Зізнання і сльози. Репортаж «Ґрат» із російського суду, де колишнього українського військового судять за службу в «Айдарі»

Денис Мурига та його адвокатка Катерина Носалієва. Фото: Софія Ростова, Ґрати
Денис Мурига та його адвокатка Катерина Носалієва. Фото: Софія Ростова, Ґрати

У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону почали судити Дениса Муригу — мешканця Луганської області, родом із Криму. Його затримали у березні. Тоді ФСБ поширила відео, де Мурига каже, що служив у батальйоні «Айдар» і брав участь у підриві мосту, внаслідок якого загинуло двоє міліціонерів «ЛНР». Однак Муригу обвинуватили лише в тому, що він був в «Айдарі» — слідство вважає батальйон незаконним збройним формуванням, що діяв усупереч інтересам Росії.

Мурига визнав вину і плакав, розповідаючи про затримання. Але коли мова зайшла про обставини його служби, з’ясувалося, що його мобілізували вже після розформування «Айдара».

«Ґрати» розповідають, у чому обвинувачують Дениса Муригу та які докази зібрало слідство, — репортаж із першого судового засідання.

 

У середу, 9 листопада, перед будинком Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону людно. Журналісти і блогери прийшли на перше засідання у справі Дениса Муриги — слідство називає його колишнім замкомандира підрозділу добровольчого батальйону «Айдар». Адвокати, обурюючись чергою на КПП і розштовхуючи журналістів, просяться пройти вперед.

«Без нас процес не почнеться, а без кореспондентів цілком можливо», — кажуть вони судовим приставам на вході.

Журналісти не поступаються, згадуючи, як на минулому судовому засіданні пристави зачинили двері в залу засідання перед їхнім носом, але тоді засідання все одно не відбулося. Усі, скупчившись, рухаються до прохідної.

Перед початком засідання адвокатка Катерина Носальова обговорює щось із Муригою, який у плащовій вітровці блакитного кольору стоїть у прозорому «акваріумі» в наручниках. Коли до зали пускають журналістів, він уже стоїть обличчям до стіни і перебирає в руках залізний ланцюг. Він не хоче потрапити на камери, і тільки після того, як пристави просять припинити зйомку, Мурига повертається обличчям до зали. Знімати на процесі можна лише у перервах.

Мурига продовжує розмовляти зі своєю захисницею. Він постійно жестикулює руками: то тре очі, на які періодично навертаються сльози, то розводить руками, здається, від обурення чи здивування.

Головуючий суддя Кирило Кривцов входить до зали та оголошує засідання відкритим.

 

Затримання

Суддя встановлює особу обвинуваченого. Мурига народився 5 серпня 1984 року в селі Ізобільне біля Алушти в Криму, там він і зареєстрований. Ще одну реєстрацію мав у Луганській області. У Муриги подвійне громадянство: українське і російське. Він навчався на пожежника у Харкові та до затримання працював у Рубіжному в аварійно-рятувальному загоні МНС України. Раніше його вже судили в Україні, — розповів Мурига, але не уточнив, за що.

Фактично його затримали наприкінці березня, з 31-го він був під вартою, а формально — 17 травня 2022 року.

Пізніше, на сьогоднішньому засіданні, прокурор прочитав протокол затримання Муриги. Судячи з документа, його затримали у Ростові-на-Дону увечері 17 травня. Він намагався в’їхати на територію РФ під виглядом біженця, його спіймали і направили в ізолятор тимчасового тримання — йдеться у протоколі.

Мурига у відповідь пояснив, що спочатку його оштрафували на 2000 рублів за хуліганство.

«На третю добу мене передали поліції за порушення порядку, 12 діб я перебував під арештом. Після 12 діб мені одягли мішок на голову, наручники і відвезли в СІЗО», — казав Мурига і плакав.

Суддя і прокурор збентежилися — цих деталей не було в матеріалах справи. Головуючий попросив прокурора, щоб він виправив версію затримання Муриги, і пообіцяв, що пізніше обговорять цю суперечність детальніше.

Адвокатка Носальова попросила суд направити запит до таганрозького СІЗО №2, щоб дізнатися, де знаходився Мурига з кінця березня 2022 року. Сам він каже, що не знає, де його тримали після затримання.

«Зіставивши факти, я вважаю, що мій підзахисний був у Таганрозі… Вважаю за можливе направлення судового запиту для підтвердження цієї інформації», — наголошує адвокатка. Її запити керівництво ізолятора ігнорує.

Суд із Носальовою погодився.

 

Обвинувачення

Після формального початку процесу прокурор Сергій Айдінов зачитує обвинувальний висновок.

«На початку травня 2014 року з ініціативи Сергія Мельничука, колишнього коменданта самооборони Майдану в Києві, було створено батальйон «Айдар», який формувався з числа найбільш радикально налаштованих учасників «Правого сектору» та самооборони Майдану. Діяльність батальйону «Айдар» була спрямована на придушення мирного населення Донецької та Луганської народних республік та ставила цілі, що суперечать інтересам РФ. У своїй протиправній діяльності учасники батальйону активно застосовували зброю та спеціальні засоби: вони мали військову форму, одяг зі знаками відмінності, шеврони, нашивки та іншу атрибутику», — читав прокурор.

«Айдар» був створений нардепом VIII скликання Сергієм Мельничуком у травні 2014 року, що брав участь у бойових діях на Донбасі. Бійців батальйону кілька разів звинувачували у викраденнях людей, мародерствах і порушеннях під час поводження з полоненими — дані про це публікувала моніторингова місія ООН та правозахисники.

На початку 2015 року у Мельничука стався конфлікт із Міноборони, яке у січні розформувало батальйон. У березні на його основі було створено 24-й окремий штурмовий батальйон сухопутних військ України.

Мурига, за версією слідства, мав подвійне громадянство і проживав «на межі Луганської області». В «Айдар» він вступив, за даними слідства, у селі Верхні Гаї Львівської області не пізніше січня 2015 року, «поділяючи праворадикальні погляди, що ґрунтуються на русофобії та ідеї українського націоналізму». Йому видали зброю — автомат Калашнікова та амуніцію.

Спочатку Муригу, за даними слідства, призначили рядовим у підрозділі охорони батальйону «Айдар» у селі Половинкине Луганської області. У лютому 2015 року його перевели до складу кулеметного взводу у Лисичанську Луганської області

Прокурор стверджує, що Мурига не вийшов добровільно зі складу «Айдару» до березня 2015 року, коли вступив у ЗСУ. Слідство на підставі листа з департаменту країн СНД МЗС Росії вважає, що батальйон «Айдар» із заснування у травні 2014 року й по березень 2015 року, коли він перетворився на піхотний армійський підрозділ, діяв поза українським правовим полем, тобто був незаконним збройним формуванням. Саме на цій підставі Муригу обвинуватили в участі у незаконному збройному формуванні Частина 2 статті 208 Кримінального кодексу РФ , не передбаченому законодавством іноземної держави, з метою, що суперечить інтересам РФ.

Денис Мурига відвертається від журналістів. Фото: Софія Ростова, Ґрати

Додатково Муригу обвинуватили у навчанні з метою здійснення терористичної діяльності Стаття 205.3 КК РФ . За версією слідства, після того, як вступив до «Айдару», Мурига вчився на полігоні у селі Верхні Гаї Львівської області тактиці ведення ближнього бою з противником, поводженню з бойовою зброєю, наданню медичної допомоги, правилам поводження зі зброєю та вибуховими пристроями. Окремо слідство зазначало, що він постійно носив військову форму та зброю.

Коли ФСБ заявила в березні, що затримала Муригу, йшлося про його участь у підриві мосту на Луганщині, внаслідок якого нібито загинули двоє міліціонерів «ЛНР». ФСБ розповсюдила відео, де він каже, що вступив в «Айдар» у січні 2015 року, а в березні, за наказом командира роти вогневої підтримки Ігоря Радченка, брав участь у підриві мосту. Відео знято з безліччю склейок, Мурига на ньому сидить зі заведеними за спину руками. Але до обвинувачення цей епізод не увійшов.

До відповідальності Муригу притягли, як громадянина РФ, який вчинив злочин за кордоном За частиною 1 статті 12 КК РФ .

 

Зізнання і докази

Прокурор дочитує обвинувальний акт. Суддя Кирило Кривцов запитує Муригу, чи зрозумів він обвинувачення. Мурига відповідає, що визнає вину у повному обсязі. Але при цьому додає, що показання даватиме лише після виступу сторони обвинувачення.

У цей час один із приставів підходить до журналіста і просить вимкнути камеру — йому здалося, що репортер потай знімає процес. Вони сперечаються, камера виявляється вимкненою.

Прокурор перераховує докази, які обвинувачення хоче дослідити: сьогодні письмові, а на наступному засіданні — свідчення свідків. Серед письмових свідчень — російський паспорт Муриги. Через його наявність українця притягли до відповідальності як громадянина РФ.

Основний доказ слідства про причетність Муриги до «Айдара» — майже трихвилинний відеозапис під назвою «Айдар вимагає пропустити контрабанду. Лисичанськ». У матеріалах справи він зберігається на диску, на ютубі опублікований 4 травня 2015 року.

За словами прокурора, на відео — КПП Лисичанська, де «імовірно Денис Мурига» вимагає пропустити людей, яких не пропускають. Держобвинувач пропонує подивитися відео. Він розкриває пакет із диском і передає його секретареві. Разом із диском — пояснювальна записка.

«Ми виступаємо проти огляду цього відео у цьому судовому засіданні. Воно не має відношення до обвинувачення», — заявляє адвокат, але суд все одно дозволяє.

На відео видно людей у ​​військовій формі, пункт пропуску, цементні блоки та укріплення з плит. Люди на відео лаються матом, грубо звертаються один до одного, але причина — незрозуміла.

«Зараз постріляю… Клоунаду влаштували», — кричить один із військових. На відео чути звуки стрілянини.

«Як ми побачили, дуже складно зрозуміти, що відбувається. Окрім матюків і людей, які там ходять, — неясно, хто там. Очевидно, йдеться про якусь контрабанду. Це відео взагалі ні про що. Що воно доводить?» — запитує адвокатка.

Муригу на відео, судячи з документів справи, за формою носа, круглим лицем, короткою стрижкою та великою статурою впізнав свідок Сєроус. Прокурор зачитує акт впізнання особи. Але й сам Мурига визнає, що на відео серед чоловіків у формі він — у береті зі зброєю.

Відео зняте у травні 2015 року у місті Лисичанськ Луганської області, пояснює Мурига. На КПП перебували бійці 24-го штурмового батальйону ЗСУ, створеного після розформування батальйону «Айдар». Серед бійців був і Мурига, а також працівники прикордонної служби, податкової служби та спецназівці 24-го батальйону. До нього увійшли бійці «Айдара», 2014 року вони вели бойові дії, але тоді Мурига не перебував у батальйоні. Його мобілізували на військову службу 2015 року, коли «Айдара» вже не було.

Денис Мурига і його адвокатка Катерина Носалієва. Фото: Софія Ростова, Ґрати

Суд звертає увагу, що це суперечить обвинувальному висновку, з яким Мурига повністю погодився.

«Біля цього блокпосту стояли ми. Дві жінки підійшли до КПП, вони перевозили продукти з підконтрольної території Луганська на непідконтрольну», — продовжує Мурига, повертаючись до відео, і додає, що до його обов’язків не входила охорона блокпоста. На цьому вивчення відео закінчилося.

Серед інших документів, які прочитав прокурор, — лист МЗС РФ про те, що батальйон «Айдар» був створений у травні 2014 року і брав участь у боях на Донбасі. У листі батальйон називають незаконним.

На цьому сьогоднішнє засідання закінчується. Айдінов пообіцяв, що наступного разу — 22 листопада — прокуратура доставить до суду свідків обвинувачення.

Перед тим, як оголосити перерву, Кривцов каже, що двоє родичів — батько і сестра Муриги — попросили дозволу побачитися з ним. Вони були присутніми на процесі. Ще до початку засідання їх помітили журналісти, але від коментарів вони відмовилися.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів