«Не було викликане воєнною необхідністю та вчинялося незаконно і безглуздо». Двом російським археологам повідомили підозру через пошкодження пам’яток в окупованому Криму

Українські органи правопорядку заочно оголосили підозру у воєнних злочинах ще двом російським археологам, які проводили незаконні розкопки середньовічного міста Солхат в окупованому Криму. Як стверджує слідство, у такий спосіб вони допомагали Росії привласнювати виявлені там цінності, всупереч міжнародному гуманітарному праву, та пошкодили культурний шар, який більше не можна буде відновити.

Йдеться про Еміля Сейдалієва, що працює в Інституті археології Криму російської Академії наук, а також співробітника відділу Сходу «Ермітажу» Марка Крамаровського, який є вже щонайменше другим представником цієї російської установи, якого в Україні підозрюють у розграбуванні культурної спадщини в окупованому Криму. 

«Ґрати» ознайомились з текстами документів про підозру та переказують основне. 

«Після пошкодження культурного шару його відновлення є неможливим»

Солхат — це назва давнього поселення, розташованого на місці нинішнього міста Старий Крим (кримськотатарською Eski Qırım) на сході Кримського півострова неподалік від Феодосії. У XV столітті воно стало першою столицею Кримського ханства, що завоювало свою незалежність від Золотої Орди. 

Після перенесення ханської столиці до Бахчисарая місто втратило своє політичне значення, однак до наших днів зберігає історичне та є об’єктом інтересу дослідників. Зокрема, у Старому Криму розташована низка споруд, які є пам’ятками історії та культури (мечеть хана Узбека, руїни медресе, мечетей Бейбарса, Куршум-Джамі та Мюск-Джамі, караїмської кенаси, храму Івана Хрестителя та інші), а також там тривалий час велись археологічні розкопки. 

Археологічні розкопки на «Городищі середньовічного Солхату» в Старому Криму. Фото: открытаяархеология.рф

Росія, яка в особі консультантів — співробітників державного музею «Ермітаж» — була залучена до цієї роботи, вирішила не припиняти її після того, як у 2014-му окупувала український півострів, і, як стверджують українські дослідники, не проводила належної консервації на пам’ятках після розкопок, що призвело до значних руйнацій.

У серпні цього року українські правоохоронці оголосили про підозру у  порушенні законів і звичаїв війни за попередньою змовою частина 1 статті 438, частина 2 статті 28 КК України у редакції на час вчинення кримінального правопорушення двом російським археологам Марку Крамаровському та Емілю Сейдалієву. 

Крамаровський очолює російську «Золотоординську експедицію Державного Ермітажу», а Сейдалієв є старшим науковим співробітником окупаційної наукової установи «Інститут археології Криму російської Академії Наук». Обом слідство інкримінує проведення незаконних розкопок на території пам’ятки «городище середньовічного Солхату», на що з 2014 року Україна не видавала дозволів. 

«Оскільки після пошкодження культурного шару його відновлення є неможливим, а історична та наукова цінність археологічних пам’яток втрачається безповоротно, вказаними особами здійснено часткове широкомасштабне руйнування майна (об’єкта культурної спадщини), що не було викликане воєнною необхідністю та вчинялося незаконно і безглуздо», — йдеться у тексті підозри Марку Крамаровському, оприлюдненій на сайті Офісу генпрокурора України 7 серпня. 

Працівник відділу Сходу російського «Державного Ермітажу» Марк Крамаровський, 17 листопада 2025 року. Фото: сайт музею Емрітаж

Також у документі зазначається, що Росія усупереч міжнародному гуманітарному праву фактично привласнила музейні колекції в окупованому Криму, облікувавши та включивши їх до Музейного фонду Російської Федерації, та продовжує привласнювати виявлені під час археологічних розкопок артефакти. 

«Під час проведення вказаних незаконних археологічних робіт Марком Крамаровським у період з 2014 по 2024 роки у невстановлений досудовим розслідуванням час на об’єкту археологічної спадщини “городище середньовічного Солхату”  (…) віднайдено наступні предмети: технологічний кам’яний блок водопровідної розводки, шість секцій глиняного трубопроводу, фрагмент денця чаші з зображенням птаха, фрагмент денця чаші з зображенням “зірки Давида”, блюдо полив’яне, чаша з рослинним орнаментом, чаша полив’яна (…), які належать до культурних цінностей, що мають історичне, художнє та наукове значення, і є виключно власністю держави Україна», — мовиться в документі. 

Відповідно у тексті підозри Емілю Сейдалієву зазначено, що той, як вважає слідство, разом із Крамаровським та іншими невстановленими особами брав участь у руйнуванні культурного шару «городища середньовічного Солхату», на що, аби створити ілюзію законності розкопок, отримував дозволи від Росії, які вона була неуповноважена видавати. 

Працівник окупаційного Інституту археології Криму російської Академії наук Еміль Сейдалієв, 17 листопада 2025 року. Фото: сайт музею “Державний Ермітаж”

Обоє фігурантів справи публічно висунуті їм підозри не коментували. За українським законодавством, їм загрожує від 8 до 12 років ув’язнення. 

Олександр Бутягін і стародавній Мірмекій 

Справа Марка Крамаровського та Еміля Сейдалієва — не єдине провадження, порушене в Україні проти науковців з російських установ у зв’язку з їхніми незаконними археологічними розкопками в окупованому Криму. 

Ще у жовтні 2024 року підозру за часткове руйнування іншої пам’ятки — античного міста Мірмекій — заочно оголосили російському археологу з «Ермітажу» Олександру Бутягіну. У грудні 2025 року його затримали у Польщі, де він збирався читати лекцію в рамках свого лекційного туру різними країнами Європи. 

«Системна політика привласнення культурної спадщини». Польща заарештувала співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна на запит України за незаконні розкопки в окупації

У середині січня цього року в Окружному суді Варшави почалися слухання у справі про екстрадицію Бутягіна, і врешті 18 березня суд задовольнив запит Офісу генпрокурора України щодо видачі його Києву. Це могло стати прецедентним рішенням, адже раніше європейські суди відмовлялися проводити в Україну екстрадицію осіб, яких підозрюють у воєнних злочинах.

Однак перед судом в Україні особисто російський археолог поки що не постав. 28 квітня стало відомо, що Польща повернула Олександра Бутягіна в Росію. Це відбулося в рамках чотиристороннього обміну ув’язненими між Польщею, Молдовою, Білоруссю та Росією.

Екстрадиції археолога Олександра Бутягіна до України не буде. Польща віддала його Росії в рамках чотиристороннього обміну ув’язненими

Тоді до Польщі повернулися, зокрема, журналіст Анджей Почобут, який провів 5 років за ґратами в Білорусі, та монах-кармеліт Гжегож Гавел, який у 2025 поїхав до Білорусі у приватних справах, і був заарештований за підозрою у шпигунстві. 

Редакторка: Тетяна Козак