Вищий антикорупційний суд 2 листопада призначив депутату Верховної Ради Ярославу Дубневичу запобіжний захід у вигляді величезної застави — 100 мільйонів гривень. Якщо він не внесе ці гроші протягом п’яти днів, його можуть заарештувати. Напередодні прокурори оголосили йому підозру в незаконному заволодінні 93 мільйонів гривень, що належать «Укрзалізниці». «Ґрати» дізналися, за допомогою якої схеми, на думку звинувачення, Дубневич присвоїв ці гроші, і стежили, як йому обрали запобіжний захід.

Ярослав Дубневич. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Верховна Рада дев’ятого скликання 31 жовтня вперше дала згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності. Першим нардепом, позбавленим недоторканності, став мажоритарник Ярослав Дубневич, який входить до депутатської групи «За майбутнє».

У липні він уже втретє обрався за округом №120 у його рідній Львівській області. У Раді минулого скликання депутатом також був його старший брат і бізнес-партнер Богдан. Обидва перебували у фракції «Блоку Петра Порошенка». Брати Дубневичі привернули увагу журналістів у 2016 році, коли оприлюднили докладні електронні декларації за новим антикорупційним законодавством. Тоді з’ясувалося, що вони володіють величезними статками.

Тільки готівкою Дубневичі та їхні дружини зберігали понад 578 мільйонів гривень. Крім грошей Ярослав Дубневич задекларував 273 об’єкти нерухомості, а його брат разом із найближчими членами родини — 409.

У червні 2019 року брати Дубневичі стали рекордсменами за кількістю згадувань у журналістських розслідуваннях серед народних депутатів. Богдан став фігурантом 42-х матеріалів, а Ярослав — 36-ти. Розслідувачі, серед іншого, розповідали, як будівельні компанії братів-депутатів отримували великі державні підряди у Львівській області, в тому числі на їхніх власних округах. І як під час перебування Ярослава Дубневича головою транспортного комітету Ради фірмам його сім’ї діставалися замовлення від «Укрзалізниці» на сотні мільйонів гривень. Зрештою саме можливі махінації на закупівлі для залізниці стали приводом для оголошення депутату підозр у кримінальному злочині.

Перевели стрілки

Події, що лягли в основу кримінальної справи за участі Дубневича, відбувалися з грудня 2015 по червень 2016 року. За версією детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), які ведуть розслідування, в цей період депутат організував схему з присвоєння грошей «Укрзалізниці». Як вважає слідство, вона полягала в тому, що підконтрольна йому фірма «Арго» виграла тендер на поставку залізниці стрілочних переводів і продала ці конструкції за штучно завищеними цінами.

У 2015 році, як і зараз, в Україні залізничні стрілки й запчастини до них виробляло тільки одне підприємство — Дніпропетровський стрілочний завод (ДСЗ). Детективи вважають, що Дубневич знав це, але зробив так, щоб завод не постачав продукцію на «Укрзалізницю» безпосередньо, і в торгах на закупівлю стрілок виграла інша фірма, що підконтрольна йому. Для цього, як вважає слідство, депутат давав необхідні вказівки директору ДСЗ Сергію Тараненку й першому заступнику Центру забезпечення виробництва «Укрзалізниці» Едуарду Пушкаренку. Обох на початку 2015 року Дубневич призначив своїми помічниками.

За версією НАБУ, Пушкаренко і троє його підлеглих наприкінці 2015-го організували тендер на закупівлю стрілочних переводів. У конкурсі взяли участь дві фірми: «АКБ-ТЯЖМАШКОМПЛЕКТ», яку слідчі вважають технічним учасником, і «Арго». Керівниками обох, за версією НАБУ, були знайомі Пушкаренка. Перемогла «Арго».

Потім ця компанія купила стрілки у Дніпропетровського стрілочного заводу, але не безпосередньо, а через посередника — «Корпорацію КРТ», що належить братам Дубневичам. Тобто продукцію перепродували кілька разів, і при кожному новому продажі її ціна зростала.

Дніпропетровський стрілочний завод продав «Корпорації КРТ» стрілочні переводи за 529 мільйонів гривень. «КРТ» продала їх же «Арго» вже за 631,4 мільйона (+20%), а та продала їх «Укрзалізниці» за 637,9 мільйона (+1%). Так було за документами, але фізично продукція була безпосередньо доставлена ​​від Дніпропетровського заводу «Укрзалізниці». Проведена на замовлення НАБУ експертиза показала, що через цю схему залізниця зазнала збитків на 93 мільйони 277 тисяч гривень.

Інфографіка корупційної схеми. Надана НАБУ

Слідство стверджує, що з цих грошей близько 6 мільйонів залишилися на рахунку «Арго», і їх розподілили між собою директор цієї компанії і Пушкаренко. Решта 89 мільйонів дісталися «КРТ», і їх привласнили керівник цього підприємства і Дубневич.

Влітку 2016 року НАБУ почала розслідування цих фактів. Детективи відкрили провадження за статтями «привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем», «службова фальсифікація» і «підробка документів».

У січні-лютому 2019 року підозри в цих злочинах оголосили вісьмом менеджерам компаній, які брали участь у схемі, включаючи двох помічників Дубневича. Самого депутата не затримували через його імунітет. Спеціалізована антикорупційна прокуратура тричі складала подання на зняття з нього недоторканності, але кожного разу генпрокурор Юрій Луценко повертав його для усунення недоліків. Однак його наступник Руслан Рябошапка підписав документ і направив до Верховної Ради. Він заявив, що Луценко не давав хід поданням не через те, що в ньому були порушення, а оскільки він і Дубневич представляли одну політичну силу — «Блок Петра Порошенка».

«Слави бувають різні»

Регламентний комітет заслухав подання на зняття недоторканності з Дубневича 30 жовтня. На його засідання прийшли генпрокурор Рябошапка і голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький. Там вони представили депутатам докази причетності Дубневича до злочину.

Серед них — документи про купівлю-продаж стрілок і записи телефонних розмов між менеджерами компаній, які брали участь у схемі. Як докази були також представлені фрагменти свідчень проти Дубневича, які надали ексміністр інфраструктури Володимир Омелян і його перший заступник Володимир Шульмейстер, а також гендиректор «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

«Ми розуміємо, що народний депутат стоїть на вершині всієї цієї схеми. І, власне, зв’язки, зокрема помічників на громадських засадах і посадових осіб підприємств, які укладали договори, сукупно дають підстави вважати, що даних для оголошення підозри, затримання й арешту достатньо», — запевнив членів комітету голова САП Холодницький.

Сам Дубневич провину не визнав. Він заявив, що справа проти нього сфальсифікована за політичними мотивами — як помста за те, що він не голосує за потрібні владі законопроєкти. За версією депутата, він ніяк не впливав на проведення торгів на «Укрзалізниці», і конкурс на закупівлю стрілок проводився без порушень.

Дубневич сказав, що не впливає на роботу «Корпорації КРТ», яка, за версією слідства, найбільше виграла від махінацій із закупівлями. Він стверджує, що передав корпоративні права на управління цією компанією у 2012 році, коли потрапив до парламенту.

Депутат закликав не вірити одному з головних свідків у справі ексміністра Омеляну. На його думку, той давно поширює недостовірну інформацію про його причетність до махінацій на «Укрзалізниці». У 2017 році депутат навіть подавав на міністра позов, і суд зобов’язав Омеляна спростувати його твердження про Дубневича.

Нардеп і його адвокат наполягали, що в справі немає жодного прямого доказу, що саме він — організатор схеми і давав вказівки представникам компаній, які брали участь у закупівлях. Депутат звертав увагу, що в записах прослушки, представлених прокурорами, ніхто жодного разу не згадує його прізвища.

«Ви показали, що маєте телефонну розмову. Там ніде не вказане прізвище Дубневич, тільки якийсь Слава. А ви звітуєте, що це Ярослав Дубневич. А Слави бувають різні! Ви досліджували, скільки на стрілочному заводі є Слав, В’ячеславів і Ярославів? Може, вони робітників заводу мали на увазі», — звернувся депутат до прокурорів.

Однак його слова не переконали членів регламентного комітету, і вони направили подання на зняття недоторканності на розгляд парламенту. Наступного дня Рада дала згоду на притягнення до відповідальності й арешт Дубневича. За зняття недоторканності проголосували 332 депутати. А для арешту голосів ледве вистачило. За проголосували 229 депутатів із 226 необхідних.

Трохи пізніше Дубневичу оголосили підозру в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу). Цей злочин передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі. До взяття під варту депутата залишався тільки один крок — суд.

Торги за свободу

Вищий антикорупційний суд почав розглядати клопотання про запобіжний захід для Дубневича 1 листопада. Прокурор із САП Віталій Пономаренко в ньому просив відправити депутата в СІЗО на два місяці. Він обґрунтував це тим, що на свободі підозрюваний може втекти, перешкоджати слідству, вплинути на свідків або інших підозрюваних і вчинити нові злочини.

Прокурор Віталій Пономаренко. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Прокурор також попросив призначити Дубневичу заставу 93 мільйони 199 тисяч гривень — приблизно такого ж розміру, що і збитки, які він завдав, за версією слідства.

«Дубневич має належний майновий стан. Йому належать понад 90 об’єктів нерухомості. У тому числі квартири, житлові та садові будинки, земельні ділянки, комерційна нерухомість. Має значні готівкові кошти, що підтверджується його декларацією», — пояснив прокурор, чому він просить таку велику суму застави.

Сам підозрюваний просив не відправляти його в СІЗО, сказав, що нікуди тікати не збирається і співпрацюватиме зі слідством. Він і його адвокат також відзначили, що розмір застави надто великий, і в нього немає таких грошей. В останній електронній декларації, поданій Дубневичем, у нього дійсно значно менше коштів, ніж у даних за 2016 рік. Депутат і його дружина задекларували близько 8 мільйонів гривень і 4,3 мільйона доларів. У декларації також зазначено, що Дубневич позичив своїй дружині 72 мільйони гривень, а вона зайняла приблизно цю ж суму неназваним юридичним особам.

На суд прийшли колеги Дубневича за депутатською групою «За майбутнє». 9 із них попросили суд узяти його на поруки.

Ярослав Дубневич у суді. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Суд розглядав клопотання про запобіжний захід два дні й витратив на це сумарно близько 8 годин. Вивчивши всі документи й докази сторін, суддя Катерина Широка дійшла висновку, що оголошена Дубневичу підозра є обґрунтованою. Вона вирішила, що прокуратура довела ризик того, що депутат може вплинути на свідків і сховатися, оскільки в нього високий статус, великі статки й багато нерухомості. Але, на думку судді, обвинувачення не довело, що Дубневич може перешкоджати слідству іншим способом і вчинити новий злочин.

У результаті суддя вирішила, що депутата не потрібно брати під арешт, щоб він виконував усі свої обов’язки. Вона обмежилася тим, що призначила йому заставу, причому на більшу суму, ніж просив прокурор — 100 мільйонів гривень. У своєму рішенні суддя вказала, що цей розмір вона встановила виходячи з декларації Дубневича.

Самого депутата не влаштувало таке рішення. Після засідання він був помітно роздратований і, йдучи, сказав журналістам, що в нього немає 100 мільйонів для внесення застави. Його адвокат повідомив, що подаватиме на це рішення апеляцію.

Чи робитиме це прокуратура — поки незрозуміло. За словами прокурора Віталія Пономаренка, він разом із колегами ухвалить рішення після того, як вивчить рішення.

Крім застави суд також зобов’язав Дубневича здати закордонний паспорт і носити електронний браслет, що стежить за його пересуваннями. Якщо протягом 5 днів він не внесе на депозитний рахунок суду 100 мільйонів гривень, прокуратура клопотатиме про більш суворий запобіжний захід, і тоді депутата можуть заарештувати.