Російський прокурор запросив від 16 до 18 з половиною років для кримських татар із Сімферополя, обвинувачених у справі Хізб ут-Тахрір

Російський прокурор Євген Колпіков, який представляє держобвинувачення в Південному окружному суді Ростова-на-Дону в справі п’ятьох кримських татар, звинувачених у належності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір, запросив для них від 16 до 18 з половиною років. Це найбільша справа серед аналогічних у Криму, у ній майже три десятки обвинувачених кримських мусульман, яких для суду поділили на п’ятірки.

«Ґрати» коротко розповідають про суть звинувачення та позиції сторін.

Наймасовіша справа Хізб ут-Тахрір у Криму

27 березня 2019 року в Криму відбулися масові обшуки. Слідчі дії проводилися в Кам’янці, Строганівці, Білому — селищах, де здебільшого живуть кримські татари. Працівники ФСБ затримали тоді двадцять людей. Ще трьох затримали в Ростові-на-Дону за кілька днів і трьох оголосили в розшук.За декілька тижнів під час перетину адмінкордону з Херсонською областю затримали наймолодшого підозрюваного — 25-річного Раїма Айвазова.

Айвазов розповідав пізніше в суді, що працівники ФСБ катували його після затримання та імітували розстріл — вивезли від адмінкордону до лісосмуги та стріляли біля голови.

Затриманих звинуватили в участі в терористичній організації стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ , а також у спробі захоплення влади 278 КК РФ за причетність до ісламської партії Хізб ут-Тахрір. Організацію визнали терористичною за рішенням Верховного суду РФ у 2003 році, але в Україні та більшості європейських країн вона легальна. Доказів причетності кримських мусульман до терористичної діяльності за весь час їх переслідування російською владою не було. Російський правозахисний рух «Меморіал» визнав усіх переслідуваних кримських мусульман політв’язнями. Зокрема через це російська влада заборонила «Меморіал», звинувативши у виправдовуванні терористів.

Справу розділили на п’ять окремих проваджень по п’ять обвинувачених у кожному, тому що суд не міг судити одразу 25 осіб. Першою почали судити п’ятірку кримчан, яких обвинувачують в налагодженні діяльності терористичної організації за частиною 1 статті.

Вимога держобвинувачення

Для активіста об’єднання «Кримська солідарність» Різи Ізетова та будівельника Шабана Умерова прокурор запросив 18 з половиною років позбавлення волі. Електрику Раїму Айвазову, який повідомляв про тортури, обвинувачення запросило 18 років та 3 місяці ув’язнення. Громадянському журналісту «Кримської солідарності» Ремзі Бекірову Колпіков запросив рівно 18 років. Будівельнику Фарходу Базарову — 16 років. Обвинувачення просило призначити всім підсудним покарання в колонії суворого режиму та від року до півтора обмеження волі після звільнення. Серед обмежень: заборона на участь у масових заходах, на виїзд із Криму без дозволу наглядового органу та постійний контроль з його боку.

Прокурор Євген Колпіков. Фото: Генпрокуратура РФ

У дебатах прокурор підтвердив свободу віросповідання та світський характер держави, посилався на Конституцію Росії. Проте, за його словами, політична організація може користуватися захистом, лише якщо вона використовує у своїх цілях законні інструменти. На його думку, цього не можна сказати про Хізб ут-Тахрір.

«Очевидно, що адепти цієї партії виступають проти демократії. Попри невизнання провини підсудними, які неодноразово висловлювали невдоволення політикою та спецслужбами російської держави, їхня провина була доведена в судовому процесі» — стверджував Колпіков у дебатах.

Підсудних звинувачують у тому, що вони проводили так звані халакати — уроки для адептів «Хізб ут-Тахрір» у Сімферополі та селищах поблизу. За версією слідства Айвазов, Базаров, Бекіров, Ізетов і Умеров із цієї групи були «мушрифами» — вчителями.

Він посилався на свідчення прихованих свідків, записи прослуховування зборів мусульман, на яких ідентифіковані голоси підсудних, та висновки експертизи, які доводили, що розмови про релігію та політику належать адептам Хізб ут-Тахрір. Він також вказував на рішення Верховного суду РФ про визнання Хізб ут-Тахрір терористичною організацією від 14 лютого 2003 року. Після цього рішення, на думку прокурора, не потрібно доводити терористичну діяльність обвинувачених — достатньо довести належність до організації.

Пом’якшувальними обставинами прокурор назвав наявність у підсудних малих дітей і позитивні характеристики з правоохоронних органів і від знайомих.

Позиція захисту

Захист тільки почав брати участь у дебатах, але й раніше в суді не раз зазначав, що приховані свідки плуталися у свідченнях. Наприклад, свідок під псевдонімом «Бєлялов» кілька разів плутав Базарова та Айвазова, по черзі називаючи їх простими учасниками, а потім змінив свідчення на протилежні. На питання про те, як він ставиться до утисків кримських татар на півострові, свідок відповів «не пам’ятаю». Таку ж відповідь він дав на інші численні питання захисту, врешті підтвердивши свідчення, дані на попередньому слідстві. Аналогічно проходили допити двох інших таємних свідків. Свідок «Рамазанов» навіть підтвердив, що перебуває не один у кімнаті для допитів — нібито поруч із ним був технік, що заборонено процесуальними нормами. Захист неодноразово вказував суду, що хтось підказує свідку. Звук під час цього допиту кілька разів вимикався, а коли свідок не міг відповісти на запитання, суд оголошував перерву.

Адвокатка Марія Ейсмонт. Фото: «Кримська солідарність»

Адвокатка Айвазова Марія Ейсмонт, яка виступала в дебатах наступного дня після прокурора, назвала свідчення засекречених свідків голослівними і вимагала не враховувати їх.

Вона зауважила, що свідки постійно плуталися — мушріфи-вчителі є обвинуваченими чи лише звичайними учасниками організації, які проводили збори.

«Ми, зокрема, досліджували матеріали впізнавання. У них свідок «Рамазанов» не впізнає в Раїмі [Айвазові] мушріфа, а називає його чоловіком, якого він бачив на зборах, що проводилися учасниками організації. Те саме в інших прихованих свідків. Там практично копіпаст. Вони його бачили в будинку, де хтось щось організовував… На початку кримінальної справи організатором вважався Фарход Базаров, а потім раптом став Раїм Айвазов», — говорила адвокатка.

Ейсмонт також зазначила, що, на її думку, дивною є бездіяльність правоохоронців, які не затримували підозрюваних із 2016 року, коли про них нібито розповіли засекречені свідки, які перебували в тій самій групі Хізб ут-Тахрір. З 2017 до 2019 року про підозрюваних у матеріалах справи немає жодної інформації. На її думку, це свідчить про те, що жодної небезпеки з їхнього боку весь цей час не було, а свідчення свідків є необґрунтованими.