«Компенсувати шкоду агресор повинен уже, не чекаючи закінчення війни». Міжнародний реєстр збитків від російської агресії почав приймати заяви від постраждалих

Міжнародний Реєстр збитків для України, завданих російською агресією, почав збір інформації від скаржників 2 квітня. Наразі постраждалі можуть подавати заяви для майбутнього відшкодування через портал «Дія» тільки щодо пошкодженого та зруйнованого житла. Очікується, що ця база даних в результаті міститиме інформацію про збитки за близько сорока категоріями, включно з втратою життя, тілесними ушкодженнями, тортурами та сексуальним насильством щодо конкретних осіб, а також шкодою культурній спадщині, критичній інфраструктурі чи довкіллю України протягом широкомасштабного російського вторгнення. Загалом, за попередніми оцінками, може йтися про 6-8 мільйонів скарг. 

«Ґрати» з’ясували, що нині відомо про роботу реєстру, і як може працювати механізм репарацій.

Заявники завантажили майже 3000 файлів з доказами руйнувань за добу

Реєстр збитків для України — це міжнародна організація, яку заснувала Рада Європи у травні 2023 року на саміті глав держав і урядів в Ісландії, для виконання резолюції Генасамблеї ООН, прийнятої у листопаді 2022-го. Нині до Реєстру приєднались 43 держави та Європейський Союз. Штаб-квартира організації розташована у Нідерландах. 

Планується, що Реєстр має акумулювати дані про шкоду, завдану Росією українським громадянам, інституціям та державі в цілому, аби на основі цієї інформації створити ефективний механізм відшкодування. 2 квітня 2024 року на конференції «Відновлення справедливості для України» у Гаазі, співорганізованій Єврокомісією та урядом Нідерландів, оголосили про початок прийому заяв від постраждалих. 

«Обсяг руйнувань та іншої шкоди, завданої війною — величезний, і Реєстр очікує на подання безпрецедентно великої кількості заяв — від 6 до 8 мільйонів. Лише в першій категорії, яка відкрилась сьогодні, Реєстр передбачає, що отримає від 300 до 600 тисяч заяв про відшкодування», — зазначається на сайті організації.

У південній частині Лиману, Донецька область. 19 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За словами виконавчого директора Реєстру Маркіяна Ключковського, за першу добу роботи реєстру зареєстровано 510 звернень від громадян через додаток і портал «Дія». 

«Майже 3000 файлів з доказами руйнувань завантажили заявники — додатково до інформації, яка підтягується автоматично з українських реєстрів та баз даних», — написав він у фейсбуці. 

Як пояснює Ключковський, зараз подати заяву можуть тільки ті українці, хто скористався програмою «єВідновлення» та має акт обстеження руйнувань органами місцевої влади. Поступово, однак, планується додавати можливість звернутись також усіх інших власників пошкодженого житла, включно з тими, хто не користується «Дією». Але потрібно, щоб право власності на майно можна було підтвердити у Державному реєстрі речових прав (ДРРП). 

«Ми знаємо, що будуть випадки, коли в ДРРП зареєструвати право власності буде складно — наприклад, якщо майно (і відповідно, документи на нього) залишились на тимчасово окупованих територіях. В таких випадках треба все одно звернутись до нотаріуса чи реєстратора, і якщо буде відмова — подати цю відмову до Реєстру, разом з будь-якими доказами, якими ви зможете підтвердити, що ви власник житла. Це дещо складніша технічна система — ми над її впровадженням вже теж працюємо», — зазначив Ключковський. 

Виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський (ліворуч) і віце-прем’єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Фото зі сторінки Ключковського у фейсбуку

Очікується, що згодом до Реєстру люди зможуть звертатись щодо відшкодування збитків не тільки за втрачене в результаті російської агресії майно, а й вимагати компенсації іншої завданої шкоди їхньому життю і здоров’ю. Потім заяви на відшкодування прийматимуть від юридичних осіб і держави. 

Але загалом створення реєстру — це тільки перший крок до створення ефективного механізму репарацій, які має виплатити Росія за завдану нею шкоду. Як раніше пояснював Маркіян Ключковський в інтерв’ю «Центру економічної стратегії», наступним кроком має стати початок роботи Компенсаційної комісії, яка, власне, розглядатиме заяви і призначатиме відшкодування, а також має бути створений фонд, з якого Росія буде виплачувати репарації.  

«Частина потерпілих — із Криму, Донеччини, Луганщини — не отримає  такої компенсації»

Українські правозахисні організації, які займаються документуванням воєнних злочинів, привітали фактичний запуск роботи Реєстру збитків. За словами менеджерки з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяни Жукової, яка була присутня на конференції у Гаазі, це важливий крок до відновлення справедливості для постраждалих, а також демонстрація Україні та українцям підтримки і готовності до реальних дій з боку міжнародного співтовариства. 

Водночас, за її словами, механізм, який починає роботу, вже має певні недоліки — зокрема, рішення обмежити мандат Реєстру тільки тими збитками, які Росія завдала після 24 лютого 2022 року. 

«Це неправильно, по-перше, тому що частина потерпілих — із Криму, Донеччини, Луганщини — не отримає такої компенсації, справедливості. І по-друге, тому що не можна розділяти вторгнення Росії: воно було безперервне із 2014-го і просто збільшувало свої масштаби», — каже Жукова.

Також, як зазначає правозахисниця, складнощі у майбутньому може становити той факт, що в Україні вже паралельно діє низка окремих реєстрів і баз даних воєнних злочинів та різного типу шкоди, завданої російською агресією, тож їх усі треба буде узгодити між собою.

«Також є трастовий фонд Міжнародного кримінального суду, виплачуються компенсації від Європейського суду з прав людини, тож усі ці міжнародні механізми, які надають компенсації, теж якимось чином треба скоординувати із цим механізмом репарацій», — говорить Тетяна Жукова. 

«Є російські гроші за кордоном, їх багато»

Механізм притягнення до відповідальності Росії і виплати нею репарацій за завдану шкоду Україні, не чекаючи на закінчення війни, не має прямих аналогів у міжнародній практиці, тому зараз для цього розробляється спеціальна процедура, зауважує Андрій Климосюк, керівник проєктів «Інституту законодавчих ідей». До широкомасштабного російського вторгнення ця організація фокусувалась на антикорупційній діяльності, а тепер, серед іншого, досліджує і адвокатує створення міжнародних механізмів встановлення справедливості для жертв війни.

За словами Климосюка, для розробки такої процедури можна спиратись на досвід, зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка була створена у 1991 році Радою Безпеки ООН для розгляду заяв і виплати компенсацій за збитки, завдані внаслідок вторгнення Іраку в Кувейт у 1990-1991 роках.

 «Але там специфіка така, що Ірак визнав цю війну і фактично добровільно згодився платити такі репарації через відрахування з нафтових доходів, зокрема. У нашому випадку, громадськість і уряд наголошують, що компенсувати шкоду агресор повинен уже, не чекаючи закінчення війни чи визнання поразки: є шкода — і той, хто її завдав, має її відшкодувати», — каже Андрій Климосюк. 

Комісія щодо збитків у Кувейті працювала близько тридцяти років і завершила роботу у 2022-му, зауважує експерт. Та у випадку російської агресії проти України він висловлює сподівання, що на отримання компенсацій піде менше часу, адже розглядається можливість використати для цього заморожені активи Росії та її підсанкційних громадян по всьому світу. 

«Є російські гроші за кордоном, їх багато. Вони є в різному статусі. Це, наприклад, державні суверенні активи, плюс-мінус 300 мільярдів [доларів], про які всі говорять активно і які лежать на рахунках фінансових установ, зокрема, у Європі понад 200 мільярдів розміщені у міжнародному депозитарії Euroclear. Ще значні суверенні активи є у Великій Британії, мільярди доларів у США знаходяться. Вже два роки триває політична полеміка щодо можливості і, з іншого боку, можливих ризиків конфіскації таких активів. Останні пів року — рік [обговорюють] такий проміжний варіант, щоб передавати Україні доходи від заморожених активів, бо ці активи не лежать просто так, вони реінвестуються і можуть приносити доходи у кілька мільярдів на рік. І було рішення Європейського Союзу, європейських інституцій, що ці гроші не можуть визнаватися російською власністю, тому цей дохід має бути в перспективі використати для України», — пояснює Климосюк. 

Також, за його словами, за кордоном є заморожені активи підсанкційних російських олігархів — пособників війни, і багато майна, зокрема, нерухомості, що перебуває досі у власності Росії.

«Це сотні об’єктів різних, які належать юридичній особі «Госзагрансобственность», яка підпорядковується адміністрації президента Путіна. Це різні будинки культури, санаторії, готелі, квартири у багатьох європейських столицях. Вони також можуть послужити джерелом для компенсацій», — каже Андрій Климосюк. 

Наслідки ракетної атаки Росії по Києву, 21 березня 2024 року

Станом на зараз російські підсанкційні активи у ЄС не використовуються, хоча банки нараховують на них прибутки, а керівники цих фінансових установ застерігають від вилучення цих коштів, побоюючись дестабілізації на ринках. Водночас українська влада і громадянське суспільство закликає використати ці кошти для захисту і відбудови України, адже агресор повинен заплатити за те, що скоїв. Ця ідея зустрічає обережну підтримку у низці країн. 

Зокрема, США і Канада ще у 2022 році почали роботу над законопроєктами про можливість конфіскації російських активів, а у грудні 2023-го США запропонували робочим групам «Групи семи» (G7) вивчити шляхи арешту заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів. Речник Кремля Дмитро Пєсков у відповідь заявив про намір конфіскувати західні активи, що зберігаються в Росії. 

На початку 2024 року Естонія заявила про плани розробити власний юридичний механізм конфіскації російських активів, які зберігаються на її території, та закликала Європейський Союз також вжити відповідних заходів для цього. У лютому міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна говорив про те, що їхній внутрішній законопроєкт щодо використання заморожених російських активів уже готовий. 

Згодом у медіа повідомлялось, що 12 лютого 2024 року Рада Європейського Союзу оголосила про рішення, відповідно до якого банки, що контролюють російські суверенні активи на суму понад мільйон євро, повинні окремо обліковувати і зберігати доходи від цих депозитів. Це стосується, однак, лише майбутніх прибутків.

Між тим, одностайності немає щодо можливих способів використання цих коштів — зокрема, їх пропонують передати на зброю для України та відбудову.