поранило двох журналісток — Ольгу Звонарьову з агентства «Укрінформ» та Кіру Овес з «1+1», а переміщена із окупації редакція «РІА Мелітополь» була частково зруйнована. У Харкові внаслідок російських обстрілів з початку цього року дістали поранення троє медійників: Віктор Пічугін та Анна М’ясникова з медіагрупи «Накипіло» і фрилансерка Юлія Бойко. До цього висвітлюючи події поблизу Роботиного Запорізької області, був поранений журналіст Радіо Свобода Дмитро Євчин.