«Наші хлопці так не вдягаються». У справі про вбивство Ірини Фаріон захист викликав на допит нову свідку — сусідку загиблої

19 березня Шевченківський районний суд заслухав ще одну свідку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Мовознавицю та політикиню застрелили у дворі свого дома у Львові 19 липня 2024 року. 

Свідка на засіданні розповіла, що була сусідкою мовознавиці та перебувала у дворі, коли сталося вбивство. Також суд оглянув мобільний телефон обвинуваченого Вячеслава Зінченка, зокрема нотатки з переліком прізвищ нардепів та книг, які він планував почитати.

«Ґрати» розповідають, що вдалось зʼясувати суду під час кількох останніх засідань у справі.

Сусідка бачила чоловіка в капелюсі протягом двох тижнів

Судове засідання у справі про вбивство мовознавиці та політикині Ірини Фаріон, яку застрелили у дворі свого дома у Львові, переносили вісім разів через хворобу адвокатів обвинуваченого Вячеслава Зінченка. Останній розгляд справи по суті був іще 16 грудня 2025 року. 

19 березня Зінченко також наполягав на перенесенні слухання, бо його другий адвокат Володимир Вороняк не зміг бути присутнім через стан здоровʼя. Прокурор Дмитро Петльований заперечував і заявив, що систематичне перенесення засідань за клопотанням обвинуваченого переросло у зловживання правом на захист.

Тож колегія суддів постановила все ж провести засідання та заслухати нову свідку — сусідку Ірини Фаріон. Імʼя її суд заборонив називати публічно — з міркувань безпеки. Така ж практика була під час допитів інших свідків у справі. 

Сусідка була понятою під час слідства, але обвинувачення не викликало її свідчити до суду — натомість свідчили, зокрема, інші сусіди Фаріон. Цю свідку викликав захист, щоб допитати її про чоловіка у капелюсі, якого вона бачила у дворі дома, де мешкала Фаріон. 

У суді літня жінка повідомила, що живе в сусідньому від Ірини Фаріон підʼїзді. Приблизно впродовж двох тижнів до вбивства вона бачила у дворі хлопця у виразному яскравому одязі. У день вбивства, 19 липня, вона також помітила його у дворі на лавці поблизу будинку. 

«Бачила я Зінченка на подвірʼї дуже часто, коли верталася з вулиці Варшавської. Він був не те що дивно — яскраво вбраний, так впадало в око: шляпа на голові, навушники, і потім що там ще, певно, окуляри. І так звертали на нього увагу, що він чужий, і діти, наші хлопці, так не вдягаються», — розповіла жінка.

Потім вона уточнила, що чоловік, який часто сидів на лавці у дворі, був схожий на обвинуваченого, але чітко вона не могла сказати, чи це він. 

Цей чоловік, за її словами, спостерігав за шостим і сьомим підʼїздом. 

Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон поряд з її будинком. Скріншот з відео камер спостереження, опублікованого МВС України

Про день, коли сталося вбивство, свідка розповіла, що вона сиділа на лавці біля сусіднього підʼїзду, потім попрямувала до знайомої, яка жила на першому поверсі.

Далі вона почула звук пострілу, однак момент убивства та хто стріляв, не бачила.

«Десь біля сьомої години чую гуп такий, і птахи зразу злетіли, шум був. А мені треба було йти в сьомий під’їзд до знайомої. Я йшла, а небіжка вже лежала на тротуарі, на дорозі ближче бордюру. І я навіть не впізнала, що це була Ірина Фаріон. Я пішла в 7-й під’їзд. І мужчина [перехожий] був з російським акцентом, і він казав: “Фаріон убілі”. А мої знайомі живуть на першому поверсі. Я до них зразу постукала і кажу: “Фаріон забили”. І вони скоро — там чоловік і жінка, жінка ще намагалася дати першу медичну допомогу», — засвідчила жінка в суді. 

Потім вони із сусідами зателефонували у швидку і поліцію, каже, приїхали на місце приблизно за три хвилини. Поліція огородила місце злочину й почала опитувати свідків, сусідка і ще троє перехожих зголосилися свідчити як поняті. 

На прохання захисника Ігоря Сулими вона описала, в чому був одягнений чоловік, який сидів у дворі. 

«Куртка червона була, імпортна напевне, не по-нашому білим, не памʼятаю там, якісь ніби букви. То літо було, а куртка навіть не була така легка, трохи була грубувата», — розповіла свідка.

Вона додала, що не бачила його в повний ріст, лише сидячи. Зазвичай бачила його по обіді, бо в той час виходила з дому.

«Я йшла, і так візуально просто побачила, але то було багато разів: не один, не два, не пʼять — дуже часто», — уточнила свідка.

Вона додала, що бачила його з відстані приблизно 20 метрів, але ніколи з ним не розмовляла та не чула, щоб він розмовляв чи слухав музику. На цьому її допит закінчили.

Нотатки з нардепами та зацікавлення російськими блогерами

Після перерви суд, за клопотанням Вячеслава Зінченка, дослідив його смартфон Raelme 6 Pro. Обвинувачений чомусь вирішив зауважити, що після затримання у липні 2024 року правоохоронці вилучили в нього телефон і вимагали пароль, а вже на засіданні 19 березня телефон уже був незапаролений.

Засідання Шевченківського районного суду Львова  у справі про вбивство політикині Ірини Фаріон, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Телефон Зінченка в суді досліджують не вперше. Ще у червні 2025 року на суді прокурор демонстрував, що у телефоні обвинуваченого виявили скриншоти з мапами вулиць, де жила і працювала Ірина Фаріон, карикатурні колажі із загиблою та картинки з нацистською символікою та численні фото зброї.

Вміст телефону в суді перелічував прокурор Дмитро Петльований. На прохання Зінченка він відкривав різні фото та відео, деякі з них коментував обвинувачений, аби таким чином нібито продемонструвати, чим він цікавився й що серед цього не було Ірини Фаріон. Серед іншого, прокурор  продемонстрував відео розбору дебатів російських блогерів про соціалізм і капіталізм. Обвинувачений назвав це одним із його вподобань.

Також в його телефоні знайшли скриншот тексту статті під назвою: «Які відмінні риси властиві негроїдній расі, яких немає у європеоїдної». Цю статтю російською мовою Зінченко читав через російський браузер «Яндекс», який заборонений в Україні з 2017 року.

Також у його телефоні знайшли папку з зісканованою книгою «Основи маркетингу» та папку «№1», де він зберігав різні образи з різними комбінаціями одягу.

У нотатках збережений перелік книг, які, за словами Зінченка, він планував прочитати. Йдеться про книги з філософії, історії та політології. Також у нотатках він зберігав перелік прізвищ народних депутатів. Їхні прізвища у суді не називали, але у березні 2025 року адвокатка Наталія Романик у інтервʼю місцевій газеті «Ратуша» розповідала, що у цьому списку були народні депутати Петро Порошенко, Максим Бужанський, Артем Дмитрук і Геннадій Вацак.

Крім телефона, в суді мали оглянути й компʼютер Зінченка, але адвокат Сулима не зміг його увімкнути. Тож після огляду телефону суд оголосив перерву в слуханні до 24 березня.

«Ризики тільки зростають» 

Після затримання у липні 2024 року Зінченко перебуває під вартою в СІЗО. 5 березня Шевченківський районний суд вчергове розглядав питання запобіжного заходу. Тоді прокурор Дмитро Петльований наполягав на продовженні арешту, адже ризиків того, що він зможе на волі ухилятися від кримінальної відповідальності стало більше.

«Ризики, які стали підставою для застосування такого запобіжного заходу та його неодноразового продовження, не змінилися, а навпаки через дослідження доказів тільки зростають, оскільки збільшується обґрунтованість обвинувачення, предʼявленого Зінченку. Досліджуються докази, які доводять його причетність до вчинення умисного вбивства Ірини Фаріон», — обґрунтовував своє клопотання Дмитро Петльований.  

Вячеслав Зінченко просив помʼякшити йому запобіжний захід, апелюючи до того, що після перебування у Львові до 21 липня 2024 року він не переховувався, а був удома в Дніпрі, мав чинний абонемент у спортзал і записався в автошколу. 

«Якщо на мене будуть покладені певні обовʼязки під час більш мʼякого запобіжного заходу, я їх виконаю. Я буду прибігати на суди перший, поки всі адвокати, прокурори, журналісти ще будуть спати в себе в ліжках, я буду стояти під залою суду і чекати розгляду справи», — звертався до колегії суддів обвинувачений, наполягаючи на цілодобовому домашньому арешті.

Його адвокат Ігор Сулима, який долучився до засідання через відеозвʼязок, підтримав клопотання Зінченка.

«Ми допитали вже всіх свідків зі сторони обвинувачення, всіх експертів. На кого Зінченко може впливати та в який спосіб — незрозуміло», — аргументував Ігор Сулима.

Наталія Романик, адвокатка потерпілої Софії Особи — доньки вбитої мовознавиці, погоджуючись із прокурором, заперечила щодо прохання Зінченка.

Заслухавши клопотання прокурорів і захисту, колегія суддів постановила продовжити Зінченку запобіжний захід у вигляді арешту без альтернативи застави до 4 травня. 

Що відомо про вбивство Ірини Фаріон

22 липня у Львові поховали народну депутатку VII скликання від партії «Свобода», мовознавицю Ірину Фаріон. Фото: Іва Сідаш, Ґрати

Нардепку VII скликання Ірину Фаріон убили 19 липня 2024 року пострілом у голову у дворі її будинку на вулиці Масарика, 3 у Львові. За версією слідства, убивця тривалий час стежив за нею, а в день злочину прибув до її помешкання за дві години. Він сидів у дворі на лавці та спостерігав за під’їздом. Після того як вона вийшла з будинку, кілер наблизився та вистрілив у голову з відстані двох метрів. За кілька годин мовознавиця померла від вогнепального поранення у лікарні святого Пантелеймона. 

25 липня 2024 року за підозрою у вбивстві затримали 18-річного Вячеслава Зінченка з Дніпра. Без права внесення застави він перебуває в СІЗО понад півтора року. Слідчі розслідують справу за статтями про умисне вбивство у зв’язку з виконанням особою громадського обов’язку (пункти 8 і 14 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу) та незаконне придбання зброї (частина 1 статті 263 Кримінального кодексу). Вячеславу Зінченку загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне увʼязнення. 

Крім цього, донька Софія Особа подала цивільний позов на 15 млн грн компенсації, які вона планує перерахувати на підтримку «Легіону Свобода», де воював та загинув її чоловік Василь Особа.

У суді вже заслухали понад 10 свідків, одного з яких — таємно. Цей засекречений свідок розповів, що міг бачити Вячеслава Зінченка без маскування за тиждень до вбивства мовознавиці — він перетнувся з хлопцем, коли гуляв із собакою у лісосмузі в одному з районів Львова 11 липня 2024 року. Також у суді свідчили львівʼянки — власниці житла, в яких Зінченко винаймав помешкання у Львові. Покази також дали батьки обвинуваченого та низка експертів, зокрема кінологи, які підтвердили, що запах обвинуваченого на 99,9% збігся з тим, який виявили на місці вбивства.

Сам Вячеслав Зінченко своєї провини не визнає.