Не мають цінності. Міжнародне слідство не знайшло доказів причетності до збиття MH17 завербованих українською розвідкою найманців ПВК «Вагнер»

Бойовики «ДНР» і рятувальники на місці падіння літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній». Фото: Ігор Бурдига, Ґрати
Бойовики «ДНР» і рятувальники на місці падіння літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній». Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

На одному із засідань жовтневого блоку слухань у справі про загибель екіпажу та пасажирів рейсу MH17 Окружний суд Гааги поцікавився в прокуратури, чи справді бойовики ПВК «Вагнер» можуть бути причетними до катастрофи. Про це йшлося в нещодавньому сюжеті CNN. Прокуратура відповіла, що Об’єднана слідча група провела щодо цього розслідування.

«Ґрати» розповідають, що з’ясувало слідство.

 

Найманці ПВК «Вагнер», завербовані українськими спецслужбами під час спецоперації, не були на місці запуску ракети «БУК», якою збили пасажирський літак «Малайзійських авіаліній» над Донецькою областю 17 липня 2014 року. Такого висновку дійшла прокуратура Нідерландів, йдеться на сайті пресслужби Окружного суду Гааги. Об’єднана слідча група розпочала розслідування після того, як інформація про спецоперацію та найманців, причетних до катастрофи МН17, з’явилася в ЗМІ ще в серпні 2020 року. А 8 вересня на CNN вийшов ще один матеріал.

«Наразі ми можемо сказати, що наше розслідування не виявило зв’язку між згаданими в ЗМІ особами та зенітно-ракетним комплексом «БУК», за допомоги якого збили рейс MH17. У нас немає інформації, яка доводить, що ці люди були на місці запуску ракети 17 липня 2014 року», — заявила прокурорка Манон Ріддербекс.

Вона додала, що результати слідства «не дають жодних причин припускати», що ці найманці можуть надати суду корисну чи будь-яку інформацію про участь у злочині чотирьох обвинувачених: Олега Пулатова, Сергія Дубінського, Леоніда Харченка та Ігоря Гіркіна.

Неможливо попрощатися. Три тижні нідерландський суд слухав родичів загиблих у катастрофі МН17

За словами Манон Ріддербекс, ні прокуратура Нідерландів, ні Об’єднана слідча група, яка розслідує катастрофу, не брали участь і не знали про операцію української розвідки. Про це сторону обвинувачення питав захист Олега Пулатова.

 

Заяву найманців розслідували «з великою обачністю»

Нідерландський суд стежить за повідомленнями в пресі про слідство та процес, і його, зокрема, зацікавив сюжет CNN про спецоперацію щодо «вагнерівців», що вийшов у ефір 8 вересня. Джерела журналістів — три високопоставлені офіцери в українській військовій розвідці, які вели цю спецоперацію — дали інформацію на умовах анонімності. Журналістам розповіли, що ціллю було виманити з Росії до України найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі та причетні до військових злочинів. Українські розвідники під час операції видавали себе за працівників приватної військової компанії, які займалися набором персоналу для захисту нафтових об’єктів у Венесуелі. Вони пропонували вигідний контракт із зарплатою в п’ять тисяч доларів на місяць.

На цю приманку потрапили сотні потенційних найманців, які надсилали інформацію про себе. Так, українська розвідка змогла ідентифікувати потенційних учасників злочинів на непідконтрольних територіях.

Колишній офіцер військової розвідки повідомив CNN, що з найманцями зв’язувалися та просили надати більше інформації про себе.

«Може, ти насправді не боєць, може, ти сантехнік чи ще хто?», — так розвідники провокували бойовиків.

Найманці у відповідь надсилали документи, військові посвідчення та докази — фото та відео звідти, де вони воювали. Двоє стверджували, що мали стосунок до атаки на рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» — були на місці запуску ракети «БУК», якою збили літак.

Місце падіння літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній». Фото: Ігор Бурдига, ҐратиКолегія суддів Окружного суду Гааги, яка розглядає справу про катастрофу МН17, поцікавилася, чи слідство перевіряло озвучені в сюжеті факти, які стосуються кримінального процесу.

Прокуратура відповіла, що треба було з великою обачністю розслідувати заяви військових найманців під час співбесіди зі спецслужбами під прикриттям. Тому підтвердження заяв у ЗМІ вимагало часу — і їх не знайшли.

«Іноді те, що в ЗМІ повідомляють як факт, може виявитися не фактом, якщо провести розслідування», — заявила в суді прокурорка Манон Ріддербекс.

Як з’ясувала Об’єднана слідча група, ракетно-зенітний комплекс був на озброєнні в курської 53-ї бригади ППО російських збройних сил. Але досі не відомо: хто був серед екіпажу «БУКу», який наказ вони виконували і хто його віддавав. Російська сторона від самого початку все заперечує та відмовляється співпрацювати зі слідством. Прокуратура Нідерландів та Об’єднана слідча група 2 вересня звернулася до жителів Курська, зокрема й до військовослужбовців частин, що дислокуються в цьому регіоні, щоби вони допомогли встановити потрібну слідству інформацію.

«Але щоби доводити провину чотирьох на лаві підсудних, не потрібно знати причину й точний перебіг подій під час запуску ракети», — сказала прокурорка Манон Ріддербекс у суді.

Колишнього командувача сил «ДНР» Ігоря Гіркіна, його заступника Сергія Дубінського, а також підлеглих останнього — Олега Пулатова та Леоніда Харченка слідство вважає відповідальними за організацію доставки з території РФ зенітно-ракетного комплексу «БУК», з якого збили літак. Обвинувачені заперечують свою провину.

 

Розслідування зриву операції

Операція з «вагнерівцями» зрештою провалилася.

План полягав у тому, щоби доставити їх до України та заарештувати. Водночас відібрані найманці думали, що вони летітимуть до Каракасу через Туреччину. Через пандемію коронавірусу Росія закрила кордони з усіма країнами, крім Білорусі. І 33 бойовики приїхали автобусом до Мінська, щоби звідти вирушити літаком до Венесуели. На кілька днів вони розташувалися в санаторії «Белорусочка», але там їх затримали білоруські спецслужби.

Один із «вагнерівців» — Олександр Шубін (праворуч), Захар Прилєпін (у центрі). Фото: твіттер Аріка Толлера

У країні тоді проходила передвиборча президентська кампанія, і влада Білорусі вважала, що група росіян прибула, щоби дестабілізувати ситуацію з виборами.

Президент Володимир Зеленський особисто телефонував до Олександра Лукашенка і просив видати Україні найманців як підозрюваних у злочинах, скоєних на Донбасі. Офіс генпрокурора повідомив їм про підозри щодо участі в терористичній організації стаття 258-3 Кримінального кодексу України . Але після розмови із російським президентом Володимиром Путіним Лукашенко відмовив українському колезі. За тиждень після дзвінка з України найманці повернулися до Росії.

Про те, що це була спецоперація українських спецслужб, повідомив журналіст Юрій Бутусов у себе у фейсбуці 18 серпня 2020 року. За його інформацією, на фінальній стадії операції її відтермінував глава офісу президента Андрій Єрмак, і його в цьому підтримав президент Зеленський. Журналіст також вважає, що з України стався навмисний витік інформації — «з кіл, які працюють на зближення з Росією ціною будь-яких поступок» та з доступом до секретної інформації найвищого допуску. Бутусов також повідомив, що операція передбачала екстрене приземлення літака в Україні, щоби затримати найманців.

За місяць, у вересні, журналістка Яніна Соколова опублікувала аудіозаписи вербування вагнерівців.

У межах розслідування можливого ​​розголошення державної таємниці Соколову та Бутусова викликали на допит до ДБР. Окрім них, Держбюро допитало ексглаву Офісу президента Андрія Богдана після його інтерв’ю Дмитру Гордону, під час якого ексчиновник, зокрема, підтвердив, що українські спецслужби готували спецоперацію з виманювання з Росії «вагнерівців», але вона зірвалася через «людину з найближчого оточення президента». Коли керівник головного управління розвідки Василь Бурба почав вимагати розслідувати зрив операції, Зеленський його звільнив.

Президент довгий час заперечував, що операція взагалі планувалася, і що було розголошення інформації про неї, яке призвело до провалу. Але в червні 2021 року в програмі «VIP з Наталією Мосейчук» в ефірі телеканалу «1+1», усе ж визнав, що спецоперацію готували. Але додав, що ідея належала «іншим країнам», а Україну «максимально затягували в це питання».

Тимчасова слідча комісія, створена розслідувати інформацію про зрив спецоперації із затримання бійців ПВК «Вагнер», усе ж підтвердила, що така спецоперація була. Її готували з ініціативи СБУ за  інформацією, яку зібрало Головне управління розвідки, про осіб, причетних до агресії з боку РФ.

Оголошуючи проміжні результати розслідування комісії, глава ТСК Мар’яна Безугла зазначила, що українські спецслужби розраховували, що найманців затримають турецькі силовики після прибуття до Стамбула, оскільки деякі бойовики брали участь у війні в Сирії. Українська сторона розраховувала, що Туреччина передасть їй затриманих «вагнерівців» у межах міжнародної допомоги — перехоплювати літак над Україною не планували. Безугла також зазначила, що РФ дізналася деталі спецоперації ще на етапі збору інформації, а серед «вагнерівців» був агент білоруських спецслужб.

Розслідувальний проєкт Bellingcat також вивчав обставини спецоперації з «вагнерівцями» й готує про неї документальний фільм. В інтерв’ю виданню «Новое Время» журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв, сказав, що «зливу», вочевидь, не було. Натомість були допущені критичні тактична та стратегічна помилки.

«Злив операцію — це оціночне судження. Тут можуть бути легітимні, але помилкові дії», — вважає Грозєв.