Захист вимагав звільнити мусульманина з Бахчисарайського району Криму Олександра Сізікова у зв’язку з діагнозом — він незрячий, але ФСВП в Криму відповіла формальною відмовою.
Сізіков потрапив у СІЗО три місяці тому. У чоловіка інвалідність першої групи по зору. У липні 2022 року правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав кримчанина Сізікова політв’язнем.
17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив його до 17 років позбавлення волі. Чоловіка визнали винним у зв’язках з ісламською політичною партією «Хізб ут-Тахрір» .
З липня 2020 року Сізіков перебував під домашнім арештом. Однак 13 вересня цього року Апеляційний військовий суд у Власісі Московської області затвердив Сізікову вирок Південного окружного військового суду. А також постановив, що захворювання засудженого не перешкоджає відбуванню терміну у в’язниці. Етап він очікував у СІЗО Сімферополя.
Учора, 9 грудня, його вивезли з Криму, попри протест самого Сізікова і вимоги адвоката призупинити етап за медичними показаннями. «Ґрати» розповідають подробиці.
Незрячий Олександр Сізіков провів у СІЗО-1 в Сімферополі три місяці. Про майбутній етап із Криму політв’язень дізнався 27 листопада. Весь цей час він перебував у маленькій двомісній камері із загальною площею вісім квадратних метрів.
«Вранці я розписався в журналі та інших документах, що в СІЗО прийшло рішення суду апеляційної інстанції. Це означає, що згідно зі статтею 75 Кримінально-виконавчого кодексу протягом 10 днів мене мають етапувати», — написав він у листі активістці Марії Бовенко.
Про майбутній етап Сізіков повідомив активістку тюремним зв’язком «Зонателеком». Співкамерник на ім’я Костянтин (прізвище його невідоме) під диктовку Сізікова заповнював бланки листів і допомагав їх відправляти.
Рішення апеляції на вирок, за словами матері, йому теж зачитав співкамерник.
«Активувати дзвінки він так і не зміг, хоча написав дві заяви начальнику про це — нічого з цим не зробили», — розповіла «Ґратам» Олена Сізікова.
9 грудня Олександра Сізікова вивезли з СІЗО Сімферополя. Деякий час він проведе в СІЗО Краснодара, а потім його повезуть в одну з «критих» в’язниць. Згідно з вироком, перші чотири роки Сізіков має провести в найсуворіших умовах утримання. На території Російської Федерації таких установ сім: у Володимирі, Єльці, Верхньоуральську, Балашові, Димитровграді, Мінусинську та Єнісейську.
«У нас в Криму ще тепло, але там вже морози. Це буде для нього фізичне випробування. Ось як Амета Сулейманова (політв’язень із захворюванням серця — Ґ) — пів Росії його катали, щоб довезти до Володимира. Можуть і два, і три місяці караваном возити», — турбується мати політв’язня.
Кінцевий пункт етапу їй не повідомили. Вона знає тільки те, що кілька днів до розподілу Сізіков проведе в СІЗО Краснодара.
За місяць до етапу Олена Сізікова спробувала відправити синові невеличку бандероль з теплими речами. Передачу з продуктами можна зробити тільки раз на три місяці, але її вона вже передавала. Бандероль повернули матері через чотири тижні з припискою «Не дозволено». Хоча засуджені з інвалідністю першої або другої групи можуть отримувати додаткові посилки та передачі.
«Довелося сплатити 1000 рублів за відправку і повернення. Там лежали шапка, рукавички, термоштани, тому що в передачі [разом із продуктами] вдалося йому передати тільки демісезонну куртку. Приїхала в СІЗО. Співробітниць, яким я хотіла це передати, обурило, що на коробці написала: «Інвалід першої групи». Почали говорити, що це я спеціально пишу, щоб співчуття викликати», — розповіла Олена Сізікова.
Прийняти речі Сізікової в СІЗО відмовилися, тож жінка пішла на прийом до начальника. Він їй порадив знову відправити бандероль поштою.
«Запитала: якщо зараз відправлю, а його відвезуть, вона мені знову назад приїде? А він каже: «Ваші проблеми». Як етапують, я буду всю дорогу думати, як він взагалі доїде, якщо в нього немає теплого одягу. Якщо застудиться, то це все! У нього імунітету немає. Переохолодження, протяги — він швидко захворює».
Просто перед відправленням Олена все ж зуміла передати синові тростину, тактильні шахи для незрячих і трохи теплих речей.
Через два дні після поміщення Сізікова в СІЗО, 16 вересня 2024 року, його адвокатка Сафіє Шабанова звернулася до начальника управління федеральної служби виконання покарань (УФСВП) у Республіці Крим Вадима Булгакова із заявою.
Захисниця просила призупинити етап Сізікова в російську колонію на підставі того, що його діагноз входить до переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню покарання, який ще 2004 року був затверджений урядом РФ. Для цього адвокатка просила провести медичну комісію. Крім цього, вона просила Булгакова звернутися до суду, щоб звільнити Сізікова від відбування покарання у зв’язку з хворобою.
Шабанова посилалася на статтю 81 Кримінального кодексу РФ про звільнення від покарання у зв’язку з хворобою і Постанову Пленуму Верховного Суду РФ про судову практику умовно-дострокового звільнення.
Відповідь адвокатці надійшла в письмовому вигляді. Начальник УФСВП у Криму повідомив, що звернутися до суду з таким поданням він не може, оскільки Сізіков не відбуває покарання в СІЗО, а перебуває там тимчасово. Тобто, на його думку, адвокатка звернулася не за адресою.
У медичному огляді, про який просила адвокатка, Сізікову теж відмовили на тій самій підставі. Крім того, Булгаков додав, що в документах Сізікова немає згоди на розголошення адвокату інформації про стан здоров’я.
«Детальніші відомості про надання громадянину Сізікову О.В. медичної допомоги, стан його здоров’я та діагноз, а також інші відомості, отримані під час його медичного обстеження та лікування, становлять лікарську таємницю», — відреагував начальник управління федеральної служби виконання покарань на заяву Сафіє Шабанової.
Водночас він долучив медичні документи, надані адвокатом, до особової справи політв’язня.
«Саша у них в СІЗО був єдиний такий екземпляр, засуджений. Адже там заарештовані сидять», — пояснює Олена Сізікова.
Після етапу Сізікова в російську в’язницю захист продовжить домагатися його звільнення за медичними показаннями.