«Обов’язковий контрольний у голову»: Сергія Шалаєва, обвинуваченого у вбивстві одеського активіста Дем’яна Ганула, допитали в суді
Засідання в Приморському районному суді Одеси у справі Сергія Шалаєва, 4 березня 2026 року. Фото: Олена Чернишова, Ґрати
Напередодні роковин смерті відомого одеського активіста Дем’яна Ганула, який загинув від вогнепальних поранень 14 березня минулого року, обвинувачений у його вбивстві Сергій Шалаєв дав свідчення у Приморському районному суді Одеси.
На засіданні 4 березня Шалаєв, який раніше визнав свою провину, розкрив подробиці свого спілкування з куратором, що назвався співробітником Служби безпеки України, а також стеження і планування злочину.
«Ґрати» спостерігали за процесом і розповідають деталі.
Контакти передала матір
Допит Сергія Шалаєва розпочався з його розповіді про обставини справи, а потім запитання йому ставили інші учасники процесу: прокурорка Тетяна Нейкова, адвокат потерпілих Олександр Марков, потерпілі вдова Дем’яна Ганула Жанна Вознюк і його батько Вадим Ганул, адвокатка Шалаєва Валерія Гайсіна і головуюча суддя Лариса Єршова.
Сергій Шалаєв розповів про себе, що на час подій, які розглядаються в суді, служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового походу у званні старшого лейтенанта. Останніми роками жив в Одесі.
На запитання прокурорки щодо його кваліфікації, повідомив, що вміє обходитись із різними видами зброї, які є на озброєнні ЗСУ, та має чималий досвід у військовій та охоронній справі.
Прокурорка Тетяна Нейкова та адвокат потерпілих Олександр Марков. Фото: Олена Чернишова, Ґрати
Зокрема, за словами обвинуваченого, раніше він проходив навчання в Центрі бойової підготовки Державної служби України при ГУ МВС у Києві, працював у державній службі охорони «Захист», у спецпідрозділі «Титан», був охоронцем у банку та в охоронній компанії, охороняв фізичну особу.
«У 2015 році добровільно пішов на військову службу. Закінчив офіцерські курси Військової академії міста Одеси, факультет розвідки та проведення спеціальних операцій. Звільнився, коли закінчився контракт у 2021 році. У званні старший лейтенант. Рік працював інкасатором. У 2022 році на мобілізацію пішов до Збройних сил України», — зазначив Шалаєв.
Також він розповів, що напередодні широкомасштабного російського вторгнення планував влаштуватись в управління розвідки, пройшов співбесіди, медкомісію, фізпідготовку. Каже: перебував на стадії спецперевірки, але не встиг її пройти, оскільки почалась ескалація воєнних дій. Тож пропозицію, яку чоловік отримав позаминулого року, він сприйняв із зацікавленням.
Шалаєв зазначив, що на початку грудня 2024 року матір передала йому номер телефону чоловіка, що назвався Клименком Степаном Миколайовичем.
За словами обвинуваченого, мати придбала ліки в інтернеті, після чого до неї звернувся Клименко, сказав, що він — співробітник СБУ, і звинуватив у тому, що цією покупкою вона спонсорує Російську Федерацію. Так вони почали спілкуватись. Згодом Клименко вийшов на самого Шалаєва.
«Він назвався працівником Служби безпеки України і хотів, щоб я до нього зателефонував. Я зателефонував, і під час розмови він запропонував мені подальше проходження служби у Службі безпеки України», — розповів обвинувачений.
Сергій Шалаєв погодився на цю пропозицію й на початку січня 2025 року передав Клименку особисті дані — автобіографію, копію паспорту, власне фото, згоду на співпрацю, розписку про нерозповсюдження інформації, анкету.
Спілкування відбувалось через вайбер українською мовою. Особисто Сергій Шалаєв із Клименком, якого він називає «Клим», не зустрічався — той сказав, що начебто перебуває у зоні бойових дій.
Клименко обіцяв Шалаєву оперативну роботу в СБУ. Посаду та грошову винагороду вони не обговорювали. За словами обвинуваченого, умовою працевлаштування було виконання якогось завдання та перевірка на детекторі брехні.
У тому, що він спілкується саме зі співробітником СБУ, Сергій Шалаєв не сумнівався.
«Під час спілкування він (Клименко — Ґ.) говорив такі речі, які людина зі сторони знати не може: зачитував витяги з журналу проведення бойових дій… Називав позивні та прізвища моїх підлеглих… Знати їх стороння особа не могла… Він розповідав мені план розташування, де я на той час перебував», — пояснив він.
Розслідування справи щодо Клименка виділене в окреме провадження. Чи вважає слідство, що він працював на країну-агресора, прокурорка Тетяна Нейкова «Ґратам» не відповіла, пославшись на нерозголошення цієї інформації.
Спочатку розмов про вбивство не було
Під час відпустки, яка офіційно тривала з 5 по 21 лютого 2025 року, на прохання Клименка Шалаєв залишився в Одесі, придбав цивільний одяг й орендував квартиру на вулиці Грушевського. Клименко перерахував на картку Шалаєва 20 тисяч гривень за оренду та послуги рієлтора, з яким сам сконтактував обвинуваченого. Більше коштів, за словами Шалаєва, він від свого куратора не отримував.
Сергій Шалаєв та його адвокатка Валерія Гайсіна. Фото: Олена Чернишова, Ґрати
Клименко доручив Шалаєву проводити спостереження за незнайомою йому особою в житлових комплексах на Грушевського і на Аркадійському плато, де він також, за вказівкою Клименка, орендував квартиру, у кафе «Шум» на вулиці Європейській та розважальному комплексі поблизу узбережжя й у районі 4-ї станції Великого Фонтану.
«Він дав мені інформацію про особу, яку я повинен був для початку знайти і встановити. На той час розмов про вбивство не було. Весь цей час я спостерігав», — зазначив Сергій Шалаєв.
Клименко надав Шалаєву фото чоловіка та інформацію про автівки, якими користувався об’єкт спостереження, але без указання держномерів. Обвинувачений повинен був спостерігати за переміщеннями цих автівок. Як з’ясувалось, спостерігав Шалаєв за Дем’яном Ганулом.
Приблизно 10 лютого Клименко запропонував Шалаєву вбити чоловіка, за яким той спостерігав, у якості завдання для Служби безпеки України. За словами Шалаєва, Клименко постійно йому наголошував, що Дем’ян Ганул — ворог: начебто він передав дані про співробітника Головного управління розвідки та Служби безпеки України російській стороні.
Паралельну перевірку інформації щодо особи Ганула обвинувачений не здійснював, оскільки довіряв Клименку і «просто виконував накази».
«13 лютого, за вказівкою Клименка, я зустрівся з жінкою в районі житлового комплексу «Одеські традиції» на Грушевського. Вона мені передала зброю, набої до неї і дві гранати», — сказав він .
Тоді Сергій Шалаєв отримав пістолет Макарова, 32 набої і дві ручні гранати РГД-5 в подарунковому пакеті. Зброя була замотана в рушники. Гранати — в розібраному вигляді. За словами Шалаєва, зброя майже постійно була з ним, коли він переміщався по місту. Їздив він на таксі.
У грудні 2025 року видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомило про затримання британця Росса Девіда Катмора, який за завданням спецслужб РФ протягом 2024-2025 років здійснював розвідувальну та диверсійну діяльність на території України, куди приїхав як інструктор. За версією слідства, Катмор завозив та розподіляв в Україні зброю, якою були вбиті Дем’ян Ганул, Ірина Фаріон та Андрій Парубій.
Наказав встановити розтяжки
Після завершення відпустки Шалаєв на службу не повернувся, але нібито попередив свого командира про те, що виконує завдання, деталі якого розкривати не може.
За словами обвинуваченого, 13 березня 2025 року, у переддень вбивства, він, за вказівкою Клименка, прибув до Приморського районного суду Одеси і вперше побачив Дем’яна Ганула зблизька особисто біля будівлі суду. За словами Шалаєва, зброї при собі він тоді не мав. До того ж біля суду вбивати не наважився.
Судді Анатолій Дерус, Лариса Єршова та Дмитро Осіік. Фото: Олена Чернишова, Ґрати
Як зазначає Шалаєв, приблизно о 10-й ранку 14 березня Клименко йому зателефонував і наказав терміново їхати на вулицю Караванського, де розташоване кафе «Італійський квартал». Там він мав очікувати Ганула. Приблизно о 10:20 Шалаєв побачив машину Ганула. Той припаркував автівку й вийшов з неї. Сергій Шалаєв направився до Ганула. На відстані 2,5-3 метрів Ганул повернувся обличчям до Шалаєва. В цей момент той вистрілив йому у грудну клітину. Ганул розвернувся та побіг по вулиці Українських героїв. Шалаєв пішов за ним і побачив, що той впав і лежить на тротуарі: «Я підійшов. Зробив ще один постріл у потилицю».
Обвинувачений зауважив, що контрольний постріл у голову був обов’язковою умовою від Клименка.
Після скоєння вбивства, за словами Сергія Шалаєва, його мала забрати група евакуації на місці злочину. Але ніякої групи не було. Тож Шалаєв пройшов 200 метрів, викликав таксі і тоді доповів у повідомленні Клименку, що «завдання виконане».
За словами Шалаєва, Клименко відразу йому сказав, що це не та особа й наказав спочатку їхати в Миколаїв, а потім — поїздити по місту. Пізніше Клименко змінив вказівки.
«Я придбав [новий] телефон і стартовий пакет. І прямував на адресу Аркадійське плато, 9. Там же зайшов у магазин. Купив коньяк, сік. Зайшов у квартиру. Мені надійшло повідомлення поставити розтяжки на двері квартири за допомогою гранат. Я цього, звичайно, робити не став, хоча можливість була. Також надійшла вказівка скинути налаштування [телефону] до заводських… Спробував зателефонувати з нового телефону Клименку. Не виходило вже. Й години через три я був уже затриманий за цією адресою співробітниками поліції», — зазначив Шалаєв.
За словами обвинуваченого, завдання від Клименка увесь час видавалось схожим на операцію по усуненню ворога, але саме вказівка встановити розтяжку на двері змусила його засумніватись у тому, що він виконував завдання від Служби безпеки України. На думку Шалаєва, таким чином Клименко хотів його ліквідувати та вбити інших людей.
«Мені боляче чути про компенсацію»
Сергій Шалаєв визнав свою провину у вбивстві одеського активіста. Він неодноразово просив вибачення у вдови Дем’яна Ганула Жанни Вознюк та його батька Вадима, пропонував родині грошову компенсацію.
2 березня 2026 року брат Шалаєва через «Укрпошту» направив Жанні Вознюк 100 тисяч гривень. Захисниця Сергія Шалаєва Валерія Гайсіна попросила долучити квитанцію про переказ коштів до справи. Однак Жанна Вознюк наголосила, що приймати ці гроші не буде, щоб суд не сприймав це як пом’якшувальну обставину.
На одному з попередніх засідань Вознюк розповіла, що її загиблий чоловік знав, що на нього готується замах, мав змогу за станом здоров’я виїхати з країни, але — навпаки — пішов служити до Збройних сил, хоча проявити себе як військовослужбовець не встиг. Вона уточнила «Ґратам», що Дем’ян Ганул мобілізувався на початку лютого 2025 року, його вбили незадовго до того, як він мав поїхати на навчання в лавах Військово-морських сил України.
За словами жінки, у каяття обвинуваченого вона не вірить.
«Ми живемо в сучасному світі. Він (Шалаєв — Ґ.) листувався по вайберу, тобто мав інтернет, тобто мав доступ до соцмереж, до гугла, до преси… Мені боляче чути тут про компенсацію. Що мені хочуть компенсувати — вбивство мого чоловіка, вбивство батька моєї доньки? Я прошу лише одного — справедливого суду», — зазначила Жанна Вознюк.
Хотіли вбити не раз
Дем’ян Ганул — відомий в Одесі громадський діяч та волонтер. На момент вбивства йому був 31 рік. Учасник Революції Гідності, після перемоги Майдану він долучився до одеського осередку «Правого сектору», де очолив силовий блок. Брав участь у протистоянні з проросійськими силами в Одесі 2 травня 2014 року. Згодом залишив «Правий сектор» та заснував громадську організацію «Вуличний фронт».
Одеський активіст Дем’ян Ганул. Фото з фейсбуку Дем’яна Ганула
Ганул критикував міську владу, зокрема ексмера Геннадія Труханова, та боровся з незаконною забудовою міста. Він виступав за декомунізацію та дерусифікацію Одеси і особисто зносив пам’ятники радянським та російським діячам, зокрема пам’ятник Леніну.
Восени 2024 року співробітники СБУ та Нацполіції змогли завадити вбивству Ганула та одеського бізнесмена Генадія Бейбутяна, напад на яких готував львів’янин Микола Майоренко. 22 жовтня 2025 року колегія суддів Приморського районного суду Одеси на чолі з Костянтином Іоніді засудила Майоренка до 14 років з конфіскацією майна.
На той час Дем’ян Ганул уже загинув. Колегія Приморського районного суду Одеси у складі Лариси Єршової, Анатолія Деруса та Дмитра Осііка з 1 жовтня 2025 року слухає справу про вбивство одеського активіста. Сергій Шалаєв визнав провину. Спочатку судді вирішили проводити процес у закритому режимі, врахувавши, що обвинувачений — чинний військовослужбовець Збройних сил України. Однак врешті процес проходить відкрито.
Окрім умисного вбивства з корисливих мотивів на замовлення , Шалаєва звинувачують у незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами , а також у нез’явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану . Йому загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наразі суд уже дослідив письмові докази, надані стороною обвинувачення. На наступних засіданнях заплановане дослідження відеозапису вбивства Ганула та протоколу слідчого експерименту. Крім цього адвокатка обвинуваченого Валерія Гайсіна попросила вивчити судом опитування на поліграфі, яке пройшов Сергій Шалаєв на досудовому розслідуванні.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
