Найбільший хабар. Завершилося розслідування справи ексміністра екології Миколи Злочевського про підкуп керівників антикорупційних органів 5 мільйонами доларів

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили спеціальне розслідування за підозрою колишнього міністра екології та природних ресурсів (у 2010–2012 роках) Миколи Злочевського в організації спроби підкупу керівників антикорупційних органів частина 3 статті 27, частина 4 статті 369 Кримінального кодексу для закриття кримінального провадження проти нього. Слідство відкрило матеріали справи його захисту для ознайомлення.

Злочевський перебуває в розшуку, тому розслідування проводилося за спеціальною процедурою — за його відсутності, повідомляє пресслужба антикорупційного бюро. Кримінальне провадження щодо ще трьох обвинувачених виокремлене в інше провадження, справу розглядає Вищий антикорупційний суд.

«Ґрати» розповідають про справу з найбільшим виявленим хабарем у кримінальній історії країни.

Найбільший хабар

12 червня 2020 року детективи НАБУ затримали трьох осіб, які, за версією слідства, намагалися дати хабар для закриття кримінального провадження за підозрою ексміністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського в причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого «Реал банком», та легалізації цих коштів. Затримали колишню керівницю департаменту Державної фіскальної служби Олену Мазурову, колишнього першого заступника керівника Державної податкової служби в Києві Миколу Ілляшенка та колишнього менеджера компанії Burisma Group Андрія Кіча. Їх звинуватили в пособництві Злочевському.

За словами тодішнього керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, спочатку як хабар пропонували мільйон доларів, щоби справу передали іншому слідчому органу, після відмови запропонували п’ять мільйонів доларів для закриття провадження. За інформацією слідства, справу мали закрити за хабар до дня народження Злочевського — 14 червня, щоби він зміг повернутися до України. Холодницький зазначив, що це найбільший хабар в історії країни. Його передали готівкою.

«Операція століття»

Перемовини вів, за інформацією слідства, Євген Шевченко — бізнесмен та колишній доброволець батальйону «Донбас», який співпрацював із НАБУ та САП. Він написав заяву до антикорупційних органів у червні 2020 року і працював під прізвищем Харченко.

Розшифровка розмови між нібито Євгеном Шевченком та Миколою Ілляшенком. Фото: скрін відео НАБУ

За інформацією обвинувачення, він був знайомий з Ілляшенком. Після кількох розмов Шевченко під іменем Харченка зустрівся з Мазуровою, Кічом та Ілляшенком і передав постанову тодішнього директора САП Назара Холодницького нібито про закриття справи. Однак Мазурова, прочитавши документ, сказала, що має зауваження — у документі йшлося, що справа закрита, оскільки встановлено недостатньо доказів, а не через брак складу злочину. Сторони домовилися, що мотивацію змінять, і тоді відбудеться передача хабара. Кіч нібито дав конкретні поради щодо виправлення постанови та запропонував самостійно скласти текст, щоби Холодницький його підписав.

За кілька годин Шевченко передав їм виправлену постанову, Ілляшенко відвів його до підземного паркінгу столичної фіскальної служби, де порахували гроші — шість мільйонів доларів. Після цього чоловіки знову піднялися до кабінету Ілляшенка, де залишалися Мазурова та Кіч.

Пізніше вони повернулися на парковку та Ілляшенко віддав Шевченку зібрані п’ять мільйонів доларів для передачі Холодницькому та за необхідності генеральному прокурору. Ще один мільйон доларів він начебто залишив собі за послуги.

У матеріалах справи є листування між Шевченком та Ілляшенком. Частину записів роз

Розшифровка розмови між Євгеном Шевченком та фігурантами справи. Фото: скрін відео НАБУ

За словами прокурора Андрія Перова, під час затримання Ілляшенко намагався втекти та хотів відстрілюватися. Склав зброю він лише після того, як йому повідомили, що ведеться відеозапис, а також прибули працівники управління спецоперацій НАБУ.

У квітні цього року справу за звинуваченням Ілляшенка, Кіча та Мазурової передали до суду. А в червні Вищий антикорупційний суд виокремив в інше провадження звинувачення проти Мазурової, після того, як вона уклала угоду про визнання провини з прокурором. Суд засудив її до п’яти років із випробувальним строком на два роки. Рішення приховане в реєстрі.

Адвокати Ілляшенка та Кіча вважали дії Шевченка провокацією отримання хабара, а також посилалися на численні процесуальні порушення під час розслідування.

Роль Миколи Злочевського

За інформацією обвинувачення, Злочевський організував спробу передачі хабара керівникам антикорупційних органів.

Микола Злочевський. Фото: Wikimedia, Svetlana.pashko

Колишній міністр перебуває в розшуку з 2018 року, підозру йому надіслали поштою за місцем реєстрації, а також за допомоги телефонних месенджерів, повідомляє прокуратура. Торішнього серпня Злочевського заочно заарештували.

На судовому засіданні про надання слідчим органам можливості розслідувати справу проти Злочевського за спеціальною процедурою — як щодо людини, яка переховується від слідства — адвокат Злочевського Євген Степанов заявив, що його клієнт проживає на Кіпрі з 2014 року, востаннє в Україні був у 2018 році, а зараз прилетіти не може через медичні показники. Детективи, на думку адвоката, не вручили йому підозри щодо процедури, передбаченої законодавством, тому він не може вважатися підозрюваним.

Справа за справу

Кримінальне провадження за підозрою Миколи Злочевського в причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку України частина 4 статті 28, частина 5 статті 191 Кримінального кодексу , виданого «Реал банком», та легалізації цих коштів частина 4 статті 28 частина 3 статті 209 КК було відкрите в листопаді 2014 року. Підозра йому була складена через п’ять років.

Схема злочину, за інформацією НАБУ, виглядала так: у вересні 2013 року «Реал банк» надав кредити кільком комерційним компаніям, підконтрольних злочинній організації, створеній колишнім президентом Віктором Януковичем. Ті через фіктивні фірми перевели отримані кошти на рахунки двох інших компаній, які поклали гроші на терміновий депозит у тому самому «Реал банку» з правом дострокового припинення договору та вилучення коштів упродовж п’яти робочих днів із моменту заяви.

За місяць керівництво банку склало заяву про дострокове розірвання депозитного договору та подальше вилучення коштів. Така ситуація, за інформацією слідства, стала формальною підставою для звернення банку за підтримкою до НБУ, який надав йому стабілізаційні кредити на загальну суму 787 мільйонів гривень під заставу майна, вартість якого, як згодом встановило слідство, завищили в сім разів.

Отримані від НБУ кошти керівництво «Реал банку» в змові з іншими учасниками злочинної організації вивели через фіктивні компанії та перевели в готівку, повідомляє НАБУ.

До суду поки потрапила справа за звинуваченням лише одного керівника такої компанії — Миколи Лобенка, який очолює ТОВ «Юрай». Справу розглядає Вищий антикорупційний суд із листопада 2020 року.

Згідно з інформацією в єдиному реєстрі судових рішень, розслідування кримінального провадження за підозрою Злочевського було виокремлене з інших, його вісім разів зупиняли та відновлювали через відсутність підозрюваного в Україні.

А 1 жовтня 2020 року суддя Печерського райсуду Києва Ірина Литвинова за скаргою адвоката ексміністра зобов’язала прокурора закрити кримінальне провадження через закінченням терміну досудового розслідування. Хоча подібні рішення не підлягають оскарженню як адвокати Злочевського, так і прокуратура подавали позови до апеляції. Але рішення не було змінене.