За місяць війни український офіс Генпрокурора зареєстрував 3085 злочинів агресії Застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави і воєнних злочинів. В основній справі про агресію вже проходять 205 росіян — політики, військові, пропагандисти. Але розслідуванням зайнялася не лише Україна, а ще дев’ять європейських країн. Міжнародних злочинців нерідко судять за кордоном, але зараз підтримка, яку отримують українські правоохоронці від іноземних колег, — колосальна. 

«Ґрати» розповідають, які країни будуть займатися розслідуваннями, як збираються докази і як між собою координують зусилля правоохоронці різних країн.  

Іноземні розслідування

Російські воєнні злочини, крім України, зараз розслідують 9 країн. Це Литва, Польща, Словаччина, Естонія, Німеччина, Швеція, Латвія, Норвегія та Франція. Вони працюють за принципами універсальної юрисдикції — кримінальне переслідування таких злочинів є «універсальним» інтересом для всієї міжнародної спільноти.

У різних країнах цей принцип працює по-різному — це залежить від внутрішнього законодавства. Хтось відкриває розслідування, тому що потерпілі перебувають на їхній території, хтось, тому що потерпілі — громадяни їхньої держави. 

Воєнні злочини РФ під час повномасштабного вторгнення. Інфографіка Офісу Генпрокурора

Німеччина вже проводила аналогічні розслідування щодо представників сирійського режиму, щодо кількох вже винесли обвинувачувальні вироки. Der Spiegel повідомив, що німецька прокуратура працює з даними щодо використання в Україні заборонених касетних бомб, ударів по жилих кварталах і цивільній інфраструктурі, по газогону, сховищу ядерних відходів та ТЕЦ. 

Литва проводить розслідування за статтею 100 Кримінального Кодексу Литви щодо забороненого міжнародним правом поводження з людьми, 110 статтею про агресію й 111 статтею про заборонені воєнні атаки. 

«Розслідування включатиме воєнні напади на мирних мешканців, лікарів, руйнування будинків, лікарень, навчальних закладів та інших цивільних об’єктів, які ведуть до загибелі дорослих та дітей», — повідомили у Генпрокуратурі Литви. 

Польща розслідує злочини проти Росії за статтею 177 частини 1 Кримінального кодексу, згідно з якою кожен, хто ініціює або веде агресивну війну, карається ув’язненням, іноді — довічним. Вона також розслідує дії Білорусі, яка надала свою територію для вторгнення. 

«Коли ми бачимо ці бомби, які вибухають між жилими кварталами, коли ми бачимо, що росіяни, не вагаючись, вбивають мирних мешканців, правова реакція всього світу має бути однозначною», — заявив заступник міністра юстиції Польщі Себастьян Калета. 

Навіщо це потрібно

Першочергове завдання, яке зараз стоїть, — зафіксувати всі злочини. Це не лише масштабні бомбардування, але безліч окремих випадків — обстріли автомобілів, мародерства, вбивства, зґвалтування. Не завжди українські прокурори можуть зафіксувати це все безпосередньо на місці злочинів. Часто потерпілі їдуть із країни та українські правоохоронці не дізнаються про те, що вони пережили. Або не встигають провести слідчі дії. 

Ці люди їдуть до Європи. Якщо країна, де вони зупинилися, відкрила розслідування, вона може допитати біженців у себе — як потерпілих або як свідків злочинів. До 16 березня правоохоронці Польщі вже зібрали більш як 300 показань свідків.

Ще один напрям, в якому міжнародна співпраця може допомогти Україні, — «командна відповідальність». Це принцип міжнародного гуманітарного права, за яким командувачі відповідають за воєнні злочини своїх підлеглих. В Україні поняття «командної відповідальності» поки що немає, оскільки президент не підписав відповідний закон — №2689 «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України про імплементацію норм міжнародного кримінального й гуманітарного права». Але законодавство інших країн дозволяє притягати до відповідальності командирів за злочини їхніх підлеглих. 

Крім того, у випадку розслідувань в Україні, можуть виникнути сумніви в об’єктивності України як однієї зі сторін конфлікту, особливо тоді, коли мова йде про обвинувачення проти високопосадових чиновників й військових у Росії. Розслідування будь-якої нейтральної сторони зробить цей процес прозорішим. 

В Офісі генпрокурора визнають, що іноземні колеги можуть виділити на розслідування більше ресурсів, й сподіваються, що їхня допомога пришвидшить скоординовані розслідування воєнних злочинів й зробить їх ефективнішими. Наприклад, в ряді країн Європи є окремі установи в рамках правоохоронної системи, які займаються розслідуваннями відкритих джерел даних. Залучення спеціалістів цих установ до розслідувань дозволить відновити весь ланцюжок наказів, які привели до воєнного злочину, а значить визначити, у кого які були повноваження, хто входив до воєнного підрозділу й які накази віддавав. 

Україна, Литва та Польща обговорюють створення спільної слідчої групи з розслідування воєнних злочинів РФ. Фото: Офіс Генпрокурора

Заочно судити російських злочинців вдасться, якщо їх затримають на території України або якщо вона подасть в міжнародний розшук Інтерполу й вони спробують виїхати з Росії. А європейські країни працюють ще й у рамках Євроюсту — Агенції Європейського союзу з питань співпраці в області кримінального правосуддя. Дані про арешт одразу потрапляють у спільну базу. 

«Розуміючи, яка ситуація у Росії, що там теж багато хто хоче покинути країну, це достатньо ефективний спосіб протидії злочинам з боку багатьох посадових облич, щоб припинити це якомога скоріше», — вважає заступниця начальника Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Зера Козлиєва. 

Співпраця з іншими країнами полегшує й арешт нерухомості обвинувачених. Україна накладає арешт у себе, а потім звертається до кожної країни окремо з запитом щодо міжнародно-правової допомоги. Європейським країнам так робити не потрібно, також завдяки міжнародній базі.  

Як координуються розслідування

Компетентні органи різних країн — в Україні це управління міжнародно-правової співпраці офісу Генпрокурора — повідомляють одне одного про початок розслідування, можуть запитувати один в одного необхідну інформацію. 

«Ми у себе ніяких розслідувань не закінчуємо. Просто на етапі, коли будуть можливості винесення підозр або арешту нерухомості, наші установи будуть координувати між собою роботу й виберуть оптимальний варіант», — розповідає Козлиєва.

Якщо Україна може забезпечити ефективне розслідування з якогось конкретного факту, або якщо вона затримає російського воєнного, причетного до злочину, вона повідомить про це країні, яка вже збирала докази цього злочину. 

25 березня Україна, Польща й Литва підписали угоду щодо створення спільної слідчої групи для розслідування агресії РФ та її воєнних злочинів на території України. 

Як повідомили в офісі Генпрокурора, група зосередиться на збиранні, безпечному зберіганні й швидкому обміні інформацією та доказами воєнних злочинів РФ, а також на оперативно-слідчих заходах. Також вона буде виявляти активи воєнних злочинців по всьому світу, щоб заморозити їх та конфіскувати. 

Як пояснила Зера Козлиєва, представники Польщі й Литви зможуть приїжджати в Україну, щоб проводити тут слідчі дії, а українські слідчі зможуть за необхідності їздити до них.