«Академік». Про підозру повідомили третьому фігуранту справи про вбивство письменника Володимира Вакуленка

Правоохоронці заочно повідомили про підозру третьому фігурантові справи про викрадення, катування і вбивство дитячого письменника Володимира Вакуленка під час російської окупації частини Харківщини навесні 2022 року. Про це йдеться у документі, опублікованому на сайті Офісу Генерального прокурора України 10 грудня. 

Підозрюваний — 36-річний Дмитро Катькалов із позивним Академік, заступник командира 4 роти 4 батальйону 204 стрілецького полку «ЛНР» 2 армійського корпусу 8 загальновійськової армії Південного воєнного округу Збройних сил Російської Федерації. 

Окрім Вакуленка, у справі також ідеться про свавільне затримання, катування і вбивство ще трьох цивільних: Івана Шабельника, Леоніда Тарана та Юрія Кавуна, а також викрадення і жорстоке поводження зі ще одним цивільним, Олександром Вєтровим. 

«Окупанта впізнали свідки»

Як зазначається у тексті документа про підозру, під час окупації частини Харківщини Дмитро Катькалов разом із командиром своєї роти Владиславом Нескородьєвим, кулеметником Сергієм Удоденком та невстановленим військовослужбовцем на ім’я Кирило, що мав позивний Кір’ян, свавільно затримували цивільних, яких начебто підозрювали у співпраці з українськими військовими, тримали їх в льоху приватного будинку в селі Капитолівка на Ізюмщині, катували їх, а потім вивозили у лісосмугу і вбивали. Вони пересувались на автомобілі «Форд транзит» білого кольору без задніх дверей із написом «Z». Слідчі встановили, що Катькалов був за кермом. 

Дмитро Катькалов (позивний Академік). Фото з фейсбуку начальника Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергія Болвінова

За даними слідства, ця група військових двічі затримувала Володимира Вакуленка в окупованому на той час селищі Капитолівка на Харківщині: спочатку 22 березня 2022 року вони викрали Вакуленка з дому разом з сином, погрожуючи зброєю, відвезли обох до іншої садиби і допитували, намагаючись схилити письменника до співпраці, а коли той відмовився, його побили. 

Тоді Володимира з сином відпустили, але згодом, 24 березня, чоловіка знову забрали з дому, погрожуючи зброєю, і більше живим його не бачили. 

За інформацією слідства, Удоденко за наказом Нескородьєва кілька разів вистрелив у беззбройного чоловіка з пістолета Макарова. 

У травні тіло Володимира Вакуленка виявили на узбіччі дороги між Капитолівкою та Ізюмом і поховали невпізнаним під номером 319. Його останки вдалося ідентифікували тільки у листопаді 2022 року після ексгумації масових поховань на Ізюмщині. 

Могильник у сосновому лісі. Репортаж з Ізюму, де провели ексгумацію масового поховання загиблих під час російської окупації

Як зауважує начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов, встановити особу «Академіка» було складно: у поліцейських був тільки позивний, ім’я, приблизний вік і те, що він з Луганська.

«Довелося обробити величезний масив в аналітичних закритих базах. Перевіряли буквально кожного з ім’ям Дмитро та схожим віком, збирали докази. Врешті коло звузилося до певної кількості осіб, ми знайшли їхні фото. І тут вже безпомилково окупанта впізнали свідки», — написав Болвінов у фейсбуці.

У справі — п’ятеро потерпілих цивільних 

Окрім Вакуленка, у цьому провадженні є ще четверо потерпілих. За даними слідства, згадана група військових незаконно затримала двох жителів Ізюма Івана Шабельника та Леоніда Тарана, коли ті збирали в лісі шишки, щоб розтопити самовар, близько тижня утримували в погребі, катували, а потім убили: одного застрелили, інший загинув від побоїв. 

Ще один потерпілий — Юрій Кавун — житель Капитолівки, якого викрали прямо з дому, тиждень тримали в уже згаданому погребі, застосовуючи фізичне насильство, а потім вивезли в лісосмугу і вбили кількома пострілами в голову. 

Працівники ДСНС на місці ексгумації масового поховання в Ізюмі, 17 вересня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Також потерпілим у справі виступає Олександр В. (з міркувань безпеки повного імені потерпілого в матеріалі не називаємо — Ґ.), цивільний мешканець Ізюма. За інформацією слідства, згадана група російських військових двічі вдиралась до його дому: спочатку провела там обшук, але не виявивши на місці власника оселі та не знайшовши матеріалів, які б якось пов’язували його з українським військом, поїхала геть, але потім повернулася і допитували Олександра, погрожуючи зброєю і вимагаючи назвати імена «відомих йому військових ЗСУ, поліцейських і укронацистів». Тоді його забрали в  автівку, але через деякий час відпустили. 

Загалом Дмитра Катькалова підозрюють у жорстокому поводженні з цивільним населенням, поєднаним з умисним убивством, та вчиненні інших порушень законів та звичаїв війни, скоєних за попередньою змовою групою осіб (частина 2 статті 27, частина 2 статті 28, частини 1 і 2 статті 438 Кримінального кодексу України). 

Лев, Удод, Академік і Кір’ян

Слідче управління ГУНП України в Харківській області у листопаді 2023 року заявило про причетність до викрадення і вбивства Володимира Вакуленка  чотирьох бійців угруповання «ЛНР» з позивними Лев, Удод, Академік та Кір’ян. Особи перших двох тоді вдалося встановити. За даними українських правоохоронців, це командир 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву угруповання «ЛНР» 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного воєнного округу ЗС РФ Владислав Нескородьєв та кулеметник того ж підрозділу Сергій Удоденко. 

Зараз справа за підозрою Нескородьєва та Удоденка передана на розгляд у Дзержинський районний суд Харкова. Розгляд по суті ще не почався, він відбуватиметься за заочною процедурою.

Справи щодо Академіка (за версією слідства, це і є Дмитро Катькалов) і Кір’яна на той час були виведені в окремі провадження. 

Особу Кірʼяна наразі не встановили. 

Російський полковник з позивним Уфа

У квітні цього року правозахисна організація Truth Hounds опублікувала своє розслідування обставин вбивства Вакуленка, згідно з яким до цього злочину можуть бути причетні не тільки представники так званого «ЛНР» (усі зареєстровані у Луганську), а й кадрові російські військові. 

Відповідно до розповідей очевидців і постраждалих, з якими вдалося поспілкуватись правозахисникам, у Капитолівці та Ізюмі дислокувались кілька російських армійських підрозділів, росгвардія та представники ФСБ. Вони так називали себе під час рейдів на будинки цивільних і під час допитів людей, яких вони затримували і катували, а також вони фігурують на відео російських пропагандистських ресурсів.

«Спланована кампанія знищення людей із вираженою проукраїнською позицією». Truth Hounds оприлюднила дані свого розслідування вбивства письменника Володимира Вакуленка 

Зокрема, за інформацією Truth Hounds, очевидці розповідають, що Вакуленком особисто цікавився російський військовий, полковник із позивним Уфа, що виконував функції коменданта у Капитолівці, а також був присутній і брав участь у катуваннях цивільних. Дослідники дійшли висновку, що йдеться про командира 856-й самохідного артилерійського полку полковника Олександра Мельникова.

Також, як зазначається у доповіді організації, один з рідних Володимира Вакуленка розповів, що представнику ФСБ, з яким йому довелося спілкуватися, виїжджаючи з окупації, було відомо точну адресу місця проживання письменника у Львові, дату його другого одруження, інформацію про дітей та друзів. На думку розслідувачів Truth Hounds, це свідчить про те, що Вакуленко не був випадковою жертвою війни, окупанти його розшукували свідомо і цілеспрямовано.