Печерський районний суд Києва продовжує слухати справу за обвинуваченням американського бізнесмена Курта Гросанса та його помічниці Олени Богач. Їх обвинувачують у спробі викрасти колишнього міністра аграрної політики Романа Лещенка з метою завдати йому тяжких тілесних ушкоджень «у вигляді перелому щелепи та ампутації статевих органів». У 2018 році Лещенко був топменеджером в аграрній компанії американця, і, як стверджує Гросанс, обманом привласнив його 250 тисяч доларів. За даними слідства, щоб стягнути борг Гросанс разом із його помічницею найняли колектора. Але, за версією прокуратури, колектор також їх обдурив: забрав гроші та зник. І тоді Гросанс вирішив помститися обом кривдникам: у 2021 році він замовив вбивство колектора та викрадення міністра. Він хотів, щоб виконавець забрав борг у Лещенка, а потім кастрував його. Але замах зірвався, а підозрюваних у замовлені злочину затримали та судять. Печерський суд Києва допитав потерпілих: імовірного колектора Дмитра Коваленка та колишнього міністра Романа Лещенка, який свідчив через відеозв'язок з-за кордону. «Ґрати» переказують їхні свідчення.  

Як починався конфлікт

Поліція затримала американця Курта Гросанса та його помічницю Олену Богач у листопаді 2021 року. Це сталося у ресторані на околиці Києва, де, як стверджує слідство, затримані дали кілеру 20 тисяч доларів за вбивство тодішнього міністра сільського господарства Романа Лещенка. На той час Гросанс перебував в Україні вже чотири роки. Фермер із Північної Дакоти приїхав, щоби вести бізнес в аграрному секторі. Американець вклався у ферму на Житомирщині й заснував дві компанії з вирощування зернових культур та бобових «Гросанс» та «Дакота Агро Івестментс». У 2018 році бізнесмен познайомився з Романом Лещенком. У той період він ніяк не був пов'язаний із держслужбою та володів кількома сільгосппідприємствами. Гросанс довірився Лещенку та призначив директором в обох своїх компаніях. «Роман Лещенко презентував себе як обізнаний бізнесмен, юрист. Тоді він був професором права в університеті Тараса Шевченка. На той момент я подумав, що це ідеальний кандидат», — згадував потім Гросанс в інтерв'ю ютуб-каналу «Капітал». Курт Гросанс у Печерському суді Києва, 10 серпня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати Довіра швидко похитнулася, і вже у вересні 2018 року бізнесмен звільнив майбутнього міністра. За словами американця, він виявив, що Лещенко таємно переказав власній агрокомпанії «Прогрес» з рахунків «Гросанс» близько 250 тисяч доларів. Гросанс стверджував, що Лещенко вкрав у нього близько тисячі тонн зерна і без дозволу використав його техніку для власних потреб. Лещенко публічно все заперечував і у відповідь звинувачував Гросанса у веденні «нечесного бізнесу». За його словами, він сам пішов із компанії, коли дізнався, що американець незаконно ввозив в Україну насіння та добрива зі США і, попри заборону, вирощував генетично модифіковані соєві боби. У 2019 році, після обрання президентом Володимира Зеленського, Лещенко переписав бізнес на дружину і пішов у політику. Спочатку він став представником президента із земельних питань, потім головою Держслужби у справах геодезії, картографії та кадастру. У грудні 2020 року Лещенка призначили міністром аграрної політики. У той час Гросанс подав проти Лещенка низку позовів із вимогами повернути гроші, які той переказав на рахунки своєї компанії, та виплатити компенсацію за збитки. На початку 2021 року Господарський суд Черкаської області відхилив основний позов. А поки що йшли слухання, за даними поліції, американець вирішив вибити у боржника гроші позасудовими методами.  

Інсценування вбивства та нове замовлення

На початку 2020 року помічниця Гросанса Олена Богач звернулася за допомогою у вирішенні конфлікту з Лещенком до знайомого Дмитра Коваленка. Хто він і чим займається, ясно не до кінця. У листопаді 2021 року тодішній міністр внутрішніх справ Денис Монастирський на брифінгу назвав Коваленка колектором. У [suggestion title="обвинувальному акті у справі Гросанса" text="є у розпорядженні «Ґрат»"] не зазначено його рід занять. Там йдеться лише про те, що Богач запропонувала Коваленку «виконати низку дій для вирішення спірних майнових питань». Також сказано, що «перебуваючи у скрутному матеріальному становищі», Коваленко погодився й отримав гроші за доручення Богач. Що це були за доручення, і скільки грошей отримав Коваленко, в обвинувальному акті не вказано. Міністр Монастирський говорив на брифінгу, що колектор взяв 150 тисяч доларів. «Не бажаючи вчиняти дії, які були явно пов'язані з порушенням закону, вводячи Гросанса та Богач в оману, Коваленко повідомляв про вчинення дій, які йому доручалися, за що отримував грошову допомогу. На початку 2021 року Коваленко перестав відповідати на дзвінки Багач, змінив номер та переїхав жити в інше місце», — сказано в обвинувальному акті. Олена Богач у Печерському суді Києва, 10 серпня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати За версією слідства, Богач та Гросанс вирішили помститися та замовити вбивство Коваленка. Помічниця американця підшукала кілера, але ним виявився співробітник поліції під прикриттям, який фігурує у справі як Володимир Черненко. За роботу Богач пообіцяла 20 тисяч доларів: 10 тисяч авансом та ще 10 — після виконання завдання. У вересні 2021 року вона передала «кілеру» гроші. 5 листопада того ж року поліцейські інсценували викрадення Коваленка та відвезли його в будинок під Києвом. Гросанс та Богач приїхали туди, поговорили з викраденим, після чого, за версією слідства, американець наказав «кілеру» вбити Коваленка. Пізніше поліція інсценувала вбивство колектора. А «кілер» відправив замовникам відео про те, як він закопує могилу з тілом. За версією слідства, увечері того ж дня Гросанс та Богач дали «кілеру» нове замовлення. Як зазначено в обвинувальному акті, вони запропонували викрасти міністра Лещенка, «вимагати у нього гроші», а «після отримання грошей завдати тілесних ушкоджень у вигляді перелому щелепи та ампутації статевих органів». 18 листопада американець та його помічниця передали 20 тисяч доларів виконавцю та були затримані.  

Показання ексміністра

Печерський суд Києва заарештував Гросанса та Богач. На засіданні обидва заявляли про власну невинуватість та звинувачували один на одного. Захисник Гросанса сказав, що він не знає української мови та «став жертвою Олени Богач», яка спілкувалася з «кілером» без його відома. У свою чергу Богач переконувала суд, що не має відношення до конфлікту між Гросансом та Лещенком. 1 квітня 2022 року, суддя відпустив американця під заставу. Пізніше під особисте зобов'язання з’являтися до суду вийшла і Богач. У жовтні 2022 року прокуратура вчасно не подала клопотання про продовження Гросансу зобов'язань здати паспорти та повідомляти прокуратуру про зміну місця проживання. У результаті він поїхав до Америки. Прокуратура намагалася оголосити підсудного у міжнароднмй розшук, але судді відмовилися це робити. Чому — невідомо, оскільки рішення не опубліковано в судовому реєстрі. Захист американця наполягає, що він залишив Україну законно, і тепер Гросанс бере участь у засіданнях через відеозв'язок. В інтерв'ю американським ЗМІ він заявив, що в Україні його тримали під арештом із політичних мотивів. «Я виявив розкрадання та корупцію у вищих ешелонах українського уряду. Це спонукало їх висунути проти мене хибні звинувачення, щоб змусити мене заткнутися. Людина, яка винна у розкраданнях і яка, як я вважаю, стала причиною мого арешту, служила в кабінеті президента Зеленського», — сказав Гросанс виданню KFGO. У серпні 2022 року суд розпочав розгляд справи по суті. У травні 2023 року розпочався допит потерпілого ексміністра Романа Лещенка. Він залишив посаду у березні 2022 року та виїхав за кордон. Лещенко також брав участь у суді через відеозв'язок. Адвокат Гросанса намагався дізнатися, де саме знаходиться ексміністр, але суд відхилив це питання. Відповідаючи на запитання прокурора, Лещенко виклав свою версію конфлікту із Гросансом. Потерпілий сказав, що познайомився з американцем у 2018 році на одному з «агрозаходів». Гросанс запропонував Лещенку стати директором у його компаніях. Вони домовилися, що американець вирощуватиме сою на базі підприємств Лещенка. За словами Лещенка, їхні обов'язки розподілялися так: Гросанс відповідав за фінансування — «надавав [suggestion title="поворотну фінансову допомогу»" text="Поворотна фінансова допомога — кошти, що надійшли стороні у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і є обов'язковими до повернення"] для вирощування сої на полях, які орендував Лещенко, а сам Лещенко виконував «організаційно-розпорядчі функції» — забезпечував вирощування сої та контролював дотримання технологій. «Спочатку між нами не було жодних конфліктів, як мені здавалося… Але в серпні 2018 року я дізнався, що пан Гросанс замість органічної сої використав насіння генетично модифікованої, яке, за моєю інформацією, було поставлене в Україну незаконним чином. На тлі цього у нас виникли суттєві розбіжності. Оскільки я не мав бажання працювати з людиною, яка працює поза правовим полем», — сказав Лещенко. За його словами, він «пропонував припинити співпрацю добровільно», але Гросанс був цим незадоволений і не хотів звільняти Лещенка. «Пан Гросанс погрожував мені тим, що він мене затягає по судах, що подаватиме позови майнового характеру, щоб заблокувати господарську діяльність підприємства ТОВ «Прогрес» з відповідними постійними блокуваннями та арештами рахунків. Казав: «Я знищу тебе, твій бізнес, ти пошкодуєш про своє рішення», — сказав потерпілий. За його словами, він «не сприйняв погрози» і запропонував Гросансу звернутися до суду, якщо той хоче. Ексміністр аграрної політики Роман Лещенко. Фото: міністерство аграрної політики Під час допиту прокурор спитав, чи була у Лещенка з підсудним фінансова суперечка. Ексміністр відповів, що компанія Гросанса надавала його фірмі «Прогрес» поворотну фінансову допомогу. Лещенко стверджує, що добровільно повернув усі гроші з урахуванням інфляції і з того часу нічого не винен. За словами потерпілого, Гросанс все одно намагався стягнути з нього ще гроші через суд, але всі судові інстанції визнали, що Лещенко сплатив борг повністю. Під час допиту Лещенка, Гросанс намагався оскаржити його свідчення. Він ставив багато питань про їхню фінансову суперечку, але суддя знімала більшість із них, посилаючись на те, що вони не стосуються суті обвинувачень. «В обвинуваченні сказано, що я здійснив те, в чому мене обвинувачують, із корисливих міркувань. Тому важливо з’ясувати, у чому саме були ці корисливі мотиви», — наполягав американець, але суддя все одно відхиляла його питання.  

Показання «колектора»

Допит Лещенка тривав два засідання та закінчився 15 серпня 2023 року. Того ж дня суд почав допитувати другого потерпілого — Дмитра Коваленка. На запитання судді про місце роботи він відповів: «Захищаю Батьківщину, служу у розвідці», не уточнивши, на якій посаді. Коваленко підтвердив, що знайомий із підсудною Оленою Богач, але точно не пам'ятає з якого року: з 2020-го чи 2021-го. За його словами, у той час він працював у мережі хостелів: «забирав касу та контролював, щоб там був порядок». З Богач його познайомила «Миколаївна» — співробітниця одного з хостелів. Багач запропонувала йому роботу. — Сказала, що треба їздити, перевозити документи, у плані «принеси-подай», — обтічно описав коло своїх завдань Коваленко. — Як часто ви підтримували зв'язок та щодо чого? — спробував уточнити прокурор. — Зустрічі з нею були. [Богач давала] якісь дрібні завдання, розпорядження... Нас пов'язували суто робочі моменти: щось кудись відвезти, щось десь забрати. — Ви отримували за це гроші? — Я ж безплатно не міг проживати, правильно? Звісно, ​​виконав завдання, отримав певні преміальні, — відповів Коваленко, не уточнивши розміру «преміальних». Засідання Печерського райсуду Києва у справі Курта Гросанса, 27 жовтня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати Прокурор запитав, чи давала Богач йому якісь завдання, які стосуються ексміністра Лещенка, але Коваленко у відповідь також був не багатослівним. — Розмова була. Де конкретно, я не пам'ятаю, десь на вулиці ми розмовляли… Вона сказала, що у міністра Лещенка треба щось подивитись, дізнатися, де він живе. Я сказав, що таким не займатися не буду, на цьому ми припинили спілкування, — сказав Коваленко. — Багач зверталася до вас щодо незаконного вирішення конфлікту, вибивання грошей, тиску на Романа Лещенка? — Зверталася та пояснила, що треба вчинити певні дії. Але коли я зрозумів, що це дурна ситуація і туди лізти не треба, я перестав спілкуватися, — знову уникнув прямої відповіді Коваленко. — Чи повідомляла Богач, навіщо це їй потрібно? — Сказала, що мають якийсь між собою конфлікт. У обвинувальному акті зазначено, що Коваленко взяв у Богач гроші за «виконання низки дій» стосовно міністра, але в суді потерпілий це заперечував. Близько десяти разів він повторив, що відмовився від пропозиції щодо міністра і перестав спілкуватися з підсудною. А за вісім місяців на вулиці його зупинили співробітники департаменту стратегічних розслідувань і повідомили, що його хочуть вбити. — Ішло слідство, розробляли замовників, як я розумію, тривала ціла операція. В принципі, я вдячний. Тому що заплатити та вбити будь-яку людину — це, як мінімум, негуманно, — міркував Коваленко на засіданні. — Як було сплановано інсценування вашого затримання. Де ви знаходились? Чи були там Багач та Гросанс? — уточнив прокурор. — Мене вивезли із центру міста. Люди зі спецслужб були у балаклавах, представилися кілерами та чеченцями. Мене вивезли до передмістя Києва до підвалу. Зв'язали руки. У підвал спустилися Богач і Курт, подивилися на мене і сказали: «Ну все, печаль». На мої слова «відпустіть мене» ніхто не відреагував. Розгорнулися, посміхнулися з цинізмом, пішли з розрахунком на те, що мене зараз мають завалити… Після цього було інсценування, що мене застрелили та закопали. Скинули їм (Олені Богач та Курту Гросансу — Ґ) відео, привезли фотографії. Вони посміхнулися і сказали, що їм треба випити коньяку по 50. Ось і вся історія, — сказав Коваленко. — Якщо ви відмовилися від пропозиції [про вибивання боргів із Лещенка], які мотиви були у Богач чи Курта? Що спричинило ваше замовне вбивство? — спитав прокурор. — Моя особиста думка: через те, що я знав, що у них конфлікт. Якщо вони його вже замовили, то я стаю незручним свідком. У зв'язку з цим, виходить, вирішили мене прибрати так само, — відповів Коваленко. Поки що допит Коваленка не закінчено, йому ще не поставив своїх питань обвинувачений Гросанс. Чергове засідання було призначене на 2 липня 2024 року. Але Коваленко на нього не прийшов і повідомив прокуратуру, що лежить у лікарні. Суд перейшов до вивчення письмових доказів. Наступне засідання призначене на 21 серпня.