Всіх не на всіх: кого з громадян України не зачепив «великий обмін»

Родичі ув
Родичі ув'язнених українців. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

У результаті «великого обміну» до України повернулися тридцять п’ять людей. Однак у Росії і Криму залишаються в ув’язненні ще понад вісімдесят осіб, судове переслідування яких Київ називає незаконним. «Ґрати» розповідають, кого саме обмін обійшов стороною.

 

Майже всі ув’язнені, що залишилися за ґратами – це кримчани або люди, затримані на півострові. В першу чергу, йдеться про кримських мусульман, фігурантів справи Хізб ут-Тахрір – забороненої в Росії ісламської організації, що діє вільно в Україні й у більшості європейських країн. У Криму масові арешти за звинуваченням у приналежності до Хізб ут-Тахрір почалися в січні 2015 року, і зараз 63 людини перебувають в ув’язненні в рамках цієї справи, розбитої слідством на окремі групи. Чергове масове затримання відбулось у березні 2019 року, коли за один день у Сімферополі та приміських селищах затримали понад двадцять людей. Перші засуджені у справі Хізб ут-Тахрір із «Севастопольської групи», зокрема засуджений до 15 років позбавлення волі Руслан Зейтуллаєв, відбувають покарання, так само як «Бахчисарайська група» і «Сімферопольська». Судовий процес зараз триває щодо «Ялтинської групи», до якої звинувачення включило правозахисника Еміра-Усеіна Куку. З 13 вересня розпочнеться процес у справі «Другої Бахчисарайської групи», куди входить, серед інших, Сервер Мустафаєв, координатор правозахисного об’єднання «Кримська Солідарність». Більшість із затриманих у справі Хізб ут-Тахрір після 2016 року – активісти «Солідарності» й громадянські журналісти, що висвітлювали факти порушення прав людини в Криму. Всі вони проходять під час слідства психіатричну експертизу, перебуваючи протягом місяця в клініці.

Фігуранти справи Хізб ут-Тахрір. «Бахчисарайська група». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Крім фігурантів справи ХТ, під арештом перебуває громадянський журналіст Наріман Мемедемінов, обвинувачений у публічних закликах до терористичної діяльності за кілька відеороликів на ютубі.

«Це переслідування щодо мене відбувається, щоб придушити мою активність, громадянську позицію й не дати можливості оприлюднювати те, що відбувається в Криму. Також на це вказує відмова слідчого ще в момент арешту вказати в анкетних даних, що я – громадянин України», – говорив Мемедемінов. Його справа слухається зараз у Ростовському Північно-Кавказькому окружному військовому суді.

 Наріман Мемедемінов. Фото Антон Наумлюк, Ґрати

За аналогічним звинуваченням за переписку в чаті Вконтакте на шість років позбавлення волі був засуджений анархіст із Євпаторії Євген Каракашев, вирок якому вже набув чинності після апеляції. Провину Каракашев не визнав і називав справу проти нього політично мотивованою помстою за протести проти забудови узбережжя Євпаторії.

Кримський татарин Ренат Сулейманов був засуджений на чотири роки позбавлення волі за звинуваченням у приналежності до організації Таблігі Джамаат, яка визнана в Росії екстремістською, а Февзі Саганджи й Дилявер Гафаров визнані винними в участі в добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана, який слідство називає незаконним збройним формуванням, причетним до енергоблокади півострова 2015 року.

Крім десятків кримських татар у результаті «великого обміну» не були звільнені майже всі фігуранти «справи кримських диверсантів», обвинувачені в підготовці диверсій на півострові. У серпні 2016 року, після зіткнення російських збройних сил і спецслужб із українською групою, що перейшла адмінкордон на півночі Криму, були затримані Андрій Захтей, який займався приватним візництвом, і Євген Панов, який намагався проїхати до Криму через офіційний КПВВ. Обидва заявили про тортури, за допомогою яких були отримані визнання провини в підготовці диверсій. Євген Панов – один зі звільнених у рамках «великого обміну», тоді як Андрій Захтей продовжує відбувати покарання в Сімферопольській колонії. Дружина Захтея неодноразово зверталася до МЗС України з проханням допомогти чоловікові, проте відповіді не отримала. Ще один фігурант справи – Дмитро Штибліков, затриманий у листопаді 2016 року, визнав провину й відбуває покарання в колонії. Його вирок набув чинності, хоча в інших фігурантів справи – і Володимира Дудки, і Олексія Бессарабова – вирок у 14 років позбавлення волі, винесений у квітні 2019 року, Верховний суд РФ тільки збирається розглядати під час апеляції.

Геннадій Лимешко, також обвинувачений у підготовці диверсій у Криму, перебуває зараз у колонії і в обміні участі не бере. Лимешка затримали в серпні 2017 року. За версією слідства, він приготував вибухівку для підривів об’єктів на півострові. На відео затримання стверджується, що він уночі намагався пиляти стовпи лінії електропередач. У травні 2018 року Судакський міський суд засудив його до восьми років ув’язнення.

Геннадій Лимешко. Фото Антон Наумлюк, Ґрати

Крім того, у справі «кримських диверсантів» засуджені Гліб Шаблій та Олексій Стогній, Юнус Машаріпов, який заявляв про тортури з боку працівників ФСБ. Усі вони в «великому обміні» участі не беруть. Разом із Володимиром Балухом, який був звільнений, у колонії перебував житель Херсона Олександр Шумков, засуджений до 4 років за звинуваченням в участі у «Правому секторі», забороненому в Росії. Він в обміні участі не бере.

Заборона «Правого сектора» пояснювалася Верховним судом РФ, серед іншого, матеріалами справи режисера Олега Сенцова, який на той момент ще не був засуджений. Це не завадило слідству звинуватити його й інших фігурантів справи в приналежності до націоналістичної організації. З фігурантів справи Сенцова звільнені він сам, а також анархіст Олександр Кольченко й Геннадій Афанасьєв. При цьому Олексій Чирній продовжує залишатися в ув’язненні. За даними українського консула, який відвідав Чирнія кілька днів тому, останні місяці той провів у ШІЗО з посиленим режимом утримання, і навіть не знав про підготовлюваний обмін.

У списку «великого обміну» майже відсутні кримчани, крім Сенцова, Кольченка й Едема Бекірова, судовий процес над яким у Криму ще не завершився. Очевидно, що їхнє звільнення ускладнюється позицією Росії, яка оскаржує українське громадянство жителів півострова. Але при цьому складно пояснити відсутність у списку, наприклад, Андрія Захтея, якого позбавили російського громадянства, звинувативши в незаконному його отриманні, або Олексія Чирнія, який єдиний із фігурантів справи Сенцова встиг написати відмову від отримання російського паспорта у 2014 році. Не були звільнені не тільки кримські татари, кількість яких в ув’язненні з політичних мотивів уже перевищила сімдесят, але й українці, які не мають відношення до півострова: наприклад, Андрій Коломієць і Микола Шиптур, засуджені за звинуваченнями, пов’язаними з їхньою участю в Євромайдані. Серед них також юрист із Полтави Ігор Кіяшко, засуджений до 8 років колонії суворого режиму. У грудні 2018 року суд Нижнього Новгорода визнав його винним у тому, що він збирав секретну документацію зі встановлення військового обладнання за завданням СБУ.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів