Рада дозволила припинити діяльність УПЦ МП — як працюватиме закон

Верховна Рада 20 серпня ухвалила в цілому законопроєкт № 8371 «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Це документ, зокрема, передбачає, що в майбутньому суди можуть припинити діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) Сама Українська православна церква не використовує у назві приставку «Московського патріархату». У травні 2022 року УПЦ заявила, що внесла до свого статуту зміни щодо незалежності УПЦ від Російської православної церкви. Проте Держслужба зі свободи совісті вважає, що канонічно УПЦ не розірвала зв'язків із РПЦ .

«Ґрати» розповідають, як саме законопроєкт втілюватимуть у життя, чому це може сильно затягнутися та які баталії передували голосуванню.

Передісторія

Українська православна церква (Московського патріархату) — одна з двох найбільших релігійних організацій в Україні. За статутом Російської православної церкви, УПЦ — «самоврядна церква з правами широкої автономії». Але у 2022 році глава РПЦ патріарх Кирило підтримав російське вторгнення в Україну, і тоді УПЦ публічно відмежувалась від Москви.

Настоятель церкви митрополит Онуфрій закликав президента Росії Володимира Путіна «негайно припинити братовбивчу війну». А 27 травня 2022 року УПЦ провела Собор, який «висловив незгоду з патріархом Кирилом щодо війни». Церква заявила, що внесла до свого статуту зміни, «які свідчать про повну самостійність та незалежність УПЦ».

Але влада засумнівалась в щирості церкви. Державна служба з етнополітики та свободи створила експертну раду, яка проаналізувала зміни у статуті УПЦ та дала їм оцінку. У лютому 2023 року експерти дійшли висновку, що, попри усні заяви Собору, канонічно УПЦ не розірвала зв’язків із Російською церквою й залишається її частиною.

З осені 2022 року Служба безпеки України провела десятки перевірок та обшуків у церквах й інших будівлях УПЦ. За даними СБУ на 20 серпня 2024 року, вони відкрили щодо священників Московського патріархату понад 100 кримінальних справ у виправданні російської агресії, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, колабораціонізмі та інших злочинах. Оголошено майже 50 підозр. 26 священників уже засуджено.

Парафіяни УПЦ МП виступають на підтримку монастиря під час «останньої літургії у лаврі», 29 березня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У грудні минулого року Рада національної безпеки та оборони доручила уряду розробити законопроєкт про «заборону релігійних організацій, якими керують з Росії». Кабмін виконав доручення і подав у парламент законопроєкт № 8371. У жовтні 2023 року Рада ухвалила його у першому читанні.

У відповідь УПЦ вкотре заперечила зв’язки з Російської церквою та заявила, що депутати порушили їхнє конституційне право на свободу віросповідання. Щоб загальмувати подальший розгляд законопроєкту, один з головних спонсорів УПЦ, бізнесмен і політик Вадим Новинський Засновник фінансово-промислової групи «Смарт-Холдинг». Народний депутат VII, VIII, IX скликань. Ексчлен фракції проросійської «Опозиційної платформи — За життя». У липні 2022 року склав депутатський мандат, посилаючись на те, що Росія окупувала Маріуполь, де він обирався в Раду. найняв британського лобіста та адвоката Роберта Амстердама. Він організував інформаційну підтримку УПЦ на Заході та навіть погрожував українським депутатам західними санкціями за «кричуще втручання у справи канонічних релігійних організацій».

Розгляд законопроєкту уповільнився, але наприкінці липня 2024 року депутати від «Європейської солідарності» заблоковували трибуну з вимогою пришвидшити ухвалення документа. 16 серпня президент Володимир Зеленський закликав депутатів проголосувати за проєкт, «який може реально гарантувати, що не буде жодних маніпуляцій Москви українською церквою». Напередодні Зеленський зустрівся з членами Всеукраїнської ради церков, після чого ця організація також публічно підтримала заборону Московського патріархату.

Що передбачає законопроєкт

20 серпня Рада ухвалила законопроєкт № 8371 у другому читанні та в цілому. Фінальна версія документа отримала назву «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». «За» За фракціями: Слуга народу — 173, ЕС — 25, Батьківщина — 17, Платформа за життя та мир — 1, За майбутнє — 9, Голос — 18, Довіра — 11, позафракційні — 11 проголосували 265 депутатів, «проти» За фракціями: Слуга народу — 4, Платформа за життя та мир — 17, Відновлення України — 7, позафракційні — 1. — 29 і четверо утримались За фракціямм: Слуга народу — 3, Відновлення України — 1. . 

Законопроєкт не передбачає, що УПЦ МП одномоментно припинить діяльність. Це відбуватиметься повільно і в декілька етапів за складною юридичною процедурою.

Механізм наступний. Законопроєкт оголошує забороненою Російську православну церкву, оскільки вона «є продовженням режиму держави-агресора і співучасницею воєнних злочинів». Будь-які контакти українських церков з РПЦ не допускаються. Якщо влада виявляє, що якась релігійна організація «афільована» з РПЦ, діяльність цієї організації підлягає припиненню.

У законопроєкті перелічені 7 ознак 1) Організація є складовою частиною РПЦ. 2) У документах, рішеннях або статуті організації «наявні ознаки входження» до РПЦ. 3) У документах, рішеннях або статуті РПЦ «наявні ознаки входження» до її складу організації, що діє в Україні. 4) Статут РПЦ передбачає, що представники організації, що діють в Україні, входять до її статутних органів. 5) РПЦ «через підлеглість у канонічних та організаційних питаннях» може впливати на прийняття управлінських рішень організації. 6) РПЦ здійснює погодження або благословення керівника організації, що діє в Україні. 7) РПЦ схвалює статут організації, що діє в Україні того, що організація «афілійована» з РПЦ. Зокрема, така організація, за статутом РПЦ, є складової частиною російської церкви, РПЦ погоджує призначення керівника цієї організації та може впливати на прийняття її управлінських рішень.

Чи є організація «афілійованою» з РПЦ, вирішує Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо ДЕСС «знайшла ознаки афілійованості» з РПЦ, вона надсилає цій організації «припис про усунення порушень». Після цього в організації є від 30 до 90 днів на те, щоб усунути порушення або надіслати заперечення. Якщо порушення не усунуті, то ДЕСС визнає організацію афілійованою з РПЦ і подає до адміністративного суду позов про її припинення. Щоб судові слухання не затягнулися, в законопроєкті вказані максимальні строки для ухвалення рішення: місяць в суді першої інстанції і місяць в апеляції. Апеляційні скарги розглядає Верховний суд, і його рішення остаточні та подальшому оскарженню не підлягає.

Крім того, через 60 днів після того, як ДЕСС визнала організацію афілійованою з РПЦ, ця організація позбавляються права арендувати будівлі та інше майно, яке перебуває в державній або в комунальній власності.

Законопроєкт стане законом і набере чинності через 30 днів після опублікування, окрім змін до Кодексу про адміністративне судочивнства. Норми про припинення діяльності релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, через суди, наберуть чинності тільки через 9 місяців. Депутати зобов’язали уряд протягом двох місяців ухвалити всі необхідні акти для втілення законопроєкту в життя.

Літургія на площі у Києво-Печерській Лаврі 19 березня 2023 року. Фото: прес-служба УПЦ МП

11 тисяч організацій УПЦ МП

Релігієзнавець Олександр Саган Керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Глава експертної групи Держслужби зі свободи віросповідання, яка у лютому 2023 року дійшла висновку, що УПЦ зберігає канонічний зв'язок з Російською церквою навіть після заявлених змін у статуті у розмові з «Ґратами» припустив, що процес припинення діяльності УПЦ МП може сильно затягнутися, хоча в законопроєкті чітко прописані строки всіх процедур. Це пов’язано з тим, що УПЦ як однієї юридичної особи немає. Це мережа окремих організацій: єпархіальних управлінь, релігійних громад, монастирів і навчальних закладів. УПЦ МП — це найбільша конфесія за кількістю таких організацій. За даними Держслужби з етнополітики та свободи совісті, станом на 1 січня 2024 року їх було 10 919.

Поки що ДЕСС не коментувала, в який послідовності вони будуть оголошувати «афілійованими з РПЦ» організації, з яких складається мережа УПЦ МП. Саган припускає, що найімовірніше чиновники почнуть з найбільших організацій: київської метрополії, єпархій Церковно-адміністративна одиниця. Наразі в УПЦ 51 єпархія та монастирів. Але через те, що їх багато, процес може затягнутися.

«Це дуже велика і складна робота, яку навіть при великому бажанні неможливо швидко виконати. Кількість співробітників ДЕСС настільки мала. Цей закон — 24 сторінки. Треба тільки кілька місяців, щоб його прочитати й почати втілювати», — сказав Саган.

Він також звернув увагу, що в законі йдеться не про повну ліквідацію релігійних організацій, які входять до складу УПЦ, а тільки про їхнє припинення. Юридичною мовою це означає, що вони будуть позбавлені статусу юридичної особи і права на аренду храмів, які знаходяться в комунальній та державній власності. Але, за українським законодавством, вони можуть і дали продовжувати релігійну діяльність як незареєстровані організації.

«Багато людей можуть бути розчаровані, що в маленьких містечках найближчий рік, нічого не зміниться. Окрім морального аспекту. Закон може спонукати окремих священників, щоб вони прийняли рішення щодо зміни юрисдикції», — вважає експерт.

Реакції

Ухвалення законопроєкту підтримав президент Володимир Зеленський.

«Ухвалено закон щодо нашої духовної незалежності. Це те, про що ми говорили з членами Ради церков і релігійних організацій. І днями буду говорити з представниками Вселенського Патріарха Варфоломія», — заявив президент у вечірньому відеозверненні.

Керівництво УПЦ поки не публікувало заяв щодо законопроєкту. Глава синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви Климент на прохання «Ґрат» прокоментувати наслідки рішення Ради сказав, що «покладається виключно на волю Божу».

«За дві тисячі років проти Церкви приймалося дуже багато законів. Натомість на підтримку Церкви приймалося законів майже обмаль. Це не завадило проповіді Євангелія обійти всі континенти земної кулі і багатьох привести до святого життя з Богом. Моє переживання лише зате, щоб українці, навіть які проти УПЦ, не вживали хульних та образливих слів, бо це є великий гріх, за який дуже потім народ страждає», — заявив він.

Керівництво Православної церкви України — головних ідейнийних опонентів УПЦ — поки теж не коментувало ухвалення законопроєкту. Але за кілька днів до голосування предстоятель Православної церкви України Єпіфаній публічно звернувся до голови УПЦ Онуфрія із публічним «закликом до діалогу про єднання».

«Ніколи не полишаючи у справі подолання церковних розділень надії на Бога, на заступництво Богородиці та всіх святих, попри те, що всі наші численні раніше зроблені звернення до Вас і до тих, хто з Вами, щодо діалогу залишилися без відповіді — знову звертаюся до Вас, владико, і до всіх, хто тепер є з Вами, та прошу не залишити цього звернення, цієї простягнутої до вас руки, без конструктивної відповіді», — заявив Єпіфаній.

Поки що публічної відповіді не це звернення не було.