5 жовтня стало відомо, що суд у Сербії відмовив Україні в екстрадиції ексгенерала Служби безпеки України Андрія Наумова. Одночасно Високий суд сербського міста Ніш засудив Наумова до одного року ув’язнення. Його визнали винним у відмиванні грошей.
В Україні колишній генерал оголошений у розшук. Державне бюро розслідувань підозрює його у зловживаннях службовим становищем та шахрайстві. Крім того, правоохоронці розслідували можливу державну зраду ексгенерала, що поїхав з країни за кілька годин до початку повномасштабного російського вторгнення. Наумов не визнає провини у жодному зі злочинів та вже за два місяці може вийти на свободу.
Як Андрія Наумова судили у Сербії та у чому його звинувачують в Україні — читайте у статті «Ґрат».
7 червня минулого року на пропускний пункт «Прешево», що на кордоні Сербії та Північної Македонії, під’їхав білий BMW. Його водій та пасажир — чоловіки середніх років — хотіли виїхати з Сербії.
Митники оглянули автомобіль та знайшли в салоні шкіряну валізу, а у її внутрішній кишені — пакунки з банкнотами. Вони підрахували, що всього у машині було 608 тисяч євро, 129 тисяч доларів та два смарагди . Нічого з цього чоловіки не вказали у митній декларації, тож митники передали водія та пасажира BMW поліцейським.

Гроші, які сербські поліцейські знайшли в автомобілі Андрія Наумова Фото: Ministarstvo unutrašnjih poslova saopštilo
Наступного дня сербські правоохоронці повідомили, що обох чоловіків, громадян Німеччини та України, затримали за підозрою у намірах вивезти з Сербії готівку та дорогоцінне каміння, ймовірно отриманих від злочинної діяльності.
9 червня Високий суд міста Ніш арештував чоловіків на місяць за клопотанням спеціального відділу по боротьбі з корупцією місцевої прокуратури. За тиждень стало відомо, що один з арештованих — ексгенерал СБУ Андрій Наумов. Це підтвердив президент Сербії Олександр Вучич, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода».
У суді адвокат Наумова Віктор Гостіляц пояснював, що гроші та коштовності з автомобіля дійсно належали його клієнту, однак провини той не визнає, адже отримав їх законним шляхом. Високий суд міста Ніш це не переконало — він продовжив арешт Наумова та його спільника. Поліція Сербії назвала імʼя останнього — 36-річний Александр Акст.
На момент затримання у Сербії 40-річний Андрій Наумов не працював у СБУ понад рік. 1 квітня 2022 року, коли росіян тільки вибили з Київщини, Чернігівщини та Сумщини, президент Володимир Зеленський публічно назвав Наумова зрадником та розжалував з генералів у полковники.
«Випадковим генералам з нами не по дорозі», — сказав президент, який півтора року тому присвоював генеральске звання Наумову.
Зеленський додав, що позбавить звань усіх вищих офіцерів, які зрадили присязі на вірність Батьківщині.
За три дні до цього журналісти програми «Схеми» «Радіо свобода» з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що Андрій Наумов виїхав з України 23 лютого — за лічені години до повномасштабного російського вторгнення.
Журналісти також стверджували, що у середині березня слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки за низкою адрес ексгенерала у рамках розслідування кримінального провадження за статтею «державна зрада» .
Пізніше цю інформацію офіційно підтвердило ДБР. У бюро припускали, що Андрій Наумов міг збирати та передавати російським спецслужбам дані щодо систем безпеки зони відчуження Чорнобильської атомної станції.
Слідчі зазначили, що потрібну росіянам інформацію Наумов міг збирати та передавати як під час служби у СБУ — у 2019-2021 роках він очолював головне управління внутрішньої безпеки спецслужби, так і на посаді директора держпідприємства «Центр організаційного-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», яку займав з 2018 по 2022 роки з перервою на роботу в СБУ.
Це було не єдине розслідування про державну зраду, у якому згадувався Андрій Наумов. У липні 2022 року співробітники СБУ затримали свого колишнього колегу — ексголову головного управління служби безпеки в АРК Крим Олега Кулініча, якого запідозрили у співпраці з Федеральною службою безпеки РФ.
Слідчі ДБР стверджували, що Кулініч передавав інформацію російській спецслужбі через так званий «політичний офіс», який у Москві створили колишній секретар Ради безпеки та оборони України Андрій Клюєв та його заступник Володимир Сівкович. Олега Кулініча суд взяв під варту, натомість Володимиру Сівковичу про підозру повідомили заочно.
У документі зазначається, що 8 січня 2020 року Кулініч обговорював телефоном з Сівковичем, як розставити «своїх людей» на ключові посади у СБУ. Сівкович сказав, що Андрія Наумова необхідно призначити на посаду першого заступника Голови СБУ. Таким чином, вважає слідство, члени злочинної організації мали намір «взяли під контроль діяльність Департаменту контррозвідки СБ України».
Коли справу Олега Кулініча передали до суду, з’ясувалося, що на записі вище згаданої розмови прізвище Наумова не звучало. Люди, яких слідство ідентифікували як Кулініча та Сівковича, говорили про призначення декого з прізвиськом «Охотнік». Але слідчі стверджували, що йшлося саме про Наумова.
Після затримання Наумова у Сербії, у липні минулого року, Офіс генпрокурора України повідомляв, що розглядає можливість запросити екстрадицію ексгенерала. Своєю чергою адвокатка Таня Савіч, одна з сербських захисників Наумова, наголошувала: її клієнт не має жодної інформації про те, що в Україні проти нього ведеться розслідування.
«Пан Наумов весь час стверджує, що жодна справа проти нього в Україні ніколи не була на стадії розслідування і не велась», — сказала Савіч.
Восени 2022 року Наумов таки отримав офіційний статус підозрюваного в Україні. При чому одразу у двох розслідуваннях ДБР. Однак про державну зраду в них не йшлось.
7 вересня слідчі заочно повідомили колишньому генералу про підозру у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем . Згідно з інформацією у реєстрі судових рішень, відповідне кримінальне провадження ДБР зареєструвало ще у серпні 2019 року.
У підозрі, оприлюдненій на сайті Офісу генпрокурора, вказано, що у 2018 році, Андрій Наумов, будучи директором держпідприємства «Центр організаційного-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (ЦОТІЗ), уклав «завідомо економічно невигідний договір» розробки проєктної документації, чим завдав держпідприємству шкоди на 371 тисячу гривень. Крім цього правоохоронці порахували, що Наумов безпідставно нарахував собі 461 тисячу гривень премії.
У звʼязку із цим розслідуванням ексгенерала оголосили у національний та міжнародний розшук, а 14 вересня Офіс генпрокурора надіслав Мінюсту Сербії запит на його екстрадицію.
5 жовтня 2022 року слідчі ДБР запідозрили Андрія Наумова ще й у шахрайстві в особливо великих розмірах . Слідство стверджує, що отримавши у 2019 році посаду у СБУ, Наумов паралельно продовжував отримувати зарплату директора вже згаданого держпідприємства «Центр організаційного-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (ЦОТІЗ).
Наумов не звільнився з посади директора цього підприємства, натомість переконав бухгалтера, що на службу в СБУ його призвали. Насправді, стверджує слідство, посаду в СБУ Наумов отримав після конкурсу, а не за призовом, тож мав би звільнитися з попереднього місця роботи.
Слідство підрахувало, що з червня 2019 по березень 2021 Наумов незаконно отримав від ЦОТІЗ зарплатні на 3,2 мільйона гривень .
Після звільнення з СБУ Андрій Наумов повернувся до ЦОТІЗу і продовжив працювати директором підприємства аж до від’їзду з України. З посади його звільнили тільки 15 березня 2022 року.
У жовтні 2022-го мін’юст Сербії підтвердив, що отримав запит на екстрадицію Андрія Наумова в Україну і направив його на розгляд у Високий суд Нішу.
13 жовтня суд роз’яснив процедуру вирішення питання екстрадиції. Спочатку один суддя попередньо розглядає запит та встановлює чи є підстави для екстрадиції. Далі він передає справу на розгляд позасудової колегії у складі трьох суддів. Позасудова колегія приймає рішення про відмову в екстрадиції або про виконання передумов для екстрадиції. Остаточне рішення ухвалює Високий суд, який передає справу далі до Міністерства юстиції. Міністр юстиції видає рішення про дозвіл на екстрадицію, про відмову в екстрадиції або про відстрочку виконання рішення про дозвіл на екстрадицію з можливістю тимчасової екстрадиції.

Високий суд міста Ніш, Сербія. Фото: Radio Slobodna Evropa
25 жовтня 2022 року суддя Єлена Міладінович почала вивчати запит на екстрадицію Наумова. Вона викликала ексгенерала та зачитала йому документ в присутності адвокатів.
«Наумов сказав, що вважає екстрадицію смертним вироком і боїться за своє життя у разі повернення в Україну, оскільки 3 грудня 2020 року на нього був скоєний замах. Виконавця засуджено за цей злочин, але замовник ще не відомий», — цитувало після засідання, яке проходило за зачиненими дверима, адвокатку ексгенерала Таню Савіч сербське видання Danas.
Наумов, огрядний, короткострижений чоловік в окулярах, у наручниках, проходячи повз журналістів, показав двома пальцями «пташку», знак перемоги.
Вже 7 листопада суддя Єлена Міладінович визначила, що Україна вимагає екстрадувати Наумова за кримінальні правопорушення фінансового характеру та передала запит на розгляд позасудової колегії. Також суддя вирішила, що колишній генерал має перебувати в екстрадиційному ув’язненні. На той момент Наумова вже тримали під вартою на час розслідування сербською поліцією справи про можливе відмивання грошей.
Андрій Наумов у суді заперечував, що зловживав службовим становищем під час роботи у ЦОТІЗі, а його адвокати наполягали, що запит України на екстрадицію їх клієнта є політичним.
«Президент України говорить про нього як про зрадника. Цілком певно, що Наумов не матиме справедливого суду в цій країні. Якщо президент країни, яка перебуває у стані війни, оголосить вас зрадником, який суд вас звільнить?», — риторично запитувала згодом адвокатка Наумова Олівер Гошич.
Насправді 3 грудня 2020 року на Наумова не було скоєно замаху, попри його заяву у суді щодо екстрадиції. Але замах дійсно готували. За даними СБУ того дня о 10:45 у ресторані «Яблуко» на вулиці Івана Мазепи у Києві полковник Юрій Расюк, який служив у спецпідрозділі «Альфа» СБУ, зустрівся зі своїм знайомим Сергієм Артемовим.
Расюк запропонував йому «вивести з ладу» Андрія Наумова, щоб він провів у лікарні щонайменше пів року. За це полковник пообіцяв заплатити 50 тисяч доларів, Артемов погодився.
Слідство вказувало, що аби виконавець міг ідентифікувати Наумова, Расюк показав йому розслідування програми «Схеми» «Радіо свобода», яке вийшло напередодні. Журналісти стверджували, що у 2019 році мати Андрія Наумова стала власницею елітної нерухомості — квартири у центрі столиці, будинку та земельних ділянок у Київській області. Водночас у його дружини з‘явилось два нові авто.
Згодом Артемов повідомив Расюку, що підшукав для нападу на Наумова двох росіян, яких привіз в Україну, а потім вивезе назад через «сіру зону» на Донбасі. Насправді Артемов «здав» замовника правоохоронцям. У січні 2021 року полковника Расюка затримали його колеги по спецслужбі, коли той передавав Артемову завдаток.
За пів року Юрій Расюк визнав вину у підготовці вбивства Наумова, уклав угоду зі слідством та отримав п‘ять років умовно. Слідство стверджувало, що він і сам був посередником, а вбивство Наумова йому замовив колишній перший заступник СБУ Дмитро Нескоромний . Він хотів позбутись Наумова, бо той заважав йому та членам його команди повернутись у спецслужбу.
У січні 2021 року Нескоромному повідомили про підозру, але не встигнули затримати — він виїхав у Бельгію. За кордоном Нескоромний декілька разів анонсував пресконференцію. Він заперечував вину та обіцяв розказати, як про справу про замах на Наумова, так і про інші справи, які розслідувала СБУ. Однак пресконференція так і не відбулась. Дмитро Нескоромний досі перебуває у розшуку.
Взимку 2023 року сербські правоохоронці завершили розслідування та передали справу про відмивання грошей Андрієм Наумовим у Високий суд міста Ніш. Колишньому генералу загрожувало до десяти років позбавлення волі. Судовий процес почався навесні.
На той момент суд ще не вирішив, чи можна екстрадувати ексгенерала в Україну. Сам Наумов встиг попросити статус біженця та притулок у Сербії.
У суді ексгенерал пояснив, що 608 тисяч євро та 125 тисяч доларів готівкою, які знайшли в його автомобілі, були «сімейними грошима», які він мав довести у Стамбул. У Туреччині сім’я Наумова, яка теж виїхала з України, мала купити житло.

Андрій Наумов у суді міста Ніш. Фото: Radio Slobodna Evropa
Батько ексгенерала — Олег Наумов теж виступив у суді. Під присягою він підтвердив, що йому належать 530 тисяч євро, знайдені в машині його сина. Він розповів, що ще до повномасштабного вторгнення, 16 лютого минулого року, позичив цю суму у свого бізнес-партнера, юриста Вадима Фрідмана, та зобов’язався повернути до кінця 2023 року.
«Я хотів відкрити новий канал і продати його кабельним операторам по всій Україні, тому мені потрібні були гроші», — розповів Олег Наумов та додав, що понад 30 років займається бізнесом та має вісім компаній, сім з яких зареєстровані в Україні.
За даними аналітичного ресурсу YouControl Олег Наумов є засновником шести компаній та має історичний зв’язок ще з трьома. Серед компаній Наумова є, зокрема, «Англійський клуб ТВ», яка зареєстрована у 2007 році та займається виробництвом кіно та відеофільмів.
За версією батька ексгенерала, він не міг позичити гроші в жодному з банків, тому що в січні та лютому 2022 було дві «іноземні атаки на українську банківську систему», а після російського вторгнення держава обмежила суму, яку можна забрати з банків.
Олег Наумов стверджував, що після початку російського вторгнення відмовився від ідеї запустити телеканал, однак готівку партнеру не повернув. Замість цього наприкінці березня віддав її дружині сина Анні Ревенко. Це сталось у Німеччині. Невістка мала за ці гроші купити квартиру у Туреччині, куди планувала переїхати родина.
Як він вивіз готівку з України, батько ексгенерала не пояснив. Зазначив лише, що не міг перерахувати гроші через рахунок, тому що транзакції були призупинені.
«Ми підписали кредитний договір, щоб Анна могла показати походження грошей у Туреччині. Я не мав наміру вимагати від неї повернення цих грошей, тому що ми одна сім’я», — сказав Олег Наумов у суді та запевнив, що збирається повернути Вадиму Фрідману всю суму боргу.
Захист Наумова спочатку заявив у якості свідка Анну Ревенко, яка мала пояснити, коли та чому вона передала чоловіку гроші, які їй дав свекор. Однак Андрій Наумов згодом попросив не викликати до суду дружину з міркувань безпеки. Натомість прокурорка Ясміна Йованчич наполягала, щоб суд допитав Вадима Фрідмана.
Але Фрідман у суді не виступив. Захист Наумова назвав вимогу прокуратури допитати його «несправедливою», оскільки Україна обмежила виїзд за кордон чоловікам до 60 років. Андрій Наумов запевнив суд, що у квітні цього року Вадим Фрідман був допитаний в Україні.
«У квітні Вадима допитували в українській прокуратурі, він подав декларацію за себе та дружину, ми шукали ці докази, але вони нічого з цього нам не надали», — цитує видання Danas адвоката Андрія Наумова Момчило Ковачевича.
Вадим Фрідман підтвердив «Ґратам», що був на допиті, однак уточнив, що це було не у прокуратурі.
«Олег Наумов мій давній клієнт і я його знаю, у нас давні стосунки. Андрія Наумова я не знаю», — сказав Вадим Фрідман.
На питання чи позичав він Олегу Наумову йому кошти, та якщо так, то яку саме суму, він відповідати відмовився, пояснивши, що має відповідне право.

Сербські адвокати Наумова Володимир Джуканович, Мілан Петкович і Едвін Преліч. Фото: NiskeVesti.rs
Сербські адвокати Наумова Володимир Джуканович, Мілан Петкович і Едвін Преліч на заключному засіданні суду сказали, що їх клієнт може бути притягнутий до відповідальності лише за порушення положень закону про валютний бізнес, оскільки при виїзді з Сербії, не повідомив митників про наявність суми понад 10 тисяч євро. У цьому порушенні Андрій Наумов визнає провину, стверджували його захисники.
Александру Аксту, якого сербські поліцейські затримали разом з Андрієм Наумовим звинувачень не висунули. Адвокат Мілан Петкович у суді пояснив, що єдиний зв’язок Акста з Наумовим полягає в тому, що він продав йому автомобіль BMW і був у машині Наумова, коли митники знайшли гроші.
Згодом суд дозволив Аксту, якого спочатку також арештували, вийти під заставу у 70 тисяч євро.
В Україні в Александра Акста проблеми серйозніші. У липні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти нього та пов’язаних з ним компаній. Тоді президент Володимир Зеленський пояснив, що обмеження застосовуються до контрабандистів. Список людей та компаній, яких РНБО визнала контрабандистами, підготувала СБУ. Запровадження санкцій проти Акста співпало зі звільненням Андрія Наумова з посади у спецслужбі.
Іменем президента. Як працює механізм персональних санкцій і хто оскаржує їх у суді
Пізніше ДБР повідомляло, що викрило підсанкційних осіб, які створили нові компанії та продовжили займатись контрабандою. За даними «Української правди» серед тих, до кого прийшли з обшуками правоохоронці у жовтні 2021 року, був і Александр Акст.
Журналіст Євген Плінський за рік до того, у 2020 році, стверджував, що компанія Акста «Преміум Пакет» займається контрабандою техніки Apple та іншої електроніки. «Ґратам» не вдалось зв’язатись з Олександром Акстом та дізнатись його позицію щодо розслідування сербських правоохоронців та дій української влади.
29 вересня колегія суддів на чолі з Александаром Теодосичем визнала Андрія Наумова винним у відмиванні грошей. Його засудили до одного року в’язниці та оштрафувала його на 200 тисяч динарів (трохи понад 1700 євро). Крім того, суд конфіскував гроші та смарагди, вилучені у Наумова, а також автомобіль BMW, на якому він з Акстом хотів виїхати з Сербії.
Пояснюючи вирок, голова судової колегії Александар Теодосич сказав, що Наумов був засуджений до тюремного ув’язнення за злочин відмивання грошей, оскільки гроші, знайдені в його машині, походять від злочинної діяльності.

Андрій Наумов у суді міста Ніш. Фото: Srbija vesti / OS
Суддя додав, загальна сума готівки, яку знайшли в машині Наумова — 608 тисяч євро та 129 тисяч доларів, — більше за суму, яку, як стверджував захист, позичив його батько та інші родичі — 588 тисяч євро.
«Високий суд отримав підтвердження з України, що проти Наумова ведеться (в Україні — Ґ) кримінальне провадження за кілька злочинних діянь. Для суду це було достатнім доказом, що гроші походять від злочинної діяльності», — сказав суддя.
Він зазначив, що судова колегія врахувала у вироку несудимість підсудного, його поведінку в суді та сімейні обставини.
«Враховуючи час, проведений досі під вартою, він вийде з в’язниці через два місяці», — підсумував Теодосич.
Адвокати Наумова заявили, що оскаржуватимуть вирок.
Видавати Україні колишнього генерала Сербія відмовилась. Ще 6 липня 2023 року позасудова колегія Високого суду міста Ніш відмовила в екстрадиції Андрія Наумова та направила це рішення до апеляційного суду того ж міста. 29 вересня, у день вироку Наумову, відмову у його екстрадиції підтвердив Апеляційний суд Нішу. На якій підставі суд відмовився повертати колишнього генерала в Україну наразі не повідомляється.
Інформація про державну зраду Наумова в Україні зрештою не підтвердилась. У липні 2023 року Держбюро розслідувань визнало, що Андрій Наумов не має жодного статусу у відповідних розслідуваннях.
«Слідчими Головного управління Державного бюро розслідувань не здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому Наумову А.О. повідомлено про підозру у державній зраді», — повідомили у ДБР на запит видання BBC News-Україна та додали, що у справі Кулініча Наумов більше теж не фігурує.