«Найскладніша геополітична криза з часів створення суду». Що відбувається з МКС на тлі звільнення прокурора, американських санкцій та російських заочних вироків
Будівля Міжнародного кримінального суду. Фото: Анна Кравець, Ґрати
Головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана, який, зокрема, домігся видачі ордера на арешт російського президента та високопосадовців, звільнили з посади у зв’язку зі звинуваченнями у сексуальних домаганнях. Відповідне рішення ухвалила Асамблея держав-учасниць МКС на позачерговому засіданні, що відбулося 24 липня у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Дочасне звільнення головного прокурора МКС через дисциплінарне провадження, таким чином, сталося вперше в історії суду.
Це відбувалось на тлі звинувачень в упередженості МКС та звернень кількох держав Глобального Півдня до ООН щодо відкликання свого підпису під Римським статутом, а також оголошеної Сполученими Штатами Америки дипломатичної кампанії із «демонтажу» МКС, до якої ті закликали долучатись усі держави, які розраховують на підтримку США, зокрема — в оборонному секторі. Деякі правозахисники називають цей рік чи не найбільш турбулентним в історії суду.
«Ґрати» дослідили ситуацію та з’ясували, як вона може вплинути на розслідування воєнних злочинів, які МКС проводить в Україні.
Закрите засідання у Нью-Йорку
Розгляд дисциплінарного провадження щодо прокурора МКС Каріма Хана відбувався у закритому режимі: публіці показали тільки початок засідання і оголошення результату розгляду.
«Асамблея більшістю голосів 82 держав-учасниць ухвалила рішення про те, що прокурор Карім Хан вчинив серйозний проступок та допустив неправомірні дії на робочому місці, та про його відсторонення від посади»,— заявила голова Асамблеї Пайві Каукоранта.
У відповідь Таяб Алі, керівник групи адвокатів Каріма Хана, звинуватив Асамблею у процесуальних порушеннях та недостатності доказів, на яких було побудовано рішення.
«Пан Хан не отримав можливості виступити з офіційними заявами перед Асамблеєю до голосування щодо його відставки і був виключений із засідання, на якому було ухвалено рішення про його відставку. Його юридичним представникам також було відмовлено у дозволі бути присутніми на засіданні або виступити перед Асамблеєю», — йдеться у заяві, яку юрист оприлюднив у соцмережі Х.
Алі наголосив, що Карім Хан заперечує усі звинувачення, а Управління служб внутрішнього нагляду Організації Об’єднаних Націй та незалежна судова колегія у складі трьох високопоставлених міжнародних суддів, призначених Бюро МКС, за його словами, не знайшли їм підтверджень.
Звіти усіх згаданих адвокатом Каріма Хана інституцій, однак, у повному обсязі ніколи не публікувались, тож остаточно верифікувати його слова наразі неможливо.
Прокурор МКС Карім Хан. Фото: International Criminal Court
8 червня цього року бюро Асамблеї ухвалило рішення тимчасово відсторонити від роботи головного прокурора МКС у зв’язку з проведенням дисциплінарного провадження щодо нього за заявою його колеги про домагання. До цього моменту із травня 2025 року прокурор перебував у адміністративній відпустці.
У заяві на сайті установи мовиться, що оцінка бюро ґрунтувалась на звіті про розслідування, проведене Управлінням служб внутрішнього нагляду Організації Об’єднаних Націй, доказах, рекомендаціях спеціальної групи судових експертів та письмових матеріалах.
«Пан Хан був не просто моїм керівником, він був керівником усіх нас»
Про звинувачення Каріма Хана у сексуальних домаганнях з боку співробітниці, що працювала з ним у штаб-квартирі суду в Гаазі, стало відомо у жовтні 2024 року. Згодом британське видання The Guardian повідомило, що у 2025 році подібні звинувачення з’явились також від ще однієї жінки, які стосувались подій 2009 року, коли скаржниця проходила стажування в МКС, а Карім Хан був провідним адвокатом захисту.
Прокурор заперечує звинувачення на свою адресу. У відповідь на відсторонення у червні адвокати Хана оприлюднили заяву, у якій назвали це рішення незаконним, процесуально некоректним і непідтвердженим доказами.
«Юридична команда пана Хана тепер вживатиме всіх необхідних заходів, щоб оскаржити це рішення, захистити його права та забезпечити дотримання належного процесу», — зазначалось у повідомленні.
У липні цього року журналістка СNN Крістіан Аманпур записала інтерв’ю з обома жінками, які повідомили про домагання з боку Каріма Хана: юристкою МКС Сарою, що від початку розслідувань уперше виступила публічно — з відкритим обличчям, але без називання прізвища, та колишньою стажеркою МКС, яка у матеріалі згадується як Патрисія, однак там зазначається, що ім’я змінили на прохання інтерв’юйованої, а також заретушували її обличчя на відео.
Обидві жінки говорили про неодноразові випадки домагань, які ставались, коли вони мали приїжджати до нього — свого керівника — додому з робочих питань, або під час спільних відряджень, і поступово посилювались. Сара, серед іншого, зазначила, що в якийсь момент думала «щось із собою зробити, якщо це продовжиться» і сказала про це Каріму Хану, після чого той на деякий час залишив її у спокої, але згодом, за словами жінки, повернувся до попередніх практик.
«Не можна говорити про те, що щось було за згодою, якщо наявний такий дисбаланс влади. Я думаю, багато людей можуть не розуміти: пан Хан був не просто моїм керівником, він був керівником усіх нас. Він був босом усіх босів», — наголосила вона.
За словами Сари, після того, як вона наважилась заговорити та ініціювати розслідування, на неї чинився тиск: жінку просили зробити заяву, що вона все вигадала і не має претензій.
Юристка Міжнародного кримінального суду Сара під час інтервʼю щодо звинувачення в сексуальних домаганнях її керівника Каріма Хана. Фото: CNN
На запитання журналістки щодо закидів, які раніше лунали, про ймовірну роботу Сари на спецслужби держав, які фігурують у розслідуваннях МКС,та навмисну дискредитацію суду, та зауважила, що для роботи на своїй посаді із доступом до службової інформації проходила всі можливі перевірки, які не встановили жодних її зв’язків із будь-якими державами.
«Я долучилась до суду і працювала в суді, бо я вірю у те, що він робить. І я повністю підтримую розслідування суду. І це також є причиною, чому я не говорила так довго: бо я боялась, що це вплине на роботу суду», — сказала Сара.
На МКС завжди чинився тиск, додала вона і закликала не пов’язувати легітимність суду із репутацією якоїсь однієї людини.
«Не буде заборонених дипломатичних заходів»
В Україні Карім Хан відомий насамперед тим, що на його запит у березні 2023 року МКС видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченням у незаконній депортації дітей із окупованих регіонів України. Згодом ордери на арешт за підозрою у воєнних злочинах та злочинах проти людяності від МКС отримали також командувач дальньої авіації повітряно-космічних сил РФ Сергій Кобилаш, командувач чорноморського флоту Росії Віктор Соколов, а також ексміністр оборони РФ Сергій Шойгу та начальник генштабу російської армії Валерій Герасимов.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан оглядає місця воєнних злочинів РФ у Києві, 11 вересня 2024. Фото: Офіс генерального прокурора України
Росія у відповідь заочно засудила Каріма Хана і вісьмох суддів та інших посадовців МКС, включно з нинішньою головою суду Томоко Акане, на терміни від трьох з половиною з 15 років ув’язнення за нібито «незаконне переслідування громадян Росії».
У 2024-му Хан також клопотав про ордери на арешт за підозрою у воєнних злочинах щодо кількох лідерів угруповання ХАМАС, а також прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху та ексміністра оборони Йоава Галанта.
Останнє викликало гостре невдоволення США, які не визнають юрисдикцію МКС і позиціонуються як союзник Ізраїлю, і починаючи з лютого 2025 президент Сполучених Штатів Дональд Трамп почав запроваджувати санкції щодо суддів та інших співробітників МКС, включно з прокурором Карімом Ханом.
«Сполучені Штати застосують реальні та суттєві санкції до осіб, відповідальних за порушення з боку МКС, серед яких можуть бути блокування майна та активів, а також заборона на в’їзд до Сполучених Штатів посадовим особам, співробітникам та агентам МКС, а також найближчим членам їхніх сімей, оскільки їхній в’їзд на територію нашої країни завдаватиме шкоди інтересам Сполучених Штатів», — зазначається на сайті Білого дому.
13 липня цього року державний секретар США Марко Рубіо оголосив про початок кампанії проти Міжнародного кримінального суду. Як повідомляється на сайті Держдепу, кампанія включатиме дипломатичні дзвінки до іноземних держав, щоб ті виходили зі складу МКС; заклики до країн, які співпрацюють з США в безпекових питаннях, відхилити повноваження Міжнародного кримінального суду переслідувати американських посадовців та військовослужбовців; посилений контроль над країнами, які відмовляються «відкидати хибний авторитет МКС»; анулювання віз та заборона поїздок для персоналу МКС, а також загальне посилення санкцій проти МКС та афілійованих організацій.
За словами Рубіо, суд становить загрозу національній безпеці США, оскільки може намагатися притягати до відповідальності в тому числі американських військових і посадовців.
«Зараз МКС прагне стати глобальним арбітром, що не підлягає ніякій відповідальності, позиціонуючи себе як наднаціональний правоохоронний орган глобалістської бюрократії, уповноважений переслідувати американських військовослужбовців та посадовців на власний розсуд. У кампанії з ліквідації загрози, яку МКС становить для американців, не буде заборонених дипломатичних заходів», — заявив держсекретар.
Поряд з цим навесні 2025 року Угорщина заявила про намір вийти з Римського статуту Міжнародного кримінального суду і, єдина з країн Європейського союзу, почала відповідний процес. Це сталося після того, як країну з офіційним візитом відвідав Беньямін Нетаньяху, але угорська влада на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном відмовилась брати його під арешт, не зважаючи на ордер МКС.
Процес виходу країни з-під юрисдикції суду триває рік після повідомлення нею про це ООН, і для Угорщини він мав завершитись у червні цього року, однак там змінився уряд, і це рішення було у терміновому порядку відкликане.
«Суд вітає це важливе рішення, яке свідчить про поновлення прихильності Угорщини до Римського статуту, а також до мети покласти край безкарності за найтяжчі злочини, що викликають занепокоєння усього міжнародного співтовариства», — відреагували на позицію нового уряду Угорщини в МКС.
Також у вересні 2025 року три західноафриканські країни — Малі, Буркіна Фасо і Нігер — оголосили про намір вийти з Римського статуту Міжнародного кримінального суду, назвавши суд «інструментом неоколоніального гноблення в руках імперіалізму» та звинувативши його у здійсненні вибіркового правосуддя, коли йдеться про «менш привілейовані країни».
Це рішення засудили міжнародні правозахисні організації, зокрема Human rights watch та Amnesty international. Остання зазначила, зокрема, що наразі МКС проводить розслідування, яке охоплює всі злочини, скоєні на території Малі з січня 2012 року до дати набрання чинності рішення про вихід, але це рішення не вплине на зобов’язання Малі перед судом, зокрема щодо співпраці в рамках цього розслідування, а розслідувань щодо інших двох країн наразі не ведеться.
А 2026 року про намір вийти з МКС оголосила Венесуела. Міністр закордонних справ цієї країни Фелікс Пласенсія Ґонсалес написав 24 липня 2026 року у мережі Х, що країна офіційно звернулась до ООН, і це рішення пов’язане з несправедливим фокусуванням інституції, на думку Венесуели, на країнах так званого Глобального Півдня.
«Венесуела вважає, що дії суду відображають доведену географічну упередженість, непропорційно зосереджуючи свою роботу на країнах Африки та Латинської Америки на шкоду країнам Глобального Півдня. Ця тенденція свідчить про міжнародну систему правосуддя, яка не застосовувалась справедливо і була перетворена на інструмент для поглиблення нерівності між народами та ігнорування їхнього права на самовизначення та суверенітет», — зазначив міністр.
Чи не головна надія на правосуддя
Невдовзі після оголошення Держдепом США кампанії проти МКС дві коаліції із понад 60 українських правозахисних організацій, які займаються документуванням російських воєнних злочинів в Україні, а також представники об’єднань потерпілих від таких злочинів вийшли із відкритою заявою, якою засудили тиск на суд, і провели аналогії між діями США і Росії, яка взялася заочно засуджувати тих, хто розслідує її злочини.
«Роками громадянське суспільство та постраждалі в Україні докладали зусиль для того, щоб суд розслідував і переслідував порушення в межах юрисдикції, визнаної державою, — аби забезпечити постраждалим доступ до цього важливого механізму правосуддя. Ми також адвокатували за ратифікацію Україною Римського статуту, щоб вона стала повноцінною учасницею цієї системи. Самі Сполучені Штати підтримували роботу МКС щодо ситуації в Україні — особливо після початку повномасштабного вторгнення», — йдеться у документі.
Постраждалі від російського обстрілу житлових кварталів Києва у Солом’янському районі, 17 червня 2025 року. Фото: Тетяна Козак, Ґрати
Правозахисники закликали країни-учасниці Римського статуту вживати заходів для мінімізації наслідків таких дій і наголосили, що для багатьох постраждалих і уцілілих в Україні та в усьому світі МКС є чи не головною надією на правосуддя.
«Ми занепокоєні тим, що такі дії — і навіть самі погрози ними — можуть завдати значної шкоди роботі суду, зокрема призвести до порушення його функціонування, зменшення підтримки й готовності співпрацювати з боку держав, а також знизити готовність постраждалих і громадянського суспільства взаємодіяти з МКС», — зазначили вони.
«Найбільш темна сторінка в історії Міжнародного кримінального суду»
МКС нині перебуває у найскладнішій геополітичній кризі з часів його створення, вважає Катерина Рашевська, українська юристка, експертка з питань міжнародного права та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини, яка, зокрема, готувала подання до суду про насильницьке вивезення Росією українських дітей.
«17 липня ми святкували 28-му річницю Міжнародного кримінального суду, підписання Римського статуту. І за всі ці роки це, по-перше, перша дострокова відставка прокурора у зв’язку із можливим серйозним проступком і серйозним порушенням обов’язків», — зазначила вона у коментарі «Ґратам».
По-друге, за словами Рашевської, кризу посилює кумулятивний ефект усього іншого, що відбувається зараз навколо Міжнародного кримінального суду. Зокрема, говорить вона, і вже колишній головний прокурор, і двоє його заступників раніше потрапили під санкції США, а у грудні минулого року в Росії щодо них винесли заочні вироки. І якщо на країни західного світу російські суди не мають значного впливу, то країни Азії, Африки, Латинської Америки подекуди підтримують із Росією робочі стосунки, що може значно ускладнити посадовцям МКС і роботу, і загалом — пересування.
«Напевно, липень 2026 року — найбільш темна сторінка в історії Міжнародного кримінального суду. Без перебільшень. Це і заява Марко Рубіо щодо знищення МКС, це анонс злагоджених дій щонайменше ще двох держав. Одна — Російська Федерація, друга — це Китай. І з того, що з’являлось у відкритих джерелах, [президент США] Дональд Трамп під час свого візиту до Китаю, з-поміж іншого, міг обговорювати з Сі Цзіньпіном політику щодо МКС», — зауважує юристка.
Також вона згадала тривожну тенденцію невиконання зобов’язань держав-підписанток Римського статуту із затримання посадовців, щодо яких МКС видав ордери на арешт: Монголія та Таджикистан не затримали Володимира Путіна, коли той перебував на її території, а Італія відпустила лівійського генерала Наджима Осема Альмасрі.
«Все це разом, власне, буде мати негативні наслідки для розслідування ситуації в Україні. Тут я дозволю собі висловити таку позицію, кажучи, що на сьогодні ситуація розвивається так, що нам варто інвестувати найбільше зусиль у національні судові процеси. При чому як на рівні України, так і — за принципом універсальної юрисдикції — в інших державах», — переконана Рашевська.
Наразі розслідування російських воєнних злочинів в Україні від МКС координує один із двох заступників головного прокурора — сенегальський правник Маме Мандіає Ньянг. За словами Катерини Рашевської, існує дуже висока імовірність, що він займе пост головного прокурора після відставки Каріма Хана, однак через тривалість процедур призначення це може статися нескоро, найімовірніше — не раніше наступного року.
Заступник прокурора Міжнародного кримінального суду Маме Мандіає Ньянг. Фото: Міжнародний кримінальний суд
У березні цього року Маме Мандіає Ньянг приїжджав до України разом із делегацією з Гааги: відвідував пошкоджені російськими обстрілами об’єкти енергетичної інфраструктури, бачився як із представниками державної влади, так і громадськими активістами та правозахисниками.
«У нього є свої цінності, пов’язані, зокрема, з африканським контекстом. І тому, наприклад, коли ми говорили про такі злочини, як перевиховання українських дітей, їхня насильницька передача в російські родини, нав’язування громадянства держави-агресора, ми бачили дуже великий відгук і прагнення вдатися до, можливо, більш креативного тлумачення [міжнародного права], ніж собі міг дозволити Карім Хан, хоча він теж намагався всіма силами якось порекомендувати у тому числі громадянському суспільству, як краще адвокатувати ті кейси, якими, наприклад, займаюся безпосередньо я як юристка», — каже Катерина Рашевська.
«Потреба балансувати між взаємодією зі Сполученими Штатами та дотримання своїх зобов’язань перед МКС»
Чи зміниться стратегія розслідування Офісу прокурора МКС щодо російських воєнних злочинів в Україні зараз, або після призначення нового прокурора, невідомо, зауважує Арьє Мора, менеджер із адвокації організації Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG). Водночас, на його переконання, важливо, що розслідування не зупинялось увесь цей час, включно з періодом з травня 2025 року і дотепер, коли Карім Хан фактично не виконував обов’язки прокурора.
«Водночас, інформації про прогрес у розслідуванні або нові ордери на арешт не надходить. Це може бути пов’язано як і з загальною динамікою розслідування, так і зі свідомим рішенням Офісу прокурора МКС бути менш публічними у своїх рішеннях», — говорить експерт.
Заступник прокурора Міжнародного кримінального суду Маме Мандіає Ньянг оглядає пошкоджену російськими обстрілами українську цивільну інфраструктуру, 6 березня 2026. Фото: Міжнародний кримінальний суд
Як зауважує Арьє Мора, ситуація навколо звільнення головного прокурора — це стрес і потрясіння для Міжнародного кримінального суду як інституції, що підриває його стабільну роботу. За його словами, йдеться не так про сам факт звільнення, як про те, що людина на одній із ключових посад суду, на думку країн-учасниць МКС, дозволяла собі такі зловживання.
На думку експерта, певний вплив це може чинити на репутацію суду, сприйняття його з боку влади країн, які ухвалюють рішення, чи з ним співпрацювати.
«Це точно не є єдиним чи ключовим фактором, що впливає на спроможність суду функціонувати, але він є важливим. Як з точки зору ось цих зовнішніх факторів, так і з погляду внутрішнього фону і атмосфери всередині суду, бо там працюють люди. І сама наявність цього розслідування, наявність таких порушень і брак процедур, як такі випадки розслідувати, як їх не допускати, як виходити з таких криз, — все це впливає негативно на комфорт, відчуття безпеки і бажання працювати в установі», — зауважує він.
Іншою загрозою для роботи МКС Мора також називає російське кримінальне переслідування співробітників суду та американські санкції, які наразі виливаються у заборону на використання деяких платіжних систем, послуг тих чи інших авіаліній та створення проблем у роботі з підрядниками. У випадку ж якщо США будуть впроваджувати не тільки індивідуальні санкції, а й такі, що спрямовані проти всієї установи, ситуація буде погіршуватись.
«Ми очікуємо (і насправді зараз спостерігаємо, що так і відбувається), що Україна буде відстоювати інтереси суду, хоча ми розуміємо, що не всі ці дії можуть бути відкритими, оголошуватися публічно, зокрема, через те, що в України з точки зору політики і геополітичної ситуації є потреба балансувати між взаємодією зі Сполученими Штатами та дотримання своїх зобов’язань перед МКС», — каже Арьє Мора.
Водночас, на його думку, важливими також є кроки з боку інших країн, зокрема, країн ЄС, на території якого розміщується Міжнародний кримінальний суд, із запровадження блокуючих статутів , які б обмежували дію американських санкцій на його території.
Минулого року вжити таких заходів ЄС також закликали Human rights watch та інші міжнародні правозахисні організації у спільній заяві.
Редакторка: Тетяна Козак
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
