Колишній кримський в’язень Андрій Захтей намагається повернутися додому. Латвія готова пропустити його через кордон, але в Росії його знову арештували

Андрій Захтей. Фото надане адвокатом Олексієм Ладіним
Андрій Захтей. Фото надане адвокатом Олексієм Ладіним

Колишній кримський в’язень Андрій Захтей після шести з половиною років у колонії Сімферополя намагається повернутися додому — у Львівську область. Одразу після того, як він відбув увесь термін ув’язнення, його затримали працівники ФСБ і помістили у Центр тимчасового тримання іноземних громадян у Ростовській області — суд арештував його на три місяці. За цей час Захтей отримав дозвіл Латвії на перетин кордону із українськими документами, термін дії яких закінчився, проте російський суд знову арештував його, цього разу — на півтора місяця.

«Ґрати» розповідають, як колишній в’язень не може повернутися додому навіть після звільнення.

 

Справа «кримських диверсантів»

ФСБ затримала Андрія Захтея в серпні 2016 року під час перестрілки з українською диверсійною групою в районі Армянська, внаслідок якої загинули двоє російських військових. Група, відстрілюючись, змогла втекти, затримали тільки Захтея. Пізніше, під час перетину адмінкордону з Херсонською областю, затримали мешканця Енергодара Євгена Панова, який, за версією ФСБ, відповідав за зв’язок групи з керівниками ГУР.

Захтей, за версією російських спецслужб, мав зустріти групу і возити її півостровом. 5 серпня він нібито забрав зі схрону вибухівку, а вночі наступного дня мав зустріти диверсантів у районі селища Рисове. Там на групу вже чекали, був бій, під час якого загинув офіцер ФСБ Роман Каменєв.

Захтея, який стверджував, що його викликали як приватного перевізника, затримали ще до зустрічі з групою, коли він приїхав на місце зустрічі. Проте він визнав вину, підписав угоду зі слідством, але не назвав інших фігурантів справи. Його справу виділили в окреме провадження. Адвокатам він розповідав про тортури, яких зазнав під час затримання і слідства.

Захтея обвинуватили в підготовці диверсії , незаконному придбанні і зберіганні зброї частина 3 статті 222 КК РФ і вибухівки стаття 234 КК РФ . Пізніше його обвинуватили також у використанні підробленого паспорта частина 3 статті 327 КК РФ . Слідство стверджувало, що він отримав російський паспорт за підробленою пропискою в Євпаторії, куди переїхав із сім’єю у 2016 році. За цим обвинуваченням у 2017 році судовим рішенням його позбавили російського громадянства і постановили депортувати в Україну після того, як він вийде на волю.

16 лютого 2018 року Верховний суд Криму засудив Захтея до шести з половиною років ув’язнення, які він провів у колонії суворого режиму в Сімферополі.

Євгена Панова суд у липні 2018 року засудив до восьми років. У вересні 2019 року його звільнили для участі у “великому обміні” ув’язненими між Україною і Росією.

 

Арешт в Центрі для іноземців

Захтея звільнили 10 лютого 2023 року, але з колонії не випустили, а відразу ж затримали за рішенням про екстрадицію. Його не могли переправити на підконтрольну територію України через бойові дії і відвезли до Центру тимчасового тримання іноземних громадян у Ростовській області. Щоб помістити його туди, Некліновський райсуд арештував його на три місяці до 12 травня.

Захтея могли екстрадувати через треті країни, проте все ускладнювалося тим, що термін дії його українського паспорта закінчився — фотографію в ньому необхідно було оновити у 2016 році, але на той час Захтей був у російській в’язниці.

Андрій Захтей після звільнення з колонії. Фото надане дружиною Захтея Оксаною

Для повернення громадян України, які опинилися в Росії без документів, наприклад унаслідок воєнних дій і вимушеної або примусової евакуації, з листопада 2022 року запрацював експериментальний проєкт. Таким людям міграційна служба може видати тимчасове посвідчення за запитом родича або адвоката, яке не вимагає підпису самого громадянина, або за зверненням Міністерства реінтеграції. Після звернення міграційна служба перевіряє дані у базі громадян і ухвалює рішення. Тимчасовий документ після цього потрібно якимось чином передати цій людині.

Захтей, який залишився з простроченим паспортом, подав заяву про отримання тимчасового документа в Мінреінтеграції. Звідти звернення направили у міграційну службу, яка відповіла відмовою, оскільки не змогла підтвердити всі дані. Захтей стверджує, що це сталося через прострочений паспорт.

При цьому Комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Мінреінтеграції визнала Захтея політв’язнем лише з другого разу. 15 березня за це рішення проголосувала недостатня кількість членів, 18 квітня комісія все ж визнала Захтея політв’язнем. Дружина Захтея Оксана припускає, що на це вплинули резолюції Європарламенту 16 березня 2017 року і 18 липня 2019 року, в яких від Росії вимагали звільнити кримських політв’язнів, зокрема Андрія Захтея.

Оксана Захтей із донькою — сім’я кримського ув’язненого Андрія Захтея проводить флешмоб #ПоговорітьЗНами. Фото: сторінка Оксани Захтей у фейсбуці

Водночас посольство України в Латвії звернулося до прикордонної служби країни, щоб отримати дозвіл на проїзд Захтея з простроченим паспортом. У прикордонній службі відповіли, що в країні діє законодавство на підтримку цивільного українського населення, яке потерпає від російської агресії. Відповідно до нього, кожен випадок перетину кордону українцями, які постраждали від російської агресії, розглядається індивідуально з урахуванням усіх обставин. Посольство запевнило, що готове “сприяти захисту законних прав та інтересів українського громадянина”.

У Центрі для іноземців Захтея запевнили, що для екстрадиції на батьківщину необхідна лише згода третьої країни на перетин кордону. Однак 15 травня Некліновський райсуд продовжив термін його арешту на півтора місяця до 10 липня. Захтей брав участь у засіданні по відеозв’язку. Його адвокат подав апеляцію на рішення суду.

При цьому під час засідання працівник МВС підтвердив, що виїзд Захтея до Латвії запланований на 3 червня “під обов’язковим контролем цивільного позивача”, тобто кримського управління поліції.