Кримський політв’язень Рефат Алімов вийшов на волю після восьми років у СІЗО та російській колонії

З російської колонії 17 квітня у Башкортостані на волю вийшов 32-річний Рефат Алімов — він відбув весь термін ув’язнення. 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив йому 8 років ув’язнення за обвинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір Організацію визнано терористичною в Росії, але не заборонено в Україні та більшості європейських країн . Зустрічати його приїхав із Криму адвокат Едем Семедляєв.

«Ґрати» розповідають про кримінальну справу проти Алімова, його ув’язнення, як сім’я Алімових готувалася до його повернення і що він сказав, опинившись на волі.

«Від дзвінка до дзвінка»

Територія російської колонії суворого режиму №16 у Салаваті Башкортостану обгороджена колючим дротом. Патрульні обходять периметр та уважно оглядають відвідувачів. У дворі висить попередження, що це режимний об’єкт і фотографувати не можна. У неофіційному онлайн-довіднику в’язниць Російської Федерації у колонії максимальний рейтинг на підставі лише одного відгуку. Ув’язнених кримчан тут регулярно поміщають у штрафний ізолятор із тяжкими умовами.

Адвокат Едем Семедляєв провів добу в дорозі, щоб відвідати політв’язнів із Криму та супроводжувати Рефата Алімова додому. 17 квітня він звільняється з колонії та повертається до рідної Ялти. Будинок 32-річний кримський татарин не бачив вісім років. Коли він поїде, чекати на закінчення терміну тут залишаться ще 11 кримських мусульман, засуджених по справі Хізб ут-Тахрір.

«Усіх побачив. По одному їх виводили. Я поспілкувався з кожним. Кожен висловив слова подяки не лише мені, а й усім, хто надає підтримку їм, їхнім сім’ям, не лише фінансову, а й моральну», — розповідає Семедляєв.

Рефат Алімов виходить з воріт колонії разом з адвокатом. Його обличчя змарніло і набуло неприродно блідого відтінку — в колонії найбільше не вистачало сонячного світла. Одяг та гроші на проїзд йому привезли з дому.

У Ялті на Алімова чекають його рідні — мати Еміне Люманова та сестри.

Еміне Люманова на засіданні «Кримської солідарності» — правозахисного об’єднання активістів, адвокатів та родичів політв’язнів, 2017 рік. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Хвилювання звичайно є. Готуємось. Джамаат мусульманська громада допомагає нам. Вони до мене приїжджають, величезна подяка. Домовляємось як зустрічати будемо. Чесно вам скажу у мене мурашки по шкірі, — розповідає Еміне Люманова, як сім’я готується зустрічати Рефата. — Я хочу, щоб кожна мама, бабуся зустріла тих, хто у неволі. Щоб радість у них була така, як у мене. У мене зараз і радість, і сльози. Не можу передати словами. Дуже вдячна всьому нашому джамаату, який усі ці вісім років нас підтримував, ні на мить нас не залишав. Мої онуки питають про сина. Причому, вони народилися після того, як його забрали. Вони його знають за фотографіями. Вони теж чекають на нього. Три дні лишилося. Словами я не зможу вам передати те, що відчуваю».

Люманова згадує, як кілька разів обговорювалося звільнення кримських політв’язнів для обміну з Україною, але обмін так і не відбувся.

«Коли питання порушувалося щодо обміну, прикро було, що не вийшло. Я дуже хочу, щоб усіх, хто залишився ув’язненими, усіх обміняли. Дуже хочеться, щоб кожна сім’я відчула ось цю радість зустрічі. Бажаю всім, щоби дочекалися своїх рідних. Молімося. Усе одно у всіх є якась надія. У мене там ще брат троюрідний в ув’язненні Бекіров Інвер. Йому загалом 18 років дали. Йому вже 60. І здоров’я вже не дуже», — зітхає Люманова.

Справа та суд

18 квітня 2016 року працівники ФСБ провели обшуки у будинках кримських татар Арсена Джеппарова та Рефата Алімова у селі Краснокам’янка Алуштинського району. Кримчан затримали за обвинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб-ут-Тахрір. У 2003 році Верховний суд РФ визнав організацію терористичною, попри те, що не виявив жодних доказів терористичної діяльності. Після анексії Криму ФСБ почала переслідувати кримських мусульман за обвинуваченням у причетності до партії. Усіх затриманих у справі Хізб-ут-Тахрір кримчан, зокрема Рефата Алімова, російський правозахисний центр «Меморіал» визнає політв’язнями.

Джеппарова та Алімова заарештували, їхню справу об’єднали зі справою затриманих за два місяці до цього Мусліма Алієва, Енвера Бекірова, Еміра-Усеїна Куку та Вадима Сірука. Всіх, крім Алієва, обвинуватили в тому, що вони перебували в осередку Хізб ут-Тахрір частина 2 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ , а Алієва — в організації осередку частина 1 статті 205.5 КК РФ . Підставою обвинувачення стали записи прослуховування зустрічей кримчан, на яких вони обговорювали релігійну літературу, ідеологію Хізб ут-Тахрір та політику Росії, України, Туреччини, а також Меджліс кримськотатарського народу. Експертиза слідства стверджувала, що теми розмов та терміни, які використовували кримчани, свідчать про їхню причетність до ісламської партії.

Крім обвинувачень у причетності до терористичної організації всім було висунуто обвинувачення у підготовці до насильницького захоплення влади частина 2 статті 35, частина 1 статті 30 та стаття 278 КК РФ . Хізб ут-Тахрір ставить за мету відродження ісламської держави на історично мусульманських територіях, проте не насильницькими методами, а пропагандою ідей та власним прикладом членів організації. Проте слідство інтерпретувало це як підготовку до захоплення влади.

У Росії засудили кримських мусульман. Знову

Усі обвинувачені не коментували обвинувачення у причетності до Хізб-ут-Тахрір, але заперечували будь-яку терористичну діяльність.

На початку грудня 2017 року справу почав слухати Південний окружний військовий суд тоді Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону.

Рефат Алімов у Південному окружному військовому суді, 2018 рік. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Через два роки він ухвалив вирок. Мусліма Алієва суд відправив до колонії на 19 років, Енвера Бекірова — на 18. Вадим Сірук та Емір-Усеїн Куку, якого політв’язнем визнав не лише «Меморіал», а й Amnesty International та Human Rights Watch, отримали по 12 років. Рефата Алімова засудили на вісім років, Арсена Джеппарова — на сім. З іншого боку, кожному призначили рік спостереження після терміну ув’язнення. Це означає, що протягом року після звільнення їм заборонено залишати місце проживання та необхідно постійно відмічатися в наглядових органах.

Визволення

Рефат Алімов підходить до сміттєвого бака біля воріт колонії і викидає пакет із речами, які він виніс із собою на волю.

«Викидаємо минуле життя тюремне, іншааллах висловлювання в перекладі з арабської — «Якщо буде на те воля Аллаха» , починаємо нове», — каже він.

Колонія в Салаваті суворого режиму, з серйозними обмеженнями прогулянок, посилок та побачень. Але крім цього, розповідає Алімов, його по два-три рази на рік закривали на 10-15 діб у штрафний ізолятор із ще з жорсткішим режимом.

«Останнього разу у січні на п’ять діб закривали. Але загалом вони всіх наших закривають. Надходить вказівка щодо кримських ув’язнених і їх по черзі закривають у ШІЗО на 15, 30 діб», — розповідає Рефат.

Адвокат Едем Семедляєв дає йому мобільний телефон, яким Алімов розмовляє з рідними.

Адвокат Едем Семедляєв зустрічає на волі Рефата Алімова. Фото: «Кримська солідарність»

«Насамперед хочу приїхати та побачити рідних та близьких. Дуже сильно скучив за ними, хочу відпочити, пройти лікування, обстеження. А потім улаштуватися на роботу, допомагати. Бо останні вісім років мати сама все тягла. Завдяки нашому народу, який допомагав, поки я був у в’язниці. Тепер треба працювати, допомагати матері та іншим, хто перебуває в такій самій ситуації, у якій був і я», — каже Алімов.

Разом з адвокатом вони вирушили із Салавату до столиці Башкортостану Уфу,

«У магазин [збираємося], треба його одягнути. У тюремній робі ходити не діло», — каже Семедляєв.

Потім вони збираються вилетіти до Мінеральних вод і звідти машиною доїхати до Криму. Семедляєв приїжджає зустрічати кримських політв’язнів, що звільнилися, не вперше. Він каже, що це вже стало традицією, але водночас необхідністю.

Адвокат Едем Семедляєв (ліворуч) та Рефат Алімов після звільнення. Фото: «Кримська солідарність»

«Людині, яка виходить з місць ув’язнення, після того, як вісім років не бачила звичайного життя, відразу буває дуже складно адаптуватися, знайти дорогу, можливість доїхати, зорієнтуватися, — пояснює Семедляєв. — Тому коли поряд є хтось, хто придбає квитки, організує логістику, придбає одяг, їжу — це велика підтримка. До того ж дуже часто в дорозі, в аеропорту до хлопців підходять співробітники поліції, ФСБ, починають ставити запитання. Тому якщо є поруч адвокат, звичайно їм легше. Ну і звичайно ж, хлопці радіють, коли їх зустрічають. Наприклад, сьогодні Рефата приїхали зустрічати ще й хлопці, які разом з ним відбували покарання. Це цінно та важливо».