Юридичний хаос. Як президент спробував замінити суддів Конституційного суду, але все стало ще заплутаніше

Протест біля Конституційного суду, 30 жовтня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Протест біля Конституційного суду, 30 жовтня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Президент Володимир Зеленський 26 листопада призначив двох суддів Конституційного суду: президента Національної академії правових наук Олександра Петришина та професорку Львівського національного університету імені Івана Франка Оксану Грищук. Так, за словами глави держави, він вирішив вийти з кризи в стосунках Конституційного суду та Офісу президента, яка триває понад рік.

За цей час президент двічі усував голову суду Олександра Тупицького з посади, скасував указ про його призначення та призначення його колеги Олександра Касмініна. Проти Тупицького відкрили кілька кримінальних справ, одне з яких почали розглядати в суді. Майже рік його не пускають до суду.

Але судді Конституційного суду не визнали звільнення Тупицького та Касмініна та змогли обійти рішення президента про призначення на їхнє місце інших кандидатів.

«Ґрати» розповідають, із чим пов’язане кадрове рішення глави держави і як конфлікт з Офісом президента вплинув на роботу суду.

 

Початок кризи

Наприкінці жовтня минулого року Конституційний суд визнав неконституційними кілька статей Закону «Про запобігання корупції», які наділяють Національне агентство з питань запобігання корупції контролюючими функціями, та статтю 366–1 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. Це рішення КС спричинило величезну критику, зокрема, від Володимира Зеленського.

За кілька днів глава держави скликав Раду національної безпеки та оборони та подав до парламенту проєкт закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Законопроєкт передбачав скасування рішення суду про недостовірне декларування, розпуск усього складу суду та початок проведення конкурсів для набору нових суддів. Пізніше законопроєкт був відкликаний Офісом президента, але протистояння між Володимиром Зеленським та головою суду Олександром Тупицьким не закінчилося.

Президент двічі усував керівника суду з посади після отримання клопотання прокуратури про притягнення Тупицького до кримінальної відповідальності в справі про надання неправдивих свідчень, штучне створення доказів захисту та підкуп свідка.

Дело подкупа и лжесвидетельствования. В чем обвиняют главу Конституционного суда Александра Тупицкого

Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський назвав рішення про усунення Тупицького «тимчасовим заходом».

«Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК, статтею 154. Президент, згідно з Конституцією, видає укази на виконання Конституції та законів України.

Відповідно до статті 154 особа, яку призначив на посаду президент, може бути тимчасово усунута з посади на час досудового розслідування на строк до двох місяців. Тобто президент діє цілком відповідно до своїх конституційних повноважень, усуваючи пана Тупицького з посади судді КСУ на два місяці».

Але ані Конституція, ані закон «Про Конституційний суд України», якими керуються судді КС, не передбачає можливості усунути суддю КС із посади.

З 19 січня, каже Олександр Тупицький «Ґратам», він не може потрапити до суду, оскільки представники Управління державної охорони не пускають його на прохання Держбюро розслідувань. За скаргою голови суду поліція відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного впливу частина 2 статті 344 Кримінального кодексу на державного діяча. Але справу передали до того ж Держбюро розслідувань.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький на засіданні Подільського райсуду Києва, 9 вересня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Фактично Олександра Миколайовича не допускають до суду без рішення суду, є лише якийсь лист слідчого ДБР. Щоправда, цей документ нам не показують сім місяців. Є навіть рішення Печерського суду із вимогою надати нам документ, але його ніхто не виконує. Кажуть, засекретили. Що стосується справи про незаконний вплив, то, насправді, ніхто нічого не розслідує, справа лежить і чекає свого часу», — каже адвокат Тупицького Олександр Телешецький.

За його словами, загалом за скаргами Тупицького відкрито сім кримінальних проваджень у різних правоохоронних органах, зокрема через призупинення виплати йому заробітної плати за розпорядженням його заступника — Сергія Головатого.

 

«Звільнення» суддів

На усуненні голови суду президент не зупинився і скасував два укази свого попередника Віктора Януковича про призначення суддями КС Олександра Тупицького та Олександра Касмініна у 2013 році. Іншими словами, спробував «звільнити» суддів.

Оскільки Віктора Януковича суд визнав винним у державній зраді, Служба безпеки вирішила провести аудит усіх його указів — пояснював президент своє рішення. І запропонувала Володимиру Зеленському скасувати низку указів, зокрема про призначення Тупицького та Касмініна.

СБУ мотивувала свою пропозицію тим, що Тупицький голосував за відміну деяких положень закону «Про запобігання корупції», що, на думку спецслужби, призвело до дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні, дискредитації держави на міжнародній арені, що створило потенційну загрозу державній безпеці України.

Законодавством передбачено, що повноваження судді КС припиняються в разі закінчення строку його повноважень, досягнення 70 років, припинення громадянства України або набуття громадянства іншої країни, набрання чинності рішенням суду про визнання його зниклим або померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, набуття чинності через обвинувальний вирок за вчинення ним злочину та смерті судді.

Протест біля Конституційного суду, 30 жовтня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Підставою для звільнення судді КС, згідно із законом, є його нездатність виконувати повноваження за станом здоров’я, порушення ним вимог щодо несумісності занять, вчинення суттєвої дисциплінарної провини, грубе або систематичне нехтування своїми обов’язками або подання заяви про відставку або звільнення з посади. Інших причин для звільнення судді КС законом не передбачено.

Рішення про звільнення суддів Конституційного суду ухвалюють самі судді КС. Президент таких повноважень не має.

«У нас можуть бути претензії до президента-втікача, суддів чи їхніх рішень, але скасовувати укази про призначення суддів — це не шлях до утвердження верховенства права. Це зневага до всієї інституції. Судді мають бути незалежними», — каже «Ґратам» колишній суддя Конституційного суду, завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук Микола Козюбра.

Микола Козюбра. Фото: Асоціація правників України

«Тиск влади був на суддів КС і за попередніх складів, але судді не завжди йому піддавалися. Якщо вони виявляють принциповість, протистоять тиску, то подібні спроби не спрацюють», — додає він.

 

На користь Тупицького

Тупицький та Касмінін оскаржили указ Зеленського у Верховному суді. Тупицький оскаржив і своє усунення, але Верховний суд зупинив провадження за цим позовом, оскільки 49 депутатів звернулися до КС, щоби перевірити конституційність такого указу глави держави. Тому Верховний суд вирішив зачекати на рішення колег із КС.

Щодо оскарження скасування указів Януковича, то в липні цього року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду ухвалив рішення за позовом Тупицького — став на його бік, фактично визнавши, що той має статус судді КС.

Голова КС Олександр Тупицький біля Подільського райсуду Києва 28 травня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суд підтвердив, що законодавством не передбачене звільнення судді КС через скасування указу про його призначення. Крім цього, суд підкреслив, що кадрові укази президента є так званими актами індивідуальної дії і втрачають свою юридичну силу одразу після виконання вступу судді на посаду. Їхнє скасування порушує гарантії стабільності суспільних відносин.

Суд нагадав про рішення Верховного суду щодо подібного прецеденту в історії країни — скасування у 2008 році Віктором Ющенком указу Леоніда Кучми про призначення суддею КС Сюзанни Станік. Конфлікт тодішнього президента та судді тривав кілька років: вона двічі була фактично звільнена, але після рішень судів поверталася на посаду. Зрештою, самостійно подала у відставку у 2010 році.

Верховний суд України тоді також сказав, що скасування указу про призначення судді КС не входить до повноважень президента.

В Офісі глави держави назвали рішення, ухвалене на користь Тупицького, «підготовкою до спроби знищення судової реформи в Україні через важелі Конституційного суду». Й оскаржили його у Великій палаті Верховного суду. Отже, воно поки не набуло чинності.

 

Кадрові рішення

У Конституційному суді жодних рішень щодо звільнення суддів не ухвалювали. Навіть на сайті вони зазначені суддями, а Тупицький — головою суду.

За словами судді КС Ігоря Сліденка, на Тупицького та Касмініна продовжують розподілятися справи, які надходять до суду. Не можуть працювати дві колегії суду, до складу яких вони входять. Саме колегії вирішують, чи брати справу до розгляду. У Тупицького та Касмініна також залишилися невирішені справи, у яких вони були доповідачами. Через це, каже Сліденко, справи накопичуються.

Ігор Сліденко. Фото: Конституційний Суд України

«Роботу суду де-факто заблоковано. Судді продовжують працювати, ми регулярно збираємося на засідання, але порівняйте: що означає присутність 18 суддів, а що — 14 (не обрано двох суддів за квотою з’їзду суддів та парламенту). Дуже велика вага кожного голосу. За таких умов між суддями складно знайти консенсус», — сказав суддя «Ґратам».

 

«Велика боротьба із суддями»

А ось глава держави розпочав конкурсну процедуру для заміни двох суддів КС. Троє іноземних та четверо українських фахівців у сфері права відібрали сімох претендентів на ці посади. З них президент на власний розсуд обрав двох.

Під час засідань Комісії з відбору кандидатур деякі іноземні члени комісії заявляли, що Володимир Зеленський не може призначати нових суддів КС.

«Ідея створити конкурсну комісію — непогана. Конкурсна комісія може розпочати свою роботу й навіть рекомендувати кандидатури президентові. Але щоби президент призначив когось на посаду судді Конституційного суду, у КСУ мають бути вакансії. Наразі, згідно з Конституцією України, у КСУ немає вакансій», — заявив тоді член конкурсної комісії, американський суддя Богдан Футей, повідомляє «Судово-юридична газета».

У відповідь українські члени комісії запевнили, що Володимир Зеленський може призначити нових суддів КС після закінчення терміну повноважень Тупицького та Касмініна в травні та вересні 2022 року.

Пресмарафон президента Володимира Зеленського Фото: пресслужба Офісу президента

Але глава держави вирішив інакше і призначив двох суддів одразу після конкурсу — наприкінці листопада цього року.

«Ми розпочали судову реформу, її ніхто не розпочинав [раніше]. Це велика боротьба із суддями. Є нормальні судді. Але є, на жаль, те, що є. Ми розпочали цю реформу — очищення судів. Ви бачили, яка криза була з Конституційним Судом. До речі, я призначив двох, усе ж ми перемогли цей момент, ми його переламали, двох нових суддів від президента України до Конституційного суду… Двох я призначив, учора», — повідомив про своє рішення Володимир Зеленський під час пресмарафону 26 листопада.

«Не все представители людей — люди. Есть особи». Владимир Зеленский о санкциях без судебных решений, «Вагнергейте», подготовке госпереворота и судебной реформе

Згодом на сайті глави держави опублікували укази щодо призначення Олександра Петришина та Оксани Грищук суддями КС.

«Відреагувати на такі дії я можу лише юридичними методами відновлення своїх прав. Але вони не працюють в Україні, рішення судів не виконуються», — обурюється щодо цього Тупицький.

 

Обхід рішення президента

Після оприлюднення указів про призначення адвокати Тупицького та Касмініна подали так звану забезпечувальну скаргу до Касаційного адміністративного суду з проханням заборонити приводити до присяги нових суддів. Але суд їм відмовив, посилаючись, зокрема, на те, що суд не може скасувати акти президента згідно з Кодексом адміністративного судоустрою.

У свою чергу, судді КС на засіданні 30 листопада вирішили, що спеціальне засідання для складання присяги може відбутися лише після відставки або звільнення когось із суддів КС, призначених за квотою президента. Тобто відклали вступ на посаду новопризначених суддів.

«Кому, як не суддям стати на захист своєї незалежності в ситуації брутального нігілізму й конституційного, і правового загалом, який іде і від президента, і від його Офісу», — каже колишній суддя КС Микола Козюбра.

«Вочевидь, суд вирішив обстояти своє позиціювання в системі балансу влади, очевидно також, що судді рятували й себе (оскільки наступним, до кого можуть застосувати таку саму процедуру «звільнення», як до Тупицького та Касмініна, може стати хтось із них — Ґ). Але головним завданням для суддів під час ухвалення рішення було, як би це пафосно не звучало, зберегти обличчя України на міжнародній арені», — коментує суддя Сліденко.

Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко. Фото: Association of Constitutional Justice of the Countries of the Baltic and Black Sea Regions

Він нагадує, що в травні цього року Європейський суд із прав людини ухвалив рішення в справі Xero Flor v. Poland. Компанія-заявник виграла справу, оскільки до складу Конституційного трибуналу, що розглядав її позов, увійшов суддя, призначений на заповнену вакансію.

На думку Сліденка, якби до складу КС увійшли новопризначені президентом судді, то всі скарги, які потрапляли б до ЄСПЛ від українців у справах, розглянутих у КС, з формальних причин задовольнялися б на основі цього прецеденту. Тому судді не могли не відреагувати на призначення нових суддів.

Зрозуміло, що на цьому конфлікт між Офісом президента та головою Конституційного суду навряд вирішиться, і навряд це позитивно вплине на роботу суду. За умови, що судді Тупицький і Касмінін фізично не зможуть потрапити до суду і працювати — що обіцяв представник президента в КС Федір Веніславський — ситуація буде заморожена до їх заміни.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів