«Це дуже несподівано, це прекрасно!». Максим Буткевич та бійці «Азову» — серед військовополонених, яких повернули в рамках 58-го обміну
Максим Буткевич після повернення з полону, 18 жовтня 2024 року. Фото: Віталій Лисенко
18 жовтня Україна та РФ провели 58-й обмін військовополоненими. Цього разу додому повернули 95 захисників. Серед них — бійці Маріупольского гарнізону, військовослужбовці, які захищали Маріуполь, та виходили у полон з меткомбінату «Азовсталь», ті, хто вижив після теракту в Оленівці, а також бійці, які потрапили у полон на інших напрямках фронту. 48 звільнених військовополонених — засуджені російськими та окупаційними судами до довічних та тривалих строків увʼязнення. В їх числі — Максим Буткевич, командир взводу у 210 спеціальному батальйоні «Берлінго» ЗСУ, який до війни був правозахисником. Всього з початку повномасштабного вторгнення Україна звільнила з російського полону 3767 людей.
«Ґрати» вивчили список захисників, що був оприлюднений виданням «Новинарня» з посиланням на рідних та близьких, і розповідають про них детальніше.
Максим Буткевич
Про звільнення з російського полону українського правозахисника та військовослужбовця ЗСУ Максима Буткевича стало відомо ще до того, як офіційно повідомили про обмін. Його батько Олександр Буткевич отримав дзвінок від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та повідомив про це правозахисників та медіа, зокрема «Ґратам», які слідкували долею Максима.
Максим Буткевич — співзасновник «Громадського радіо» та Центру прав людини ZMINA, в різні часи був учасником «Комітету солідарності» — проєкту захисту українців, які стали політв’язнями в Росії після окупації Криму, членом правління Amnesty International в Україні, учасником проєкту «Без кордонів» тощо.
Після початку російського вторгнення Буткевич добровільно долучився до ЗСУ і служив командиром взводу у 210 спеціальному батальйоні «Берлінго» ЗСУ. 24 червня 2022 року він потрапив у полон в районі селища Мирна Долина на Луганщині.
У березні наступного року стало відомо, що Верховний суд «ЛНР» в окупованому Луганську призначив йому 13 років позбавлення волі за «жорстоке поводження з мирним населенням та застосування заборонених методів війни».
Буткевича обвинуватили в тому, що 4 червня 2022 року він, будучи у Сіверськодонецьку Луганської області, вистрілив у під’їзд житлового будинку із гранатомета Panzerfaust-3. Слідство стверджувало, що Буткевич побачив мешканців будинку та вистрілив у них «з метою залякування».
Уже після того, як стало відомо про вирок та обставини обвинувачення, «Ґрати» зʼясували, що в день, коли відбувся обстріл будинку у Сіверськодонецьку, Буткевич перебував у Києві. При цьому він був змушений визнати провину через погрози та обіцянки, що його звільнять під час обміну військовополоненими. Однак тоді на обмін він так і не потрапив.
У серпні того ж року Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві залишив вирок без змін, а весною 2024-го таке ж рішення виніс Верховний суд РФ. За інформацією батька, Буткевич відбував покарання у колонії суворого режиму у Вахрушево-2 на окупованій Луганщині.
Одразу після звільнення Максим сказав Hromadske, що ще не до кінця зрозумів, що це сталося і відчуває себе майже щасливим.
«Це дуже несподівано і це неочікувано, це прекрасно», — сказав Буткевич.
Він розказав, що на обмін разом з товаришем поїхав з колонії, де знаходяться понад 40 засуджених за сфабрикованими справами українських військовополонених.
«Для них дуже важливо те, що ми поїхали, дуже важливо, щоб вони про це дізналися, тому що ми перші обміняні військовополонені з цієї луганської колонії. Я думаю, що їм буде легше, якщо вони дізнаються, що це відбувається», — розповів Буткевич.
Обмін для нього став несподіванкою. За словами військовослужбовців, позавчора зранку, під час ранкової перевірки йому повідомили, що за пів години етап і не сказали куди він.
«Я їхав на етап. я не їхав на обмін, а про обмін ми вже дізнались випадково по дорозі», — сказав Буткевич та подякував всім, хто підтримував його під час перебування у полоні.
«Азовці», вʼязні Оленівки та інші бійці Маріупольского гарнізону
Командир 12 бригади Національної гвардії «Азов» Денис Прокопенко на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що цього разу з російського полону повернулись 34 «азовці».
«Ці воїни 86 днів обороняли Маріуполь, за наказом вийшли з території «Азовсталі» та провели у російському полоні два з половиною роки. Завдяки бійцям Маріупольського гарнізону, Україна витримала перший удар навесні 2022 року», — написав Прокопенко та привітав побратимів з поверненням на рідну землю.
РФ лише місяць тому відновила обмін військовослужбовців полку «Азов», які захищали меткомбінат «Азовсталь». Віддавати їх вона відмовилась після того, як в липні минулого року Туреччина в результаті візиту Володимира Зеленського дозволила повернутись в Україну пʼяти командирам Маріупольського гарнізону, серед них — Денис Прокопенко. За попередніми умовами звільнення з російського полону вони мали залишитись там до кінця війни.
Цього разу серед тих, хто повернувся додому, є бійці, які у липні 2022 року пережили російський теракт в Оленівській колонії.
Захисник Маріуполя та «Азовсталі» Сергій Алєксєєвич в ніч з 28 на 29 липня 2022 року знаходився у тому самому бараці Оленівської колонії, де пролунала серія вибухів. Сергій вижив, але отримав серйозні поранення.
Його дружина Марія розповідала «Медійній ініціативі за права людини», що за кілька днів після трагедії побачила чоловіка на російському телебаченні. Він був у лікарні, виглядав знервованим та знесиленим. Російські пропагандисти запитували у нього, що той пам’ятає і як стався вибух. Сергій відповів, що чув два вибухи, після другого все почало палати, вони почали вибиратися з барака, а на вулиці конвой відкрив по них вогонь. Стріляти припинили, коли зрозуміли, що полонені поранені і не становлять загрози.
Поранення в Оленівці отримали і звільнені 18 жовтня з полону «азовці» Петро Терпайта та Сергій Гризун. Їх побратима, який повернувся в Україну разом із ними, Владислава Адріанова після трагедії в цій колонії в «ДНР» засудили до 25 років ув’язнення. Бійця звинуватили у тому, що він нібито вбив цивільного у Маріуполі під час оборони міста у лютому 2022 року. Про звільнення з полону Андіанова повідомила його кохана Мар’яна Чечелюк — 24-річна поліцейська з Маріуполя. Вона брала участь в обороні «Азовсталі» і також потрапила в полон. В Україну вона повернулась у травні цього року.
В Оленівській колонії утримували і двох поліцейських з Маріуполя Максима Дудніка та Єгора Денисова, що також повернулися з полону в результаті обміну 18 жовтня. За повідомленням Нацполіції, перший був дільничим офіцером, а другий служив у підрозділі поліції особливого призначення. Під час боїв за місто обоє займались евакуацією цивільних і потрапили в полон.
Засуджені за Маріуполь
«Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали так звані «вироки» судової системи країни-агресорки та були «засуджені»», — повідомили у Координаційному штабі.
Там уточнили, що 20 звільнених військовополонених були засуджені російськими та окупаційними судами до пожиттєвого ув’язнення, ще 28 — отримали тривалі тюремні терміни.
Як зʼясували «Ґрати», проаналізувавши список обміну, переважна більшість з засуджених — «азовці» та бійці 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Дмитра Білинського.
Після полону Росія звинуватила їх у воєнних злочинах, які вони нібито скоїли під час запеклих боїв за Маріуполь у 2022 році, коли місто оточили російські сили. Згідно зі спільною доповіддю правозахисних організацій Human Rights Watch, Truth Hounds і SITU Research у 2022 році від причин пов’язаних з війною у Маріуполі загинуло щонайменше вісім тисяч людей. Водночас дослідники встановили, що саме російська армія невибірково атакувала житлові будинки, продуктові магазини, лікарні, пункти роздачі допомоги, вбиваючи цивільних. А також російські військові відкривали вогонь по машинах, на яких цивільні намагалися евакуюватися з міста у напрямок підконтрольних Україні територій.
Докази проти українських військовослужбовців збирав російський Слідчий комітет , а вироки виносили в окупованому Донецьку — Верховним судом «ДНР». До того ж 2 серпня 2022 року Верховний суд РФ визнав полк «Азов» терористичною організацією та заборонив її діяльність.
Звільнені під час обміну українці, 18 жовтня 2024 року. Фото: Офіс президента
Процеси над військовополоненими, що відбулися у 2023-2024 роках, проходили закрито, часто про них ставало відомо лише з повідомлень про вироки на телеграм-каналі Слідкома. Там також публікували відео зізнань деяких військових.
Їх судили за обвинуваченнями у жорстокому поводженні з цивільним населенням у поєднанні з убивством, вчиненим загальнонебезпечним способом з мотивів політичної та ідеологічної ненависті та ворожнечі , а також розбої .
Обвинувачення, викладені Слідчим комітетом, короткі та виглядають типово. В них стверджувалось, що українські військові весною 2022 го у Маріуполі обстрілювали дома, розстрілювали мирних мешканців міста, забирали в них речі та автомобілі, або для того, щоб ті не змогли виїхати з міста, яке було оточено російськими військами, або ж випадково прийнявши їх за озброєних противників.
Часто оборонців Маріуполя засуджували групами.
Довічні терміни отримали девʼять серед звільнених 18 жовтня бійців «Азову». Девʼять інших «довічників» — морпіхи з 36 бригади. Ще двоє військовослужбовців 74 окремого розвідувального батальйону ЗСУ засуджені на максимальний термін покарання у РФ. На терміни від 18 до 29 років колонії суворого режиму засуджені решта «азовців», морпіхів та інші військовослужбовці.
Звільнені під час обміну українці, 18 жовтня 2024 року. Фото: Офіс президента
В Україні розслідують судове переслідування військовополонених Росією. Офіс генпрокурора України зареєстрував 92 кримінальні справи, пов’язані з грубими порушеннями права на справедливий суд щодо українських військовополонених та цивільних затриманих на тимчасово окупованих територіях України і в Росії.
Російські строковики
Телеграм-канал проєкту Координаційного штаба «Хочу жить», створений для військових РФ та Білорусі для добровільної здачі у полон повідомив, що Україна в свою чергу повернула РФ 95 полонених.
З них 92 — солдати строкової служби. Більшість з них служили у 488 мотострілковому полку. Їх середній вік — 22 роки. Наймолодшому обміняному російському полоненому Ніколаю Бадаєву 19 років. Строковики здались у полон у Курській області під час наступу ЗСУ і провели у полоні 65 днів. 12 з них були поранені. Також росіянам повернули кількох кадирівців — бійці батальйону «Ахмат».
Як зазначили у проєкті, це вже третій поспіль обмін військовополоненими, коли Росія лише повертає тих, хто потрапив у полон на Курщині.
Як вважає американський Інститут вивчення війни (ISW), що українська операція в Курській області, ймовірно, все більше стимулює Росію брати участь в обміні військовополоненими.
***
Матеріал підготовлений завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Нідерландів
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
