«Глибоке дослідження питання». Нові подробиці справи про мережу російської воєнної розвідки, у причетності до якої підозрюють нардепа Олександра Дубинського

7 грудня Київський апеляційний суд залишив народного депутата Олександра Дубинського у СІЗО. 13 листопада Шевченківський райсуд Києва арештував його на два місяці за підозрою у державній зраді чатина 1 статті 111 Кримінального кодексу та участі у злочинній організації частина 1 статті 255 КК — агентурної мережі головного управління розвідки генштабу збройних сил РФ (ГРУ).

Нардеп оскаржив це рішення, однак, суд залишив його в силі. Сам Дубинський не визнає провини і заявив про побиття у СІЗО. 

Тим часом Офіс генпрокурора оприлюднив підозру колишньому народному депутату Андрію Деркачу. За версією слідства він входив до тієї ж мережі ГРУ, що й Дубинський. Після повномасштабного російського вторгнення Деркач виїхав з України, тож про підозру Деркачу повідомили заочно.  

Про нові подробиці справи Дубинського читайте у дописі «Ґрат». 

Професійний «медіакілер»

Колегія суддів на чолі з Тетяною Кагановською розглядала апеляцію Олександра Дубинського у закритому режимі. Як і суд першої інстанції, колегія погодилась з клопотанням прокурора Віталія Лало, що розголошення відомостей, зазначених у підозрі, може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом пункт 4, частина 2 статті 27 КК .

Раніше Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань повідомляли, що Олександр Дубинський мав псевдо «Буратіно» і був агентом російської воєнної розвідки. Він входив до мережі, яку створив заступник начальника головного розвідуправління генштабу збройних сил РФ (ГРУ) Володимир Алєксєєв. Операційне керування здійснював його підлеглий Олексій Савін. 

«Буратіно» і «Ветеран». Деталі справи про мережу російської воєнної розвідки, у причетності до якої підозрюють нардепа Олександра Дубинського

В Україні, окрім Дубинського, вони завербували позафракційного народного депутата Андрія Деркача та колишнього військового прокурора Костянтина Кулика. В останнього був позивний «Птичка». Ще одного члена мережі — Ігоря Колеснікова, колишнього помічника Андрія Деркача, — СБУ називає її координатором та зазначає, що він працював у ГРУ ще за часів СРСР та мав позивний «Ветеран».  

ДБР стверджує, що задачею мережі російської воєнної розвідки було в тому числі поширення дезінформації. Таким чином ГРУ прагнуло дискредитувати українсько-американські відносини та загальмувати інтеграцію України у ЄС та НАТО. 

Слідство зазначає, що за задумом російських кураторів, як професійний «медіакілер», Дубинський мав «розганяти» проросійські наративи на пресконференціях та розставляти необхідні акценти насамперед для західної аудиторії.

Проте коли і як Дубинський, за версією слідства, став агентом ГРУ правоохоронці не повідомляли, як і подробиці його співпраці з росіянами. Ці деталі можна дізнатись із тексту підозри Андрію Деркачу, яку Державне бюро розслідування повідомило йому заочно 13 листопада. Деркача підозрюють  у державній зраді та причетності до тієї ж агентурної мережі ГРУ. 

Зустріч у Санкт-Петербурзі

У тексті підозри Деркачу, який оприлюднив Офіс генерального прокурора, зазначено, що агентом російської воєнної розвідки Олександр Дубинський став не пізніше 12 листопада 2019 року. Цього дня, за даними слідства, він був у Санкт-Петербурзі. Там він зустрівся з представниками ГРУ і погодився співпрацювати.

За тиждень Дубинський разом Андрієм Деркачем провів пресконференцію з гучною назвою: «Нові факти стосовно міжнародної корупції, Буризми (Нафтогазова компанію Burisma високопосадовця часів Януковича Миколи Злочевського) та доведення України до банкрутства». Ця конференція дійсно відбулась 19 листопада в інформаційній агенції «Інтерфакс Україна». 

Слідство стверджує, що Дубинський та Деркач організували її за завданням російських кураторів, а її метою було дискредитувати кандидата в президенти США  Джо Байдена, який балотувався від Демократичної партії. Його син Хантер входив до наглядової ради Burisma.  

Основною метою виступів нардепів, стверджує ДБР, було зашкодити обороноздатності та державній й економічній безпеці України. 

З цією ж метою Дубинський та Деркач вимагали створення тимчасової слідчої комісії Верховної ради, яка б розслідувала міжнародну корупцію, а також скаржились американським сенаторам, конгресменам та Адміністрації президента США, що українські громадські організації нібито розкрадають фінансову допомогу США. 

Слідство стверджує, що Дубинський співпрацював з ГРУ, оскільки негативно ставився до чинної влади та мав проросійські настрої. Хоча у 2019 році Дубинський став народним депутатом від партії «Слуга народу» Володимира Зеленського. 

На відміну від Дубинського, Деркач, згідно з підозрою, отримував від росіян гроші, які йому передавав його колишній помічник Ігор Колесніков. Слідство стверджує, що у 2019 — 2022 роках Колесніков один-два рази на три місяці отримував гроші від кураторів з ГРУ через невстановлений конвертаційний центр у Києві, а потім передавав їх Деркачу. 

У підозрі Деркачу зазначено, що у березні 2020 року Колесніков передав Деркачу 50 тисяч доларів, а у квітні за два дні відвіз до приймальної Деркача понад 500 тисяч доларів. Натомість Деркач з травня по серпень щомісяця проводив пресконференції, на яких дискредитував кандидата в президенти США Джо Байдена. 

Олександр Дубінський під час засідання в Печерському райсуді Києва, 13 листопада 2023. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Андрій Деркач так само на пресконференції оприлюднив фрагменти аудіозаписів. Він стверджував, що вони зроблену у 2016 році і на них зафіксовані розмови пятого президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, який в той час був віцепрезидентом США. ДРБ стверджує, що завдання опублікувати ці записи розмов Андрій Деркач отримав у лютому 2020 року у Москві від співробітників ГРУ. 

На записах, серед іншого, Порошенко звітував Байдену, що змусив генпрокурора Віктора Шокіна написати заяву на відставку та питав дозволу призначити на цю посаду Юрія Луценка. Записи Деркач оприлюднив двома частинами. Останню з яких — разом з колишнім прокурором Костянтином Куликом. Команди Порошенко та Байдена назвали ці записи сфальшованими.

Ані Олександр Дубинський, ані його адвокати не коментували подробиці підозри у державній раді. Після арешту 14 листопада Дубинський зазначив, що у сторони обвинувачення немає жодного факту, які б свідчили про те, що він здійснив державну зраду та додав, що всі докази у справі сфальшовані та отримані під тиском. 

У 2019 році в інтерв’ю виданню «КиївВлада» стверджував, що взаємодіє з Деркачем, тому що це єдина людина, яка не боїться займатись темою розкрадання міжнародної допомоги Україні.

«Я впевнений, він має доступ до документів, які дозволяють дуже і дуже глибоко досліджувати це питання», — сказав тоді Дубинський. 

Заява про побиття в СІЗО

У Київському апеляційному суді Олександр Дубинський стверджував, що у СІЗО його б’ють. За словами нардепа, він пройшов рентген, який засвідчив, що у нього зламано два ребра. 

Вперше про побиття Дубинський повідомив 2 грудня. Тоді він зазначив, що вночі охоронці перевели його до іншої камери, де його побили невідомі. Наступного дня поліція Києва повідомила, що провела перевірку, яка не підтвердила інформацію про побиття Дубинського.

У відповідь нардеп заявив, що його знову побили невідомі і попросив Шевченківський райсуд зобов’язати слідчих та прокурорів забезпечити йому охорону та перевести його з Лукянівського СІЗО, до СІЗО СБУ. Суддя Оксана Голуб зобов’язала начальника СІЗО провести медичне обстеження Дубинського, а слідчого та прокурора — перевірити, чи дійсно Дубинського хтось бив. 

Аналогічне рішення прийняв і Вищий антикорупційний суд. Туди адвокат Дубинського Руслан Гладкий звернувся, оскільки саме цей суд розглядає справу Андрія Деркача — колишнього нардепа, який за версією слідства разом з Дубинським входив до агентурної мережі ГРУ в Україні. 

Крім того, Дубинський поскаржився Шевченківському райсуду Києва на слідчого Національної поліції, який не розпочав розслідування обставин побиття нардепа у СІЗО. Однак суддя Євген Сидоров у задоволенні цієї скарги відмовив.