Мешканця Ялти Юнуса Машаріпова п’ять років примусово утримують у психіатричній лікарні в Росії за рішенням суду у справі про диверсію

У березні 2020 року суд у Криму призначив жителю Ялти Юнусу Машаріпову примусове психіатричне лікування у справі про виготовлення, зберігання вибухівки та придбання боєприпасів. Його вивезли в російську психіатричну лікарню, і там, як з’ясували «Ґрати», кримчанин перебуває досі. Через чотири дні йому виповниться 61 рік.

У суді Машаріпов заявив про тортури струмом, яким його піддали співробітники ФСБ, щоб вибити зізнання про роботу на українські спецслужби. За його словами, російські силовики також погрожували помістити його в психіатричну лікарню довічно. 

Клопотання про примусове лікування подало держобвинувачення. У матеріалах справи Машаріпова фігурують дві суперечливі судово-психіатричні експертизи, які провели за ініціативою слідства і суду. У незалежній експертизі, про яку просив адвокат, суд відмовив. 

«Ґрати» розповідають, що відбувається з Машаріповим у психіатричній лікарні.

Втратив зв’язок із сім’єю

Мешканця Ялти Юнуса Машаріпова етапували з СІЗО у Криму в село Дворянське у Волгоградську область РФ після оголошення вироку в березні 2020 року. П’ять років він перебуває в російській психіатричній лікарні з інтенсивним наглядом — це казенна федеральна установа МОЗ РФ.

Відповідно до Кримінального кодексу РФ, у цій лікарні Машаріпов має проходити огляд лікарями-психіатрами кожні шість місяців. Це ініціюється лікарем, якщо він вважає за потрібне змінити або припинити лікування, або на прохання самого ув’язненого, його родичів чи законного представника. Клопотання подається через адміністрацію лікувального закладу або кримінально-виконавчу інспекцію. Ця ж інспекція направляє рішення про продовження лікування до суду. Перше продовження можливе через шість місяців, наступні — щороку. 

«Ґратам» стало відомо від російської активістки Маріани Маркової, яка листується з політв’язнями у в’язницях РФ, що Машаріпов втратив зв’язок із сім’єю — його ніхто не відвідує. 

У січні 2024 року Маркова написала йому першого листа, і за місяць отримала відповідь, у якій Машаріпов вказав номер лікарні і попросив зателефонувати. Після кількох спроб Марковій вдалося додзвонитися.

Їхня розмова була короткою, лише кілька хвилин. Машаріпов розповів, що у нього немає зв’язку з родичами, і попросив зробити йому передачу. Спілкування активістки і Машаріпова швидко припинилося — заборонила адміністрація лікарні. Наступного разу, коли Маркова спробувала додзвонитися, їй повідомили, що він більше не може приймати дзвінки від людей, які не є його родичами.

Тоді активістка знайшла для Машаріпова адвоката з Волгоградської області. Коли він вперше спробував відвідати лікарню, йому відмовили, пославшись на «безперервний карантин». Пізніше захисника все-таки допустили, але під час розмови співробітники лікарні були присутні і слухали їхню бесіду. Машаріпов попросив передати йому одяг, взуття, солодощі та тексти Конституції і Кримінального кодексу РФ.

Крім цього, Машаріпов розповів адвокату, що не може зв’язатися з дружиною. За його словами, співробітники лікарні двічі робили запит на її розшук, але безуспішно. Заступник завідувача відділення повідомив адвокату, що тепер його можуть відвідувати правозахисні організації. Маркова вже звернулася до кількох таких організацій і тепер чекає на їхню відповідь. Вона впевнена, що потрібно домагатися звільнення Машаріпова, але водночас визнає, що його ситуація вкрай складна.

Маріана Маркова сподівається привернути увагу правозахисників до його долі. 

«Співробітники ФСБ погрожують мені розправою»

Юнуса Машаріпова затримали в Ялті у вересні 2017 року. Слідство ФСБ стверджувало, що він виготовив кілька вибухових пристроїв і перевіз їх до храму Святого Архистратига Михаїла в селищі Ореанда. Так, він нібито збирався використати вибухівку для підпалу сусіднього лісу і «дестабілізації соціально-політичної обстановки в регіоні». Машаріпова звинуватили у виготовленні та зберіганні вибухових речовин, а також у придбанні боєприпасів частини перша статті 222.1 і 223.1 Кримінального кодексу РФ .

За версією слідства, Машаріпов зізнався у злочині після затримання і повідомив, що незаконно придбав димний порох, який зберігав у своєму гаражі. Однак у суді, в день обрання запобіжного заходу, він заявив про тортури з боку співробітників ФСБ. За словами чоловіка, з нього вибили потрібні свідчення.

«Наразі співробітники ФСБ погрожують мені розправою, поміщенням до психлікарні на все життя через те, що за статтею 51-ю я відмовився від наданих мною свідчень внаслідок тортур», — писав Машаріпов із СІЗО Криму в листі президенту України Петру Порошенку та екскерівникові управління ФСБ по Криму і Севастополю Віктору Палагіну. Він також стверджував, що займався виключно правозахисною діяльністю, «повідомляючи організаціям про порушення прав дітей, інвалідів, пенсіонерів».

«Я бачив два оголені наконечники проводів, комутатор чорного кольору, чув і бачив, як його заводили. Оголені дроти прикладали до стоп ніг, до сідниць, до яєчок статевого члена. Через фізичні болі, які я був уже не в силах більше терпіти, я став себе проти власної волі обмовляти, тобто говорити те, що хотіли чути», — йшлося в заяві жителя Ялти.

Адвокат Олексій Ладін. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Адвокат Олексій Ладін, який представляв інтереси Машаріпова в суді, повідомив, що вибухові речовини, які нібито використовував Машаріпов, силовики знайшли в схованці без його участі. Крім того, біологічні зразки Машаріпова було взято незаконним шляхом. У суді чоловік назвав імена співробітників ФСБ, які, за його словами, брали участь у тортурах.

У листопаді 2018 року суддя Ялтинського міського суду Володимир Романенко засудив Юнуса Машаріпова до чотирьох років ув’язнення в колонії загального режиму і штрафу в розмірі 110 тисяч рублів (близько 50 тисяч гривень). Його визнали винним у незаконному виготовленні вибухового пристрою, а також у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв.

На стадії апеляції судді Людмила Капустіна, Оксана Айкашева та Сергій Погребняк залишили вирок чинним, однак касація скасувала рішення суду першої інстанції і направила справу на повторний перегляд. Таке рішення ухвалили головуючий суддя Віктор Скляров та судді: Валерій Сиротюк, Роман Новіков і Віра Євдокимова. 

Під час нового розгляду суддя Сергій Смирнов скасував найперший вирок і відправив Машаріпова на примусове психіатричне лікування. В апеляції рішення про заходи медичного характеру не змінили, але суд визнав один із представлених обвинуваченням доказів неприпустимим і припинив справу за статтею 223.1 КК. Захист наполягав, що співробітники ФСБ не змогли пояснити як дізналися про наявність вибухових речовин у схроні та гаражі Машаріпова. Захист припускав, що вибухівку могли підкинути під час обшуку.

«Суд припинив кримінальну справу стосовно мого підзахисного в частині виготовлення ним вибухівки. Також суд виключив із доказів акт вилучення біологічних зразків, яке проводили оперативні співробітники ФСБ, без адвоката. Крім того, суд виключив із доказів висновок біологічної експертизи. Згідно з ним, на вибухівці було знайдено біологічні сліди Машаріпова. Іншими словами, суд виключив ключовий доказ, який прив’язує Машаріпова до зберігання вибухівки», — прокоментував рішення адвокат Олексій Ладін.

Ще під час слідства Машаріпову провели судово-психіатричну експертизу, яка встановила, що він страждає на психічний розлад, але здатний відповідати за свої вчинки, тому перший вирок не включав примусові медичні заходи. Під час повторного перегляду справи суддя Сергій Смирнов призначив нову експертизу, за результатами якої Машаріпова визнали психічно неосудним. Адвокат Олексій Ладін кілька разів намагався домогтися допиту експертів, які склали суперечливі висновки, але суддя відмовився і під час ухвалення вироку посилався на експертизу, призначену судом. 

Юнус Машаріпов і його захист оскаржували результат психіатричної експертизи, яка визнала його неосудним. Однак у проведенні незалежної психіатричної експертизи Машаріпову відмовили.

Пізніше касаційний суд скасував і цей вирок та відправив справу на перегляд. За підсумками засідань суд визнав допустимими докази, раніше вилучені з матеріалів справи, і визнав Машаріпова винним у зберіганні вибухових речовин. Обвинувачення у виготовленні та придбанні вибухового пристрою було відхилено як недоведене. При цьому рішення про примусове лікування знову залишилося чинним. 

«Диверсанти і шпигуни» 

Правозахисники з «Кримського процесу» проаналізували судовий процес у справі Юнуса Машаріпова і вважають, що судді не раз порушували стандарти справедливого правосуддя. Вони повідомили, що з моменту перегляду справи в суді першої інстанції інформація про прізвище підсудного на офіційних сайтах судових органів завжди приховувалася, що унеможливлювало дізнатися дату, час і місце засідань. Адвокат Олексій Ладін подав клопотання про гласність процесу, але суд його відхилив. Після застосування примусових медичних заходів усі подальші судові рішення у справі стали недоступні, а апеляційні слухання проходили в закритому режимі без допуску слухачів.

«Під час перегляду справи і надалі, під час розгляду оскарження вироку, суди відмовляли в допиті експертів, які склали дві різні за своїми висновками експертизи про стан психічного здоров’я підсудного», — зазначили правозахисники. 

Правозахисний центр «Меморіал» ліквідований і визнаний в Росії іноагентом , включив Машаріпова до списку ймовірних жертв політичних репресій, але не визнав Юнуса Машаріпова політичним в’язнем. Попередньо правозахисники мають вивчити матеріали кримінальної справи. 

«Наразі ми не маємо документів і достатньої інформації щодо кримінальної справи та подій, пов’язаних із нею, що не дає нам змоги визнати Юнуса Машаріпова політв’язнем. Однак ми бачимо в його кримінальній справі ознаки політичної мотивації та порушення закону», — пояснили своє рішення правозахисники.

У квітні 2024 року російський правозахисний проєкт «Первый отдел» опублікував список фігурантів політичних справ, яких відправили на примусове лікування «за політичний активізм, коментарі в соцмережах і антивоєнні висловлювання». До цього списку правозахисники занесли і Юнуса Машаріпова. Читачів проєкту закликали написати засудженим і заарештованим листи зі словами підтримки.

Улітку 2024 року Кримська правозахисна група оприлюднила список із 40 ув’язнених, справи яких вона об’єднує за критеріями звинувачень у шпигунстві та диверсії. Українські правозахисники занесли до цього переліку Юнуса Машаріпова і вимагали його звільнення. 

«ФСБ РФ під час затримання звинувачує кримчан у підготовці диверсій, зберіганні зброї та шпигунстві. У цих справах зафіксовано незаконні методи ведення слідства і застосування тортур для отримання зізнань, порушення презумпції невинуватості, поширення ФСБ РФ через російські ЗМІ відео «зізнання»», — заявили правозахисники.