«Наша війна — за людей». Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт про військового омбудсмана

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 13266, покликаний регулювати діяльність уповноваженого президента з захисту прав військовослужбовців — військового омбудсмана. Документ підтримали 287 депутатів. Передбачається, що нова інституція доповнить уже наявні та забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, а також співробітників поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях. 

«Ґрати» дослідили, що саме пропонують законотворці, та з’ясували найбільш дискусійні моменти, які потрібно буде владнати до другого читання. 

«Формування інституції, в основі якої буде закладений ціннісний фундамент»

В Україні наразі діє кілька інститутів омбудсманів з різних питань. Йдеться про уповноваженого Верховної Ради з прав людини (зараз це — Дмитро Лубінець), радницю-уповноважену президента з прав дитини та дитячої реабілітації (Дар’я Герасимчук), урядову уповноважену з гендерної політики (Катерина Левченко), а також призначуваних Кабміном мовного (Тарас Кремінь) та освітнього (Надія Лещик) омбудсманів. 

У вересні 2023-го Міноборони анонсувало плани створити інституцію Уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців, а наприкінці грудня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення на посаду Військового омбудсмана правозахисниці Ольги Кобилинської (Решетилової).

«Наші воїни мають отримати дієві інструменти захисту своїх прав, і має відбутися реальна модернізація управління людьми в Силах оборони України. Вдячний усім, хто допомагає в цьому», — йдеться у повідомленні глави держави.

Президент Володимир Зеленський та новопризначена уповноважена з питань військовослужбовців Ольга Кобилинська (Решетилова). Фото: офіс президента України

На той момент він визначив основним завданням напрацювання профільного законопроєкту, який би регулював діяльність новоствореного офісу. До ухвалення відповідного документа уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей діє на основі положення про радників президента України.

Врешті законопроєкт про військового омбудсмана президент вніс на розгляд парламенту 8 травня цього року. 

Ольга Кобилинська (Решетилова) привітала такий крок, зазначивши, що має відбутися «формування інституції, в основі якої буде закладений ціннісний фундамент», а  закон має чітко окреслити повноваження військового омбудсмана та визначити алгоритм реагування та прийняття рішень, а також прояснити питання з фінансуванням новоствореної інституції.

«Це унікальна історія. Під час повномасштабної війни Україна розбудовує інфраструктуру захисту прав людини в секторі безпеки і оборони. Тому що як би нам важко не було, для нас людина і її життя — найвища цінність. Бо наша війна — за людей», — написала посадовиця у фейсбуці. 

Що пропонує законопроєкт

Як зазначається у документі, опублікованому на сайті Верховної Ради, військовим омбудсманом може стати тільки позапартійна цивільна особа віком від 30 років, що має громадянство України, вищу освіту, відповідає вимогам антикорупційного законодавства та не має непогашених судимостей. Військового омбудсмана призначає президент на 5 років, і та сама людина не може бути на цій посаді більше, аніж два терміни. 

Очікується, що військовий омбудсман прийматиме і розглядатиме скарги на порушення прав військовослужбовців, за результатами чого призначатиме перевірки та напрацьовуватиме рішення. Ця людина матиме право невідкладного прийому посадовцями та військовим командуванням, а також зможе безперешкодно відвідувати і перебувати без спеціального дозволу на території об’єктів органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів та інших установ та організацій, у тому числі в районах, де тривають бойові дії. Якщо в процесі перевірки виявляться ознаки правопорушень, військовий омбудсман невідкладно повідомляє про це органи правопорядку. 

Для проведення такої роботи утворюють офіс військового омбудсмана, зокрема, такий посадовець матиме трьох заступників, їхні кандидатури він подає на затвердження президенту. Загалом в офісі військового омбудсмана працюватимуть державні службовці, а також інші особи за трудовими договорами. Фінансування діяльності офісу відбуватиметься з державного бюджету (для цього має бути окремо передбачені кошти) та з інших джерел, не заборонених українським законодавством. 

Щороку до 30 березня військовий омбудсман повинен подати звіт президенту про свою діяльність та опублікувати його на своєму сайті. Очікується, що уповноважений президента з питань прав військовослужбовців та членів їхніх сімей співпрацюватиме з уповноваженим Верховної Ради з прав людини. У тих питаннях, які одночасно належать до повноважень обох інституцій, їм пропонують укласти меморандум про спільну роботу. 

Обговорення до голосування

28 травня законопроєкт розглянули на парламентському комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і після обговорення рекомендували до розгляду у сесійній залі з тим, щоб згодом доопрацювати до другого читання.  

Акція на Майдані Незалежності в День захисників і захисниць, 1 жовтня 2024. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Напередодні головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вказав на ймовірне неузгодження з Конституцією норми про те, що президент призначає військового омбудсмана та його заступників, адже таких повноважень за ним не закріплено, відсутність процедури відбору кандидатів, а також відсутність розмежування повноважень з омбудсманом Дмитром Лубінцем та Радою національної безпеки та оборони. 

Також експерти рекомендували передбачити строк повноважень військового омбудсмана більшим, аніж мандат органу влади, що його призначає (у документі пропонують зробити його семирічним і не дозволяти повторне призначення на цю посаду тієї самої людини), зобов’язати військового омбудсмана звітувати також і перед парламентом, а також прописати функціональний імунітет від судового переслідування щодо дій та висловлювань, усних чи письмових, висловлених при здійсненні своєї діяльності.

Перед розглядом у сесійній залі Ольга Кобилинська окреслила свою позицію із деяких із цих питань, зокрема, зауважила, що дійсно варто було б утворювати інститут військового омбудсмана до впровадження в Україні воєнного стану, коли можна було внести зміни до Конституції.

«При цьому законопроєкт не порушує Конституцію. Президент має право на створення допоміжного органу, тим більше йому потрібний інструмент для здійснення цивільного демократичного контролю за сектором безпеки і оборони, що передбачено статтями 4 і 5 Закону “Про нацбезпеку України”. Саме тому ми додаємо військового омбудсмана і в цей закон», — написала вона у фейсбуці. 

Що ж до розподілу повноважень із уповноваженим Верховної Ради з прав людини Кобилинська навела лист-відповідь офісу парламентського уповноваженого на звернення від військовослужбовця, де зазначається, що «уповноважений не розглядає звернення, предметом яких, є дії командування військової частини щодо виконання завдань пов’язаних зі службовою діяльністю військового формування». 

«У моделі, яку пропонуємо ми у законопроєкті, прописані повноваження на опрацювання скарг, реагування, проведення перевірок із доступом до військових об’єктів. Це інший принцип роботи, найбільш ефективний в секторі безпеки і оборони. Крім того, підпорядкування верховному головнокомандувачу не залишить шансів командуванню ігнорувати чи не реагувати на військового омбудсмана», — зазначила вона. 

«Ґрати» звернулись із запитом до офісу уповноваженого з прав людини Верховної Ради Дмитра Лубінця щодо його бачення співпраці із військовим омбудсманом і отримали у відповідь перелік повноважень офісу. 

«Співпраця з військовим омбудсманом буде здійснюватися в межах і спосіб чинного законодавства», — повідомила у листі директорка департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Тетяна Шелест. 

Перше читання

Розгляд законопроєкту у першому читанні відбувся 3 червня, документ був першим у порядку денному Верховної Ради. Засідання на своєму ютуб-каналі транслював депутат Олексій Гончаренко. 

Голосування за законопроєкт про військового омбудсмана у першому читанні. Фото з фейсбуку Ольги Решетилової

Під час виступів перед голосуванням на підтримку створення інституції військового омбудсмана висловились Соломія Бобровська від «Голосу» та Олександр Юрченко, народний депутат із групи «Відновлення України». Юрій Павленко з «Платформа за життя і мир» також у своєму виступі загалом підтримав ініціативу, але висловив намір активно брати участь у доопрацюванні законопроєкту до другого читання. 

Натомість були й депутати, зокрема, Тарас Батенко з групи «За Майбутнє», що критикували ідею існування різних інституцій з однією сферою відповідальності, а представниця «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе та Сергій Соболєв з «Батьківщини» говорили про неконституційність норм законопроєкту в контексті повноважень президента. Також Соболєв запропонував до другого читання зробити обов’язковим критерієм для військового омбудсмана мати статус учасника бойових дій та знати іноземні мови. 

На голосуванні законопроєкт підтримали 287 депутатів, 23 не голосували і 25 утримались, голосів «проти» не було. 

Ухвалення за основу привітала депутатка від «Голосу», колишня Представниця президента в Автономній республіці Крим та співзасновниця правозахисної організації «Крим SOS» Таміла Ташева.

«Сотні тисяч українців сьогодні проходять службу. І хоча держава має обов’язок піклуватися про кожного, не завжди вдається вчасно захистити права та гідність військовослужбовця. Військовий омбудсман має стати тією інституцією, яка буде чутливою до проблем, незалежною в перевірках і реально ефективною у реагуванні», — написала вона. 

Фракція «Європейська солідарність» натомість повідомила, що її депутати утримались від голосування, оскільки вважає, що «в Україні хочуть призначати кишенькового Військового омбудсмена ОП», і мають намір подавати пропозиції змін до другого читання, аби військового омбудсмана призначав не президент, а парламент.