3 січня Україна та РФ вперше з серпня минулого року провели обмін полоненими. Він став найчисленнішим: додому повернулися 230 українців.
Подробиці першого за довгий час обміну полоненими — у дописі «Ґрат».
За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з 230 українців, які цього разу повернулись додому, 130 — представники Збройних Сил України. Також обміняли 55 бійців Національної гвардії, 38 прикордонників, одного поліцейського та шість цивільних.
Переважна більшість військових, нацгвардійців та прикордонників — рядові та сержанти, однак обміняли також 11 офіцерів. 48 з обміняних значились як зниклі безвісти.
У міноборони РФ повідомили, що 3 січня Україна передала 248 військовополонених росіян. Українська сторона підтвердила ці дані 4 січня. Як зазначили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, 18 людей передали РФ без обміну — це важкопоранені військовослужбовці, серед них один неходячий, вісім людей з ампутаціями ніг, інші з апаратами Ілізарова через тяжкі ушкодження рук.
«РФ погодилася прийняти лише частину своїх людей, які потребують медичної допомоги», — додали у Координаційному штабі.
За інформацією Асоціації родин захисників «Азовсталі», звільнено 12 військовослужбовців, які тримали оборону меткомбінату «Азовсталь» у Маріуполі протягом трьох місяців у облозі. У травні 2022 року близько 2500 бійців вийшли із заводу у добровільний полон, отримавши наказ зберегти життя. З тих, кого вдалось повернути 3 січня, немає жодного бійця бригади НГУ «Азов».
Останній обмін з території РФ та окупованих територій, в якому брали участь кілька «азовців», відбувся на початку червня минулого року. У липні в Україну повернулись з Туреччини пʼятеро командирів Маріупольського гарнізону — на порушення умов їхнього звільнення з полону, на що Росія відреагувала негативно. Понад 1600 воїнів, з них 700 «азовців», за підрахунком Асоціації родин захисників «Азовсталі», залишаються надалі у російському полоні.

Звільнені під час післяноворічного обміну українські військовослужбовці, 3 січня 2024. Фото: Zelensky/Telegram
Серед оборонців «Азовсталі» у цьому обміні є прикордонники, військовослужбовці ЗСУ та Військово-морських сил.
Зокрема, бойова медикиня 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Галина Федишин.
«Перебуваючи у неволі, вона принципово розмовляла українською мовою. Росіяни декілька разів імітували її вивезення на обмін, але в результаті повертали назад до місця утримання», — йдеться в офіційному телеграм-каналі миколаївських морпіхів.
Командир 36-й бригади морської піхоти Сергій Волинський «Волина», який сам був звільнений з полону у вересні 2022 року, але до повернення в Україну ще 9 місяців перебував у Туреччині, опублікував відео заручин Федишин з іншим морпіхом, оборонцем Маріуполя, Миколою Гриценяком, що раніше повернувся з полону.
«Ми дуже раді за родини які так довго чекали і нарешті об’єдналися. Для них боротьба за визволення рідної людини закінчена. Але починається нова боротьба — це відновлення фізичного і психологічного здоров’я, реабілітація і повернення в суспільство. Зичимо їм мудрості та терпіння», — зазначила Неля Шастун, тимчасово виконуюча обов’язки голови громадської організації «Жінки зі сталі», що об’єднує рідних захисників Маріуполя.
За словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, Росія застосовувала фізичні та психологічні тортури щодо полонених українців.
«Фізичний стан наших захисників дуже поганий. Хлопці виснажені, дуже схудли. Усі втратили десятки кілограмів. Щодо морального стану — всі морально стійкі, хоробрі, сильні. Кожен з них радий повернутися на Батьківщину», — наголосив він, коментуючи обмін.
Серед бійців Нацгвардії, що повернулись додому, — п’ять захисників Чорнобильської атомної станції та зони відчуження. Про це «Ґратам» повідомили у громадській організації «Родини полонених захисників Чорнобильської АЕС».
Нацгвардійці з ЧАЕС потрапили у полон в перший день російського повномасштабного вторгнення. 31 березня 2022 року, відступаючи з Київщини, росіяни вивезли з ЧАЕС 168 нацгвардійців. Спочатку їх тримали на території Білорусі, згодом вивезли до РФ. За майже два роки з того часу Україні вдалось звільнити 65 захисників ЧАЕС, однак 103 бійці досі знаходиться у полоні.
Так само, 24 лютого 2022 року потрапили у полон і захисники острова Зміїний, які стали відомі фразою про російський воєнний корабель.
Під час цього обміну додому повернулись сім захисників острова: два прикордонники та п’ять морських піхотинців. Про це «Ґратам» повідомила Каріна Палієнко — дружина прикордонника Вячеслава Палієнка, який досі залишається у полоні.
Загалом з 80 українців, що боронили острів, додому вже повернулись 54, однак 26 і надалі залишаються у російському полоні.
«Я хочу подякувати усім причетним до обміну. Хоча мого чоловіка поки не обміняли, я радуюсь за інших. Дуже сподіваюсь, що робота зі звільнення решти буде продовжуватись у повній силі і одного дня я почую довгоочікуваний голос чоловіка», — каже дружина прикордонника Палієнка.
«Чому Росія не хоче віддати тата?». Історія захисників острова Зміїний
З тих, хто був у полоні з початку вторгнення, повернули сержанта Вадима Максименка. Його росіяни захопили 24 лютого 2022 року на КПВВ «Чонгар» на Херсонщині.
Окрім військовополонених серед звільнених з російського полону — й шість цивільних заручників. Зокрема Костянтин Літвінов — викладач Східноукраїнського національного університету імені Даля. На сайті університету зазначено, що Літвінов, доцент кафедри комп‘ютерно-інтегрованих систем, потрапив у полон у березні 2022 року.
За даними Медійної ініціативи за права людини, на кінець серпня 2023 року в заручниках у РФ опинилося 1122 цивільних з окупованих території. Але, зазначають в організації, кількість може бути набагато більшою, бо РФ приховує імена затриманих від їхніх родин та не дає доступу до місць їхнього утримання представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Обміни військовополоненими були заблоковані протягом пʼяти місяців — з серпня 2023 року.
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі Національного марафону розказав, що тривалий час процес обмінів був ускладнений через Росію.
«РФ зайняла позицію не проводити обміни військовополоненими, заблокувати процес повернення цивільних заручників задля того, щоб максимально пробувати зірвати ситуацію в Україні зсередини — використовувати родичів військовополонених задля нової гібридної кампанії проти державної влади», — сказав Лубінець.
Натомість РФ офіційно не пояснювала, чому припинились обміни. Уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москалькова натякала, що це пов’язано з поверненням із Туреччини до України п’ятьох командирів підрозділів, що боронили «Азовсталь» у липні минулого року. Їх повернення до України не завадило росіянам провести ще один обмін полоненими у серпні 2023-го.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець та керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов зазначили, що розблокувати обміни вдалось, у тому числі за посередництвом Об’єднаних Арабських Еміратів. Посольство цієї країни офіційно підтвердило її участь у підготовці обміну.

Дмитро Лубінець (ліворуч) та Кирило Буданов (праворуч) кріплять табличку з кількістю звільнених з російського полону українців, 3 січня 2024 року. Фото: Zelensky/Telegram
За словами Дмитра Лубінця його російська візаві Тетяна Москалькова теж «позитивно вплинула» на розблокування обмінів. Він зазначив, що з середини грудня минулого року Україна та РФ спочатку погодили взаємне відвідування військовополонених, потім взаємний обмін теплими речами і, нарешті, обмін полоненими.
«Сподіваюсь, що цей процес покаже системність і протягом наступних тижнів ми зможемо порадувати родичів полонених поверненням наших захисників додому», — додав Лубінець.
Всього з початку повномасштабного російського вторгнення за даними Координаційного штабу з російського полону вдалось повернути 2828 людей.
4 січня 2024 додали інформацію від Координаційного штабу щодо кількості російських військовослужбовців, переданих РФ під час обміну