Найманця з Казахстану, завербованого у ПВК «Вагнера» у тюменській колонії, засудили до дев’яти років в’язниці в Україні

Шингис Сейпієв. Скріншот відео Главкому
Шингис Сейпієв. Скріншот відео Главкому

Суд у прифронтовій Дружківці засудив до дев’яти років ув’язнення громадянина Казахстану Шингиса Сейпієва за найманство у ПВК «Вагнера». Він стверджує, що пішов воювати, щоби не відбувати покарання у російській колонії. Там йому залишилося сидіти вісім років.

 

З реєстру судових рішень відоме ім’я «вагнерівця» — 23-річний Шингис Сейпієв. Родом із села АК-Кудук Таєншинського району Петропавлівської області Казахстану.

У вироку йдеться, що у жовтні 2022 року Сейпієва завербували до ПВК «Вагнер» для участі у війні проти України. 18 листопада його доставили літаком з Тюмені до Ростовської області, де розташований тренувальний табір і місця прийому новобранців.

Там він підписав контракт, яким ПВК «Вагнер» зобов’язалося виплачувати йому 200 тисяч рублів на місяць. Гроші Сейпієв мав отримати готівкою після закінчення терміну контракту.

До початку грудня Сейпієв проходив військову підготовку, а потім його підрозділ доставили до Кремінної Луганської області. 24 грудня його направили до села Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Там він провоював тиждень. 30 грудня його взяли у полон.

Служба безпеки України, яка вела слідство і 13 січня 2023 року висунула Сейпієву підозру в найманстві частина 4 статті 447 КК, що карається від 5 до 10 років позбавлення волі , у своєму релізі розповіла деталі справи. Спецслужба стверджувала, що Сейпієв був завербований у Тюменській виправній колонії №2, де відбував 10-річний термін покарання за зґвалтування. В умовах контракту, підписаного з ПВК «Вагнер» була не тільки грошова винагорода, а й зняття судимості.

Торік у листопаді Тюмень відвідав Євген Пригожин — власник приватної військової компанії «Вагнер». Російські ЗМІ писали, що він займався вербуванням ув’язнених у колоніях. Після його візиту місцеве видання «Наш город» з посиланням на свої джерела повідомило, що кілька сотень тюменських ув’язнених із виправних колоній №1, 4, 6 та Тавди вирушили етапом як добровольці для участі в бойових діях на території України. Також видання цитує тюменських адвокатів, за словами яких мотивацією для участі у війні у засуджених були не грошові виплати, а амністія. В управлінні Федеральної служби виконання покарань по Тюменській області відмовилися дати офіційні коментарі.

Для того, щоб дозволити мобілізувати на війну ув’язнених, Володимир Путін підписав зміни до федерального закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію в Росії» 4 листопада 2022 року.

 

Інтерв’ю Сейпієва

1 травня 2023 року видання “Главком” опублікувало інтерв’ю з Шингисом Сейпієвим, записане в колонії суворого режиму у Дніпрі. Найманець стверджував, що сів у в’язницю на 10 років через п’яну бійку, в якій від його удару загинув знайомий, а не через зґвалтування, як повідомило СБУ.

Термін покарання відбував у ІЧ-2 суворого режиму у місті Тюмені. Відсидів два роки і погодився їхати на війну в Україну. Наприкінці жовтня 2022 року до колонії приїжджали вербувальники ПВК «Вагнер» — двоє чоловіків, Пригожина серед них не було. Зекам пропонували відвоювати півроку в Україні і за це — довідку про помилування, громадянство РФ, якщо його не було, зарплату в сто тисяч рублів щомісяця і сто тисяч «бойових» додатково.

Сейпієв розповів, що у день приїзду «вагнерівців» усю установу вишикували на плацу, розповіли про ситуацію в Україні і дали ув’язненим 15 хвилин на роздуми. Хто погодився — підписувався і проходив співбесіду.

«Не брали ґвалтівників і цих прибиральників, тобто «опущених». Розповіли, що 50% повертаються, 15% — двохсоті і 35% — трьохсоті», — розповів Сейпієв.

Загалом у його колонії записалося 200 людей. Їх одразу ж перевели на полегшені умови до окремого барака, щоб вони не перетиналися з іншими в’язнями. Але на війну вирушило близько ста людей: дехто відмовився, хтось не підійшов, тим, кому не було ще 22 роки, не дозволили батьки.

18 листопада ув’язнених вивезли на автозаках до аеропорту, завантажили в ІЛ-76, який полетів до Ростовської області. Відразу після приземлення в ангарах їх переодягли. На автобусах відвезли до перевалочного пункту «Дружба». Там нагодували і видали позивні, номери жетонів та зброю: автомати, ріжки з патронами та штик-ножі. Там же всі підписали контракт із ПВК «Вагнер».

Далі найманців на військових КамАЗах вивезли на полігон до Луганської області для тренувань. Вони тривали три тижні: вчили, як користуватися автоматом, кидати гранати, стріляти з кулемета, пересуватися трійками-пятірками і групами.

«Я був просто стрільцем з автомата», — розповідав Сейпієв.

Командирами призначали таких самих засуджених.

«Хто найадекватніший, того й призначають головним. Дають гаджети і таке інше. Звань ніяких немає», — пояснює порядки Сейпієв.

Він розповідав, як на полігон привезли двох «з передка» і розстріляли на його очах — «обнулили». Сейпієв вважає, що це було якимось чином пов’язане із грошима. Решту попередили, що хто буде мародерствувати та ґвалтувати, чекатиме така ж доля.

Після трьох тижнів тренувань найманців відправили на позицію у Кремінній на Луганщині, де вони перебували близько 10 днів.

«З обох боків працювала артилерія, але контактних боїв не було», — розповідав «вагнерівець».

Згодом, за його словами, його направили на нове місце дислокації — до села Яковлівка під Соледаром на Донеччині. Спочатку Сейпієв та інші зайняли позиції і тримали оборону. Через кілька днів командир взводу наказав збирати речі та зброю, щоб зайняти точку К1 у рамках загального наступу російської армії.

«Ми всі зібрали, пройшли кілометрів два, підійшли до цієї точки К1. Усі там залягли, і супровідник побіг, подивитися обстановку. 20-30 хвилин його не було, і я як старший групи пішов подивитися, у мене почали стріляти, кинули гранату, приглушило. Коли прийшов до тями, вже був в українських солдатів у полоні, на мені вже не було ні бронежилета, ні автомата», — розповідав Сейпієв про те, як потрапив у полон.

Разом із ним у полон взяли ще одного найманця.

Сейпієв стверджував в інтерв’ю, що пішов воювати, бо не хотів сидіти ще вісім років у колонії.

«Як би сказати, думав пролавірувати і якнайшвидше додому потрапити», — сказав він.

Він, як і інші в’язні, припускав, що братиме участь лише в оборонних боях, але став штурмовиком.

Сейпієв стверджував, що якщо його обміняють, то він не планує воювати знову, але зізнається, що не знає, що на нього чекає.

 

Вирок

Із рішення Жовтневого райсуду Дніпра про продовження терміну арешту Сейпієва відомо, що слідство допитало шістьох свідків, які підтвердили, що він брав участь у війні проти України. Також у справі є протокол огляду комп’ютерних даних від 14 лютого 2023 року, в яких йдеться про ПВК «Вагнер». Те, що серед підрозділів у Яківлівці були «вагнерівці», підтверджує СБУ у відповіді на запит.

26 квітня 2023 року Сейпієв пішов на угоду з прокуратурою. Згідно з угодою, обвинувачений визнав вину, покаявся та співпрацював у розкритті інших злочинів. Натомість йому призначили покарання — 9 років позбавлення волі. На рік менше, ніж максимальний термін за статтею.

9 травня у Дружківському суді відбулося засідання у справі Сейпієва. Він визнав вину, підтвердив усі обставини справи, виявлені слідством, та уклав угоду зі слідством, яку затвердив суд. Сейпієва засудили до дев’яти років ув’язнення.

 

Найманство за законами Казахстану

Казахстанська влада не засудила російське вторгнення в Україну відкрито, але згідно із законодавством республіки, участь у війнах в інших країнах є незаконною. Найманцям загрожує покарання за статтею 170 — «найманство», вербування з цією метою, матеріальна допомога та навчання таких людей вважаються кримінальними злочинами — строком до 12 років з конфіскацією, за обтяжливих обставин — аж до довічного ув’язнення з позбавленням громадянства. Крім того, у судовій практиці Казахстану є справи за статтею 172 КК РК — «навмисна неправомірна участь у збройному конфлікті чи військових діях на території іноземної держави за відсутності ознак найманства». Покарання — позбавлення волі від 5 до 10 років.

У Казахстані порушена справа проти уродженця Аркалака, колишнього морського піхотинця Жасулана Дуйсембіна. З 2022 року він вступив до лав ЗСУ, а пізніше був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У ТікТок він публікує відео з фронту.

За даними казахстанського видання КазТАГ, Комітет національної безпеки (КНБ) Казахстану розслідує загалом десять кримінальних справ за фактами участі громадян Казахстану у військових діях на території України. Але детальної інформації про справи немає.

Скільки всього казахів воює на території України на боці росіян, влада республіки не повідомляє. Журналісти «Радіо Азаттик» писали про двох загиблих казахів з початку повномасштабного вторгнення. У 2020 році видання Медіазона Центральна Азія взяло інтерв’ю у трьох громадян Казахстану, які воювали в Україні на боці проросійських сил з 2014 року.

Кремль заохочує іноземців вступати до лав російської армії, пропонуючи їм громадянство за участь у війні. 15 травня 2023 року Путін підписав указ про спрощений порядок прийому в російське громадянство іноземців, які уклали контракт з Міноборони РФ і воюють на території України. Як випливає із тексту документа, іноземці та особи без громадянства, які уклали контракти на військову службу строком на один рік під час бойових дій в Україні, зможуть оформити громадянство у спрощеному порядку. Також запроваджується спрощений порядок для членів їхніх сімей.