«Ви не уповноважені з’ясовувати дії поліції». У Харкові за побиття і вимагання судять п’ятьох поліцейських, а здається, що потерпілого

Потерпілий Імран Вісханов під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
Потерпілий Імран Вісханов під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Восени 2018 року в Харкові затримали п’ятьох поліцейських, які патрулювали станцію метро «Південний вокзал» — Олега Розсоху, Романа Золотарьова, Володимира Бондаренка, Олександра Ільченка та Дмитра Агафонова. За версією слідства, поліцейські налагодили схему з вимагання грошей у пасажирів метро — затримували тих, хто виглядав як приїжджий чи був нетверезий, заводили в кімнату поліції, що знаходиться на станції, погрожували адміністративними протоколами, вимагали гроші і били. За їх «роботою» оперативники стежили кілька місяців — в кімнаті поліції встановили приховане відеоспостереження.

На записі, опублікованому прокуратурою, видно, як поліцейський штовхає чоловіка на підлогу і починає бити ногами і металошукачем по всьому тілу. Коли чоловік намагається піднятися, поліцейський б’є його стільцем по спині. За цим спостерігають двоє його колег.

Чоловік, якого б’ють на відео, — Імран Вісханов. 10 березня він дав свідчення в Ленінському райсуді Харкова, куди ще у 2019 році передали справу вже колишніх поліцейських. Однак здавалося, що суд допитує не потерпілого, а обвинуваченого.

Про справу поліцейських, побиття, вимагання та перше засідання — в репортажі «Ґрат».

 

«Я закривав обличчя руками — знав, що мені завтра на роботу»

П’ятеро обвинувачуваних трималися разом і зайняли дві лавки в судовому залі. Позаду них сів ще один чоловік. Він насунув капюшон на очі і не піднімав погляд, поки суддя Анжеліка Гримайло не запропонувавши йому вийти до трибуни і дати свідчення.

Це потерпілий Імран Вісханов. Ввечері 21 серпня він повертався з роботи, по дорозі випив кілька пляшок пива. На виході з метро «Південний вокзал» побачив п’ятьох співробітників поліції, які «матом лаялися» з молодою людиною. Імран вирішив заступитися. Він підійшов до поліцейських і обурився: «Що ви робите?». Один з них повернувся до Імрана і відповів лайкою.

Імран повторив зауваження, поліцейський знову його послав. Тоді Імран «теж грубо відповів», після чого двоє поліцейських взяли його під руки і відвели в свою кімнату.

«Далі — ви самі все бачили», — говорив суду Імран, маючи на увазі запис відеоспостереження — він є в матеріалах справи, але суд ще не вивчав її. Тому суддя Анжеліка Гримайло все ж наполягла, щоб він сам розповів, що відбувалося в кімнаті поліції.

 

Імран говорив короткими фразами: його завели в кімнату і почали бити. Били двоє або троє поліцейських. Спочатку ногами, потім металошукачем і стільцем. Решта поліцейських заходили в кімнату, спостерігали за побиттям і виходили. Імена тих, хто бив і спостерігав, Імран не назвав — він не зміг їх розгледіти.

«Я закривав обличчя руками — я знав, що мені завтра на роботу йти», — пояснював Імран.

Його били близько півгодини. За цей час ніхто з поліцейських не повідомив Імрану, за що його затримали. Адміністративний протокол складати в результаті не стали.

Вже після побиття Імран зауважив, що з його сумки пропало близько 5000 гривень — в цей день він отримав зарплату на заводі, а планшет, який лежав всередині, розбитий. Імран запитав у поліцейських, де його гроші, і вимагав відремонтувати техніку. Один з поліцейських взяв планшет, вийшов з кімнати, але через 15 хвилин повернувся — замінив скло, але планшет все одно не працював. Імран знову сказав про зниклі гроші, і поліцейські виставили його за двері.

Імран відразу пішов до райвідділу поліції і написав заяву про побиття та крадіжку. Приблизно через тиждень йому передзвонили з Департаменту внутрішньої безпеки, сказали, що знайшли його заяву, яку сховали співробітники райвідділу, і запитали, чи планує він довести справу до кінця.

«Звісно так. Я думав, що та справа, про яку я заяву написав, піде. А її, виявляється, сховали», — закінчив свідчення Імран.

Обвинувачені задали йому тільки кілька уточнюючих питань: наскільки він був п’яним, і чи всі поліцейські, яких він бачив, були в формі. Імран відповідав так само коротко: він був п’яний «на 3%», а всі поліцейські були в формі.

 

«Це типу я стояв збоку, а мене били?»

Слухаючи свідчення потерпілого, адвокат обвинуваченого Агафонова Дмитро Тихоненков переглядав матеріали справи. Коли йому дали слово, він звернув увагу, що під час повторної заяви Вісханов був допитаний вже в якості свідка, а не потерпілого. Тихоненков запитав у Імрана, ким же він себе вважає — свідком чи потерпілим.

Обвинувачені поліцейські (крім адвоката — крайнього справа в першому ряду) під час  засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

«Це типу я збоку стояв, а мене били?», — Вісханов явно не розумів, як він може бути свідком.

«Так, свідок, не сперечайтеся», — строго звернувся до нього суддя Віктор Вікторов.

Тихоненков вийняв з матеріалів справи протокол впізнання і став з’ясовувати в Імрана подробиці — коли і як відбувалося впізнання, за якими ознаками він впізнав обвинувачених: овалу обличчя, кольором очей, родимок.

«Вибачте, в той момент я в очі не дивився … Ви такі питання задаєте!» — обурювався Імран.

Адвокат обвинувачених Золотарьова та Іллєнка Дмитро Циплицький зауважив, що Імран і сам притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку і грабіж статті 185 і 186 Кримінального кодексу. Він стверджував, що у Імрана є судимості й за іншими статтями, і просив назвати їх.

«А це має якесь значення?», — поступово починав дратуватись Імран.

Циплицький спокійно пояснив: це допоможе зрозуміти, навіщо Імран підійшов до поліцейських в метро.

 — Ви не виключали, що вони проводять слідчі дії або затримують, теоретично, злочинця, людину, яка в розшуку? — питав Циплицький.

— Вибачте, [фрази] «Нахуй! Нахуй!» — це, як ви думаєте, слідство? — вже не приховуючи роздратування, відповідав Імран.

— Наскільки я розумію, ви не уповноважений співробітник для того, щоб з’ясовувати дії поліції, — відповідав Циплицький. — Тобто вас обурив тон спілкування? Ви розуміли, що ви можете своїми діями в той момент фактично перешкоджати виконанню законних повноважень поліції?

Потерпілий Імран Вісханов під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

— Ні, я просто по-нормальному пояснив, що так не можна робити — матюкатися в громадських місцях. Як вони кажуть: в громадському місці не можна пити, курити, лаятися матом. Ось я й підійшов і запитав: «Що ви робите, як ви взагалі спілкуєтеся з людьми?» — відповідав Імран.

Адвокат уточнив, чи звертався Імран до поліцейських в грубій формі. Імран підтвердив: «Так, було».

 — Тобто я правильно розумію: замість того, щоб піти написати заяву в компетентні органи, ви почали ображати співробітників поліції так само матом, як і вони вас? Чому не звернулися в поліцію щодо цього факту? — тон Циплицького явно виказував осуд.

— А сенс звертатися? Ось я написав одну заяву [після побиття] — і її сховали, — скаржився Імран.

 

«Так чому ви їх не побили?»

— Тобто краще обматюкати співробітників при виконанні? — продовжував Циплицький. — Так чому ви їх не побили? Вони ж вас нібито били.

— Їх п’ятеро було, а я — один, — відповідав Імран.

Адвокат запитав, чи міг Імран сам спровокувати поліцейських. Чоловік заперечував.

 — Тобто ви просто зайшли поматюкатись, правильно я розумію? — іронізував адвокат.

— Вони мене завели, затягли за руки! А не я зайшов туди сам…. — спокійно заперечував потерпілий.

— Я бачив це кіно, — перебив його адвокат, натякаючи на відеозапис з кімнати поліції.

Циплицький знову повернувся до припущення, що Вісханов сам спровокував поліцейських.

Обвинувачений Дмитро Агафонов під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Чоловік повторив, що конфлікт почав поліцейський.

«Вибачте, я вилаюсь матом. Він каже: «Іди нахуй звідси, підарас». Ну як би … » — замнувся Вісханов.

«Потерпілий, ви усвідомлюєте, де ви знаходитеся, чи ні? — перебив його суддя Віктор Вікторов. — Вас притягнути до відповідальності за те, що ви тут в залі? Ви вулицю з залом судових засідань, будь ласка, не плутайте!».

Вісханов вибачився.

Крім основного позову він подав і цивільний, зажадавши в якості компенсації моральної шкоди 250 тисяч гривень.

 — Ви зверталися до психологів, психіатрів за допомогою? Може, довелося кинути роботу, лікуватися? Ви втратили роботу і через це переживали? В чому полягають ваші моральні страждання? — глузливо уточнював Циплицький.

— Я постраждав через них … Це ж теж неприємно — коли стільцем гасять, — намагаючись не реагувати на тон адвоката, відповідав Імран.

 

«Така ситуація часто з вами відбувалася?»

До допиту підключився суддя Вікторов, який став питати — чи були у Вісханова раніше конфлікти з поліцією.

«У вас така ситуація, як тоді трапилася, часто в житті з вами відбувалася? Або це вперше така ситуація з співробітниками поліції?» — запитав суддя.

Імран заперечував.

«Свідчення, які ви зараз дали суду, ви на них наполягаєте, що було саме так, як ви нам розповіли зараз?», — тиснув суддя.

Судді В’ячеслав Євтіфієвв, Анжеліка Гримайло, Віктор Вікторов під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Вісханов підтвердив.

Суддя дістав обвинувальний акт і прочитав звідти уривок: в ньому йшлося про те, що Імрана бив Золотарьов, ще один удар завдав Ільченко. Решта спостерігали.

«Це все, що інкримінується співробітникам поліції, — роздратовано сказав суддя. — Так ви говорили нам на початку свого допиту, що всі повалили вас, стали бити…».

Імран став пояснювати, що він не пам’ятає точно — його били двоє або троє.

«Ми вас чули, що ви нам сказали! — перебив його суддя Вікторов. — З тих даних, які прокурор відобразив в обвинувальному акті, вас бив Золотарьов, і один удар завдав Ільченко. Більше вас ніхто не бив!».

Вісханов наполягав: його били двоє або троє, придивлятися у нього тоді можливості не було.

 — Та не так ви говорили! То вам здавалося, напевно, що ви так говорили! — знову перебив його суддя Вікторов. — З ваших слів «два або три» людям висунуто підозру! Ви сказали, що двоє людей було. А всім чотирьом інкримінується нанесення тілесних ушкоджень.

— Вони були присутні, — пояснював Імран.

— Були присутні … А що, цей злочин у нас — коли присутній хтось із співробітників поліції? — відповідав суддя.

Також, як і адвокат, він заговорив про моральну компенсацію Імрану. І так само спитав — в чому полягають його моральні страждання.

Чоловік повторив, що моральних страждань йому заподіяли побої. А платити компенсацію, на його думку, повинні ті, хто його бив.

«Так ви ж самі не можете визначитися, хто вас бив», — з насмішкою коментував суддя.

Імран повторив: він закривав обличчя, коли його били, але зміг впізнати поліцейських, яких бачив в метро. При цьому їхні прізвища не запам’ятав. Цього разу чоловік говорив голосніше.

«Ви на мене тон не підвищуйте!» — звернувся до нього суддя і оголосив про закінчення допиту потерпілого.

 

«На колінах благала не забирати в її мами пенсію»

Імран не єдиний потерпілий у справі. На наступних засіданнях суд збирається допитати решту — двох чоловіків і одну жінку.

За версією слідства, ще одного чоловіка обвинувачені поліцейські зупинили в метро нетверезим. Він пояснив їм, що випив пляшку пива, і поліцейські затягнули його в свою кімнату.

Обвинувачений Олег Розсоха під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 10 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

«Один з підозрюваних збив потерпілого з ніг спеціальним прийомом, від чого останній втратив свідомість. Коли чоловік прийшов до тями, інший патрульний завдав йому кілька ударів в голову», — розповідали в прокуратурі після затримання поліцейських.

Крім побиття, поліцейських звинувачують в отриманні двох хабарів: в одному випадку тисячі гривень, в другому — тисячі гривень і трьох тисяч рублів.

«В обох випадках схема була приблизно однаковою. Поліцейські підходили до жінок, які виглядали як приїжджі, і під приводом перевірки документів починали з’ясовувати, з якою метою прибули до Харкова. Потім запрошували їх у поліцейську кімнату, де починали розповідати, що жінка порушила закон, на неї буде складено протокол про адміністративну відповідальність, обшукували особисті речі», — розповідали в прокуратурі.

У однієї жінки поліцейські знайшли документи її матері — пенсійне посвідчення та банківську картку. Вони стали стверджувати, що вона не має права носити чужі документи, і погрожували звернутися до пенсійного фонду, щоб її матері припинили виплати. Жінка повірила і на колінах просила їх не робити цього — сцена потрапила на записи відеоспостереження.

За версією слідства, така схема працювала близько чотирьох місяців — з червня до вересня 2018 року. Організатором слідство називає Олега Розсоху.

У 2019 році справу поліцейських передали в Ленінський райсуд Харкова. Але слухати її почали лише через півроку, в березні 2020 року. Тоді ж прокурор зачитав короткий зміст обвинувального акту.

Олександра Ільченка звинувачують за чотирма статтями: про крадіжку частина 5 статті 185 КК, хабарі частина 3 статті 28 і частина 3 статті 368 КК, перевищення влади частина 1 статті 28 і частина 365 КК і службове підроблення частина 1 статті 366 КК. Олега Розсоху, Романа Золотарьова та Володимира Бондаренка звинувачують в крадіжці, хабарі і перевищенні влади. Дмитра Агафонова — тільки у хабарі та службовому підробленні.

Всі п’ятеро обвинувачених на волі. Останньому — Роману Золотарьову, який знаходився в СІЗО, суд не став продовжувати запобіжний захід у лютому 2020 року.

Самі обвинувачені відмовилися коментувати свою позицію «Ґратам» і попросили дочекатися їх показань в суді.

 

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів