«Дрібні пішаки у цій грі». Суд обрав запобіжні заходи трьом підозрюваним військовослужбовцям, які могли підкинути наркотики в автівку екскомбата «Магури»
Максим Лимар у Печерському райсуді Києва, 11 вересня 2026 року. Фото: Ґрати
Печерський районний суд Києва на два місяці узяв під варту трьох військовослужбовців, яких підозрюють у створенні штучних доказів для притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої особи — екскомандира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», а тепер офіцера управління 16 армійського корпусу Олександра Ширшина. Підозрюваним визначили застави: для командира взводу піхотного батальйону 225-го окремого штурмового полку Тельмана Алієва вона становить понад 14,9 мільйона гривень, для двох інших військовослужбовців, Максима Лимара та Владислава Гармаша — по 12,6 мільйона гривень.
Сам Олександр Ширшин повʼязує переслідування зі своєю публічною критикою 225-го ОШП.
Про те, як суд обирав запобіжні заходи підозрюваним та що відомо про справу, читайте у матеріалі «Ґрат».
Підкинуті наркотики
28 серпня Олександр Ширшин написав на своїй сторінці в фейсбуці, що у Харкові поліцейські зупинили його автомобіль — буцімто через несправжній номерний знак, щодо якого надалі правоохоронці не склали жодних документів. Поліція обшукала автомобіль та виявила у ньому наркотики, про які військовий одразу заявив, що їх підкинули.
За даними адвокатів Ширшина, у складі екіпажу патрульної поліції перебував працівник сектору кримінальної поліції одного з районних відділів поліції Харкова — «особа, яка, очевидно, не повинна була там перебувати». На місці події, повідомили адвокати, перебували й службовці інших державних органів, які, за даними адвокатів, не мали підстав долучитися до обшуку та почали зникати, коли про подію стало відомо публічно.
Перед зупинкою автомобіля Олександра Ширшина поліцейські потрапили у ДТП, і, на переконання адвокатів військовослужбовця, мали її належним чином оформити, однак все одно взялися за обшук автомобіля екскомбата «Магури».
Після того як ситуація набула розголосу, пресслужба поліції повідомила про зупинку автівки військовослужбовця, в якій знайшли наркотичні речовини, через що правоохоронці внесли до ЄРДР відомості про злочин — незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені кваліфікованими особами чи за обтяжуючих обставин . Разом з тим виконувач обовʼязків голови Нацполіції Максим Цуцкірідце повідомив, що поліцейські отримали оперативну інформацію про правопорушення від Військової служби правопорядку про ймовірне правопорушення, і на цій підставі зупинили автомобіль. Він додав, що ця інформація «буде невідкладно перевірена», зокрема і те, як зʼявилася ця інформація у ВСП.
Матеріали слідства щодо стеження за Олександром Ширшиним. Фото: ОГП
За словами екскомбата «Магури», правоохоронці відпустили його лише на початку ночі, а машину відвезли на штрафмайданчик. 30 серпня Ширшин повідомив, що здав необхідні аналізи, які показали відсутність у його тілі наркотичних речовин.
Першого вересня Основ’янський райсуд Харкова розглянув клопотання про тимчасовий арешт автомобіля Олександра Ширишина, однак суд повернув машину власнику.
Підозрювані
Майже через два тижні після цього інциденту Держбюро розслідувань та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишніх правоохоронців, а тепер військовослужбовців однієї з бригад Сил оборони, причетних до незаконного стеження та підкидання наркотиків.
Як стверджує Державного бюро розслідувань, Тельман Алієв, Максим Лимар та Владислав Гармаш у ніч на 28 серпня проникли до автомобіля Ширшина та заховали у ньому 30 пакетів з канабісом та психотропною речовиною PVP, після цього повідомили поліції та Військовій службі правопорядку, що той начебто зберігає в авто заборонені речовини. Наступного дня, йдеться у повідомленні, військові стежили за екскомбатом 47-ї ОМБр та передавали дані про його переміщення патрульним, які, в результаті зупинили й обшукали машину Ширшина та виявили у ній наркотики. За даними слідства, вони діяли у змові з особами, які наразі не встановлені.
Правоохоронці оголосили підозри Алієву, Лимару та Гармашу у незаконному проникненні до володіння особи , незаконному збиранні та використанні конфіденційної інформації , придбанні, зберіганні та збуті наркотичних засобів , а також у пособництві у замаху на притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів . Найбільш тяжке покарання, можливе за цими статтями, — позбавлення волі на термін до 10 років.
Владислав Гармаш у Печерському райсуді Києва, 11 вересня 2026 року. Фото: Ґрати
ДБР пообіцяло, що «у межах досудового розслідування буде надано принципову правову оцінку діям усіх учасників події, зокрема працівників поліції та військовослужбовців ВСП».
Запобіжні заходи та відвід судді
Запобіжні заходи підозрюваним почали обирати у Печерському районному суді Києва 10 вересня. Першим розглядали клопотання прокуратури щодо Тельмана Алієва, який зазначив, що є командиром взводу піхотного батальйону 225-го окремого штурмового полку. Після представлення сторін адвокатка підозрюваного Юлія Ткаченко заявила клопотання про проведення засідання у закритому форматі, обґрунтувавши це тим, що в залі суду озвучуватиметься конфіденційна інформація, пов’язана з військовими. Також вона зазначила, що інший військовослужбовець, який є Героєм України, клопоче про взяття підозрюваного на поруки, й захисниця не хотіла б публічно озвучувати його персональні дані. Інші двоє адвокатів підтримали це клопотання, й, попри заперечення прокурорів, суддя Євген Хайнацький його задовольнив.
Тельман Алієв у Печерському райсуді Києва, 10 вересня 2026 року. Фото: Ґрати
Прокуратура просила суд взяти кожного з трьох підозрюваних під варту з правом вийти під заставу у 20 мільйонів гривень. 10 вересня суддя частково задовольнив перше клопотання: на два місяці заарештував Алієва та визначив йому заставу 14 мільйонів 976 тисяч гривень.
Після цього, за словами прокурора Сергія Новікова, сторона захисту заявила судді Хайнацькому відвів й обґрунтували це тим, що він визначив непомірно велику заставу для підозрюваного. Через це розгляд відводу та обрання запобіжних заходів двом іншим військовослужбовцям перенесли на наступний день.
Під час засідань 11 вересня журналістів та вільних слухачів пускали до зали суду лише під час оголошення рішень, тож дізнатися посади Максима Лимара та Владислава Гармаша не вдалося, однак, ймовірно, вони, як і Алієв, є військовими 225-го ОШП. Суддя Хайнацький, який залишився слідчим суддею у цьому провадженні, обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців та визначив застави у розмірі 12,6 мільйона гривень.
Після засідання 10 вересня адвокатка Ткаченко відповіла «Ґратам», що Тельман Алієв заперечує причетність до інкримінованого йому правопорушення, однак на наступний день не стала відповідати на запитання й коментувати позицію двох інших її підзахисних. Усі троє підозрюваних прибули до судової зали у натягнутих на голову капюшонах та прикривали обличчя медичними масками. З медіа вони не спілкувалися.
Військовослужбовець, який клопотав про поруки для підозрюваних, до суду не зʼявився.
«Точно отримували вказівку від вищого командування»
11 вересня до суду прибув і сам Олександр Ширшин. Він має статус потерпілого у справі. На засідання з обрання запобіжних заходів його не пустили: як і журналісти, він зміг потрапити до зали суду лише на оголошення рішення.
Олександр Ширшин у Печерському райсуді Києва, 11 вересня 2026. Фото: сторінка Ширшина у фейсбуці
У коментарі «Ґратам» він сказав, що пов’язує підкинуті йому наркотики та стеження за ним із публічною критикою 225-го окремого штурмового полку. Він зазначив, що зіткнувся з цим підрозділом та його командиром Олегом Ширяєвим ще у 2025 році, коли вони виконували завдання в Курській та Бєлгородській областях РФ, й відтоді між ними виник конфлікт.
Ширшин сподівається, що розслідування продовжиться й торкнеться можливих дій командування підрозділу, до якого належать підозрювані.
«Це дуже дрібні пішаки у цій всій грі, які точно отримували вказівку від вищого командування та, віддаючи під козирьок, пішли й робили. Я не знаю, чи притягнуть до відповідальності, чи вистачить сили, політичної волі, бажання справедливості, і чи всіх п***рів покарають, але я б цього хотів», — сказав екскомбат «Магури».
Він зауважив, що особисто не знайомий із трьома підозрюваними, але додав, що бачив, що Владислав Гармаш стояв у нього під під’їздом.
Раніше Ширшин розповів у фейсбуці, що протягом останніх місяців він неодноразово стикався з втручанням у його життя й майно. Так, за словами екскомбата, у березні цього року невідомі проникли до його помешкання, хоча нічого там не вилучили. Ширшин зазначив, що Національна поліція не відреагувала на його звернення, а внести дані до ЄРДР вдалося лише через суд за місяць після події. У червні спроба проникнення повторилася, однак цього разу екскомбат 47-ї ОМБр побачив двох чоловіків через камеру відеоспостереження, й вони втекли, коли він вийшов на вулицю.
«Також неодноразово помічав, що за мною стежать, у тому числі на машинах. Більшість номерів цих машин були прикриттям і не билися по базі. Повторно здійснив звернення до поліції, виклав вищеописані події і вимагав забезпечити охорону. Відповідь була проста: ми перевіримо правдивість вашого клопотання і тоді вирішимо, що робити. “Перевіряють досі”», — написав екскомбат «Магури».
Він також зауважив, що продовжував публічно висловлюватися про злочини у штурмових полках, а також подав заяву до ДБР про можливі правопорушення у 225-му окремому штурмовому полку, після чого надавав покази у цьому провадженні. Зокрема, екскомбат «Магури» писав про те, що у квітні минулого року у полку наводили артилерію по групі військових його підрозділу та військових 225-го ОШП, які рухалися вночі на вихід зі своїх позицій. Ширшин впевнений, що це не було помилкою, а цілеспрямованим знищенням бійців, які начебто були «втікачами». Комбат «Магури» вважав, що обстріли своїх були сталою практикою у 225-м ОШП з відома Ширяєва.
Критика рішень командування та позов до суду
Олександр Ширшин воює від початку повномасштабного російського вторгнення, а у липні 2024 року він став командиром батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура».
Олександр Ширшин. Фото зі сторінки Ширшина/Call Sign Geniy
У травні 2025 року, коли підрозділ Ширшина перебував на Курському напрямку, комбат заявив про те, що отримує «дебільні завдання», які призводять до безглуздих втрат, а також повідомив, що подав рапорт на звільнення. Після цього у Генштабі повідомили про створення робочої групи, яка мала дослідити обставити, згадані у дописі, та проаналізувати, чи були доцільними накази й розпорядження різних рівнів військового командування.
Однак, в результаті Ширшин одержав дисциплінарне стягнення у формі зауваження, в якому його назвали «недисциплінованим» через начебто поширення службової інформації у соціальних мережах. Як пояснив сам екскомбат «Ґратам», йшлося про дисциплінарне стягнення у формі зауваження. У липні того ж року Олександр Сирський прокоментував заяву Ширшина й сказав, що той хоче уваги чи реалізації, а також зазначив, що не розуміє вирішення проблем через фейсбук.
У серпні 2025-го Ширшин повідомив, що залишив посаду командира батальйону. Крім цього, він звернувся до суду, щоб оскаржити неправомірність раніше оголошеного йому зауваження. 7 серпня цього року екскомбат повідомив, що суд визнав протиправним і скасував наказ тогочасного Головнокомандувача ЗСУ, а у рішенні йшлося, що критичний допис військового не є дисциплінарним проступком, якщо він не містить інформації з обмеженим доступом і спрямований на привернення уваги до реальних проблем.
«У мене кілька судових справ. Одна з них, яка була остання, — це справа проти Сирського. Єдине, що вони подали зараз апеляцію, але ми теж будемо з нею працювати», — зазначив Олександр Ширшин у коментарі «Ґратам».
Доповнено 12 вересня 11:09: статус Олександра Ширшина у справі
Редакторка: Тетяна Козак
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
