Зарплати від 38 тисяч і масові скорочення. Що буде з прокуратурою після реформ Зеленського

Президентський законопроєкт пропонує скорочення штату, переатестацію прокурорів, ліквідацію органів самоврядування і підвищення зарплат. «Ґрати» дізналися, що думають про реформу прокурори й депутати.

Руслан Рябошапка. Фото Офісу президента

У вівторок, 10 вересня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт «Про першочергові заходи щодо реформи органів прокуратури». Його ще під час роботи в Офісі Зеленського написав нинішній генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

Зараз документ готують до другого читання. Голова профільного комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») прогнозує, що остаточний варіант закону ухвалять уже наступного тижня.

 

Військової прокуратури не буде

Плани з ліквідації військової прокуратури Руслан Рябошапка оголошував ще в серпні. Проте, в Головному науково-експертному управлінні парламенту відзначають, що чітких і зрозумілих причин для такої ліквідації немає ні в тексті законопроєкту, ні в пояснювальних записках.

Прогнозований спротив ініціатива викликала серед самих військових прокурорів. У серпні вони навіть запустили в мережах своєрідний флешмоб — пости на захист відомства писали відомі військові та ветерани. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, звільнений на початку вересня, навпаки, пропонував посилити військову правову вертикаль, створивши спеціальний орган військового слідства і військові суди.

Військову прокуратуру часів Матіоса часто критикували за те, що вона забирає собі багато невластивих справ, як, наприклад, розслідування корупції чи державної зради експрезидента Віктора Януковича. В той же час, у Головному науково-експертному управлінні Ради у своїх зауваженнях до законопроєкту зазначають, що ліквідація військової прокуратури «зруйнує систему підготовки військових прокурорів із певним рівнем знань військового законодавства й військової специфіки, що може призвести до зниження якості досудового слідства за певними категоріями справ».

 

Мінус п’ять тисяч прокурорів

Крім 540 військових прокурорів під скорочення потраплять ще 4 з половиною тисячі працівників прокуратури — Руслан Рябошапка пропонує скоротити чисельність відомства на третину. Причому зробити це планують досить радикально — після набуття законом чинності всі прокурори вважаються автоматично повідомленими про своє звільнення. Для того, щоб зберегти місце, кожному прокурору, крім працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, потрібно буде пройти переатестацію. У висновках Головного науково-експертного управління наголошується, що такий спосіб попередження є грубим порушенням не тільки трудового законодавства, а й Конституції, що гарантує право на працю.

Сам процес запланованої переатестації прописаний у законопроєкті лише в загальних рисах: вона складатиметься з тестування, співбесіди й інших завдань, які визначатиме сам генеральний прокурор.

Денис Монастирський. Фото: Ігор Бурдига для «Ґрати»

 

Забути про самоврядування

При цьому автори документа пропонують на два роки призупинити роботу органів прокурорського самоврядування: Кваліфікаційної дисциплінарної комісії і Ради прокурорів. Зараз вони грають велику роль у вирішенні кадрових питань — зокрема, Дисциплінарна комісія самостійно визначає рівень відповідності прокурора займаній посаді й обирає санкції в разі порушення ним дисципліни або прокурорської етики.

Виступаючи в парламенті, Руслан Рябошапка порівнював себе з хірургом, якому належить радикально боротися за перезавантаження прокуратури. Згідно з законопроєктом, він отримає широкий спектр повноважень: право самостійно визначати кількість своїх заступників, формувати штатні розписи, створювати й ліквідувати спеціалізовані органи типу антикорупційної або військової прокуратури.

 

Більше грошей

Крім «батога» переатестації законопроєкт пропонує прокурорам «пряник» у вигляді підвищення зарплат. У першому варіанті законопроєкту пропонувалося підвищити базовий оклад прокурора окружної прокуратури на чверть — до 15 прожиткових мінімумів або приблизно 29 тисяч гривень. Але після пропозицій профільного комітету Ради з правоохоронної діяльності планується ще більш масштабне підвищення: до 20 прожиткових мінімумів (що складе 38 тисяч гривень) після вступу закону в силу, і до 25 мінімум із 1 січня 2021 року.

У бюджетному комітеті Верховної Ради таку ініціативу вже зустрічають у штики. У коментарях до законопроєкту комітет пише: грошей на таке підвищення в бюджеті на 2019 рік не планували, і вже пізно готувати відповідні пропозиції до держбюджету-2020. До того ж масове скорочення прокурорів потребує виплати їм компенсацій, на які теж пізно шукати кошти. В цілому, у висновках комітету наголошується, що вплив законопроєкту на бюджет у його нинішньому вигляді складно спрогнозувати.

 

«Перезавантаження» чи «перевантаження»

У прокуратурі ідея масштабного скорочення зустрічає очікуваний спротив. Директор департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк у листуванні з «Ґратами» назвав кадрові ініціативи Офісу президента «невиваженими». На його думку, для скорочення штату варто було б спершу розвантажити прокурорів від процесуальної роботи, «а вже потім ухвалювати рішення з обґрунтованими цифрами».

У Головному науково-експертному управлінні Ради також побоюються, що скорочення призведе до зростання й без того надмірного навантаження на прокурорів. Посилаючись на звітність Генпрокуратури, експерти звертають увагу, що тільки поліція минулого року розслідувала понад 2 млн кримінальних проваджень, які потребують процесуального керівництва прокурорів. При цьому навантаження на одного прокурора в Києві досягало 600 справ на рік.

Денис Монастирський, який поряд із Рябошапкою був одним із головних консультантів команди Зеленського з реформи правоохоронної сфери, а після обрання в парламент очолив профільний комітет, заспокоює: із п’яти тисяч скорочених працівників прокуратури не всі є безпосередньо прокурорами.

«Є багато офісних фахівців, що займаються збором і аналізом інформації, тим, що зазвичай давно мало бути автоматизовано. До того ж, ми в результаті повинні завершити процес позбавлення прокуратури функцій слідства», — пояснив депутат «Ґратам».

Утім, навіть він визнає, що заплановане «перезавантаження» напевно зіткнеться з масовим оскарженням прокурорами свого звільнення в суді.

 

Опозиція проти узурпації

У парламентській опозиції ж більше стурбовані вибудовуванням чіткої адміністративної вертикалі, повністю підконтрольної генеральному прокурору. Микола Княжицький із «Європейської солідарності» під час обговорення законопроєкту в парламенті прогнозував, що він призведе до «узурпації влади».Перший заступник голови правоохоронного комітету Андрій Осадчук із фракції «Голос» пропонує стримувати розширення повноважень системою противаг. У розмові з «Ґратами» він розповів про свої поправки: зобов’язати генпрокурора двічі на рік публічно звітувати перед парламентом, прописати в законі кінцеву кількість його заступників, а також обов’язкову участь у переатестації іноземних експертів і представників офісу уповноваженого з прав людини.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів