Чорноморський партизан. Кримський анархіст Євген Каракашев вийшов на волю після шести років російського ув’язнення

З колонії у Балашові Саратовської області після шести років ув’язнення вийшов на волю анархіст з Євпаторії Євген Каракашев. Біля воріт колонії його зустріли кілька людей. Відео, на якому Каракашев із сумкою на плечі спускається з ґанку колонії, опублікувала активістка Олена Кондрахіна.

«Ґрати» розповідають про справу проти кримського активіста, яка виникла через обговорення в чаті анархістів двох відеороликів та свідчень одного з них, які він дав, щоб врятуватися від кримінального переслідування.

Затримання «диверсійної групи»

Каракашева затримали 1 лютого 2018 року у нього вдома в Євпаторії. На фото, які з’явилися у кримському анонімному телеграм-каналі «Діоніс Апосталаки», він напівроздягнений, зі слідами побиття на обличчі та зі зв’язаними за спиною руками. Фотографії було опубліковано, коли обшук у Каракашева ще продовжувався. Згодом, коли адвокат Олексій Ладін спробував домогтися від слідства розслідування, як фотографії з обшуку могли потрапити стороннім людям, їх видалили, але наступного дня знову опублікували.

Журналісти севастопольського видання ForPost стверджували, що телеграм-канал у 2018 році належав заступнику директора департаменту маркетингу та інформаційної політики «Корпорації розвитку Криму» Леоніду Дегтярьову. Він заперечував це, але підтвердив, що канал ведуть технологи «Корпорації», які працюють у структурі міністра внутрішньої політики, інформації та зв’язку Криму Дмитра Полонського. У 2015 році СБУ відкрила провадження про держзраду частину 1 статті 111 Кримінального кодексу України проти Полонського та оголосила його у розшук.

У тому числі ці опосередковані ознаки дозволили адвокату Каракашева Олексію Ладіну стверджувати, що активіста затримали через його протести проти забудови узбережжя Євпаторії. Відповідні плани анонсувала окупаційна адміністрація міста на чолі з Андрієм Філоновим та будівельною компанією колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва «Парангон». Лебедєв у Києві також є підозрюваним у низці кримінальних справ, у тому числі про розстріли на Майдані частина 1 статті 255 КК — «Участь у злочинній організації, створеній з метою скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину» в лютому 2014 року.

1 лютого 2018 року в адміністрації Євпаторії мали відбутися громадські слухання щодо проєкту забудови морського узбережжя. Компанія Лебедєва пропонувала побудувати великий готельний та житловий комплекс для відпочинку, лікування та розваг «Аква Євпаторія» у селищі Заозерне неподалік міста. Місцеві жителі були різко проти, стверджуючи, що будівництво знищить природні лікувальні грязі, які розташовувалися на березі і мали велику популярність серед туристів. Євген Каракашев готувався до участі у громадських слуханнях, організовував містян, збирав підписи проти забудови. За кілька годин до початку слухань до нього з обшуком завітали поліцейські.

Брошура “Як провести свою кампанію протесту”, вилучена у Каракашева. Фото: телеграм-канал «Діоніс Апосталаки»

У нього вилучили техніку, комп’ютер, на якому потім знайшли «Поварену книгу анархіста» про те, як чинити збройний опір, і книгу Олександра Литвиненка «ФСБ підриває Росію» про теракти, інспіровані російськими спецслужбами. Також вилучили особисті записи, зокрема про протести проти забудови, листівки та анархістську літературу. Фотографію знайденої у нього брошури «Як провести свою кампанію протесту» теж було опубліковано в анонімному телеграм-каналі «Діоніс Апосталаки» ще до закінчення обшуку. Каракашева при цьому називали керівником «диверсійної групи з України, яка готувала протестні акції, підбиваючи людей на мітинги».

На громадські слухання, на які Каракашев так і не потрапив, прийшов голова окупаційної адміністрації Євпаторії Андрій Філонов. Він заявив присутнім про затримання диверсантів.

«Ви знаєте про сьогоднішні затримання ранкові? Знаєте, мабуть. Сьогодні вранці ФСБ було проведено затримання певної групи людей. Усі дізнаєтесь, коли ця інформація стане публічною», — сказав Філонов.

Євген Каракашев під час обшуку. Фото: телеграм-канал «Діоніс Апосталаки»

Каракашева побили під час затримання. Коли він потрапив у СІЗО, його оглянули місцеві лікарі й перерахували усі пошкодження у звіті про медичний огляд.

«У ході огляду були виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на лобі справа 6 на 8 см, садна на правому вусі, садна на правому плечі 7 на 7 см, садна на правих грудях 3 на 12 см, садна на лівому лікті, садна на спині, садна на колінах, садна на правій гомілці», — йдеться в документі. Згодом він подав скаргу на дії поліцейських, але у порушенні кримінальної справи йому відмовили через «відсутність складу злочину».

«Гранату застосовуйте проти псів тоталітарного режиму»

Офіційно Каракашева звинуватили у розпалюванні ненависті та ворожнечі частина 1 стаття 282 КК РФ та публічному виправданні тероризму частина 1 та 2 статті 205.2 КК РФ . За версією слідства, спілкуючись у закритому чаті кримських анархістів, Каракашев опублікував два повідомлення. Одне з них — відео «Останнє інтерв’ю Приморських партизанів». Це ролик, який записали у 2010 році четверо мешканців Кіровського району Примор’я, які нападали на міліціонерів та двох убили. Вони стверджували, що нападали на правоохоронців «з ідейних міркувань» через безкарність міліціонерів, які вчиняють злочини. У регіоні було організовано масштабну операцію з затримання «партизан». У цей час було зроблено запис. Згодом, як тоді стверджувала міліція, двоє учасників запису наклали на себе руки. У квітні 2012 року Канавінський райсуд Нижнього Новгорода визнав відеозапис екстремістським через заклики до повалення влади та проведення терористичної діяльності — «партизани» стверджували, що це єдиний дієвий метод боротьби з авторитарною владою.

Каракашев запостив відео в чаті анархістів із запитанням: «Що про це думаєте?».

«Викладаючи посилання на вказаний відеоролик, я зробив це для з’ясування думки учасників чату про те, що спричинило здійснення цих дій «приморськими партизанами»: чи були вони відморозками, чи це був акт розпачу. — пояснював слідчому Алгізу Абушеву Каракашев під час допиту. — Крім того, я хотів обговорити у чаті причини появи подібних явищ як «приморські партизани».

За це проти нього порушили справу про порушення ворожнечі та ненависті. Проте на початку 2019 року цю статтю частково декриміналізували і в січні обвинувачення за 282 статтею з Каракашева зняли, залишивши лише «заклики до терористичної діяльності».

Це обвинувачення йому висунуто за відео, яке було також опубліковано в чаті анархістів ВКонтакті під псевдонімом Євген Кастенакі. На відео трохи менше ніж хвилину чоловік у масці, який назвався Че Геварою, показує, як зробити саморобну гранату з банки з-під соку «Біола», петарди, цвяхів, паперу для обклеювання вікон, клею та води. Після цього йде текст, як використовувати гранату.

«Гранату застосовуйте проти псів тоталітарного режиму, кидайте під днища легкових автомобілів буржуїв та у вікна органів влади», — йдеться у тексті на відео.

Двічі «свідок»

Попри те, що обшук та справу проти Каракашева розслідувала поліція, кураторство здійснювала ФСБ. Про це слідчий неодноразово казав адвокату. Спецслужба стежила за кримськими анархістами давно. Восени 2016 року поліцейські затримали анархіста з Євпаторії Сергія Васильченка. На його сторінках в соцмережах також знайшли той самий відеозапис із рецептом саморобної вибухівки, проте на відміну від Каракашева не порушували кримінальну справу, а обмежилися адміністративним арештом на десять діб. Коли порушили справу проти Каракашева, Васильченко виступив основним свідком обвинувачення. Він стверджував, що Каракашев просив його поширити відео із рецептом у соціальних мережах. Під час очної ставки Васильченко стверджував, що листування з Каракашевим видалено, а питання адвоката про те, чи надавав він його правоохоронцям у 2016 році, слідчий відхилив.

У розпорядженні «Ґрат» є кілька відео, записаних оперативниками поліції 1 березня 2018 року явно потайним шляхом та долучених до матеріалів справи. На них розмова Васильченко з неназваним поліцейським, який упродовж кількох годин психологічно тисне на нього, щоб він повторив свідчення проти Каракашева, які вже давав два роки тому. З розмови випливає, що Васильченку загрожують кримінальним переслідуванням, якщо він не свідчитиме проти Каракашева.

Сергій Васильченко. Фото з особистої сторінки у фейсбуці

— Тобі слідчий буде ставити конкретні питання: ти його [відеоролик] сам виклав або тебе попросила людина [Каракашев] це зробити. Від цього багато речей змінюється, розумієш?

— Потім мене в СІЗО і там…

— Та не переживай за СІЗО, ти поки що тут перебуваєш. Бо якщо ти його сам виклав ініціативно, це окремий склад злочину. Тому що ти зробив це особисто. То як було те?

— Він надіслав.

— Надіслав — це одне, але якщо людина тобі скидає і просить зробити щось, то він очолює. І ти йдеш, як співучасник. І все, отримаєш умовно чи штраф. Швидше за все штраф… Ідеш на співпрацю зі слідством, у суді визнаєш, що виклав, і отримуєш умовний термін, як раніше не судимий. Скажеш, що відео тобі надіслав Каракашев і сказав викласти його. І більше нічого не буде, жодних запитань.

— Вам це потрібно, щоб посадити Каракашева?

— Він уже сидить у СІЗО. Тому зараз вирішується питання… Якщо ти не будешь співпрацювати, то не буде особливого порядку, і далі — на розсуд суду.

Наприкінці розмови Васильченко погоджується: «Ну так, він мені надіслав і просив викласти». На цих свідченнях базувалося обвинувачення проти Каракашева в тому, що він керував діями анархістської групи й поширював заборонене відео.

На початку березня 2018 року, через місяць після затримання Каракашева, поліція обшукала та затримала кількох лівих активістів у Севастополі. Усіх їх допитали у справі Каракашева як свідків, але затримували жорстко. Олексія Шестаковича били й кілька годин обшуку він провів із пакетом на голові, ледь не задихнувшись. Окрім нього затримали Ігоря Панюту, якому зламали двері, та Олексія Присяжнюка. Обшук провели у квартирі Олени та Артема Воробйових, яких не було вдома, але залишалася їхня семирічна дитина. Після цього слідчий Слідчого комітету Алгіз Абушев став обдзвонювати анархістів по всій Росії — з Москви та Московській області, Санкт-Петербурга та інших регіонів, і розпитувати їх по справі Каракашева. Усі вони спілкувалися у чаті анархістів.

«Фашистська Росія напала на Україну»

Через рік після затримання справу Каракашева почав слухати Південний окружний військовий суд тоді Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Каракашев заперечував вину, стверджуючи, що обидва відео він пропонував обговорити в чаті, в якому було не більше 30 людей, але не закликав слідувати їм. Щобільше, після відео з рецептом гранати він написав: «Але я, звичайно, ні до чого не закликаю». Відео, як зазначив Каракашев, він запропонував обговорити після того, як стало відомо про тортури в Карельській колонії відомого опозиційного громадського активіста, першого засудженого в Росії за неодноразове порушення правил проведення мітингів та пікетів Ельдара Дадіна. У 2016 році Дадіна засудили на три роки, відправили до колонії, де катували. Через рік та два місяці вирок було скасовано, зараз Дадін воює у складі добровольчого підрозділу ЗСУ.

У суді Каракашев вимагав припинити кримінальне переслідування, звільнити його та виплатити компенсацію моральної шкоди у розмірі 9 мільярдів 999 мільйонів 999 тисяч 999 рублів. Суд відхилив його вимоги.

Євген Каракашев та адвокат Олексій Ладін. Фото: Владислав Рязанцев, «Кавказький вузол»

19 квітня 2019 року Каракашева засудили до шести років колонії загального режиму. Через чотири місяці Верховний суд РФ підтвердив вирок і Каракашева відправили спочатку до колонії до селища Кам’янка Кабардино-Балкарії, а потім — до Балашова Саратовської області. Тюремники постійно застосовували до нього санкції, відправляючи на роки до камери тюремного типу (ЄПКТ) та штрафного ізолятора з різних приводів, але фактично примушуючи до співпраці з керівництвом колонії.

«Одразу після прибуття до колонії 11 вересня він двічі за два місяці потрапляв до штрафного ізолятора — обидва рази за претензії до форми одягу. В одному з випадків заступник начальника колонії Габієв поставив його перед вибором: підписати угоду про співпрацю або він оформить порушення форми одягу та відправить його до ШІЗО. Каракашев співпрацювати не погодився. Вдруге він потрапив до штрафного ізолятора, коли вийшов на шикування без шапки, яка була випрана та мокра, — розповідав «Ґратам» адвокат Ладін у листопаді 2019 року. — Із ШІЗО він вийшов 1 листопада і цього ж дня відбулася комісія, яка призначила йому рік перебування в ЄПКТ».

Наприкінці березня 2022 року вже в колонії на Каракашева склали адмінпротокол про «дискредитацію російської армії» частина 1 статті 20.3.3 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ за слова: «Фашистська Росія напала на Україну», які він сказав охоронцеві під час ранкового огляду. Справу розглядав Чегемський райсуд Кабардино-Балкарії, але у липні справу припинили через закінчення строків давності. При цьому цензори колонії почали вилучати листи, які йому писали, та його відповіді.

Незадовго перед визволенням Каракашеву призначили нагляд протягом наступних восьми років. Йому не можна буде залишати житло з вечора до 6-ї ранку, виїжджати за межі Криму і треба буде відзначатись у наглядових органах двічі на місяць.

Російський правозахисний центр «Меморіал» називає справу Каракашева політично вмотивованою.

Колишній голова окупаційної адміністрації Євпаторії Андрій Філонов. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Проєкт «Аква Євпаторія», проти якого боровся Каракашев, так і не був збудований. У 2019 році мера міста Андрія Філонова затримала ФСБ за обвинуваченням у перевищенні посадових повноважень частина 3 статті 286 КК РФ через операції із землею — слідство наполягало, що він змінював вид землекористування, щоб потім передавати ділянки в оренду за заниженою ціною. У жовтні 2020 року Залізничний райсуд Сімферополя засудив його до трьох років та восьми місяців колонії-поселення, а в апеляції термін збільшився до шести з половиною років. Але з колонії Філонов вийшов достроково в середині лютого 2022 року, як висловився він сам, «маючи набуту яскраво виражену алергію на все, що пов’язане з політикою, громадською активністю тощо». Каракашев після цього просидів у колонії ще два роки.