«Людина науки». У Польщі почали розгляд запиту на екстрадицію до України російського археолога Олександра Бутягіна, його захист оголосив відвід судді

Олександр Бутягін прямує на засідання Окружного суду Варшави. Фото: Олена Бабакова, Ґрати
Олександр Бутягін прямує на засідання Окружного суду Варшави. Фото: Олена Бабакова, Ґрати

Окружний суд Варшави почав розгляд запиту на екстрадицію в Україну затриманого у грудні співробітника «Ермітажу», російського археолога Олександра Бутягіна. Київ звинувачує його у проведенні незаконних розкопок стародавнього міста Мірмекій поблизу Керчі в окупованому Криму. На переконання українського слідства, це спричинило руйнування культурного шару і завдало збитків понад 201,5 мільйона гривень.

Бутягін визнає, що не отримував дозволів на археологічні дослідження в Криму від України з 2014 року, але заперечує звинувачення у знищенні культурної пам’ятки. Він виступає проти екстрадиції, бо  вважає, що в Україні не може розраховувати на справедливий суд.

Перший день суду завершився без рішення: захист росіянина після двох відхилених клопотань заявив про необхідність відводу судді. На час розгляду відводу оголосили перерву. «Ґрати» стежили за перебігом засідання і розповідають головне. 

 

«Працював для людства»

15 січня в Окружному суді Варшави відбулося перше засідання щодо можливої екстрадиції до України російського археолога Олександра Бутягіна. 

Польський суд не розглядає питання вини Бутягіна. Його цікавлять три аспекти: чи діяльність, у якій його звинувачує Україна, є злочином і передбачає мінімальне покарання 1 року позбавлення волі за польським та українським законодавством; чи запит України містить достатньо подробиць, щоб зрозуміти у чому і на якій підставі звинувачують громадянина Росії; чи Бутягін може розраховувати в Україні на справедливий суд за стандартами Європейської конвенції про захист прав людини.

Судове засідання 15 січня проходило без участі преси, до зали запросили тільки Олександра Бутягіна, його адвокатів Адама Доманського і Лукаша Нагурського, перекладача і представника російського посольства у Варшаві, а також прокурорку. 

Адвокати Адам Доманський (ліворуч) і Лукаш Нагурський в польскому суді щодо справи про екстрадицію Олександра Бутягіна в Україну. Фото: Олена Бабакова, Ґрати

Олександр Бутягін погодився на публікацію його прізвища та фотографій у ЗМІ, проте коментарів не давав. Усю інформацію озвучив його адвокат Адам Доманський, спеціаліст з податкових злочинів, який раніше не вів справи про естрадицію. 

На початку засідання адвокати Бутягіна подали клопотання про перенесення слухання з двох причин. 

По-перше, за словами Доманського, польська прокуратура передала захисту матеріали  справи лише 9 січня, а їхній російський переклад був переданий Бутягіну вранці у день судового засідання, і цього часу було недостатньо для ознайомлення з важливими подробицями.

По-друге, як зазначив адвокат, у переданих українських актах є замало інформації, на чому базується саме твердження про завдані знищення, як і бракує детальної калькуляції, чому завдана шкода оцінюється у 200 мільйонів гривень. Він закликав суд відкласти засідання до того часу, коли Україна надасть ці дані. 

За словами Адама Доманського, його підопічний визнає, що проводив у Мірмекії розкопки після 2014 року без дозволу України, але відкидає звинувачення у нищенні археологічної пам’ятки. На переконання адвоката, український Кримінальний кодекс не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі виключно за незаконні розкопки, якщо пам’ятка не була пошкоджена, а отже, це не може бути причиною для екстрадиції.

Доманський зауважив, що його підопічний є людиною науки і працював для людства, а екстрадиція в Україну загрожує його праву на справедливий суд, його контактам з родиною, а також його життю і здоров’ю як громадянина РФ. 

Відповідаючи на запитання «Ґрат», адвокат зазначив, що перед засіданням щодо продовження арешту Олександра Бутягіна 12 січня «кільканадцять науковців з Росії та країн ЄС» направили до суду листи, в яких поручились за нього. Конкретні прізвища захист відмовився озвучувати. 

Суд відхилив обидва клопотання, тим самим підтвердивши, що український запит на екстрадицію є достатньо детальним, щоб бути розглянутим по суті.

 

З критикою судді на засідання прийшов пікетувальник

Вже після другої перерви захисники Олександра Бутягіна подали клопотання про відвід  судді Даріуша Любовського, бо той, на їхню думку, є упередженим у своєму ставленні до Росії та України: не схвалив жодного клопотання захисту. Також адвокати Бутягіна згадали його рішення у жовтні 2025 року відмовити в екстрадиції до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, підозрюваного у причетності до диверсії на газогоні «Північний потік», через те, що Україна веде справедливу війну у відповідь на агресію РФ. 

«Це не саботаж». Суд у Варшаві заблокував екстрадицію до Німеччини українця, підозрюваного у підриві газопроводу «Північний потік» 

З критикою судді Любовського та зі схваленням російської   «СВО» російська пропаганда називає російську воєнну агресію проти України «спеціальною військовою операцією»  виступив пікетувальник, який з’явився в суді. Чоловік у медичній масці приніс фото Бутягіна і голосно розповідав про необхідність «боротьби з нацистським режимом у Києві». Назвати своє ім’я пресі він, однак, відмовився. Після того як адвокат повідомив про заявлений ним відвід судді, пікетувальник подякував йому за добру роботу.

Мітингар на підтримку російського археолога Олександра Бутягіна в польскому суді. Фото: Олена Бабакова, Ґрати

Рішення про можливу заміну судді поки немає. Олександр Бутягін наразі залишається у СІЗО. Наступне засідання може відбутися протягом кількох тижнів.

 

Що відомо про справу Бутягіна 

Агенція внутрішньої безпеки Польщі затримала Олександра Бутягіна у Варшаві 4 грудня 2025 року, коли той приїхав читати там лекцію про античне місто Помпеї. 

Це відбулося на запит України: ще у жовтні 2024 року українські органи правопорядку оголосили археологові заочну підозру в    умисному незаконному частковому руйнуванні об’єктів культурної спадщини, вчиненому щодо пам’ятки національного значення з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єкта археологічної спадщини частина 4 статті 298 Кримінального кодексу

Йдеться про нелегальні розкопки на руїнах античного Мірмекію, що спричинили часткове знищення культурного шару пам’ятки; збитки оцінено в понад 200 млн грн. За українським законодавством йому може загрожувати до 5 років ув’язнення. 

«Системна політика привласнення культурної спадщини». Польща заарештувала співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна на запит України за незаконні розкопки в окупації

Під час допиту у Варшавській окружній прокуратурі Бутягін не визнав провину, відмовився свідчити та погоджуватися на добровільну екстрадицію. Суд призначив йому 40 днів арешту, які згодом продовжили до 4 березня. Як відомо з інтерв’ю його адвоката Адама Доманського російському порталу «Фонтанка», арештований протягом очікування на засідання суду почувався нормально, зі співкамерниками спілкувався то англійською, то російською, отримав дозвіл на телефонні дзвінки адвокату та родині. 

Найімовірніше, розгляд триватиме ще деякий час. У Польщі справи про екстрадицію є двоінстанційними, і навіть після рішення суду другої інстанції, питання екстрадиції Бутягіна остаточно залежатиме від міністра юстиції. 

Через арешт Олександра Бутягіна 12 січня російське МЗС викликало посла Польщі у Москві, заявивши йому, що «звинувачення київського режиму мають абсурдний характер і пов’язані з науковою діяльністю А.М.Бутягіна в рамках Мірмекійської археологічної експедиції в невід’ємній частині Російської Федерації — Республіці Крим».

Європейські суди раніше відмовляли Києву у видачі росіян під час широкомасштабної війни, мотивуючи рішення ризиком порушення Європейської конвенції із захисту прав людини. Зокрема, у червні 2025 року Верховний суд Данії відмовився видати в Україну росіянина, підозрюваного в шпигунстві на користь Москви.  

У 2023 році Верховний суд Фінляндії також відмовився видати Україні  Воїслава Тордена (Яна Петровського), одного з лідерів неонацистського воєнізованого угруповання «Русич», звинуваченого у воєнних злочинах, вчинених на Луганщині у 2014 році, а натомість постановив провести судовий процес щодо нього на своїй території. 14 березня 2025 року Окружний суд Гельсінкі засудив Тордена до довічного ув’язнення.

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
  • Слухайте наші подкасти
  • Головне за тиждень — у поштовій розсилці «Ґрат». Підписуйтесь!