У Солом’янському районному суді Києва розглядається непересічна справа. Прокуратура звинувачує кандидатку ветеринарних наук у тому, що вона незаконно винесла з інституту біотехнологій, у якому працювала, сім флаконів зі штамами вірусу ньюкаслської хвороби птахів. 13 вересня прокурор зачитав обвинувальний акт. За версією слідства, вчена зважилася на такий крок, щоби заробити. Вчена не визнає провину, а захист вважає, що вона взагалі не вчиняла жодного злочину.
Журналіст «Ґрат» ознайомився з аргументами сторін на момент початку процесу й розповідає історію семи флаконів із вірусами з інституту біотехнологій.
О другій годині дня 5 листопада 2020 року у двері квартири 67-річної Оксани Блоцької подзвонили. Вдома вона була сама, дочка зранку пішла на роботу. У кооперативній 16-ти поверхівці на вулиці Василя Стуса в Києві був кодовий замок та консьєрж, які обороняли мешканців від сторонніх. Проте, Блоцька вирішила не відповідати — гостей вона не чекала, а відчиняти незнайомцям не хотіла.
«Оксано Федорівно, відчиніть, ви нас топите!», — почула вона незнайомий чоловічий голос.
Господиня зайшла на кухню, заодно заглянувши у ванну — всюди було сухо.
На деякий час дзвінок вмовк, але потім знову задзвонив, цього разу безупинно.
«Негайно відчиніть двері», — вимагав той самий голос.
Блоцька повернулася в кімнату й зателефонувала «102». Поліції вона квапливо розповіла, що до неї у квартиру вдираються невідомі.
У розмові з «Ґратами» вона згадує, що потім за дверима почувся голос голови будинкового кооперативу, прямо під дверима хтось щось вочевидь читав. Блоцька підійшла до дверей і почула як їх ламають.
До коридору вбігли кілька людей у костюмах бактеріологічного захисту.
«Де ваш холодильник?», — запитав один із них. Жінка машинально вказала на кухню.
У квартиру й далі заходити люди: чоловік без обмундирування відрекомендувався працівником київської міської прокуратури Вадимом Крушельницьким і повідомив, що зараз у квартирі Блоцької проходитиме обшук.
У морозильній камері холодильника пенсіонерки слідчі виявили поліетиленовий пакет, а в ньому сім флаконів із прозорою рідиною. «26.12.19. Ла-Сота SPF. 35 мл» — було від руки написано на першому, у шістьох інших були схожі написи. Прокурор уточнив, що це за рідина, але Блоцька не відповіла.
Слідчі встановили, що в домашньому холодильнику Оксана Блоцька зберігала 170 мілілітрів матеріалів, що містять штам «Ла-сота» вірусу ньюкаслської хвороби птахів. Це вірусне захворювання, яке вражає органи дихання, шлунок, кишечник і центральну нервову систему птахів. Хвороба спричиняє їхню масову загибель.
Директор Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів Анатолій Головко розповів «Ґратам», що штами вірусів, які знайшли в холодильнику в Блоцької, використовуються, здебільшого, для виробництва вакцин.
«Хвороба Ньюкасла небезпечна як для тварин, так і для людей. Це отруйний штам, тому вакцина, яка використовується, вона жива і виготовляється на його основі», — сказав Головко.
Оксана Блоцька — його колишня підлегла. Кандидатка ветеринарних наук, вона понад 20 років пропрацювала в інституті біотехнологій. З 2007 року вчена завідувала сектором підтримки виробничих і контрольних штамів вірусів — відповідала за підтримання їхньої життєздатності.
Але з 26 вересня минулого року Блоцька в інституті більше не працює — Головко не продовжив її контракт. Ще за два тижні Національна поліція відкрила кримінальну справу, розслідуючи яку, правоохоронці й провели обшук у вченої вдома.
У чому саме її звинувачують Блоцька дізналася лише за вісім місяців. 10 червня цього року, на свій день народження, прокурори вручили Блоцькій підозру в заволодінні чужим майном через зловживання службовим становищем . Санкція за цей злочин передбачає до п’яти років ув’язнення й до трьох років позбавлення права обіймати певні посади.
«Вона заперечує, що це штами вірусів і не дає жодних свідчень. Але під час досліджень встановлено, що флакони дійсно містять штам вірусу ньюкаслської хвороби птахів», — розповіла в червні «Ґратам» прессекретарка Київської міської прокуратури Надія Максимець.
За місяць правоохоронці закінчили слідство й передали справу до Солом’янського районного суду Києва. Судовий процес у справі почався 29 липня.
У суді прокурор Сергій Столярчук розповів як, за версією слідства, флакони зі штамами вірусу опинилися в Блоцької. Інститут зберігає віруси в спеціальному сховищі, звідти їх передають до лабораторії, де з ними працюють вчені. У Блоцької було завдання — отримати зі зразків нову популяцію вірусів.
«Вона занижувала кількість вихідних зразків і привласнювала частину нового матеріалу», — пояснив Столярчук, зачитуючи в суді обвинувальний акт 13 вересня.
Прокурор стверджував, що після процедури Блоцька вказувала неточні дані в журналі обліку штамів вірусів. Коли і як саме вона винесла флакони з інституту, слідство не встановило, але, стверджував прокурор, винесла флакони Блоцька ще до звільнення і зробила це з корисливих мотивів. Щоправда, як саме вчена хотіла заробити прокурор не уточнив.
Термін придатності вмісту цих флаконів закінчився ще у 2009–2016 роках. Проте, слідство підрахувало, що вчена завдала інституту збитків у 111 300 гривень.
Блоцька в суді не заперечувала, що винесла флакони з інституту, але провину не визнала. Її адвокатка Оксана Рудюк подала спростування на обвинувальний акт.
«Жоден документ, посадова інструкція й так далі, прямо не забороняє виносити штами вірусів з інституту або здійснювати їхнє дубльоване відповідальне зберігання», — заявила в суді Рудюк.
Адвокатка стверджує, що Блоцька винесла флакони з вірусом, бо вважала: у домашньому холодильнику їх зберігати надійніше, ніж у сховищі інституту. Не раз бувало, що там відключали електрику. Якщо це сталося би під час локдауну, то холодильне обладнання могло вийти з ладу.
Рудюк наполягає — у матеріалах справи немає доказів того, що Блоцька хотіла продати зразки.
«Єдиний натяк на корисливий мотив — оцінка вартості отриманих матеріалів. Але оскільки її провів потерпілий, то її не можна розглядатися як об’єктивну й достатню», — сказала в суді Рудюк.
Посилаючись на особливості виробництва вакцини, Рудюк стверджувала, що вартість 170 мілілітрів матеріалу, який містить вірус лише незначно перевищує вартість 1 мілілітра — вакцину з одного мілілітра не роблять, а в такому разі не коректно вираховувати вартість, з огляду на кількість
«Потерпілому про це чудово відомо, але з незрозумілих причин він навмисне завищує вартість матеріалу», — сказала адвокатка.
Потерпілий, якого згадувала адвокатка — директор інституту Анатолій Головко.
Виступаючи в суді 13 вересня, він стверджував, що виносити штами вірусів з інституту заборонено, але в якому саме документі це зазначено не уточнив. Головко не заперечив, що останніми роками в інституті були вимкнення електрики, але не назвав їх значними і стверджував, що на збереження штамів вони вплинути не могли, оскільки у 2008 році за підтримки міністерства оборони США інститут купив і встановив дизельний генератор, до якого під’єднали всі лабораторії.
«Якщо ми говоримо про добрі наміри, то чому ж тоді перед звільненням або після нього шановна Оксана Федорівна не повернула всі матеріали до інституту?», — запитав Головко в суді, звертаючись до колишньої підлеглої.
Колишні керівник і підлегла більше не спілкуються. Із суду вони виходять окремо. Після першого засідання в справі Анатолій Головко сказав «Ґратам», що винести флакони з інституту зовсім не важко.
«Що таке винести флакончик? У нас же немає такого, щоби на виході роздягали й перевіряли. Якщо він висушений і заморожений, може зберігатися і в плюсовій температурі. Якщо він у замороженому стані, з ним також нічого не трапиться», — сказав Головко й додав, що раніше в історії інституту таких випадків не було.
За його словами, Блоцьку він звільнив через конфлікт у колективі.
У суді прокурор вирішив не вимагати для Блоцької запобіжного заходу на час процесу. Під час досудового розгляду її залишили на волі під особисту поруку. Зараз вона працює науковою консультанткою в приватній лабораторії.
У розмові з «Ґратам» вона заочно відповіла на питання, яке в суді поставив Головко: чому вона не повернула флакони до інституту після звільнення. Тоді був локдаун, до того ж вона нездужала — піднявся тиск, який вона не могла збити. Після чого додала, що посадова інструкція не забороняла їй виносити з інституту флакони з результатами її роботи.
«Те, що я маю повернути залишки того, над чим працювала — це неправда, нікому я нічого не маю повертати. В Україні з 2006 року не було зареєстровано жодного випадку хвороби Ньюкасла. Адже наша біопромисловість випускає якісні вакцини. Аби цього не втратити я маленьку частинку зберігала вдома».
У надійності свого холодильника вона не сумнівається і стверджує, що жодної загрози флакони зі штамами вірусу не становили. Підтвердженням цього є те, що віруси в холодильнику вона зберігала разом із продуктами.
«Кожен флакончик закритий пробкою, зверху закручений алюмінієвим ковпачком, на кожному етикеточка. Якби у мене був злий умисел, я б ці етикетки зняла й написала 1,2,3. Воно в мене було як про запас, — стверджує вчена й додає. — Там термін придатності був 12 місяців, я особисто його продовжила маленькими кроками: щоразу глибше досліджуєш і трохи більше продовжуєш. Спершу на 2 місяці, зараз там 30–38. Тобто терміни давно закінчилися, куди його продавати?».
Наступне засідання суду в справі Оксани Блоцької заплановане на 25 жовтня. Суддя Катерина Застрожнікова розглядатиме письмові докази сторін.