Постріл у скроню. У Львові скоїли замах на мовознавицю та політикиню Ірину Фаріон — подробиці

У Львові 19 липня невідомий смертельно поранив мовознавицю, колишню депутатку Верховної Ради Ірину Фаріон. Того ж дня вона померла у лікарні. Національна поліція веде розслідування за статтею про навмисне вбивство. Серед версій поліція розглядає «російський слід», а також громадську, політичну діяльність та особисту неприязнь. «Ґрати» розповідають все, що відомо про злочин за добу після пострілу. 

Постріл на вулиці Масарика 

За будинком Ірини Фаріон на вулиці Масарика у Шевченківському районі Львова близько двох тижнів стежив молодий чоловік віком 20-25 років на вигляд. Зранку до вечора він сидів на лавці навпроти підʼїзду. Місцеві помічали його надто нетиповий одяг і навіть із ним розмовляли.

Один з мешканців будинку розповів ТСН, що, попри спеку, на чоловікові було багато одягу: кросівки, шкарпетки, спортивні штани, довга кофта. Сусід Фаріон каже: навіть запитував молодика, чим йому можна допомогти. Той відповів, що з ним усе в порядку. 

Сусіди Фаріон пригадують, що чоловік був у великому капелюсі та в окулярах. Виглядав підозріло, говорять вони зараз. Але, поки невідомий просто сидів у дворі, ніхто не викликав поліцію. 

Місце вбивства Ірини Фаріон. Скріншот з відео Суспільне Львів

Журналісти «Української правди» поговорили з другом сімʼї Фаріон. Він каже, що мовознавиця планувала їхати зі Львова на відпочинок. Увечері пʼятниці вона закінчила запис програми на Youtube і планувала вирушити до доньки. У неї поцілили, коли чекала таксі біля підʼїзду. Це сталося близько 19:30.Чоловік, який до того стежив за будинком, підійшов до неї і вистрілив у голову. Зі слів сусідів, вбивця був у рукавицях, а стріляв з пістолета без глушника.

Сусідка Фаріон Софія Іванішин каже в коментарі Факти ICTV: коли почула постріл, спочатку подумала, що це почалася тривога. Вискочила на вулицю і побачила поранену. Ірина Фаріон лежала ниць, а над нею молилася сусідка. Повторювала одні й ті ж слова: «Іро, тримайся».

Нападник одразу ж утік. Сусіди викликали поліцію і швидку. Близько 20:00 Фаріон доправили до реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона Першого медичного обʼєднання Львова в критичному стані. Голова анестезіологічної служби лікарні Наталія Матолінець озвучила діагноз: відкрите проникаюче поранення голови, глибока мозкова кома. Пацієнтку підключили до штучної вентиляції легень, зробили компʼютерну томографію всього тіла та операцію з первинної хірургічної обробки рани. Але близько 23:20 Ірина Фаріон померла у лікарні. 

Серед версій — «російський слід»

Іще коли мовознавиця була жива, Офіс Генпрокурора України повідомив про початок розслідування — подію кваліфікували як закінчений замах на умисне вбивство. Коли Фаріон померла, кваліфікацію змінили на «умисне вбивство» частина 1 статті 115 КК . 

Після замаху до Львова виїхав міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Близько другої ночі він дав перший брифінг для журналістів. Міністр повідомив, що з Києва на підсилення львівським оперативникам і слідчим виїхала спецгрупа. Її очолили заступник голови Нацполіції і заступник голови СБУ. Клименко підтвердив: слідство вважає, що у Фаріон поцілив той самий чоловік, який до того стежив за її будинком. Нападник завчасно готувався, спостереження, за словами Клименка, тривало щонайменше кілька днів. 

Міністр внутрішніх справ одразу озвучив наступні версії мотиву злочину: громадська або політична діяльність, особиста неприязнь. І лише після уточнювальних запитань журналістів додав: «не відкидається» версія про «російський слід». 

На місці злочину поліціянти знайшли гільзу та встановили калібр зброї, повідомив посадовець, але деталей не розкрив. Міністр припустив, що перші результати розслідування будуть готовими до ранку. Але нових подробиць на момент виходу матеріалу ані МВС, ані Нацполіція не оприлюднили. 

На заваді слідству стали відключення світла. Ігор Клименко каже, що було складно визначити, хто в конкретний час був біля підʼїзду. Депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич повідомив в ефірі «Громадського радіо», що район, де жила Фаріон, у момент вбивства якраз був без електроенергії. Але, за його твердженням, молодик потрапив на камери в інші дні, коли спостерігав за підʼїздом. 

Увечері 20 липня в львівських анонімних Telegram-каналах почали поширювати фото 21-річного чоловіка, який нібито стріляв в Ірину Фаріон. Але МВС України повідомило, що ця людина «не має стосунку до вчинення цього злочину».

«Спроба посіяти ненависть і страх»  

Уже через півтори години після пострілу заяву про замах зробив президент України Володимир Зеленський. Він написав, що очільник МВС Ігор Клименко і голова СБУ Василь Малюк оперативно доповідають про пошук підозрюваного. 

«Очевидно, що будь-яке насильство заслуговує лише на засудження і кожен, хто винен у цьому нападі, повинен понести повну відповідальність», — додав Зеленський.

Опівдні 20 липня президент повідомив, що отримав нові доповіді від керівників МВС та СБУ. 

«Відпрацьовуються всі доступні камери спостереження, триває опитування свідків, обстежується територія кількох районів. Досліджуються всі версії, включно з тією, що веде в Росію», — зазначив Зеленський. 

У той час, як українська влада говорить про «російський слід» як одну з версій, ВО «Свобода» у своїй заяві вказує на неї як єдину можливу. 

«Цей злочин вигідний московії і без сумніву здійснений нею. Це їхня споконвічна тактика — фізично винищувати українську еліту. За українську мову москва стріляє у скроню», — вважають у політсилі. 

Ірина Фаріон. Фото: Андрій Дубчак, Радіо Свобода

До того, що за вбивством стоїть Росія, схиляється і третій президент України Віктор Ющенко.  Він зробив цей допис, коли Фаріон ще була жива. 

«Цинічний вчинок проти жінки-політика, спроба посіяти ненависть і страх, шокування суспільства, яке тривалий час перебуває під тиском великих викликів війни, блекаутів, економічних негараздів та непевного майбутнього виглядає як продумана спецоперація ворога. Львів, серце української нації та надійний тил українського фронту, не випадково обраний організаторами цього злочину», — зазначив Ющенко. 

Колишній головний військовий прокурор України Віктор Чумак говорить, що можуть бути різні мотиви, але вбивство вигідно ворогу. 

«Вбивство пані Ірини Фаріон виглядає не дуже простим. Оскільки, як на мене, це вбивство дуже вигідне російським спецслужбам. Для того, щоб розхитати ситуацію всередині країни та додати демотивацію серед суспільства. Втім, можуть бути і якісь персональні мотиви. Пані Ірина викладала в університеті й ми знаємо її безкомпромісну позицію щодо історії України та мови», — поділився думками Віктор Чумак в ефірі Espreso.tv. 

Кремлівські ЗМІ та пропагандисти одразу повідомили про замах на Ірину Фаріон та слідкують за перебігом слідства. 

На вбивство матері відреагувала донька Ірини Фаріон Софія Семчишин. Коли стався замах, вона була в дитячому садочку, забирала сина. Вона одразу поїхала до лікарні, а у Facebook написала: «Борись, моя дорога!». Згодом вона розмістила фотографії Фаріон різних часів і додала: «Вирвали серце».

Захист української мови і скандали

У заяві щодо вбивства Ірини Фаріон ВО «Свобода» згадало і про внутрішніх ворогів — так звану «пʼяту колону». 

«Питання української мови та української ідентичності відсунуто на задвірки. Більше того, п’ята колона відкрито атакує. Усі ж пам’ятають цей фарс зі звільненням Ірини Фаріон з Львівської політехніки…», — заявили у політсилі. 

Звільнення мовознавиці, докторки філологічних наук, професорки Ірини Фаріон з «Львівської політехніки» — наслідок двох останніх скандалів за участі діячки. У листопаді 2023 року в інтервʼю Яніні Соколовій Фаріон сказала, що не сприймає російськомовних військовослужбовців у складі ЗСУ. 

«У мене запитання до них: що вам, хлопці, заважає, коли ви такі моцні й дуже розумні, виконувати статтю 29 Закону про Збройні сили України? Ви, хлопці, знаєте, що таке дисципліна в армії? Якщо в армії немає дисципліни, то немає армії, це зброд. (…) Я не можу назвати їх українцями, якщо вони не говорять українською мовою. То нехай себе назвуть «рускімі». Чому вони такі очманілі? Вони такі великі патріоти. Покажи свій патріотизм. Вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка», — зазначила тоді Фаріон. 

На виступ Фаріон у нецензурній формі відреагував заступник командира 3-ої штурмової бригади, колишній командир «Азову» Максим Жорін.

«Никто тебе не давал права открывать рот в сторону бойцов Азова, Третьей штурмовой или любого другого подразделения украинской армии. Поэтому просто иди ты нахуй», — написав Жорін російською.

Слова Фаріон про військовослужбовців, «які спілкуються мовами нацменшин» (а російська, за Конституцією, є однією з них) розкритикував омбудсман Дмитро Лубінець. Він попросив СБУ і Нацполіцію перевірити, чи є в висловлюваннях політикині ознаки статті 161 Кримінального кодексу України. А саме — порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. 

У відповідь Ірина Фаріон почала публікувати в соцмережах листи читачів, які її підтримали. Один з них був від студента з окупованого Сімферополя Максима Глєбова. У публікації Фаріон не прибрала персональні дані. Невдовзі Глєбова у Криму затримали та доправили до Центру боротьби з екстремізмом. Там його змусили вибачатися на камеру. У тім, правозахисники організації Zmina не знайшли доказів, що Глєбова потім переслідували в окупаційних судах.  Колишня депутатка Верховної Ради не вважала себе винною у затриманні студента. 

«Мене підтримують сотні людей, і я їм за це вдячна. Поза тим, я не можу знати, звідки ці люди», — заявляла Фаріон. 

У відповідь Лубінець дорікнув колишній депутатці за розголос персональних даних хлопця, та надіслав нове звернення до Служби безпеки України. СБУ відкрила щодо Фаріон кримінальне провадження за чотирма статтями Кримінального кодексу: порушення рівноправності громадян стаття 161 КК , образа честі і гідності військовослужбовця стаття 435-1 КК , порушення таємниці листування стаття 163 КК , порушення недоторканності приватного життя стаття 182 КК .

У червні 2024 року СБУ відповіла на запит Hromadske.ua, що досудове розслідування у справі Фаріон триває. Але більшої конкретики не додала. 

У день, коли вийшла заява СБУ, керівництво «Львівської політехніки» звільнило Ірину Фаріон за порушення 41 статті Кодексу законів про працю. Тобто вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку. 29 травня 2024 року Апеляційний суд Львівській області поновив її на посаді та зобовʼязав виплатити професорці 123 тисячі 927 гривень зарплати за період вимушеного прогулу. Колегія суддів на чолі зі Світланою Копняк дійшла висновку, що «Львівська політехніка» не довела законність звільнення. До того керівництво спочатку видало наказ про звільнення, коли ще не закінчила роботу тимчасова робоча комісія щодо висловів Фаріон.

Користувачі соцмереж, попри смерть Фаріон, досі висловлюють різні думки про її постать. Секретар Львівської міської ради, а зараз капітан ЗСУ Маркіян Лопачак вважає: «Ірина Фаріон ще при житті стала символом. І своє життя вона повністю віддала боротьбі за ідею української нації. За свою ідею». Натомість телеведуча Ольга Фреймут написала: «Вона боролася за мову. Не завжди делікатно, не завжди вдало… але так щиро. Як ніхто з нас». А ось командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро Кухарчук продовжує вважати, що «ніхто не приніс Україні більше лиха ніж комуністка, яка ділила українців на сорти і стравлювала між собою».

До місця нападу на Ірину Фаріон несуть квіти та лампадки. Донька Ірини Фаріон Софія Семчишин повідомила, що попрощатися з діячкою Фаріон можна буде в неділю, 21 липня, о 19:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла м. Львів, вул. Театральна, 11 . Там відбудеться парастас заупокійне богослужіння , двері будуть відчинені до 22:00. У понеділок, 22 липня, о 14:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла розпочнеться чин похорону. Поховають її на Личаківському кладовищі на центральній алеї, неподалік могили українського композитора Володимира Івасюка.