Держобвинувачення в російському суді запросило 17 років для українського морпіха Антона Чередника. Він став першим військовополоненим, якого почали судити у РФ

Антон Чередник. Скріншот відео
Антон Чередник. Скріншот відео

Російський прокурор Сергій Айдінов запросив для старшого сержанта ЗСУ Антона Чередника 17 років суворого режиму. Морпіха обвинувачують у РФ в підготовці до захоплення влади в «ДНР», жорстокому поводженні та вбивстві жителя Маріуполя. Російське слідство стверджує, що морпіх застрелив жителя Маріуполя Олександра Піскунова, тому що той не зміг сказати «паляниця». 

«Ґрати» слідкують за процесом Антона Чередника. Його справа стала першою щодо українських військовослужбовців, яку почав розглядати російський суд від початку повномасштабного вторгнення. За підрахунками редакції, тільки в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону зараз судять понад 80 бійців ЗСУ, зокрема близько десяти — заочно, включно з іноземними добровольцями, яких спочатку засудили в «ДНР» до смертної кари, а потім звільнили з полону в обмін на звільнення нардепа Віктора Медведчука.

 

Хто такий Антон Чередник

Антон Чередник український військовослужбовець, старший сержант 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ. Йому 44 роки, народився в Дніпрі, жив у Кривому Розі.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, частина батальйону, що базувався в Бердянську Запорізької області, висунулася на околиці Маріуполя. Під час наступу російських військ бійці зайняли позиції на заводі Ілліча та «Азовмаші», а також у селищі Мирне там опинився Чередник. У березні на околицях припортового міста точилися важкі бої, російські війська застосовували артилерію та авіацію. Для тих, хто стояв у Мирному, ситуація була складною: у районі з приватним сектором не було надійних укриттів. Тоді 501-й батальйон втратив три десятки бійців. На початку квітня російські війська просунулися в центр Маріуполя і відрізали 36-у бригаду від «Азовсталі». 

Частина морських піхотинців внаслідок спецоперації змогла вийти з оточення російських військ і з’єднатися з полком «Азов» на «Азовсталі». А інша частина опинилася в полоні. 

Обставини полону розслідує Держбюро розслідувань: відкрило справу про добровільну здачу стаття 430 Кримінального кодексу .

4 квітня 2022 року глава Чечні Рамзан Кадиров, а згодом інформагентство «Грозний» опублікували відео з десятками українських полонених. Пізніше стало відомо, що це морпіхи 501-го батальйону.

На відео військові зі знятими розпізнавальними знаками йдуть вулицею з піднятими руками. Потім перед полоненими в підвальному приміщенні виступає депутат Держдуми РФ Адам Делімханов. Зокрема, він каже, що дві Чеченські війни сталися через «бандерівців і нацистів».

Російські ЗМІ стверджували, що на відео 267 полонених. Якість відео не дозволяє впізнати серед них Чередника. Але відомо, що його затримали 4 квітня.

Про це йдеться в матеріалах справи, порушеної проти Чередника на окупованій території Донецької області, і яку слухає тепер військовий суд у Ростові-на-Дону.

Зараз Чередник перебуває в СІЗО Ростова-на-Дону. Доступу до нього немає ні в сім’ї, ні в незалежних адвокатів. Морпіха в суді захищає адвокат за призначенням Володимир Бакулов.

 

У полоні

Чередник — військовополонений. Однак у Росії йому висунули обвинувачення в насильницькому захопленні влади стаття 278 КК РФ у «ДНР» і проходженні навчання для терористичної діяльності стаття 205.3 КК РФ  фактично за службу в лавах ЗСУ. 

Крім того, його звинувачують у жорстокому поводженні з цивільними особами частина 1 статті 356 КК РФ та вбивстві з мотивів національної ненависті частина 2 статті 105 КК РФ

Чередника, ймовірно, хотіли судити на окупованій частині Донецької області: справу спочатку порушили за статтями Кримінального кодексу «ДНР». Але після незаконного референдуму про приєднання Донецької області та інших окупованих територій України справу Чередника перекваліфікували відповідно до законодавства РФ.

За версією російського слідства, яку в суді озвучила прокурорка Ірина Напалко, 27 березня 2022 року Чередник патрулював район разом із гранатометником другого взводу Антоном Байдраковим. На перетині вулиць Блінова і Клари Цеткін вони зупинили для перевірки двох чоловіків — місцевих мешканців Олександра Піскунова і Сергія Поцелуєва. Чередник і Байдраков вистрілили в повітря і наказали чоловікам лягти на землю. 

Російське слідство стверджує, що маріупольців обшукали, почали розпитувати, а потім Чередник почав вимагати від Піскунова, щоб він вимовив слово «паляниця». Коли той не зміг цього зробити, Чередник вистрілив у нього двічі з автомата.

Судмедексперти, висновки яких зачитала в суді прокурорка Напалко, не змогли визначити, як стріляли в Піскунова: коли він лежав чи стояв, — але дійшли висновку, що він перебував до стрільця спиною. У Піскунова було пошкоджено праву лопатку, ребра і праву легеню. 

Судячи з матеріалів справи, через два дні після затримання, 6 квітня, слідство отримало зізнання Чередника у вбивстві жителя Маріуполя. 

Зізнання записав і опублікував 9 квітня співробітник телеканалу Russia Today Андрій Руденко. На відео Чередник у поганому стані, насилу зв’язуючи слова в речення, з довгими паузами повторює версію обвинувачення, включно з мотивом вбивства.

«Йшли два хлопці, на наказ зупинитися вони спочатку не хотіли, але потім зупинилися. Я запитав одного з них тричі, [що таке] «паляниця»? Він не відповів мені. Я його застрелив. Другий [сказав], що «паляниця» — це хліб. Я його відпустив».

Відео триває. Чередник стоїть на вулиці, в оточенні російських правоохоронців. Стверджується, що вони проводять перевірку його свідчень на місці загибелі Піскунова. Чередник показує, як вистрілив один раз короткою чергою в три патрони.

Через тиждень, 13 квітня, згідно з матеріалами справи, Череднику висунули обвинувачення. Аж до суду він перебував ув донецькому СІЗО, про його долю нічого не було відомо.

Про суд над Чередником повідомив 28 червня 2022 року Слідчий комітет РФ. Відомство опублікувало у своєму ютуб-каналі чергове відео з допитом військовополоненого з підписом «Українському військовослужбовцю висунуто обвинувачення у вбивстві мирного жителя». На ньому Чередник сидить у кабінеті, в кайданках, повторює ті самі свідчення, що й раніше, а йому зачитують статті обвинувачення. 

На запитання слідчого, чи були у Чередника «об’єктивні причини робити постріл» у Піскунова, відповідає: «Ні, не було». Стрілянину він пояснює тим, що «стан був такий на той момент», намагається сказати щось іще, але відео переривається склейкою.

«Дуже шкодую [про скоєне], негативно до цього ставлюся», — каже Чередник, сильно стиснувши щелепи — видно, як ходять скули.

 

У суді

Справа Чередника надійшла до Південного окружного військового суду в середині лютого 2023 року, але процес почався лише 4 квітня, коли морпіха доправили з Донецька до СІЗО Ростова-на-Дону. 

У справі проходить троє потерпілих: мати Піскунова Світлана Семикіна, його бабуся Олександра Клименко та Сергій Поцелуєв. Обвинувачення також заявило для допиту вісьмох свідків, але зрештою допитали тільки трьох: жителів Мирного Олену і Дмитра Костроміних, які стверджували, що бачили вбивство з вікна, і військовополоненого Антона Байдракова — напарника Чередника, який патрулював із ним вулиці селища.

Антон Чередник у Південному окружному військовому суді. Фото: Віталій Колбасін, АіФ

«Ґрати» з’ясували, що Байдраков перебуває в донецькому СІЗО, але доступу до нього у незалежних адвокатів і правозахисників немає. У процесі він брав участь по відеозв’язку з Донецького гарнізонного військового суду.

У суді так і не озвучили, за чиєю заявою було порушено кримінальну справу, як російські правоохоронці знайшли могилу Піскунова і всіх свідків його загибелі.

Крім показань свідків, як докази в суді представили три пропагандистські відео з допитами Чередника, зокрема те, яке опублікував сам Слідчий комітет.

Авторство ще одного відео встановити не вдалося. Воно було опубліковано на сторінці «Газета | Наш ДОНБАС» у ВКонтакті наприкінці квітня 2022 року. На ньому Чередник має трохи кращий вигляд, ніж у сюжеті співробітника RT із нібито місця злочину. Морпіх сидить із заведеними за спину руками, на тлі чутно, як гавкають собаки, відео постійно переривається склейками.

На відео Чередник відповідає на запитання співрозмовника, якого не видно в кадрі. Розповідає, що перебував у селищі Мирному Маріуполя. Він повторює версію обвинувачення, як під час патрулювання натрапив на цивільних.

«Я, зробив постріл, пальнув, — каже морпіх. — На вигляд їм було від 20 до 30 років. Другий просто втік. Йому теж ставив таке запитання: «паляниця»… До кінця ми не розуміли, з ким взагалі ведемо бойові дії. Ми думали, що це армія РФ, а виявилося, що це «ДНР».

Він каже, що російські військові не знали української мови, тому й була потрібна така перевірка.

На відміну від сюжету RT, тепер морпіх каже, що Олександр Піскунов відповів на його запитання, але потім різко сіпнувся, через що Чередник вистрілив.

«Він нормально відповів, ця ситуація сталася не через це слово. Я в нього запитав: «Паляниця»? Він мені відповів: «Паляниця». Далі він сіпнувся, я зробив постріл», — на цих словах відео закінчується.

У суді Чередник говорив інакше. Він наполягав, що вистрілив у чоловіка, який повівся підозріло, і сіпнувся так, ніби намагався дістати зброю. Жодних українських слів морпіх його говорити не примушував, і це знадобилося слідству, щоб сфальсифікувати мотив національної ненависті в діях Чередника.

Версія основного свідка Сергія Поцелуєва теж не зовсім відповідала обвинуваченню. Він розповідав у суді, що Чередник не вимагав повторити слово «паляниця», а запитав у Піскунова, що це таке і вистрілив у нього, коли той не зміг відповісти. Поцелуєв сказав, що це «хліб» і після перевірки його відпустили, — стверджував він у суді. Пізніше він повернувся і сам поховав Піскунова на пустирі за 100 метрів від місця вбивства.

Поцелуєв стверджував, що впізнав Чередника на фотографіях, які в червні 2022 року йому показав слідчий, за «круглим обличчям, густими бровами, спустошеним поглядом», темним волоссям із сивиною і двометровим зростом. У суді Поцелуєв брав участь через відеозв’язок. Щоб опізнати Чередника, тому довелося встати до камери впритул. Як російське слідство його знайшло Поцелуєв не розповів.

Мешканці Мирного Олена Костроміна та її син Дмитро стверджували, що бачили вбивство з вікна, але чути, про що говорили військові та цивільні не могли. 

Чередник не заперечував у суді провину у вбивстві Піскунова, але наполягав, що це результат трагічного збігу обставин в умовах, коли в місті точилися бої, нерви у бійців були на межі. Його допитали під час судового процесу, але позиція захисту вперше прозвучала тільки під час дебатів сторін.

За всіма іншими звинуваченнями Чередник заперечував провину. 

Перевірити свідчення свідків обвинувачення, а також свідчення зізнання його самого неможливо.

«Ґрати» зв’язалися з сином Чередника Єгором, який охарактеризував батька, як спокійну людину.

«Просто так він зробити цього не міг, тому що людина дуже розважлива і справедлива, на службі ніколи і нічого не вживав. Будучи командиром сам за це карав. Тому припустити, що він просто так убив мирну людину — майже неможливо», — розповів Єгор Чередник.

 

Дебати сторін

Дебати відбулися 18 липня. Чередник відмовився брати в них участь.

Прокурор Сергій Айдінов фактично знову зачитав обвинувальний висновок, стверджуючи, що вину Чередника доведено.

Адвокат Володимир Бакулов озвучив позицію захисту: морпіх визнає провину у вбивстві частково і наполягає, що це сталося через збіг обставин в бойових умовах. У всьому іншому Чередник провину не визнає.

Адвокат Володимир Бакулов. Скріншот відео Activatica

«Жодної ненависті — ідеологічної, національної чи якоїсь ще — він не відчував. До всіх національностей він ставиться однаково, політичних переконань не дотримується, — говорив у дебатах адвокат Володимир Бакулов. — У матеріалах справи немає відомостей про його політичні та ідеологічні погляди, він не судимий і раніше нічого протиправного не робив, немає відомостей, що він належав до якихось нацистських рухів і був їхнім прихильником».

Захист просив у дебатах розглядати загибель Піскунова за статтею про вбивство без обтяжуючих обставин, а тим паче без мотиву національної чи ідеологічної ненависті.

Щодо обвинувачення в навчанні терористичної діяльності та захопленні влади в «ДНР», адвокат наполягав, що Чередник вступив до ЗСУ у 2016 році через грошові труднощі. 

«Навчання в навчальному центрі він проходив не з метою терористичної діяльності, а оскільки проходив військову службу в складі ЗСУ, а до цього не служив і зі зброєю поводитися не вмів. Він проходив початковий військовий вишкіл», — пояснював у дебатах адвокат Бакулов.

Захист у дебатах зазначав, що Чередник офіційно служив у ЗСУ і виконував накази командування.

У дебатах адвокат попросив суд «ухвалити справедливе рішення з урахуванням прав і свобод людини», враховуючи пом’якшувальні обставини: Чередник не був судимий, визнав провину, хоч і частково, і сприяв слідству.

Прокурор Сергій Айдінов запросив для нього 17 років суворого режиму, з яких перші три роки — у в’язниці з найжорсткішими умовами утримання.

Наприкінці дебатів суддя В’ячеслав Корсаков сказав, що хоче виступити потерпіла — 81-річна бабуся Піскунова Олександра Клименко. Вона виступить на наступному засіданні, тоді ж у Чередника буде можливість виступити з останнім словом перед вироком.