ЄСПЛ присудив засновнику проросійської партії «Родіна» Ігорю Маркову 15 тисяч євро компенсації за позбавлення його мандату в 2013 році

Європейський суд із прав людини розглянув скаргу колишнього нардепа Ігоря Маркова, якого позбавили депутатського мандату у 2013 році через підозри у фальсифікації виборів. Тепер Україна має виплатити йому 15 000 євро, незважаючи на те, що політик втік із країни ще у 2014 році.

«Ґрати» розповідають, як через десять років політик довів у ЄСПЛ, що було порушено його право на вільні вибори.

Вибори 2012

Одеський політик Ігор Марков балотувався як самовисуванець на парламентських виборах 28 жовтня 2012 року в одномандатному округу № 133 у Київському районі Одеси. Марков тоді був засновником та лідером проросійської партії «Родіна». Після голосування Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Маркова переможцем із перевагою в 5 160 голосів. Він на 6 % голосів випередив свого найближчого конкурента — заступника голови обласної ради Олексія Гончаренка, висунутого «Партією регіонів». Під час голосування скарг до комісії щодо цього округу не надходило, але четверо членів комісії все ж таки написали в окремій думці про те, що сумніваються в результатах виборів.

Один із них зазначив, що «застосування насильства, погроз, обману, підкупу або будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному волевиявленню виборця забороняється, водночас, усі ці негативні явища набули поширення та мали системний характер, такі факти широко висвітлювалися в пресі, телебаченні та мережі Інтернет, а також були зафіксовані у висновках різних спостережних місій, зокрема: Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського парламенту та Парламентської асамблеї НАТО».

У підсумковому звіті за результатами спостереження «Комітетом виборців України» справді йдеться про низку порушень в окрузі № 133. Наприклад, зафіксовано факт використання для заповнення виборчих бюлетенів ручок зі «зникаючим чорнилом».

Про те ж повідомляли й у ЗМІ. «В окрузі такі шпигунські фішки були виявлені на 49 дільницях із 86. Як складається подальша доля зниклих бюлетенів із голосами, поки невідомо, однак, аналізуючи висловлювання голови КВУ на Одещині, можна стверджувати, що голосування на цих дільницях усе ж таки визнають недійсними», — повідомляло видання «Тиждень.ua» 30 жовтня.

Незважаючи на це, у грудні 2012 року Марков набув повноважень нардепа.

Зникаючі чорнила

За пів року, у липні 2013, депутат Юрій Кармазін поскаржився до прокуратури на порушення на виборах в окрузі Маркова. Правоохоронці порушили кримінальну справу. Пізніше МВС, посилаючись на експертизу, повідомило до ЦВК, що 6038 бюлетенів за Маркова були сфальсифіковані. Спочатку стояли позначки за інших кандидатів, але їх стерли.

30 серпня 2013 року ЦВК відповіла слідчому, що не може нічого зробити лише на підставі порушень, знайдених у результатах досудової перевірки, — необхідне рішення суду про те, що бюлетені були підроблені. Того ж дня Кармазін та його колеги Сергій Сотников та Степан Терзі подали адміністративний позов проти ЦВК. Вони вимагали визнати результати виборів недійсними та позбавити Маркова мандата.

Марков, який проходить у справі третьою особою, оскаржив позов. Він вказав на «деякі невідповідності у висновках слідства» та стверджував, що бюлетені могли бути підроблені правоохоронцями. Позначки за інших кандидатів, на думку Маркова, могли бути проставлені та стерті під час слідчої перевірки. Пізніше він повідомив на своєму сайті, що суд відмовився заслухати голів дільничних виборчих комісій, на яких виявили порушення, та долучити до справи матеріали відеозйомки з дільниць.

Марков вважав, що його хочуть позбавити мандата через те, що він не підтримує курсу на європейську інтеграцію України й не збирається голосувати за законопроєкти, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

12 вересня 2013 року Вищий адміністративний суд задовольнив позов частково. Він визнав недійсними результати виборів у виборчому окрузі Маркова, скасував його реєстрацію як обраного депутата й ухвалив, що результати виборів у цьому окрузі встановити неможливо. Водночас він зазначив, що посилання Маркова на невідповідності не доводять, що бюлетені не були сфальсифіковані.

20 вересня 2013 року Маркова позбавили депутатського мандату. 24 лютого 2014 року, після Революції Гідності, новий спікер Верховної Ради Олександр Турчинов скасував розпорядження про позбавлення мандату. Але за фактом статус нардепа Маркову так і не повернули.

У жовтні 2013 року Маркова затримали за підозрою в хуліганстві з нанесенням побоїв частина 4 статті 296 КК . Слідство вважало, що у 2007 році він разом із кількома поплічниками напав на пікет проти відновлення в Одесі пам’ятника Катерині II, організованому націоналістами партії «Свобода». Восени 2009 року Марков навіть залишав на кілька місяців країну за підтримки нардепів «Партії регіонів» та «Компартії». Він повернувся, а 2010 року справу було закрито. Через три роки справу відновили, Маркова затримали, заарештували, і він чотири місяці провів у СІЗО. Після звільнення він виїхав до Росії. У 2015 році його, на запит Українського бюро Інтерполу, затримали в Італії, але відмовилися депортувати в Україну, погодившись із політичним характером переслідування.

Рішення Європейського суду

Адвокат Маркова Олександр Казарновський одразу після рішення національного суду заявив, що вони мають намір подати скаргу до Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ вирішив, що визнання результатів виборів недійсними було довільним. Він звернув увагу на незрозумілу затримку з переглядом результатів виборів, розпливчастість аргументів у скарзі депутата, відсутність будь-яких післявиборчих скарг до ЦВК у цьому виборчому окрузі протягом місяця після перемоги Маркова та відсутність перешкод для можливих скарг, та зрештою визнав нездатність Вищого адміністративного суду належним чином розглянути аргументи Маркова.

Марков просив стягнути 42,3 тисяч євро матеріальних збитків — зарплату, яку він міг би отримати, будучи депутатом до листопада 2014 року. Й 100 тисяч євро моральної шкоди.

3 лютого ЄСПЛ вирішив, що Марков був позбавлений права на вільні вибори стаття 3 Протоколу № 1 Конвенції з прав людини та присудив йому компенсацію у 12 000 євро матеріальної та 3 000 моральної шкоди.

Адвокат Казарновський у коментарі «Ґратам» сказав, цитуючи голову Президії Верховної ради СРСР Леоніда Брежнєва, що рішення Європейського суду принесло «почуття глибокого задоволення».

Це рішення, пояснив адвокат, дозволить звернутися до Великої палати Верховного суду для перегляду рішення Вищого адміністративного суду. За словами Казарновського, його необхідно скасувати «щоби надалі нікому не кортіло повторювати».

«Воно [рішення] було настільки незаконним, що не можна дозволити, щоби воно продовжувало існувати», — заявив адвокат.