«Дорога сумка». Суд заарештував п’ятьох із шести підозрюваних у справі про хабар депутату Київради

Вищий антикорупційний суд наприкінці минулого тижня заарештував п’ятьох із шести підозрюваних в організації корупційної схеми для отримання хабарів за сприяння розміщенню точок пересувної торгівлі — так званих «купав», зокрема депутата Київської міської ради від фракції «Слуга народу» Владислава Трубіцина. Усім їм суд обрав різні суми застав як альтернативного запобіжного заходу.

За інформацією слідства, вони отримали 1 мільйон 390 тисяч гривень хабара двома частинами, після чого їх затримали.

Трубіцину оголосили підозру в отриманні хабара частина 4 статті 368 Кримінального кодексу , іншим — сприяння частина 5 статті 27 частина 4 статті 368 КК йому.

Як правоохоронці вийшли на цю корупційну схему й що підозрювані говорили про заступника голови Офісу президента Олега Татарова — у матеріалі «Ґрат».

«Чистий» телефон

Увечері 9 лютого Національне антикорупційне бюро повідомило про затримання депутата Київради та п’ятьох осіб, зокрема керівників комунальних підприємств столиці, за підозрою в отриманні хабара в 1 мільйон 260 тисяч гривень. Йшлося про депутата Владислава Трубіцина, його ім’я називали кілька ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах. Пізніше цю інформацію підтвердили правоохоронці.

Прізвища інших затриманих стали відомі лише під час розгляду клопотань про обрання для них запобіжного заходу в суді. Це офіційний помічник Трубіцина Артем Бєлінський, неофіційний — Ілля Ліф, виконавчий директор комунального підприємства «Міський магазин» Аман Моламов, його заступник Олексій Непряхін та заступник директора комунального підприємства «Київська спадщина» Дмитро Ковальчук.

Усіх їх затримали одразу ж після передавання другої частини хабара — ще без рішення суду, за статтею 208 процесуального кодексу, яка застосовується, якщо є підозри, що людина може втекти.

За словами прокурора Ігоря Семака, Трубіцин був затриманий в Оболонській райдержадміністрації. Того дня він відключив телефон, а в адміністрації, як повідомив прокурор, невідомий передав йому «чистий» телефон із новою сім картою, якою він не користувався. Обвинувачення просило взяти під арешт як Трубіцина, так і інших підозрюваних, щоби вони не могли перешкоджати слідству.

Владислав Трубіцин. Фото: Фейсбук депутата

Всю суму хабара знайшли під столом у сейфі офісу Іллі Ліфа — як його ідентифікувало слідство, неофіційного помічника Трубіцина. Він добровільно видав гроші детективам НАБУ під час обшуку.

Ілля Ліф, за інформацією з держреєстру, — власник кількох компаній із виробництва та продажу чаю та кави. Співвласник цих компаній — Артем Бєлінський — офіційний помічник Трубіцина.

За інформацією слідства, затримані створили схему отримання хабарів від підприємців, які розміщують «купави» — пересувні торгові точки.

Тендери на їхнє розміщення оголошує комунальне підприємство «Міський магазин» за 10 днів до дати проведення торгів. Самі торги проводить «Українська універсальна біржа». Охочі мають подати заявку та сплатити реєстраційний внесок. У разі перемоги комунальне підприємство підписує відповідний договір.

Умови участі в тендері на встановлення точок пересувної торгівлі. Схема із сайту комунального підприємства «Міський магазин»

Заявник

На початку березня минулого року, за інформацією слідства, Владислав Трубіцин зустрівся з Андрієм Максименком — представником підприємниці зі Львівської області Наталії Вус.

Між Максименком та Трубіциним відбувся діалог:

Трубіцин: Зараз вийдемо на вулицю, я розповім, про що треба думати.

Максименко: Тож про що треба думати?

Трубіцин: Над пересувною сезонною торгівлею, подумайте на цю тему, ось ці «купави», якщо розумієш, про що я кажу… Ну ось це ми можемо, цих штук 50–70 можемо розіграти і взяти під себе… А потім їх перездаєш… Їх перездають від 500 до 1000 доларів зверху, ну своя фігня… У нас є локації, ми їх віддаємо, і людина платить нам оренду.

У тій же розмові Трубіцин повідомив, що є 220 точок у Києві, де можна розміщувати «купави», хоча минулого року їх було 600. І вони розподілені за неофіційними квотами між депутатами. За ним «закріплений» райони Оболонь, Святошин та Поділ.

«Максименко був дуже нав’язливий, — прокоментував Трубіцин цей діалог у суді щодо обрання запобіжного заходу 11 лютого. — Буквально переслідував мене, каже, я хочу якийсь бізнес, що ти можеш запропонувати, щоби я міг заробити якісь гроші. Я говорю: ось є «купави», доопрацюй собі — скільки вони генерують, як працює… Він на якусь цифру чекав… Я казав, що не розумію, як це працює, є «Міський магазин» (комунальне підприємство, яке оголошує торги й підписує договори з переможцями — Ґ), йди на тендер та вигравай».

«То чому оренду мають платити депутату Трубіцину?» — відреагував прокурор Ігор Семак, який прочитав діалог.

На це і Трубіцин, і його адвокати заперечили, пояснюючи, що під словом «нам» він мав на увазі офіційний платіж до бюджету міста.

За версією слідства, на зустріч із Трубіциним Максименко покликав брата депутата, нібито той хоче організувати якийсь бізнес.

Один з адвокатів Трубіцина Андрій Личманюк надав судді Наталі Мовчан роздруківку статті видання «Наші гроші», де повідомлялося, що Андрій Максименко був затриманий під час отримання хабара в 90 тисяч доларів у вересні минулого року. Тоді він працював керівником Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та нібито вимагав відкат у 7 % в однієї з компаній, яка ремонтувала дорогу в області.

Затримання Андрія Максименка у вересні 2019 року. Фото: Андрій Лохматов, «Думська»

Адвокат наполягав на тому, що щодо Трубіцина було скоєно провокацію злочину, а Максименка він назвав залежним від НАБУ.

«Підписати угоду зі слідством можна на будь-якій стадії: хоч досудовій, хоч судовій», — сказав адвокат, маючи на увазі, що Максименко міг погодитись на співпрацю з правоохоронцями, щоби отримати менший термін покарання у своїй справі.

За інформацією на сайті «Судової влади», справу Максименка з лютого 2020 року розглядає Вищий антикорупційний суд, по суті. У суді «Ґратам» повідомили, що наступне засідання в справі призначено на 16 лютого.

«Залежність кожен визначає для себе, — відреагував на питання судді, чи можна говорити про залежність Максименка від правоохоронців через кримінальну справу проти нього самого, прокурор Ігор Семак. — Цей факт впливав би на це кримінальне провадження, якби ми не бачили системної налаштованої структури з отримання хабарів забезпечення діяльності «купав»…, обговорення сум тощо».

«Лідеру — тисячу, рашта — нам»

Заяву до НАБУ Максименко написав ще наприкінці березня минулого року, після чого було зареєстровано кримінальне провадження. Відтоді тривав запис розмов за участю Максименка та відеоспостереження за підозрюваними.

Після розмови з Трубіциним фігуранти справи, за версією слідства, розробили таку корупційну схему: Максименко підшукує підприємців, які хотіли б купувати «купави» в оренду, подає заявки на тендер, перемогу в якому без конкуренції забезпечує Моламов, Непряхін та Трубіцин. Зокрема, Моламов як керівник комунального підприємства «Міський магазин» після погодження з Трубіциним давав доручення своєму заступникові — Непряхіну — «викидати» на тендер певні адреси для встановлення «купав», Непряхін також організовував торги та забезпечував відсутність конкуренції.

Ковальчук — знайомий Моламова — приймав першу частину хабара — за одну з «купав» на вулиці Дегтярівській у Києві — 130 тисяч гривень, а Ліф — другу — 1 мільйон 260 тисяч гривень. Комунікацією між ними, за версією обвинувачення, займався помічник Трубіцина Бєлінський. Його єдиного не затримували одразу після отримання другої частини хабара й поки не обрали для нього запобіжний захід.

Виконувач обов’язків директора КП «Міський магазин» Алан Моламов. Фото: сайт комунального підприємства

Офіційний платіж за «купави» становив 50 тисяч гривень на рік, а додатково платили від 15 до 25 тисяч гривень за точку, яку, за словами прокурора, передавали Трубіцину. Усього за майже рік стеження Максименко виграв тендер на встановлення купав за сімома адресами.

«Ми обговорили з лідером, ми не беремо наперед, ми беремо помісячно… Нам треба тисячу віддати лідерові, решта — нам», — цитував нібито помічника Бєлінського прокурор.

«До мене люди приходять, кажуть, ти нам віддай ці «купави», ми тобі по 20 зверху… Я до того, що мені 20 і так дають зверху, а ви зверху — що хочете…», — нібито сказав Трубіцин своєму помічнику Бєлінському.

«Мене судять за те, що виконував свою роботу»

1 грудня минулого року Максименко передав частину хабара — 130 тисяч гривень за точку на вулиці Дегтярівській. Гроші за погодженням із Трубіциним та Моламовим отримав Дмитро Ковальчук — заступник голови комунального підприємства «Київська спадщина». Моламов, за даними прослуховування, характеризував його як «перевіреного часом персонажа з багаторічним стажем». Моламов і сам раніше працював на комунальному підприємстві «Київська спадщина».

Наступного дня після передавання грошей Ковальчук зустрічався з Моламовим та Трубіциним та запевнив Максименка, що «поділив їх». Цю суму хабара детективам НАБУ знайти не вдалося.

У матеріалах слідства є також частина діалогу нібито Трубіцина, Бєлінського та Ковальчука під час передавання першої частини хабара.

Бєлінський: Сьогодні — дуже дорога сумка.

Трубіцин: А що за сумка?

Ковальчук: 200 доларів… Давайте подивимося, що там…

Трубіцин: Даю 100 доларів, щоби ви не дивилися.

Щоби якось «презентувати» пропозицію щодо «купав» іншим підприємцям, Максименко попросив Моламова підготувати таблицю з адресами та цінами — офіційними та неофіційними. Його прохання виконав заступник Моламова Непряхін.

Моламов у суді підтвердив, що спілкувався з Максименком, але, за його словами, лише інформував його щодо процедури подання заявок на тендер із розміщення «купав».

«У нас були локації, які довго ніхто не хотів брати. Прийшов Максименко, я пояснив, що люди виграють, ставлять «купави» та здають в оренду… Мене судять за те, що виконував свою роботу», — сказав він.

Хоча обвинувачення стверджує, що після виграшу тендеру Моламов сприяв Максименку: дозволив подати фальшиві технічні паспорти — «з інтернету», сконтактував із якимось Тимуром для підключення електрики й навіть розбирався з нелегальними «купавами».

Демонтаж «купави» в Києві. Фото: сторінка Владислава Трубіцина у фейсбуці

Другу частину хабара Трубіцин, за інформацією слідства, просив Максименка передати Ліфу в його офісі, що той і зробив 9 лютого. У кабінеті був також Бєлінський. Після отримання грошей з обшуком прийшли детективи НАБУ.

«Це помста мені…»

За даними прослуховування, Ілля Ліф повідомив Андрія Максименка, що нібито питання про розміщення «купав» Трубіцин погоджує з мером Києва Віталієм Кличком.

Ліф: У нього (Трубіцина — Ґ) прямо там захід…

Максименко: А до кого?

Ліф: До всіх: Віталіка, Комарницького…

Максименко: Ну, він же не прийде з питанням «шкурним» до Віталіка?

Ліф: Чому?

Максименко: Вже заходив?

Ліф: Звісно.

Максименко: І що послухали?

Ліф: То вже все зробили.

«Я — депутат Київської міськради, звичайно ж, що я маю комунікувати з мером міста, я з ним комунікую. У мене навіть телефон є. Що казав Ліф, я не знаю, я не можу за нього звітувати. А те, що я знаю представників міської влади? То яка тут сенсація?» — прокоментував дані прослуховування Трубіцин у суді.

Ще один діалог був нібито між офіційним та неофіційним помічниками Трубіцина — Бєлінським та Ліфом, під час якого останній сказав:

«Я так розумію, що займається всіма питаннями Татаров, тому що він раз на тиждень до нього типу на повний звіт їздить (мається на увазі Трубіцин, пояснив прокурор)… З Єрмаком він не спілкується, він спілкується з Олегом (Татаровим — Ґ), а Олег — з Єрмаком. Тобто, найімовірніше, що Олегу він повністю підзвітний».

«Якщо тут є прізвище Татарова, і Трубіцин, як стверджує сторона обвинувачення, повністю йому підзвітний, то цей хабар був для Татарова… То чому Татарова немає на лаві підсудних?» — відреагував адвокат Трубіцина Олександр Строкань.

Сам Трубіцин сказав, що бачив Татарова лише два рази в житті на якихось заходах.

«Але прокурора це ім’я дуже цікавить, розумієте? Як і фракція «Слуги народу» в Київраді цікавить… Я вважаю, що це політична розправа наді мною та колегами», — сказав депутат.

Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу депутату Київради Владиславу Трубіцину, 11 лютого 2022 року. Фото: скріншот відеотрансляції

Він також стверджував, що не брав хабарів і постійно боровся з незаконними торговими точками. Та й повноважень не мав — хіба що подавати запити чи звернення.

«Я стовідсотково ніколи не мав на посаді депутата особистої вигоди. Це помста мені… Політична помста, бо я маю позицію. Не кожен депутат у Київраді має позицію, а я її мав, маю й матиму… Я хочу пройти все, я доведу свою невинуватість», — сказав він у заключному слові.

Після рішення суду Трубіцина, як і чотирьох підозрюваних у допомозі йому, заарештували. У вівторок, 15 лютого, за всіх внесли заставу.