Журі конкурсу «Честь професії» оголосило імена переможців. Серед них — журналістки «Ґрат» Лутфіє Зудієва та Анна Кравець

30 травня конкурс «Честь професії» оголосив імена переможців 2024 року. Серед них опинились журналістки «Ґрат» Лутфіє Зудієва та Анна Кравець. Журі конкурсу двічі відзначило серію подкасту «Захисниця. Imayeci», над якою вони працювали разом, про Ірину Данилович «Гостра потреба у справедливості»: спецпризом «Найкращий аудіоматеріал» та у спеціальній номінації «Найкращий матеріал на тему прав жінок, дотримання ґендерної рівності» від ГО Жінки в медіа. 

Вікторія Єрмолаєва, учасниця журі та головна редакторка Громадського радіо, під час церемонії нагородження зазначила, що на спецномінацію у цьому році було подано 100 робіт — це значна кількість. Саму спецномінацію ініціювали у 2022 році, щоб «відзначити внесок журналістів та журналісток у роботу з подолання ґендерної нерівності в українському суспільстві, особливо під час дії воєнного стану в Україні».

— Наш проєкт — подкаст «Захисниця. Imayeci» — присвячений жінкам, які серед репресій окупаційної влади знаходять силу і стійкість боротися за справедливість тими легальними методами, які у них є, — говорить журналістка і продюсерка подкастів на «Ґратах» Анна Кравець, — Сьогодні сотні людей у Криму ув’язнені, в тому числі ті, кого було викрадено з новоокупованих територій України, цивільних полонених. Усі вони сподіваються на звільнення або обмін. Сподіваємося і ми. А тим часом наша справа — розголос. У своєму останньому слові під час окупаційного суду в Криму Ірина Данилович сказала: “Я впевнена, що усе це беззаконня скоро скінчиться. Я та ще сотні таких самих невинних людей поміняємося місцями зі справжніми злочинцями. І будемо судити їх у справжньому, чесному суді. І Крим знову стане вільним та безпечним для життя місцем”. 

— Коли я зустрілася з Броніславом Олександровичем, з татом Ірини, щоб записувати інтерв’ю для подкасту, — говорить Лутфіє Зудієва, — Перше, з чого він почав, він сказав: “Я погодився на це аудіоінтерв’ю, тому що я довіряю вам”. І для мене важливо, що історії людей, які довірилися мені та Анні Кравець, завдяки цьому конкурсу, прозвучать голосніше, на них звернуть увагу, про них прочитають. А це означає, що імена політичних в’язнів — їх у Криму понад 200 людей — знову почують, і це дає надію, що люди будуть рано чи пізно звільнені.

— За ці роки мої колеги журналісти зробили десятки матеріалів про політичних в’язнів: це різні формати, це відеоісторії, це лонгріди, це судові репортажі тощо, — зазначає Зудієва, — Але ми з Анною Кравець взялися за ідею з аудіоісторіями, тому що нам хотілося, щоб через живі голоси тих людей, через відчуття того, як вони часом надламані, як вони радіють, як вони переживають ці події, щоб слухачі хоча б на пів години занурилися в атмосферу репресивного Криму — того, що насправді відбувається з людьми, сім’ями, чоловіками, жінками. І мені здається, що тут такий союз вийшов. Якби ми працювали окремо, це було б неможливо. Я намагаюся почути цих людей, записати їхні оповідання, максимально докладні, щирі, чесні. Анна збирає ці історії в одне ціле і працює над тим, щоб вони були збалансовані, щоб у них звучали не тільки емоції людей, не лише їхні особисті рефлексії, а щоб слухач поринав у сам судовий процес і те, що відбувається навколо нього. І навіть у версію держобвинувачення, бо ми маємо почути її та розуміти, як фабрикуються ці справи, у чому людей звинувачують на папері.

Лутфіє Зудієва додає: «У мене, як у журналіста, є така мрія, ідея, з якою я прокидаюся щоранку: це те, що одного разу я зроблю такий матеріал, який змінить долі людей у ​​Криму, який допоможе цим жінкам, який потішить звільненням їхніх чоловіків, дітей, родичів. І якщо це вдасться, це буде найбільшою моєю нагородою». 

Лутфіє Зудієва — кримськотатарська журналістка, правозахисниця, яка мешкає в Криму та пише про переслідування місцевих активістів/ок та журналістів/ок з боку російських силовиків. Вона й сама була обʼєктом таких переслідувань: в її домі проводили обшуки, журналістку затримували, видавали попередження, а суди призначали штрафи. Попри це, журналістка не залишає півострів та продовжує там працювати. У 2022 році Лутфіє Зудієва вперше увійшла до короткого списку фіналістів премії «Честь професії» із матеріалом «Вчинок і кара. Як із тортур і уривків фраз з’явилася справа Нарімана Джеляла про диверсії в Криму», який вона робила разом із на той момент головним редактором «Ґрат» Антоном Наумлюком.

Ірина Данилович — правозахисниця та медсестра із Криму. У 2022 році, коли вона поверталася додому з роботи, її викрали співробітники ФСБ. Данилович тиждень тримали у підвалі, після чого «знайшли» вибухівку у футлярі окулярів та звинуватили у незаконному виготовленні та зберіганні вибухових речовин. У грудні 2022 року суд у Феодосії засудив її до семи років позбавлення волі. Після того Данилович етапували у жіночу колонію у Ставропольському краї. У тюрмі вона майже втратила слух, а доступ до потрібної медичної допомоги їй так і не надали. У середині травня касаційний суд у російському Краснодарі залишив вирок без змін. У подкасті «Захисниця. Imayeci» журналістка Лутфіє Зудієва розповідає про викрадення, пошуки та тортури у підвалі, а також про суд над кримчанкою. 

До роботи над подкастом, крім Зудієвої та Кравець, також долучилися музикантка Ніка Зенова та художниця Катерина Трускаль.