Маркс, Енгельс, Ленін і кельтський хрест. Колишнього голову незалежної студентської профспілки підозрюють у поширенні комуністичної та нацистської символіки у фейсбуці
Активіст Максим Шумаков. Фото з його фейсбук-сторінки
Львівська поліція розслідує кримінальне провадження щодо колишнього голови осередку незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Максима Шумакова за статтею про поширення символіки комуністичного тоталітарного режиму. Справа зʼявилася з ініціативи обласного управління СБУ ще на початку 2025 року. Підставою для неї стали репости, які Шумаков робив на своїй фейсбук-сторінці протягом 2021-2023 років.
Активіст відповідає: дописи робив на сторінці, оскільки у той момент був студентом філософського факультету і, серед іншого, вивчав марксизм, а закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачає, що використання символіки в процесі наукової діяльності не вважається порушенням.
Центр прав людини Zmina вважає справу тиском на Максима Шумакова та його однодумців, оскільки перед тим, як у Шумакова відбулися перші обшуки, співробітники СБУ викликали активістів «Прямої дії» у різних містах і пропонували їм співпрацю.
«Нам пропонували співпрацювати». Перші контакти з СБУ
Максим Шумаков народився у Волинській області. Захоплювався інформатикою і фізикою, проводив дослідження у рамках Малої академії наук. У 2021 році журналісти «Суспільне. Луцьк» розповідали про Шумакова як про одного з наймолодших винахідників Волині: у 10-му класі він створив пристрій для відстеження безпілотних літальних апаратів. Зараз вважає, що в тому шкільному проєкті «не було нічого суттєвого», а увагу до нього роздули журналісти.
У 2018 році Максим переїхав до Львова — спочатку вивчав компʼютерні науки в Українському католицькому університеті, потім — філософію в Києво-Могилянській академії. Навчання в столиці він не завершив, повернувся до Львова, і зрештою наприкінці 2025 року випустився з Львівського національного університету імені Івана Франка з дипломом магістра філософії.
Як розповідає Шумаков, серед інших ідеологій студенти філософського факультету вивчають марксизм. Він визнає, що знаходив різні матеріали і робив репости на свою сторінку у Facebook. Пояснює: робив це, щоб їх потім не загубити.
Себе Максим Шумаков характеризує як людину лівих поглядів. Політичні вподобання суголосні з його теперішнім місцем роботи: Шумаков працює редактором у журналі соціальної критики «Спільне» — команда описує проєкт як «ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру». Але, каже активіст, він розрізняє класичні вчення та їхнє радянське втілення.
«Я ніколи не був фанатом Радянського Союзу, бо в моїй картині світу будь-яка форма тоталітаризму та відсутності демократії тільки шкодить народу і обмежує його свободу. Але, безумовно, я — людина лівих поглядів, ціную рівність, справедливість, повагу, толерантність, справедливий розподіл можливостей і справедливий розподіл оплати праці», — пояснює Шумаков.
Також під час навчання в ЛНУ Шумаков разом із подругою заснували осередок незалежної студентської профспілки «Пряма дія» (всього їх шість: у Києві, Львові та Кривому Розі). Цілями організації є боротьба за збільшення кількості бюджетних місць, протидія можливим зловживанням з боку викладачів та адміністрації вишів, а також протидія дискримінації.
«Ми беремо студентів у профспілку незалежно від гендеру, статі, раси, мови, сексуальної орієнтації. У нас — безпечне середовище, куди вступають часто люди з ЛГБТ-спільноти, трансперсони», — розповідає активіст.
Активісти “Прямої дії” на “картонковому майдані” проти обмеження повноважень НАБУ і САП, 2 серпня 2025 року. Фото з фейсбук-сторінки “Прямої дії”
Осередок «Прямої дії» реагував на випадки, коли чинні і колишні студентки ЛНУ звинувачували викладачів у сексуальних домаганнях. Зокрема, коли журналістка і колишня студентка університету Катерина Родак повідомила про непристойну поведінку професора кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Йосипа Лося, осередок профспілки надіслав лист до адміністрації університету з вимогою провести незалежне розслідування за участі студентського самоврядування і громадських організацій. Згодом професора Лося звільнили з посади. Сам він називав звинувачення на його адресу провокаціями і намагався оскаржити звільнення в суді, але програв.
Також осередок «Прямої дії» долучався до протестів проти колишнього проректора вишу та екскандидата на посаду ректора Володимира Качмара. Колишні студентки ЛНУ теж звинувачували його у домаганнях. Одна з них написала, що Качмар вимагав приходити на перездачу заліку в топі на бретельках, а інша стверджувала, що професор запитував у неї: «Коли ми вже залишимося вдвох, щоб дружина не бачила».
15 липня 2025 року комісія етики та професійної діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка розглянула заяви студенток і дійшла висновку про відсутність підтвердження фактів неналежної поведінки викладача. Проте на хвилі протестів Володимир Качмар звільнився з університету за власним бажанням, а зараз обіймає посаду тимчасового виконувача обов’язків директора Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові.
Максим Шумаков припускає, що саме через активну діяльність у Львівському національному університеті «Прямою дією» зацікавилася Служба безпеки України. За його словами, навесні 2025 року співробітники спецслужби почали викликати активістів профспілки у Києві, Львові та Одесі (формально осередку «Прямої дії» в Одесі немає, але там жила представниця організації, яка відповідала за прийом до неї нових учасників) на розмови, а подекуди могли прийти додому чи на роботу.
Активісти “Прямої дії” на “картонковому майдані” проти обмеження повноважень НАБУ і САП, 2 серпня 2025 року. Фото з фейсбук-сторінки “Прямої дії”
Наприкінці 2024 року працівник СБУ зателефонував другу Максима Шумакова, заступнику керівника осередку «Прямої дії» в ЛНУ, покликав їх обох на розмову в ресторан. За словами Шумакова, тоді представник спецслужби розпитував про профспілку та обіцяв «бонуси» за співпрацю.
«Гадки не маю, що це означає. Десь ще через рік, здається, знову звав, але вже конкретно щодо співпраці — доносити на викладачів і адміністрацію ЛНУ, якщо щось відбувається не дуже законне», — каже активіст.
Тоді, пригадує Шумаков, вони відповіли, що мусять порадитись між собою всередині організації, але пропозицію загалом сприйняли негативно.
«Ми не заручаємося підтримкою якоїсь інституції, яка вирішить за нас проблеми, а намагаємося будувати студентський рух, який буде демократично висловлювати свою думку. Тому зливати інформацію ми не хотіли», — зазначає активіст.
Агітація активістів “Прямої дії”. Фото з фейсбук-сторінки “Прямої дії”
21 січня 2025 року слідчі Служби безпеки України зареєстрували кримінальне провадження за фактом виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (стаття 436-1 ККУ). Майже за два місяці після цього слідчий Львівського районного управління поліції №2 подав клопотання про обшук у квартирі Максима Шумакова. Слідчий зазначив, що Шумаков «неодноразово здійснював публічне поширення комуністичної символіки, зокрема зображень пам`ятників, повʼязаних з діяльністю комуністичної партії, прапорів (червоного полотна з зображенням серпа та молота, пʼятикутної зірки) тощо, яке відображається в окремих відео- та фотозображеннях».
Слідчий суддя Франківського районного суду Львова Ігор Чорний задовольнив клопотання про обшук. В ухвалі перелічено, яке майно підлягає вилученню: компʼютерна техніка (ноутбуки, системні блоки, зарядні пристрої до них), мобільні телефони, сім-карти мобільних операторів, флеш накопичувачі, блокноти, чорнові записи інших паперових носіїв інформації, на яких міститься інформація про незаконну діяльність, логіни (паролі) для входу на Інтернет-ресурси, та інші предмети, які мають значення для розслідування даного кримінального правопорушення.
Максим Шумаков розповідає, що спочатку правоохоронці прийшли до власниці квартири, в якій він проживав раніше. Потім активізувалися в університеті, зокрема, навідалися у деканат факультету.
«Мене викликала деканка факультету. Розповіла, що у неї є список студентів, за якими треба наглядати, від Служби безпеки України. Вона мене переконувала, щоб ми не займалися ніякою діяльністю», — згадує Шумаков.
Далі знову настало затишшя — як припускає активіст, слідчим знадобився час, щоб встановити його фактичне місце проживання. І близько шостої ранку 10 червня 2025 року співробітники поліції прийшли до нього додому з обшуком.
«У принципі, все минуло більш-менш добре. Мені все досить добре пояснили, не погрожували, я теж не заважав проводити обшук. У мене вилучили телефон і ноутбук. Це ускладнило доступ до грошей на банківському рахунку. Але був ще один неприємний момент: я на той момент жив у квартирі свого товариша, який зараз воює у ЗСУ. Я пояснював поліції, що частина техніки не моя: якісь сім-карти, також ще один ноутбук вони забрали. Я намагався довести, що це не моя техніка, навіть паролів до неї не знаю. Але вони забрали все підряд. А на запитання, коли повернуть, ще й пожартували: можливо, завтра, а, можливо, і через 10 років», — описує активіст обставини обшуку.
Слідчі одразу пояснили Максиму Шумакову, що провадження відкрито за статтею про поширення комуністичної символіки на його особистій сторінці. Але на той момент Шумаков фігурував у цьому провадженні як свідок.
«Складно визначити, чи щось виправдовується». Як зʼявилася відповідальність за поширення символіки тоталітарних режимів
Стаття 436-1, за якою ведеться розслідування, вперше зʼявилася у Кримінальному кодексі за часів президентства Віктора Януковича. 16 січня 2014 року на тлі спроб придушити Революцію гідності провладна більшість проголосувала за внесення до Кримінального кодексу України статті «Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму». Серед іншого, у статті передбачили відповідальність за заперечення злочинів, «здійснених організацією «Ваффен-СС», підпорядкованими їй структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничав з фашистськими окупантами». За цей злочин було передбачено покарання від 8500 гривень штрафу до двох років позбавлення волі.
Після втечі Януковича, 9 квітня 2015 року новий склад Верховної Ради прийняв закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» — цей документ відомий як «закон про декомунізацію». Серед інших положень він містить оновлену редакцію статті 436-1 ККУ. Тепер вона стала називатися «Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів». Санкція статті передбачає покарання до пʼяти років обмеження або позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї. У випадку, коли правопорушення скоїв представник влади, організована група, дії були вчинені повторно чи з використанням ЗМІ, передбачено покарання від пʼяти до 10 років позбавлення волі з можливістю конфіскації майна.
Ще в рік, коли ухвалювали закон, його почали критикувати деякі правозахисники. Зокрема, Володимир Яворський опублікував на сайті «Харківської правозахисної групи» аналіз, у якому дорікав законодавцям за нечіткість формулювань. Його зауваження, серед іншого, стосувалися аудіовізуальних творів на телебаченні та радіо.
«Зокрема, серед суттєвих ознак таких творів є такі твердження як «створюється позитивний образ», «виправдовується», «заперечення злочинного характеру», що стосуються виключно оціночних суджень. Щодо багатьох творів буде досить складно визначити, чи в ньому однозначно створюється позитивний образ, чи щось виправдовується», — зазначав правозахисник.
Разом з тим, закон про засудження тоталітарних режимів містить випадки, коли використання символіки не вважається порушенням. Зокрема, пункт 5 частини 3 статті 4 передбачає, що заборона не поширюється на використання символіки у процесі наукової діяльності.
Згідно зі статистичною інформацією Офісу Генерального прокурора України, за січень-липень 2026 року органи правопорядку зареєстрували 36 правопорушень за цією статтею. У сімох справах фігурантам повідомили про підозру, шість — передали до суду.
«Зображення особи, яка обіймала керівні посади в Компартії». Суть підозри
24 липня 2026 року Максиму Шумакову зателефонували з поліції. Як розповідає активіст, слідчі попросили його прийти й написати заяву про повернення техніки, вилученої під час обшуку. Але замість техніки він отримав повідомлення про підозру.
«Я швиденько приїхав, почав писати заяву. Не встиг навіть дописати її, як зайшов ще один слідчий в кімнату, і виявилося, що це просто була така пастка для того, щоб вручити підозру», — каже Максим Шумаков.
Адвокатка Максима Шумакова Ольга Веретільник вважає те, як слідчі вручили її підзахисному повідомлення про підозру, процесуальним порушенням.
«Якщо ви будете проводити відповідну слідчу дію, ви знаєте, що ви її будете проводити, тому що, очевидно, на той момент погодили це з прокурором. То викликайте особу на ту слідчу дію, яку ви збираєтесь проводити, інакше це є порушенням права на захист. Особа має право, якщо їй будуть вручати підозру, залучити захисника на цьому етапі. Але оскільки він (Максим Шумаков — Ґ) не знав, що це буде відбуватися, він не міг цього зробити», — пояснює вона.
Активіст Максим Шумаков (по центру з мікрофоном) виступає на презентації дослідження ZMINA щодо переслідування за громадську діяльність у 2025 році, 30 квітня 2026 року. Фото з фейсбук-сторінки Ірини Юзик
У повідомленні про підозру («Ґрати» ознайомились із текстом документа) містяться вісім дат, у які Максим Шумаков розміщував дописи на Facebook-сторінці. Слідчі завчасно зробили скриншоти 10 публікацій та надіслали їх на експертизу. Три з них, за словами активіста, він потім видалив, а ще одна містить посилання, що більше не працює.
Серед згаданих 10 дописів переважна більшість була репостами з інших акаунтів, але деякі були авторськими дописами активіста. Зокрема, у жовтні 2021 року Шумаков поширив запис інтервʼю словенського культуролога і філософа Славоя Жижека, в якому той розмірковує про «червоний терор» . Жижек вважає, що хвиля насильства з боку більшовиків була відповіддю на загрозу для щойно встановленої влади — зокрема, реакцією на замах на Володимира Леніна. А під час Громадянської війни в Росії, додає Жижек, терор застосовувала також Біла армія — мовляв, масштаби звірств контрреволюціонерів вражали навіть західних спостерігачів.
Також у виступі Жижек закликає до «часткової реабілітації» керівника ЧК Фелікса Дзержинського.
«Він був неймовірно цікавою людиною. Прочитайте його біографію. Він завжди намагався обмежити терор», — каже філософ.
На обкладинці до цього інтервʼю був образ з радянського плакату «Чи ти записався добровольцем?»: червоноармієць із пʼятикутною зіркою на кашкеті. Саме ця картинка під час репосту й відобразилася на сторінці Шумакова.
Скриншот поста у фейсбуці Максима Шумакова за 2021 рік
7 листопада 2021 року Максим Шумаков від власного імені публікував привітання з річницею Жовтневого перевороту. Як ілюстрацію до тексту Шумаков використав фото, де Ленін виступає перед мітингарями. У дописі автор стверджував, що глобальний світ, який створив «капітало-парламентський консенсус», веде до катастрофи. Мовляв, у ньому співіснують переповнені ковідні лікарні і польоти мільярдерів в космос, військові інтервенції в імʼя демократії, знищення екосистем тощо.
«Як ніколи нам необхідно відкинути підлеглу риторику про конкуренцію, ліберальну демократію, “права людини” (які насправді є правами капіталу на сліпий вибір) і почати виборювати політичний шлях революційного навчання та звільнення. Наш лозунг — це нагадування про те, що, як одного разу висловився Ален Бадью , світ чоловіків і жінок, а не капіталу, можливий, отож наша боротьба не марна», — писав тоді Шумаков.
Після початку російського повномасштабного вторгнення Шумаков продовжував публікувати пости, де згадувались більшовики та СРСР, але загалом посил цих дописів змінився. Наприклад, 14 листопада 2022 року він зробив репост із сатиричного акаунту Darth Putin, основна тематика якого — висміювання російських фейків. Допис був також присвячений річниці захоплення влади більшовиками, але зміст там був принципово інший.
«Цього дня у 1917 році сталася Червона революція. Незаконний, підтримуваний з-за кордону переворот, спрямований на стримування та розвал Росії, повалив законний уряд у першій “кольоровій революції”», — ішлося в оригінальному дописі.
4 травня 2023 року студент опублікував посилання на статтю російського історика Іллі Будрайтскіса про те, на яких засадах ґрунтується ідеологія путінського режиму. Автор характеризує цю ідеологію як суміш різних наративів: неосталінізму, імперського консерватизму та неофашизму. Дизайнери обкладинки обіграли це візуально: у середині зображення розміщений президент РФ Володимир Путін, а довкола нього з різних сторін — червоний прапор із Карлом Марксом, Фрідріхом Енгельсом та Володимиром Леніним, члени російської імператорської родини та кельтський хрест.
Максим Шумаков підтверджує, що змінив оцінку Жовтневого перевороту. Каже, що зараз такі дописи б не робив.
«Я справді вважав Жовтневий переворот народним рухом, зокрема й в Україні, супроти царизму. Як-не-як, багато українських інтелектуалів його дуже вітали, як-от Винниченко. Сьогодні, вочевидь, я б 10 разів подумав, перед тим, як таке публікувати. А точніше — не публікував би через зображення Леніна», — пояснює Максим Шумаков.
Решта дописів являють собою репост зі скриншотом сайту книгарні, де можна було купити «Капітал» Карла Маркса, репост з фесбук-сторінки видання «Спільне» зі статтями про Карла Маркса та статті «Фрідріх Енгельс був більшим, ніж другою скрипкою Карла Маркса», опублікованої у 2020 році в американському виданні лівого політичного спрямування Jacobin та проілюстрованої фотографією пам’ятника обом діячам, а також репост повідомлення від української лівої організації «Соціальний рух» про зміни у трудовому законодавстві після початку російського широкомасштабного вторгнення.
Сім з 10 дописів є досі публічними. Обидва тексти з зображенням Леніна, а також репост статті з платформи «Лібертер» під назвою «Імперіалізм США — це паперовий тигр. Мао Цзедун» наразі видалені. Коли саме видалив ці тексти, Шумаков не памʼятає, але припускає, що це сталося протягом 2022-2023 років. Тобто до того, як СБУ розпочала розслідування щодо нього.
«Памʼятаю лише, що публікував статтю про Китай, бо в ній йшлося про американський імперіалізм і антиколоніальну боротьбу. Тоді, на початку вторгнення, мені російський імперіалізм, який напав на Україну, нагадував загарбницькі дії західних країн у країнах Глобального півдня. Видалив, можливо, бо розумів, що будучи публічним громадським діячем у профспілці, такі публікації, по-перше, недоречні, а по-друге, уже й не відповідали моїм поглядам», — каже Максим Шумаков.
За два дні до вручення підозри Шумакову, 22 липня 2026 року, поліція отримала висновок дослідження, яке провів старший судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ЛНДІСЕ) Сергій Следзь («Ґрати» ознайомились із текстом документа).
Не вдаючись в аналіз ключових меседжів і підтекстів дописів Шумакова, експерт встановив, що у зображеннях, які поширював у фейсбуці активіст, містяться: портрет основоположника ідеології Карла Маркса як елемент комуністичної символіки, повʼязаної з діяльністю партії; портрет Володимира Леніна як особи, що обіймала керівні посади в Комуністичній партії СРСР; комуністична радянська символіка у вигляді перехрещених серпа і молота у пʼятикутній зірці на тлі червоного прапора, а також кельтський хрест як елемент символіки неонацистського руху.
Отримавши повідомлення про підозру, Шумаков скористався правом, передбаченим статтею 63 Конституції України, не давати покази проти себе та відмовився свідчити до отримання усіх матеріалів кримінального провадження.
Його адвокатка Ольга Веретільник зазначила, що принаймні частина публікацій із відповідними зображеннями були створені в процесі наукової діяльності її клієнта. Водночас правниця відмовилася уточнити, чи вважає вона розміщеним з науковою метою допис, де Максим Шумаков вітав аудиторію з річницею Жовтневого перевороту: сказала, що вони мають намір провести додатково незалежну експертизу усіх постів.
«Станом на зараз я досліджувала різну судову практику. І вона по цій категорії справ дуже бідна, тому що більшість людей укладають угоди про визнання винуватості, навіть обвинувальних вироків з розгорнутою аргументацією не так багато, виправдувальних знайшла 2, і це нерелевантні для нас кейси. За таких умов я б не хотіла поки детально аналізувати кожен конкретний кейс, тому що розумію, що нам потрібно буде розробити позицію по кожному посту окремо», — зазначила Ольга Веретільник.
«Ґрати» звернулися до пресслужби Головного управління Національної поліції у Львівській області, щоб отримати більш детальну інформацію, зокрема, чому слідчі понад рік не давали справі ходу та чому досі не повернули вилучену технику. Але, як повідомила пресслужба, слідчий заборонив надавати виданню будь-яку інформацію, посилаючись на таємницю досудового розслідування.
31 липня 2026 року, коли про справу Шумакова почали писати медіа, пресслужба Головного управління Нацполіції Львівщини опублікувала коментар щодо цієї справи на офіційному сайті. Це є єдиною наразі публічною позицією слідства.
«Правоохоронцями було задокументовано кілька фактів протиправної діяльності 25-річного мешканця Волинської області, зокрема — розміщення у соціальних мережах та публічного використання зображення комуністичної та націонал-соціалістичної (нацистської) символіки», — йшлося в пресрелізі.
«Ґрати» також направили запит до Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо справи про пости Шумакова у фейсбуці, а також щодо свідчень активіста про виклики його та інших членів профспілки «Пряма дія» на розмови з працівниками спецслужби. Пресслужба УСБУ надіслала відповідь за підписом начальника Управління Ярослава Пилипа про те, що «запитувані відомості наразі розголошенню не підлягають», зазначивши, що будь-які відомості можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого чи прокурора.
«Їх намагаються “погасити”». Позиція правозахисної організації
Центр прав людини Zmina вважає справу щодо Максима Шумакова тиском за його громадську діяльність та у співпраці з адвокаткою Ольгою Веретільник надає йому юридичну підтримку. Старша проєктна менеджерка організації Ірина Юзик розповіла «Ґратам», що стежить за ситуацією вже давно, адже ще до того, як зʼявилося кримінальне провадження, співробітники СБУ створювали довкола Шумакова напружену атмосферу.
«Минулої весни невідомі правоохоронці ходили довкола університету Франка, де він вчився, показували його фотографію продавцям в магазинах, баристам у кав’ярнях і казали: «А ви не знаєте цю людину, а ми розшукуємо». Ніби натякаючи на те, що це може бути якийсь злочинець у розшуку. Такий собі психологічний тиск. Хоча Максим [на той момент] вчиться в університеті, його дуже легко знайти», — вважає Ірина Юзик.
Старша проєктна менеджерка організації Zmina Ірина Юзик. Фото з її сторінки у фейсбуці
На думку Юзик, правоохоронці почали активно цікавитися «Прямою дією» через те, що вона може гуртувати довкола себе студентську молодь і долучається до акцій не тільки на рівні університетів, але й на загальноукраїнському рівні. Серед іншого, активісти профспілки брали участь у протестах проти обмеження повноважень НАБУ і САП у 2025-му, а цього року — проти нового Цивільного кодексу та проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
«Мені здається, саме через те, що люди мають можливість, запал, бажання долучатися до боротьби за справедливість, їх намагаються «погасити», аби багатьом із них через деякий час нічого не хотілося, мовляв, ще будуть якісь проблеми, ще до мене прийдуть під двері, прийдуть в університет», — припускає правозахисниця.
Що є поширенням забороненої символіки? Позиція УІНП
«Ґрати» звернулися також до Українського інституту національної памʼяті, адже саме ця установа уповноважена надавати висновки, рекомендації та розʼяснення щодо закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Голова УІНП Олександр Алфьоров уточнив, що забороненою символікою є, зокрема, поєднання серпа та молота; поєднання серпа, молота та пʼятикутної зірки; зображення людей, які обіймали керівні посади в Комуністичній партії.
Окрім того, як зазначив голова УІНП, попри те, що співавтори «Маніфесту Комуністичної партії» Карл Маркс і Фрідріх Енгельс жили до того, як більшовики захопили владу, вшанування Маркса і Енгельса «були складовою частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму».
«Таким чином, присвячені Карлу Марксу об’єкти (топоніми, пам’ятники, пам’ятні знаки, зображення), що перебувають у публічному просторі, належать до символіки комуністичного тоталітарного режиму», — пояснив Олександр Алфьоров.
Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров. Фото з його сторінки у фейсбуці
Окрім того, він розтлумачив, що вважається використанням матеріалів під час наукової діяльності.
«Використання символіки комуністичного тоталітарного режиму під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій, у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, освітнього і навчального характеру, які використовуються у навчальному, навчально-виховному і освітньому процесах не заборонено за умови, що це не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», — зазначив голова УІНП.
Справу Максима Шумакова до суду наразі не передали, розслідування триває.
Редакторка: Анастасія Москвичова
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
