Воєнний час вплинув не лише на щоденну роботу судів і суддів, а й на судову практику. За останні два місяці суди ухвалили десятки рішень для підтримки української армії. Наприклад, за рішеннями Вищого антикорупційного суду Збройним силам України перераховано майже 300 мільйонів гривень. У цю суму входять застави, раніше внесені підозрюваними і обвинуваченими, а також кошти, заарештовані за рішеннями суду. Подібна практика використовується і районними судами по всій Україні. Більше того, суди передають армії й техніку, і транспорт, арештовані раніше у кримінальних справах.
Як обґрунтовують такі рішення судді і чи може така ініціатива вплинути на розслідування справи чи вирок, — «Ґрати» шукали відповіді на ці питання.
Одним із перших підозрюваних, якому ВАКС змінив запобіжний захід і перерахував заставу більш ніж у 2,6 мільйона гривень ЗСУ, був колишній прокурор Одеської області Олег Жученко — підозрюваний у зловживаннях службовим становищем у змові з групою осіб , отриманні хабара і використанні підробленого документа . Він — один із підозрюваних у справі про земельні махінації в Одесі, де також фігурує мер міста Геннадій Труханов.
У жовтні минулого року суд призначив йому заставу у понад 2,6 мільйона гривень, і кілька разів продовжував запобіжний захід. 28 лютого цього року суд замінив запобіжний захід на особисте зобов’язання, а заставу повністю перерахував на потреби Збройних сил. Рішення адвокати пояснили тим, що Жученко хоче брати участь у захисті країни. Він був зобов’язаний здати паспорти для виїзду за кордон і прибувати на будь-який виклик до детективів, прокурорів і суддів у його справі. Термін дії рішення закінчився 28 квітня.
Прокурор Віктор Кравець проти зміни запобіжного заходу не заперечував. Суддя Андрій Біцюк своє рішення обґрунтував тим, що 24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, президент Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію, а Нацбанк відкрив спеціальний рахунок для підтримки Збройних сил країни. З огляду на те, що до цього Жученко не порушував розпоряджень суду, Біцюк погодився з клопотанням захисту.
«У ситуації масового відтоку населення в більш безпечні районі країни та закордон, що супроводжує збройну агресію на території України, намір кожного захищати свою батьківщину підтриманий всіма учасниками судового засідання, а відтак слідчим суддею. За таких обставин запобіжний захід підозрюваному був замінений», — пояснила рішення суддя-спікер ВАКС Віра Михайленко.

Суддя Віра Михайленко. Фото: сторінка JustTalk у фейсбук
На зміну запобіжного заходу, зазначає Михайленко у коментарі «Ґратам», окрім ризиків впливають також інші обставини. Наприклад, поведінка підозрюваного як до, так і під час воєнного стану, його бажання брати участь у захисті країни або допомогти армії, вік і стан його здоров’я, що також може мати значення для участі у бойових діях.
За словами судді, у разі зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов’язання застава має повернутися власнику. У даному випадку це гроші Жученка. Він, у свою чергу, просив перерахувати їх на спеціальний рахунок ЗСУ.
У цій справі проходить 16 підозрюваних. Як повідомили «Ґратам» у суді, половині з них, включаючи Жученка, ВАКС зменшив заставу або замінив її на особисте зобов’язання. Загалом від підозрюваних у цій справі на потреби ЗСУ було направлено понад 22 млн гривень.
Із серпня 2021 року Вищий антикорупційний суд розглядає справу за обвинуваченням Дмитра Головіна — начальника головного управління Національної поліції в Одеській області у 2016-2019 роках, Костянтина Гейка, який був його першим заступником і двох одеських підприємців Олександра Чудакова і Валерія Капітанчука. Їх обвинувачують у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем . Йдеться про сім контейнерів контрабандних сигарет, вартістю 13 млн гривень, які слідчі Генеральної прокуратури заарештували у 2017 році.

Дмитро Головін (зліва) і Костянтин Гейко. Фото: Слово і діло
Двом із трьох підозрюваних у цій справі під час воєнного стану зменшили суми застави, а різницю перерахували ЗСУ.
«Мій клієнт був ініціатором подання відповідного клопотання, оскільки також хотів брати участь у захисті країни. Хтось має офіційні посади, хтось волонтерить, але всі хочуть зробити свій внесок у підтримку армії», — каже «Ґратам» адвокатка Костянтина Гейка Нонна Надіч.
Судова практика, коли заставу зменшують або змінюють на особисте зобов’язання з перерахуванням грошей ЗСУ, характерна не тільки для Антикорупційного, а й для районних судів по всій Україні.
В онлайн-сервісі «Опендатабот» опубліковано кілька таких рішень. Наприклад, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив таке рішення у справі підозрюваного у вимаганні — ЗСУ було перераховано понад 200 тисяч гривень, Придністровський районний суд Черкас — у справі підозрюваного у незаконному придбанні амфетаміну — близько 114 тисяч гривень перераховано ЗСУ. Причому в останній справі того ж дня оголошений вирок — обвинувачений підписав угоду про визнання вини та був засуджений умовно. Франківський райсуд Львова перерахував ЗСУ понад 140 тисяч гривень застави підозрюваного в отриманні хабара.
Станом на початок квітня, повідомляє Офіс генпрокурора, суди Вінницької області перерахували майже 700 тисяч гривень на потреби ЗСУ, Чернівецької — півтора мільйона, Закарпаття — понад 500 тисяч гривень тощо.
Після хвилі подібних рішень Верховна Рада внесла зміни до Кримінально-процесуального кодексу, передбачивши скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або зміну запобіжного заходу з інших причин. Нововведення набули чинності наприкінці березня.
Суди також знімають арешти з коштів, у тому числі заарештованих хабарів, автомобілів та іншої техніки, яка може стати в нагоді армії.
До прикладу, Антикорупційний суд зняв арешт і передав ЗСУ 6 млн доларів — хабар, який пропонували керівництву Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у червні 2020 року. Тоді було затримано трьох людей — колишню начальницю департаменту Державної фіскальної служби Олену Мазурову, колишнього першого заступника начальника Державної податкової служби в Києві Миколу Ілляшенка і екс-менеджера компанії Burisma Group Андрія Кіча. Їх звинуватили у спробі вплинути на закриття кримінальної справи екс-міністра екології і природних ресурсів Миколу Злочевського, підозрюваного у причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого «Реал банком», та легалізації цих коштів. Мазурова пізніше пішла на угоду зі слідством і отримала п’ять років умовно з випробувальним терміном на два роки.
Перечинський районний суд Закарпатської області засудив на один рік умовно місцевого мешканця за незаконну вирубку лісу після угоди з прокурором. За даними слідства, він зрізав 11 грабів, 6 яворів — сума збитків становила 25,5 тисячі гривень. Бензопилу Husgvarna-365, якою різав ліс, підсудний попросив передати ЗСУ, що суд і зробив.
Івано-Франківський міський суд вирішив передати армії автомобіль Форд Ескорт (Gaf), який з 2015 року стояв на штрафмайданчику — його заарештували у справі про підробку номера кузова. Встановити підозрюваного так і не вдалося, а у терміни давності у справі закінчилися. Тож суд вирішив її закрити.
Ініціатива щодо зменшення застави, зняття арешту з грошей чи техніки, зазвичай, від підозрюваних чи обвинувачених, їхніх адвокатів чи прокурорів.
«Фактично — це вже судова практика, оскільки є десятки подібних кейсів. Хоча не можу сказати, що вона легко «лягла» щодо Кримінально-процесуального кодексу. Чому раніше суми застави не зменшували? Що змінилося за нинішніх обставин? Окрім хіба бажання підозрюваного чи обвинуваченого переказати гроші ЗСУ… Я думаю, що це (зменшення судами розміру застави — Ґ) свідчить про надмірне завищення застав, які виконують своєрідну каральну функцію ще без фінального рішення суду. Це спроба правоохоронців і суду продемонструвати незворотність покарання, хоча на етапі досудового слідства вина людини не доведена», — каже «Ґратам» адвокат Денис Бугай, але відмовляється сказати, чи є у нього підзахисний, якому суд під час воєнного стану замінив запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Посилається на адвокатську таємницю.
Експерт Центру політико-правових реформ з кримінальної юстиції Євген Крапивін уточнює — самого лише факту запровадження воєнного стану не достатньо, щоб пом’якшити запобіжний захід підозрюваному або обвинуваченому:
«Має бути певна гарантія того, що людина — патріотично налаштована, дійсно хоче допомогти ВСУ, продовжуватиме виконувати обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого тощо. Зрозуміло, що це оцінні категорії, але їх треба вказувати».
За словами прокурора Офісу генпрокурора Івана Кісілевича, найпоширеніший спосіб розпорядитися заарештованим майном чи заставою — під час ухвалення вироку, оскільки у фінальному рішенні суддя має вирішити це питання.
«Стаття 100 Кримінально-процесуального кодексу передбачає різні варіанти збереження чи знищення, передачі на зберігання речових доказів і документів, а також спеціальну конфіскацію. Під час прийняття рішення суд має розпорядитися майном, яке було заарештовано під час розслідування. Є також порядок звернення застави у дохід держави , якщо підозрюваний чи обвинувачений порушив покладені на нього обов’язки», — нагадує прокурор у коментарі «Ґратам».

Прокурор Іван Кісілевич під час засідання Голосіївського суду Києва, 8 лютого 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Хоча, каже він, під час війни є й нетипові випадки поповнення державного бюджету.
«У мене була справа — одна велика гірничодобувна компанія заплатила понад два мільярди гривень — відшкодувала збитки держави. Хоч справа вже закрита, але компанія проявила ініціативу», — додає прокурор.
Щодо зняття арешту з майна, то згідно зі статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу, звернутися до суду з таким клопотанням може підозрюваний, обвинувачений, їх захисники, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
«Як бачимо, тут немає навіть прокурора. Вносячи зміни до статті 615 КПК, яка встановлює особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану і покладає на прокурора можливість виконання певних функцій слідчого судді, законодавець не змінив процедуру скасування арешту», — каже суддя ВАКС Віра Михайленко.
За її словами, аналізуючи судову практику, очевидно, що законодавством не передбачено процедуру зняття арешту з майна, якого потребує армія.
Та поспішати знімати арешт з усього майна, що може знадобитися армії, не варто, додає Крапивін, оскільки воно може бути речовим доказом у справі.
«Якщо зняти арешт, то виходить, що ніби він і не був потрібен, тобто майно було арештовано безпідставно, непропорційно, але бувають і такі ситуації, що під час розслідування було зібрано інші докази, які достатньо для обвинувачення, а арешт з майна ще не був знятий. Тож треба кожного разу дивитись на конкретне провадження і конкретний доказ. Я впевнений, що за тих обсягів гуманітарної допомоги, які має Україна зараз, ми не маємо «все що арештовано» тут і зараз бігти і передавати ЗСУ, маємо думати і про завтрашній день», — вважає Крапивін.
Особиста ініціатива для передачі застави або заарештованого майна обвинуваченого чи підозрюваного на потреби армії може стати обставиною, що пом’якшить покарання. Хоча саме така причина законодавством не передбачена, але перелік обставин, що пом’якшують покарання, не є вичерпним.
«Це — дискреційне повноваження судді, який має враховувати не тільки той факт, що людина допомогла ЗСУ таким чином, але ще й те, що вона не зловживала правом в умовах воєнного стану . Якщо ж говорити про конкретні злочини, наприклад тяжкі корупційні, то знову ж таки цей факт не може не бути врахований. Проте мені здається, що корупція часто є передумовою для підриву боєздатності нашої армії, державного апарату тощо. Тобто допомагати армії, коли напав ворог, в умовах, коли ти нашкодив йому, — одне інше нівелює. Принаймні таке просте відчуття справедливості, утилітарне, тут є», — зауважує Крапивін.

Євген Крапивін (справа). Фото: сторінка JustTalk у фейсбуці
Суддя Віра Михайленко зазначає, що «будь-які пом’якшуючі обставини застосовуються не з метою виключення покарання як такого, ці фактори лише впливають на вид і суворість покарання».
«Людині, що вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та уникнення нових кримінальних правопорушень», — пояснює вона.
Незалежно від того, додає суддя, чи перерахувала вона заставу ЗСУ у скрутний для держави час, чи ні.