ФСБ затримала у Джанкойському районі шістьох кримських татар. Одного з них півтори години катували, щоб розблокував телефон

Обшук у Енвера Кроша у селі Близькогородське, 11 серпня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»
Обшук у Енвера Кроша у селі Близькогородське, 11 серпня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

У Джанкої ФСБ провела вранці, 11 серпня, обшуки у будинках кримських татар. Шістьох людей затримали за обвинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір Організація діяльності терористичної організації — стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ . Одного з них — Енвера Кроша — півтори години катували і били дорогою до Сімферополя, вимагаючи, щоб він розблокував телефон.

«Ґрати» розповідають усе, що відомо про нові переслідування кримчан.

 

Обшуки і затримання

Перші повідомлення про те, що в Джанкої та Джанкойському районі на півночі півострова оперативники ФСБ у супроводі спецназу поліції і бійців Росгвардії проводять обшуки в будинках кримських татар надійшли о 4 ранку 11 серпня. Знайомим встигла додзвонитися дружина Енвера Кроша із села Близькогородське. Одночасно стало відомо про обшуки в будинках Вілена Темерьянова в селі Вільному та Сеітяя Аббозова в Джанкої. За дві години з’явилася інформація про обшук у селі Миронівка — у будинку Мурата Мустафаєва. Нарешті в останню чергу стало відомо про обшуки в будинках Едема Бекірова в селі Озерне — він живе сам, і Рината Алієва — його не було вдома в селі Тимофєєва,  оскільки він працює в Ялті, але оперативники його знайшли, провели обшук в ялтинській квартирі, і привезли, щоб обшукати будинок.

Обшук у Рината Алієва у селі Тимофіївка, 11 серпня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

Сеітяю Аббозову 65 років, він багато років займається розведенням папуг та голубів у Джанкої. Коли сусіди та активісти почали збиратися біля його будинку, силовики одягли чорні маски, щоб приховати обличчя.

46-річний Едем Бекіров працював різноробочим на будівництві, копав траншеї.

Ринат Алієв возив людей з Ялти на плато Ай-Петрі і назад, йому — 58 років.

29-річний Мурат Мустафаєв займався сільським господарством, вирощував овочі у теплицях. Періодично працював на будівництві.

Вілен Темерьянов — 37-річний журналіст об’єднання «Кримська солідарність» Об'єднання активістів, адвокатів та родичів кримських політв'язнів . Вдома він проживає з дружиною і трьома маленькими дітьми. У молодшого — 6-річного Халіда — тяжке захворювання серця. У Темерьянова має опікунство над сином через інвалідність. Участь у правозахисному русі Темерьянов поєднував із роботою на будівництві.

Енвер Крош — 31-річний кримський активіст. У 2015 році один із перших у Криму зіткнувся зі спробою вербування спецслужбами та тортурами електричним струмом. У нього також троє неповнолітніх дітей. Крош займався ремонтом мобільних телефонів і встановленням кондиціонерів.

Одразу після того, як стало відомо про обшук, до будинку Кроша під’їхали журналісти «Солідарності», почали, як завжди, вести трансляцію у фейсбук, але до них одразу ж підійшли правоохоронці і почали забороняти зйомку. Один із журналістів — Алім Сулейманов — розповів «Ґратам», що у нього намагалися вирвати телефон із рук і грубо вимагали сісти в автомобіль та не знімати те, що відбувається.

Кримські татари зібралися біля будинку Енвера Кроша, де відбувається обшук, щоб підтримати його, 11 серпня 2022 року. «Кримська солідарність»

Сулейманов під’їхав до будинку Кроша приблизно о 4:40 ранку.

«Було ще темно, на вулиці стояло близько п’яти силовиків, усі були у масках. Взяв телефон, увімкнув відеозапис, підійшов до них, запитав, чи можу я пройти. Сказали: ні. Я запитав причину обшуку, сказали, що ведуться слідчі заходи, потім дізнаєтесь, чому і навіщо. Підійшов ще один силовик у масці і в грубій формі намагався вирвати телефон без жодних прохань і попереджень. Я забрав телефон, йому не вдалося вирвати його з рук, — розповів Сулейманов. — Після цього вони мені кажуть: не ведіть тут ні фото ні відеозйомки, не стійте тут, сядьте в машину або взагалі їдьте додому, навіщо вам проблеми».

Сулейманов відійшов подалі і знову почав вести зйомку. Знову підійшов поліцейський.

Алім Сулейманов. Фото: «Кримська солідарність»

«Він казав, що тут тривають слідчі заходи, їх знімати не можна. Я сказав, щоб мені назвали документ, де йдеться про заборону. Вони мені, звичайно, нічого не надали, але при цьому перебивали в грубій формі і говорили про припинення зйомки, і щоб я пішов звідти. Коли я починав знімати, вони включали прожектор, який сильно моргав, звичайно камера не могла знімати».

Кореспондентів, які працювали за іншими адресами, де були обшуки, відтіснили від дворів, щоб ті не фотографували крупним планом. “Вони почали говорити, що слідчі заходи відбуваються, не знімайте, але ми відійшли далі і продовжили роботу”, — повідомив один із них.

До шостої ранку закінчився обшук у Джанкої біля будинку Сеітія Аббозова, його відвезли, як і всіх решту, до Сімферополя.

За даними громадської організації «Кримське дитинство», після сьогоднішніх затримань ще у десяти неповнолітніх дітей забрали батьків у рамках політичних справ. Усього з 2014 року кількість дітей, чиїх батьків російські правоохоронці затримали із політичних мотивів, — 217.

 

Катування і побиття

Енвера Кроша після обшуку повезли на газелі у супроводі шести оперативників у масках. Пізніше він розповів адвокату Емілю Курбедінову, що дорогою його били і катували, вимагаючи, щоб він розблокував телефон. Крош розповів адвокату, що одразу після виїзду йому дали його телефон, який вилучили під час обшуку. Він був у спеціальному пакеті, заблокований. Йому наказали розблокувати. Він відмовився. Тоді йому застебнули руки ззаду наручниками, поклали на підлогу обличчям униз і стали піднімати руки за наручники, настільки сильно, що його тіло піднімалося, і він падав. При цьому постійно наказували розблокувати телефон. Після цього йому накинули ремінь на голову, і задирали її, закриваючи ніс і рот, щоб він не міг дихати. Все це супроводжувалося постійними ударами по голові і тілу, оперативники ставали йому на ноги. Катування тривало півгодини, телефон Крош так і не розблокував.

Енвер Крош. Фото: Олександра Єфименко

Потім його посадили на сидіння і ще десь годину дороги до Сімферополя били по голові і намагалися прикладати пальці до телефона, щоб розблокувати, — це не спрацювало.

Адвокат Еміль Курбедінов побачив Кроша вже в управлінні ФСБ на бульварі Франка. У нього були синці на потилиці, зліва біля скроні — велика ґуля від удару, на лівій нозі — ніби різана рана з кров’ю, що запеклася, руки з порізами від наручників до крові.

Про тортури і побиття Крош та його захисник заявили під час допиту. Вину при цьому кримський татарин не визнав. Його розповідь записали в протокол.

 

Обвинувачення

Адвокат Еміль Курбедінов одразу після інформації про обшуки повідомив, що, як це часто буває під час облав ФСБ, у нього та його колег, які працюють у політичних справах, несподівано зник мобільний зв’язок. Він припускає, що це робиться спеціально, щоб ті, хто має обшуки, не могли оперативно викликати захисників.

Коли затриманих привезли до управління ФСБ, стало відомо, у чому їх обвинувачують.

За версією слідства, Енвер Крош не пізніше лютого 2015 року організував у Джанкої осередок ісламської партії Хізб ут-Тахрір. Організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але діє без перешкод в Україні та більшості європейських країн. В осередок Крош нібито запросив решту п’ятьох затриманих.

«Крош… з періоду не пізніше 19.02.2015 по теперішній час здійснює на території Джанкойського району Республіки Крим таємну антиросійську, антиконституційну діяльність у вигляді пропагандистської роботи серед населення, схиляючи місцевих мешканців до участі в діяльності вказаної терористичної організації, впливаючи при цьому на їхні релігійні почуття, керує діяльністю осередку, організовує та проводить конспіративні збори», — йдеться у постанові про порушення кримінальної справи. Ні про яку терористичну діяльність у постанові не йдеться.

Енвера Кроша обвинувачують в організації осередку терористичної організації в Джанкої частина 1 статті 205.5 КК РФ , решту затриманих — в участі в ній частина 2 статті 205.5 КК РФ .

Усіх затриманих привезли до управління ФСБ у Сімферополі. Запобіжний захід суд обиратиме їм 12 серпня.

 

Арешт

Наступного дня, 12 серпня, Київський райсуд Сімферополя розглянув усі клопотання слідчих про запобіжні заходи для затриманих.

Засідання відбувалися у закритому режимі на прохання ФСБ, до зали не пустили не лише журналістів, а й навіть рідних. Біля будівлі суду підтримати затриманих та їхні сім’ї зібралося близько ста кримських татар. Через деякий час до них підійшли поліцейські і вимагали відійти — люди відійшли до скверу, а начальник відділу охорони громадського порядку сімферопольської поліції Олексій Стеценко перевірив документи у всіх присутніх кореспондентів.

Кримські татари, які зібралися на підтримку затриманих біля Київського райсуду Сімферополя, 12 серпня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

Єдиний, кому обрали домашній арешт — Сеітяй Аббозов. Слідчий сам подав таке клопотання, зважаючи на стан здоров’я кримчанина. Крім того, розповідає журналістка «Ґрат» із суду, Аббозов не став заперечувати, що є членом Хізб ут-Тахрір, але заявив, що не згоден із визнанням партії терористичною організацією, і на зустрічах у 2015 році, які стали підставою для справи, джанкойські мусульмани говорили про релігію і політику, а не про теракти.

Його адвокат Костянтин Рустемов розповів «Ґратам», що, незважаючи на втому через вік і погане самопочуття, найбільше Аббозов переживав за своїх голубів, яких розводить у Джанкої.

Решту затриманих суд відправив на два місяці у СІЗО. Додатковим приводом для цього стало те, що ніхто не визнав себе винним.

«Я повністю підтримую свого захисника Едема Семедляєва. Я не згоден з тим, що прочитав Валерій Романович (слідчий ФСБ — Ґ): з тим, що я нібито можу нашкодити. Коли прийшли з обшуком, я спокійно вийшов, обшук провели, нікому не заважав. Я заперечую клопотання прокурора», — заявив у суді Мурат Мустафаєв. Вдома у Мирнівці у нього четверо неповнолітніх дітей.

Ще одним доказом для суду стало твердження слідчого, що затримані можуть втекти, якщо залишаться на волі, оскільки мають «громадянство іноземної держави». На це адвокатка Сафіє Шабанова, яка захищає Рината Алієва, зазначала, що всі події, про які йдеться у кримінальній справі, — зустрічі джанкойських мусульман, які слідство вважає засіданнями осередку Хізб ут-Тахрір — відбулися 2015 року. З того часу ніхто з фігурантів не поїхав, спокійно працювали і жили в Криму, не вважаючи себе в чомусь винним.

Алієв у суді розповів, що під час обшуку оперативники ФСБ підкинули йому журнал видавництва Хізб ут-Тахрір. Про те, що оперативники принесли із собою заборонену літературу, говорили ще вчора захисники і рідні затриманих.

Після арешту Енвера Кроша, побитого дорогою з Джанкоя до Сімферополя, його дружина Айше переказала його слова:

«Енвер передав усім величезне привітання. Попросив купити йому рулон пластиру і передати в СІЗО, бо з рани кровоточать».